В залежності від послідовності виконуваних операцій варто виділити три групи транспортних операцій.

Перша група включає дії, які передують реалізації зовнішньоторгової оборудки. В цю групу транспортних операцій включають такі дії: планування зовнішньоторгових перевезень, аналіз кон'юктури транспортних ринків, тарифів і умов перевезення товарів в регіоні, планування транспортних витрат.

Друга група транспортних операцій виконується в процесі реалізації зовнішньоторгової оборудки і включає транспортні умови контракту, підготовку товару до транспортування, заключення договорів перевезення та їх оформлення, розробка транспортної і товаросупровідної документації, страхування, організацію контролю за рухом товару, розрахунки продавця чи покупця з перевозчиком, оформлення митних, санітарних, ветеринароних чи інших операцій.

Після завершення зовнішньоторгової оборудки виконується третя група транспортних операцій: вирішення спірних питань між вантажоотримувачем і перевізником, експортером (продавцем) і імпортером (покупцем).

В транспортному процесі всі його учасники (виробники продукції, замовники, покупці, перевізники, посередники) вступають в складні економічні і комерціно-правові відносини, які регулюються різними нормативними актами, національними законодавствами і міжнародними правовими нормами, звичаями.

З огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності являє собою систему, яка складається з сукупності технічних і технологічних елементів, розвивається під впливом економічних, комерційно-правових та організаційних методів управління транспортними операціями в сфері виробництва, оббігу та споживання продукції, товарів.

 

2. Міжнародні правила "Інкотермс"

В сучасній практиці міжнародної торгівлі "Інкотермс" знайшли широке застосування і визнання. Пропоноване тлумачення окремих термінів найбільш відповідає загальновизнаним торговим звичаям і правилам торгівлі. Однак використання цих правил має низку особливостей:

1. тільке пряме посилання на застосування цих правил у тексті контракту є підставою для тлумачення цього контракту відповідно до "Інкотермс";

2. "Інкотермс" носить факультативний характер і його застосування у повному об'ємі залежить від волі і бажання сторін;

3. при неспівпаданні тлумачення базисних умов в контракті і "Інкотермс" приорітет мають умови контракту;

4. прийнявши тлумачення термінів по "Інкотермс" як загальної основи контракту, сторони можуть внести певні зміни чи доповнення, які відповідають умовам торгівлі чи обставинам; зміст цих змін і доповнень повинен бути детально обумовлений в контракті;

5. "Інкотермс" не регулює наслідки, які може мати конракт щодо права власності на товар; тому момент переходу права власності на товар краще окремо визначати в умовах контракту, в протилежному випадку це питання вирішуватиметься згідно норм застосовуваного права;

6. "Інкотермс" не містить засобів правового захисту при порушенні умов контракту однією із сторін.

Вживаний при позначенні базисних умов термін " франко" (franco) походить від слова "вільно". Він означає, що покупець вільний від ризику і всіх витрат на доставку товару до пункту, позначеного словом "франко". У контрактах після позначення базисної умови вказується назва географічного пункту. Цими пунктами можуть бути морські та річкові порти, залізничні станції, аеродроми, склади, місце перебування продавців, покупців, вантажоотримувачів, бірж, аукціонів, прикордонні пункти, заводи-виробники продукції, будівельні площадки об'єктів.

Всi умови з вказанням обов'язкiв вiдповiдно для обох сторiн по договору, групуються пiд 10 заголовками, де кожен заголовок на сторонi продавця "дзеркально" вiдображає аналогiчну позицiю покупця по вiдношенню до цього ж конкретного предмету. Таким чином, якщо продавець повинен заключити та оплатити договiр на транспортування вантажу, то покупець зобов'язань не несе. Це не означає, що покупець, будучи у цьому зацiкавлений, не може заключити подiбний договiр, якщо це йому потрiбно, для доставки товару у потрiбний пункт призначення. Поступаючи таким чином, вiн при цьому не має нiяких зобов'язань по вiдношенню до продавця. Але, враховуючи вiдмiнностi, якi iснують мiж сторонами стосовно розподiлу мита, податкiв та зборiв, витрат на здiйснення митних формальностей, у базових умовах пояснюється достатньо чiтко i ясно як подiбнi витрати розподiляються мiж сторонами.

Залежно від ступеня розподілу між продавцем та покупцем зобов'язань щодо поставки товару та відповідальності за ризик пошкодження чи втрати вантажу і пов'язаних з цим витрат всі умови "Інкотермс" поділені на чотири групи: група Е, група F, група C, група D.

q Група Е регламентує зобов'язання продавця та покупця при здійсненні поставки тільки на умові франко-завод, За цієї умови зобов'язання продавця вважаються виконаними після того, як він представив покупцеві товар на своєму підприємстві. Продавець не відповідає за погрузку товару на наданий покупцем транспортний засіб чи очистку товару від мита на експорт, якщо не обумовлено інше. Покупець бере на себе всі витрати та ризик, пов'язаний з перевозкою товару. Ця умова пердбачає мінімальні зобов'язання для продавця.

q Група F: передбачає, що продавець повинен передати товар перевізнику згідно інструкцій, отриманих від покупця. Покупець повинен вибрати перевізника і укласти з ним договір про перевезення. Продавець повідомляє покупцеві про готовність товару до відвантаження, після чого покупець укладає договір перевезення і дає продавцеві інструкції з приводу того, кому, коли і як передати товар. Тому у контрактах, укладених на умовах групи F вся процедура повинна бути чітко визначена для обох контрагентів.

Необхiдно вiдмiтити, що по умовам групи "F" продавець передає товари на перевозку згiдно вказівок покупця (покупець заключає договiр на перевозку вантажу та називає перевозчика). Таким чином немає необхiдностi у торговому термiнi, який визначає умови поставки, розшифровувати, яким точно способом товар повинен передаватися продавцем перевозчику. По тій же причині може бути лишнiм вводити поняття "перевозчик", оскiльки покупець дає продавцю вказiвку про те, кому для транспортування повинен бути доставлений товар. Але з огляду на те, що знання перевозчика та наявнiсть документу на транспортування вантажу є надзвичайно важливими для торговця, преамбула до умови FCA "франко-перевозчик" мiстить визначення "перевозчик". У цьому контекстi необхiдно вiдмiтити, що термiн "перевозчик" вiдноситься не лише до компанiї, яка фактично здiйснює перевозку, але у нього входить i компанiя, яка просто залучається до її виконання чи забезпечення (така компанiя несе вiдповiдальнiсть як перевозчик у процесi транспортування).

Умови FCA- "франко-перевозчик" можуть використовуватися, коли продавець повинен виконати свої зобов'язання по передачi товарiв перевозчику, вказаному покупцем. Передбачається, що дана умова буде використовуватися i для морського транспорту у всiх випадках, коли вантаж не передається на судно звичайним способом - через поручнi судна.

Традицiйний термiн FOB не прийнятний тодi, коли продавцю потрiбно передати товар на вантажну кiнцеву станцiю-термiнал, ще до прибуття судна, оскiльки пiсля цього вiн змушений нести ризики та витрати, хоч у нього не буде нiякої можливостi контролювати вантаж чи давати вказiвки вiдносно його зберiгання.

q Група С:

· продавець самостійно укладає договір перевезення, оплачує перевозку до вказаного місця прийому товару, повідомляє покупця про деталі відправлення і очікуваний час прибуття вантажу в узгоджене місце прийняття поставки; звільняється від відповідальності та ризку з моменту передачі товару перевізнику у своїй країні (хоч оплачує перевізнику всю вартість транспортування товару не залежно від того, чи фрахт оплачується до повантаження товару чи після його доставки у місце призначення);

· покупець зобов'язаний своєчасно вказати пункт призначення; ризик загибелі чи пошкодження товару переходить на покупця з моменту передачі товару першому перевізнику в обумовлений термін.

По умовам CIF та CIP продавець повинен також застрахувати товар i нести всi витрати по страхуванню.

Оскiльки при розподiлi витрат основне питання стосується пункту у країнi призначення, умови групи "C" часто помилково рахують договорами "до прибуття", в той час як продавець не звiльняється нi вiд яких ризикiв чи витрат до тих пiр, поки товар фактично не прибуде в узгоджений пункт. У тому, що стосується виконання продавцем положень договору у країнi вiдвантаження чи вiдправки, умови групи "C" по своїй сутi тi ж, що i умови "F". Таким чином, договори куплi-продажi на умовах "C", як i договори на умовах "F", попадають пiд категорiю договорiв про вiдправку. У той час як звичайнi транспортнi витрати на перевезення товарiв по загальноприйнятому напрямку та способу повинен оплачувати продавець (для доставки в узгоджений пункт призначення), то ризик загибелi чи пошкодження товару, а також додатковi витрати, викликанi подiями, якi сталися пiсля передачi товару на транспортування, падає на покупця.

Якщо доставка товару потребує перевантажень у проміжних пунктах, то продавець може укласти кілька договорів перевезення. Він має оплатити всю вартість доставки до місця призначення, включаючи вартість перевантажень. Але якщо перевантаження спричинене необхідністю уникнути наслідків непередбачених обставин, то додаткові витрати несе покупець.

В основi умов групи "C" лежить звiльнення продавця вiд подальшого ризику чи витрат пiсля того, як вiн повнiстю виконає свої зобов'язання по контракту, заключивши договiр на перевозку, передавши товар перевозчику та забезпечивши страховку товару на умовах CIF та CIP. Таким чином, умови "C" мiстять два вирiшальних пункти: один - по розподiлу витрат та iнший - по розподiлу ризику. Тому особливу обережнiсть слiд проявити при добавленi до умов групи "C" зобов'язань продавця, якi стосуються перiоду пiсля вищезгаданого "вирiшального" пункту по розподiлу ризику.

Крiм цього, продавець може узгоджувати з покупцями питання про платежi по документарному акредитиву пiсля представлення документiв про вiдправку в банк. Нетиповим для цього методу платежу є те, що продавець зобов'язаний нести подальшi ризики та витрати вже пiсля здiйснення оплати по документарному акредитиву чи навпаки - пiсля погрузки та вiдправки товару. Продавець повинен оплатити всi витрати перевозчика не залежно вiд того чи фрахт оплачується наперед (пiсля погрузки), або вiн оплачується в пунктi призначення ("фрахт пiдлягає оплатi в порту призначення"), за виключенням тих додаткових витрат, якi можуть виникнути в результатi подiй, які відбулися пiсля погрузки та вiдправки.

Укладаючи контракт, сторони мусять домовитися про те, хто оплачуватиме повантаження товару у місці призначення. При перевезенні товару на регулярних судноплавних лініях вартість фрахту звичайно включає вартість розгрузки. Тому, якщо характер вантажу передбачає перевезення саме лінійним судном, то ці витрати автоматично несе продавець. При перевезеннях чартерними суднами продавець може взяти на себе витрати на розвантаження, додавши після термінів CIF чи CFR слово "landed" (включаючи розвантаження).

q Умови групи D можна умовно поділити на дві категорії. До першої належать контракти, укладені на умовах DAF, DES, DDU, при яких продавець не очищує товар для імпорту. У другу категорію входять DEQ, DDP, за якими продавець повинен отримати усі необхідні імпортні ліцензії, оплатити мито, митні збори та податки. Загалом умови групи D є найпривабливішими для покупця, оскільки продавець зобов'язаний доставити товар у вказане місце, беручи на себе всі витрати та ризик щодо поставки товару.

Оскiльки DAF часто використовується у залiзнодорожних перевозках, при яких використовується наскрізна документацiя (транспортна перевозку, яка охоплює всi транспортнi засоби до кiнцевого призначення, та страхується вантаж на той же перiод), то в умовах DAF міститься вiдносно цього спеціальна оговорка (ст.А8). Необхiдно пiдкреслити, що зобов'язання продавця надати допомогу покупцю у отриманнi документу на транзитну перевозку виконується за рахунок покупця i з перенесенням ризику на нього. Таким же чином всi витрати по страхуванню вантажу, якi вiдносяться до перiоду пiсля моменту поставки продавцем вантажу до кордону, будуть вiднесенi за рахунок покупця.

Застосування правил "Інкотермс" має певні особливості. Так, при заключенні угод з попередньою премією та придбанні опціонів покупцем буває неможливо у той момент, коли договор куплi-продажi вступає в силу, точно встановити конкретний пункт чи мiсце, куди продавцем повинен бути доставлений товар для подальшої перевозки чи кiнцевий пункт призначення. На цьому етапi необхiдно зсилатися на "зону" чи достатньо великий район (наприклад морський порт), а потiм в договрi звичайно обумовлюється окремою оговоркою, що покупець може мати право чи обов'язок вказати пiзнiше бiльш точну назву пункту у межах цiєї зони чи мiсця. Якщо на покупцевi лежить зобов'язання точно вказати назву пункту, як згадано вище, невиконання ним даної умови може потягти за собою покладений на нього обов'язок нести ризики та додатковi витрати, викликанi порушенням зобов'язань. Крiм того, покупець, який не скористувався своїм правом вказати пункт доставки товару, може дати таким чином продавцю право вибрати той пункт поставки, який краще всього вiдповiдає його власним цiлям.

Особливостi, якi слiд враховувати при розподiлi зобов'язань по митнiй очистцi товару:

· бажано, щоб митна очистка була органiзована стороною, яка має статус постiйного проживання в країнi, яка здiйснює митну очистку чи, по крайнiй мiрi, кимось, хто виступає там вiд його iменi. Вiдповiдно, переважно експортер очищає вiд мита вивозимi товари, а iмпортер повинен очищати вiд мита ввозимi товари.

· по деяким умовам торгових операцiй розумiється, що в країнi продавця взяти на себе очистку товару на експорт повинен покупець (EXW - франко завод, FAS - фас), а по iншим умовам продавець може взяти на себе очистку товару, ввозимого у країну покупця (DEQ - "поставка з пристанi..." та DDP - "поставка... з оплатою мита"). У цих випадках розумiється, що продавець та покупець повиннi приймати на себе будь-який ризик заборони на експорт чи iмпорт товару. Крiм цього, вони повиннi бути переконанi, що очистка товару вiд мита, яка здiйснюється стороною чи вiд її iменi, яка не має статусу постiйного проживання у вiдповiднiй країнi, признається органами влади цiєї країни дiйсною.

· коли продавець бере на себе поставку товару у певний пункт у країнi покупця, але доставити який не може до тих пiр, поки ввозимi товари не пройдуть очистки вiд мита. Ситуацiя ускладнюється тим, що покупець не може виконати свої зобов'язання по очистцi товару вiд мита на iмпорт (див. коментарiй до умов DDU - " поставка...без оплати мита").

· коли покупець має намiр забрати товар у примiщеннi продавця, що розумiється пiд термiном EXW - "франко - завод" чи прийняти товар з розташуванням його вiльно вздовж борту судна - згiдно умов для торгового термiну FAS - фас, але при цьому хотiв би, щоб очистку експортованого товару вiд мита здiйснив продавець. У даному випадку пiсля вiдповiдної торгової умови можуть додаватися слова "з очисткою вивозимого товару вiд мита".

· коли продавець готовий до поставки товару на умовах DEQ - "поставка...з оплатою мита", але без прийняття повнiстю чи частково зобов'язання по оплаті мита чи iнших податків та зборів, якi збираються при ввозi товару. У даному випадку пiсля DEQ - "поставка з пристанi" можуть добавлятися слова "без оплати мита", а коли покупець не бажає оплачувати окремi податки чи збори, вони можуть бути виключенi спецiальною оговоркою в умовах, наприклад, DEQ -"поставка з пристанi" чи DDP - "поставка...з оплатою мита", "без оплати VAT - податку на добавлену вартiсть".

· у багатьох країнах iноземнiй компанiї досить важко отримати не лише iмпортну лiцензiю, але i скидку з податку (скидка з VAT - податку на добавлену вартiсть i т.п.). "Поставка без оплати мита" може вирiшити цi проблеми, звiльнивши продавця вiд зобов'язання по очистцi ввозимих товарiв вiд мита.

· коли продавець бажає взяти на себе виконання митних формальностей, але без оплати мита, до умови DDU - "поставка...без оплати мита" добавляються слова "поставка без оплати мита, з очисткою вiд мита". Вiдповiднi доповнення можуть використовуватися i з iншими умовами групи "D", наприклад, DDP - "поставка...з оплатою мита, без оплати VAT - податку на добавлену вартiсть"; DEQ - "поставка з пристанi без оплати мита".