Ігротерапія з різним матеріалом

У ігротерапії використовуються як структуровані, так і неструктуровані ігри.

До структурованих ігор відносяться ігри в сім'ю (людей і тварин), агресивні, з маріонетками (ляльковий театр), будівельні, що виражають конструктивні і деструктивні наміри.

Структурований матеріал провокує вираз агресії (вогнепальна, холодна зброя), прямий вираз бажань (людські фігури), а також комунікативних дій (ігри в телефон, телеграф, потяги, машини). Передбачається, що вік дітей від 4 до 12 років є оптимальним для застосування цього методу.

До неструктурованих ігор відносяться рухові ігри і вправи (стрибання, лазання), ігри з водою, піском, глиною, група ігор, що належать до фонду арттерапії (малювання пальцями, пензлем, пастеллю, кольоровими олівцями).

До неструктурованого матеріалу відносяться вода, пісок, глина, пластилін, з його допомогою дитина може непрямо висловлювати свої бажання. Цей матеріал сприяє також розвитку сублімації. Зокрема, заняття з неструктурованим матеріалом особливо важливі на ранніх фазах ігротерапії, коли відчуття дитини ще не виділені і не усвідомлені нею самою. Зокрема, ігри з водою, фарбами, глиною дають можливість виразити свої відчуття в неспрямованій формі та пережити почуття досягнення.

Подальша динаміка зміни ігор в процесі ігротерапії підводить дитину до структурованих ігор, що відкриває шляхи для вираження відчуттів і переживань дитини. В тому числі агресивних, в прямій директивній формі соціально прийнятними способами.

В ігротерапії виділені також покази застосування тих чи інших видів ігор залежно від синдрому. Причому тут можливості керівництва ігротерапевтом грою дитини, як правило, обмежуються відповідним підбором іграшок і введенням деяких обмежень на виявлення активності дитини.

 

Висновки до ІІ-го питання

Отже: Ігротерапія розрізняється за приналежністю до певного психологічного підходу, за функцією дорослого у процесі,за формоюорганізації діяльності, за структурою використовуваного в ігротерапії матеріалу.

Кожен із видів ігротерапії має свої переваги та недоліки, зону застосування та ґрунтується на різних теоретичних моделях.

 

Висновки до лекції

Отже: Крім відмінностей прийомів та технік, викликаних різними теоретичними позиціями різноманітних психологічних шкіл, в арсеналі сучасної психокорекції існують методи, котрі використовуються більшістю сучасних психологів незалежно до їх теоретичних уподобань, проте використовуються вони з різною метою і по-різному. До таких методів відноситься ігротерапія. Ігротерапія була помічена як процес, що має корегуючий вплив при роботі з дітьми. Проте зараз широко використовується і як засіб психокорекційного впливу на дорослих.

Характерною особливістю гри, котра забезпечує психотерапевтичний вплив гри є її двоплановість. Гра коригує пригнічувані негативні емоції, страхи, невпевненість в собі, розширює здібності дітей до спілкування, збільшує діапазон доступних дитині дій з предметами.

Коректувальний процес не відбувається в грі автоматично. Він можливий лише за умови, що психолог є добре підготованим та має напрацьовану особистісну готовність. Котра не вичерпується вимогами особистої готовності будь-якого практичного психолога, а має додаткові специфічні вимоги для ігротерапевта. Спеціального обладнання вимагає і кімната у якій проходить ігротерапія для дітей.

Незважаючи на те, що існують різні технології проведення ігрової психокорекції, загальновизнаними є певні теоретичні основи її проведення.

Ігротерапія розрізняється за приналежністю до певного психологічного підходу, за функцією дорослого у процесі,за формоюорганізації діяльності, за структурою використовуваного в ігротерапії матеріалу.

Кожен із видів ігротерапії має свої переваги та недоліки, зону застосування та ґрунтується на різних теоретичних моделях.

 

Ст.викладач кафедри