Тема 1 . Роль і значення т ранспорту в о рганізації перевезень                   туристів

В с т у п

 

Транспорт є важливим елементом туристичної індустрії, а транспортне

 

обслуговування туристів можливо вважати як найбільш складний в технічному відношенні блок туру.

На етапі становлення ринкових відносин в Україні, при відсутності єдиної транспортної туристичної системи фактично перевізник встановлює ціни на туристичні послуги.

У зв'язку з цим, необхідні знання особливостей організації транспортного перевізного процесу, а також ознайомлення студентів з можливостями різних видів транспорту.

Тому курс "Організація транспортних подорожей туристів" є профілюючою дисципліною для студентів, які навчаються за фахом "Туризм". Курс передбачає вивчення загальних основ організації  перевезень  туристів різними видами транспорту, характеру транспортних засобів.

Важливим моментом при вивченні курсу є розгляд існуючих положень про правила перевезення пасажирів та багажу на міжнародних і внутрішніх маршрутах,                 системи тарифів, пільг і знижок, порядок пред'явлення і задоволення претензій, захист інтересів туристів при порушенні правил перевезення, розгляд договірних відносин між туристичними фірмами і транспортними організаціями.

На сьогодні, коли транспорт представлений фірмами, які відрізняються не тільки за різними формами власності, але й за можливостями надання ними транспортних послуг, вивчення курсу „Організація транспортних подорожей" дає можливість правильно орієнтуватися при виборі перевізника.

Метою цієї дисципліни є визначення можливостей транспорту, призначеного  для  перевезення  туристів,  а  також  підвищення  якості транспортного обслуговування туристів. Завданням дисципліни є:

_дослідження сучасного стану ринку транспортних послуг;

 

_вибір найбільш ефективних транспортних засобів для проведення туристичних подорожей.

 

3

 

Метою опорного конспекту лекції є визначення можливості транспорту;

 

дослідження сучасного ринку транспортних послуг; вибір найбільш ефективних транспортних засобів для проведення туристичних подорожей.

Опорний конспект лекцій складається з двох випусків. Перший випуск дає можливість студентам ознайомитись з

характеристикою авіаційного та залізничного транспорту.

 

Другий випуск - містить аналіз ринку автотранспортних послуг, а також перевезення туристів водним транспортом.

При написанні ОКЛ були використані матеріали спеціальних підручників і навчальних посібників, періодичні видання, нормативні документи, офіційні сайті.

 

 

Тема 1. Роль і значення т ранспорту в о рганізації перевезень                   туристів

 

 

План

 

1.1. Особливості транспорту як галузі і перспективи його розвитку. 1.2. Економічні аспекти впливу туризму на розвиток транспорту.

1.3. Взаємодія транспортних організацій з турфирмами при створенні турпродукта.

1.4. Характеристики рівня транспортного сервізу.

 

 

Література:2,3,6,7,10,12,20,21,24.

 

Транспорт – це загальна необхідна умова всякого процесу виробництва.

А втотранспорт

* показники навантаження  2. Забезпечення безпеки руху на вісь

*наявність аварійних люків

 

* підвищені вимоги до санітарного стану салону Професійний рівень водіїв

 

3 Підвищення рівня обслуговування

 

Стандарт обслуговування

 

Обов'язкова сертифікація морських

транспортних суден Вдосконалення конструкції суден

1.Відповідність вимогам реєстра

 

 

2.Підвищення рівня безпеки

 

 

 

Водний транспорт

Рівень технічного забезпечення.

Оновлення флоту новими, сучасними судами

3. Збільшення швидкості руху суден

4. Сприяє підвищенню комфортности

пасажирських перевезень. 5.Підвищення конкурентоспроможності за рахунок зміни основних техніко-експлуатаційних показників.

 

 

8

 

Одним з видів послуг, що надаються туристам, є транспортне

 

обслуговування. При розгляді питань туризму дуже важливо визначити його взаємодію з індустрією транспорту. Витрати     на транспорт складають велику частину від вартості туристичного пакета. Чим комфортабельніший  і швидкісніший вид транспорту використовується, тим вища вартість подорожі. Для перевезення пасажирів у розпорядженні туристичних організацій є різні види транспорту.

Стандартна міжнародна класифікація засобів транспорту розроблена на основі пропозицій ООН, приведена в Рекомендаціях за статистикою туризму (ВТО, 1994 р.). Ці класифікації складаються з двох рівнів – категорії (вид транспорту) і розрядів, що визначають транспортний засіб.(см.табл.1.2).

 

 

Таблиця 1.2 Категорії і розряди транспортних засобів.

 

Категорії

 

 

Повітряний транспорт

 

 

Водний транспорт

 

Сухопутний транспорт

Р о зряди Рейси за розкладом Рейси поза розкладом

Інші повітряні перевезення

 

 

Пасажирські лінії і пороми Круїзи

Інші

Залізничний транспорт.

Міжміські та міські автобуси та інший суспільний транспорт.

Приватні автомашини місткістю до 8 чол. Прокат автомашин

Інші засоби сухопутного транспорту

 

 

Успіхи туристичного бізнесу і розвинена транспортна інфраструктура складають одну з найважливіших передумов розвитку будь-якого туристичного центру.

 

 

9

 

З другого боку попит на перевезення в туризмі стимулював швидкий

 

розвиток індустрії транспорту. Істотну роль у цьому зіграли також науково – технічні досягнення в транспортній галузі. (див. таблицю 1.1).

Транспорт у даний час можна розглядати не тільки як самостійну галузь, але і також слід зазначити його тісну взаємодію з туристичними організаціями, тобто подальшу інтеграцію транспорту з туристичними фірмами.

Транспортні комплекси представляють у даний час як окремі види послуг, так і самостійно розроблені тури. Особливо характерне таке положення для авіаційних компаній, яке все частіше створюють дочірні авіачартерні туроператорськіє фірми. («Трансаеротур», «Аквавіта Люфтганза Ситі центр», а/к Таврія та інші)

У даний час судноплавні компанії також пропонують свої послуги в організації круїзів («Укрферрітур», «Інтеркруїз», «Національна українська Дунайська судноплавна компанія»).Кроме того, турфірми створюються на базі крупних автотранспортних підприємств.

 

 

Т у ристів

 

План

 

2.1 Особливості авіаційного транспорту і організація перевезень пасажирів.

2.2. Правове забезпечення перевезень повітряним транспортом.

 

2.3 Характеристика матеріально – технічної бази авіаційного транспорту. Література:1,3,4,9-13,15,18,25,26

 

 

2.1 Особливості авіаційного транспорту і організація перевезень пасажирів Повітряний транспорт у туристських перевезеннях

У теперішній час повітряний транспорт є найбільш затребуваним при організації туристичних подорожей з цілого ряду причин:

· По-перше, авіація - найшвидший і зручніший вид транспорту при перевезеннях на дальні відстані.

· По-друге, сервіс на авіарейсах у даний час здійснюється на високому рівні.

· По-третє, авіаційні компанії напрямом через міжнародні мережі бронювання  і  резервування  виплачують  туристським  агентствам комісійні на кожне заброньоване в літаку місце, мотивуючи їх тим самим вибирати авіаперевізника.

Зараз у світі налічується більше 1300 авіакомпаній, в країнах СНД в даний час діють близько 500 авіакомпаній і авіапідприємств. У середньому в рік на авіарейсах перевозиться близько 1.5 млрд. чоловік. Міжнародні повітряні сполучення забезпечують зараз більше 470 перевізників, 250 з них, здійснюють міжнародні регулярні авіарейси.

У обслуговуванні міжнародних повітряних сполучень беруть участь більш 1тыс. аеропортів світу, близько 650 з них, обслуговують міжнародні регулярні авіаперевезення.

 

23

 

Найбільшими авіакомпаніями світу за кількістю перевезень вважаються:

 

американські «Delta Air lines”, “Pan American”, “United”. французька “ Air France”. Німецька “Lufthansa”. Британська “British Airways” і ін. Крупною авіакомпанією вважається російський “Аєрофлот”.

Проте, систему міжнародного повітряного транспорту складають не тільки        міжнародні авіаперевізники і аеропорти, але і держави, зв'язані міжнародними повітряними лініями, що забезпечують ці сполучення, а також міжнародні організації у області повітряного транспорту, що вживають заходи щодо забезпечення його ефективного функціонування і безпеки.

Мережа міжнародних перевезень у даний час охоплює всі географічні регіони і більше 150 держав світу.

Повітряний транспорт є одним з основних, масових засобів пасажирського  сполучення.  Він  займає  провідне  місце  в  сумарному пасажирообороті всіх видів транспорту в міжміському і міжнародному сполученні.

Повітряний транспорт має такі техніко-економічні особливості:

 

1.  Висока швидкість повідомлення (1000 і більше км у годину). Це дозволяє робити безпересадочні перельоти великої дальності (до 10000 км.)

2.  Всюдиходність і можливість швидкої організації сполучення по найкоротших відстаннях, що особливо важливо в районах, де відсутні інші шляхи сполучення.

3.  Менші, в порівнянні з іншими видами транспорту, капіталовкладення          в          постійні          споруди          (аеропорти злітні майданчики та ін.)

4.  Гнучка тарифна політика, система знижок. 5.   Висока якість обслуговування і комфорт. 6.   Доступна система бронювання.

7.  Висока витрата палива.

 

8.  Залежність від метеорологічних умов.

 

9.  Порівняльно висока собівартість перевезень.

 

 

24

 

На коротких відстанях (до 500 км.) залізниця і автомобільний транспорт

 

мають явну перевагу перед повітряною за рахунок значно меншого часу на наземне обслуговування.

Проте, при зростанні відстані перевезень пасажири віддають перевагу повітряному транспорту:

При відстані від 1000-1500 км. – 2.5 – 5%, від 1500 –2000 км. 15-20%,

від 2000-3000км.- 20-30%, понад 3000 – 50 – 100%.

Важлива особливість повітряного транспорту полягає у тому, що він забезпечує сполучення між будь-якими пунктами.

Для польоту літаків за певним маршрутом виділяють повітряні смуги приблизно по 30 км. Шлях, за яким здійснюється політ, називається повітряною трасою, а її проекція на землю – наземною трасою повітряної лінії. Повітряна лінія – це постійний маршрут регулярних польотів літаків

між наземними пунктами, забезпечений наземним устаткуванням для обслуговування п ольоту.

Сукупність всіх повітряних ліній і пристроїв, призначених для забезпечення  регулярних  польотів  цивільної  авіації  складає   мережу повітряних шляхів сполучення.

На відміну від інших шляхів сполучення, повітряний транспорт вимагає приблизно в 10 – 20 разів менше капвкладень на освоєння нових ліній. Основні витрати пов'язані з будівництвом аеропортів, причому споруда одного аеропорту дозволяє відкрити не одну, а декілька нових авіаліній з іншими аеропортами.

У минулому авіалінії класифікувалися як: -місцеві,

-регіональні, -національні, -міжнародні.

 

 

25

 

У даний час авіалінії класифікують також за річним оборотом.

 

Найкрупніші перевізники мають оборот, що перевищує 1млрд.у.о. -національні перевізники від 100млн. – 1млрд. у.о. -регіональні перевізники від 10млн. – 100млн.у.о.

-середні перевізники менше 10 млн. у.о.

 

Повітряне перевезення – транспортування пасажирів і їх багажу, вантажів і пошти на повітряних судах відповідно до Правил повітряних перевезень (національних і міжнародних) і договору перевезення.

Повітряний перевізник - авіакомпанія, підприємство, здійснюючі пасажирські або вантажні перевезення.

Як правило, в більшості країн функціонують три основні типи авіакомпаній, що виконують регулярні польоти за розкладом:

1. Крупні (Міжнародні авіалінії України, Аеросвіт та ін.) - це крупні національні компанії, що здійснюють рейси по всій країні і за межами.

2. Регіональні – здійснюють у межах окремих регіонів однієї країни(“Таврія," “Південні авіалінії ”)

3. Місцеві - (“Аэростар”,“Крымские авиалинии” та ін.) невеликі авіакомпанії, що здійснюють рейси на короткі відстані з невеликих приміських аеродромів.

1) «Міжнародні авіалінії України” (МАУ) – провідна компанія на ринку міжнародних перевезень України. МАУ була заснована у 1992 р. Авіакомпанія є одним з            перших спільних підприємств і Україні із залученням іноземного капіталу.

МАУ були першою авіакомпанією в СНД, що стала полноправним членом JATA та першою у колишньому Радянському Союзі, що почала експлуатувати сучасні літаки західного виробництва.

У порівнянні з іншими авіакомпаніями, МАУ пропонує найбільшу кількість прямих рейсів з України до Європи, виконуючи 300 регулярних рейсів щонеділі. Потік пасажирів постійно збільшується на 25% щорічно. МАУ співробітничає з багатьма                                        провідними авіакомпаніями світу, уклавши більше

 

 

26

 

126 інтерлайн – угод. Завдяки такому партнерству МАУ пропонує 3000

 

напрямків зі зручними стиковками і за кращою ціною.

 

2) Авіакомпанія,,Аеросвіт,, була створена в 1994 г. у формі закритого акціонерного суспільства. На сьогоднішній день 62% акцій ЗААО авіакомпанії належить українським власникам-Фонду держмайна України

(22,4%), компанії, Генавіаїнвест,.(близько 25%), Укрінфоконсалт, (9,8%) і Бюро

 

 

(4,8%). Частка нідерландської компанії Gilward Investments B.V. складає (38%)

 

 

акцій. Потім відбулося злиття компанії, «Аеросвіт» з авіакомпанією

 

 

«Українські авіалінії».

 

 

Авіакомпанія «Аеросвіт», «Українські авіалінії» - найбільші українські мереживі               перевізники. Обслуговують найбільшу серед національних авіакомпаній власну мережу з 57 повітряних маршрутов- 11 внутрішніх і 46 міжнародних, включаючи 5 далекомагістральних напрямків. У розпорядженні компанії є парк сучасних, комфортабельних повітряних суден.

3) ТОВ (UM – Air) –,,Українсько – середземноморські авіалінії,, - одна з перспективних авіакомпаній України, що розвивається, надає послуги з регулярних, чартерних, внутрішніх і міжнародних перевезень.

UM Air є однією з провідних авіакомпаній України, створена в 1998 р. (15.09.1999 р. одержаний сертифікат експлуатанта). Географія польотів компанії на даний момент включає чартерні та регулярні рейси до: Лівану, Ірану, Єгипту, Туреччини, Сірії, Йорданії, Німеччини, Грузії, Азербайджану, Росії, Білорусії, Казахстану, Узбекистану, Ужгороду, Чернівців, Сімферополю, Харківа, Одеси.

Авіакомпанії мають повітряні судна (у власності або оренді), льотний склад і бортперсонал, і здійснюють їх експлуатацію, як праведніє польотів, так і наземне обслуговування власних суден і пасажирів.

Наземне обслуговування повітряних суден здійснюється службами аеропортів за замовленням перевізника (перевізників).

 

27

 

Аеропорт приймає і обслуговує повітряні судна різних авіакомпаній,

 

здійснює технічне забезпечення, постачання і обслуговування повітряних суден.         Включаючи технічну профілактику і ремонт. Наземні служби здійснюють контроль, регулювання і супровід польотів у повітряному просторі.

Польоти в цілях перевезення пасажирів здійснюються за твердим розкладом (річним або сезонним) – регулярні перевезення або по замовлених рейсах – чартерні перевезення.

Регулярні рейси можуть проводитись по встановлених напрямках з частотою, обумовленою постійним завантаженням пасажирськими потоками щоденно, зокрема декілька разів у день.

Виділяють декілька типів авіарейсів: _ щоденний авіарейс;

_ щотижневий рейс; _ додатковий рейс;

_ спеціальні, замовлені рейси; _ комерційні рейси.

Відносно часу доби розрізняють денні рейси або нічні.

 

Д енні рейси звичайно проводяться на коротких трасах між парами міст або туристськими центрами.

Нічні р ейси плануються і виконуються з різною метою, наприклад, для зручності туристів і скорочення витрат денного часу на перевезення, розвантаження                       денної регулярної програми. Іноді на нічні рейси встановлюються знижені тарифи. Нічні рейси використовуються на протяжних дальніх маршрутах, наприклад, на трансокеанських польотах.

Прямі та стикувальні маршрути. Прямий політ або прямий рейс – переліт між двома пунктами з однією або декількома посадками, але без зміни літака, завжди указуються в транспортних умовах туру. Проте, посадка з технічних причин                                  не може служити підставою для претензій туристів. Для великої кількості напрямків (особливо дальніх) пасажирам доводиться здійснювати пересадку на рейси   іншої авіакомпанії і

 

 

28

 

продовжувати політ. Формування маршруту за замовленням клієнтів –

 

турбота агентств з продажу квитків.

 

Приєднаний, стикувальний, суміжний, узгоджений рейс - рейси раціонального планування часу перевезення і зручності пасажирів при пересаджуванні з одного маршруту на другий. Особливо плануються човникові рейси, які спеціально чекають міжнародного рейса для оперативної доставки пасажирів до місць призначення.

Узгоджені а віамаршрути (стикувальні рейси) – це елемент туру (подорожі), передбачаючий пересадку туристів з одного літака на другий, наприклад, іншої авіалінії, з місцевої на міжнародну.

Компанії зацікавлені в максимальному скороченні втрат часу пасажирів на пересадки, тому при організації стикувальних рейсів вводяться спеціальні (фірмові) швидкісні автобусні рейси і навіть швидкісні потяги для трансферу на інший аеродром. Якщо часовий розрив достатньо великий (більше доби), то авіакомпанії надають пасажиру на цей період очікування стикувального рейса відмінний туристський сервіс (трансфер, розміщення, харчування, екскурсії), що часто входить у вартість перельоту.

Спеціальні фірми займаються питаннями узгодження маршрутів авіаліній.

Більшість авіакомпаній світу надає послуги з перевезення туристів у режимі:

_Рейсових перевезень _Чартерних повідомлень

_Обслуговування бізнес - і конгрес-турів за системою бізнес-офісу; _Індивідуальне обслуговування туристів.

При виборі конкретного авіаперевізника слід враховувати вид перевезень (індивідуальний, груповий, бізнес-тур і т.д.)

_ Наявність туристів на день початку і закінчення туру

 

_ Наявність вільних місць на даний маршрут у необхідному класі _ Надання авіакомпанією пільгових тарифів

 

 

29

 

Основними критеріями при виборі авіаційних перевезень є: _ Швидкість доставлення до мети поїздки

_ Комфортабельність польоту _ Тарифи і пільги

_ Надійність і репутація авіакомпанії та ін.

 

А ЕРОПОРТ

 

 

Комплекс будівель і споруд, призначених для прийому і відправки повітряних суден і обслуговування повітряних перевезень

1.Обслуговування пасажирських перевезень, вантажів і пошти 2.Забезпечення польотів повітряних іноземних і національних авіакомпаній 3.Забезпечення регулярності та безпеки польотів

4.Метеоспостереження

 

5.Забезпечення роботи засобів зв'язку і мережевої сигналізації 6.Здійснення технічного обслуговування повітряних суден і їх заправка

7.Оперативне приготування і подача компакт-диск харчування на кожен політ

 

 

37

 

Таблиця 2.3.4.

 

І  За призначенням: - пасажирські а)                             - вантажні

- навчальні - спортивні

- спеціалізовані (застосовуються для обслуговування різних галузей)

 

I І     За призначенням: б)

-повітряні таксі, що оперують як

 

чартери

 

- літаки, що належать підприємствам і фірмам

-спеціальні літаки для аерофотографії, пожежні, медичні та т.д.

- приватні літаки для бізнесу і подорожей

-спортивні літаки.

 

I II     За типом              - поршневі, двигунів                 - турбінні,

- турбореактивні

 

За числом           Сухопутні, гідролітаки, амфібії IV      двигунів,

 

їх розміщенням, за типом шасі

V     Залежно від         - магістральних ліній дальності польоту і  - місцевих ліній місткості літака

 

41

 

Д о л ітаків магістральних ліній відносяться: Т У-154, Т У-134; ТУ-124;

 

Класифікація літаків

 

Типа Бізнес-джет.

 

Таблиці 2.3.6. Large Jexts                             Дальність польоту без посадки – 4900

Midsire J e x ts

 

 

Small Jexts

 

 

Turboprogs

С а л о н-люкс на 8-9 пас.

С а л о н-люкс на 6 пас.

Т/км 1 годину

 

 

А Н-140       52

 

 

А Н-74ТК-  52-60

5 37     2340-3700   7800      -        0,6

 

 

7 50     3000-5000  10100     -        0,6

 

3 00

 

L-410      15-19   350-386   480-780     4200      -

 

МУЛ-86     350        870         3300       9000-      -       11,3 11000

МУЛ-96 М 311-318 850-870    12000      9000-   22,3     6,8 335-342                                                   12000

3 70-386

 

ТУ-154 БИ 169       850-950 2780-3250 До 12000 -              5,5 160

1 50

ТУ-134 А 76+68+84  800

 

А Н-24        48         450

 

МУЛ-62 М   174        830

1 890       11000     -        2,8

 

6 00         6000      -       0,92

 

7 800       10000-     -      7,485

 

1 68                                                12000 140

Як-42 Д  100-120

 

Boeing 7 67-   232 300 ER

7 50         1850        7600                    3,14

 

8 50   8000-10800 11000                       5,0

 

 

47

 

 

Контрольніпитаннядотеми

 

1. Чому в даний час авіаційний транспорт є найбільш затребуваним при організації туристських подорожей?

2. Які ознаки, властиві авіатранспорту, є найпривабливішими для туристів?

3. Які Вам відомі класифікації повітряних ліній?

 

4. Яким чином підрозділяються основні типи авіакомпанії? 5. Які Вам відомі типи авіарейсів?

6. Яким чином здійснюється регулювання перевезень повітряним транспортом?

7. Які Вам відомі міжнародні угоди, що регулюють авіаційну діяльність? 8. Що відноситься до технічних засобів повітряного транспорту?

9. Як підрозділяються аеровокзали залежно від величини пасажиропотоку і пропускної спроможності?

10. За якими ознаками класифікується повітряний флот? 11. Які типи повітряних лайнерів Вам відомі?

 

Транспортом

 

План 3.1. Договір повітряного перевезення.

3.2. Правила перевезення пасажирів і багажу 3.3. Тарифи і цінова політика

Література:1,3,4,9-13,15,18,25,26

 

Таблиця 3.1.1

 

За спеціальним тарифом

 

1. Дійсний для перевезення в терміни, встановлені правилами застосування даного тарифу.

2. Термін дії авіаквитка може бути продовжений до найближчого рейса перевізника, на якому є вільне місце, відповідне класу обслуговування, вказаному в квитку.

Продовження терміну придатності квитка без доплати виробляється якщо: 1. Перевізник відмінив рейс на якому заброньовано місце пасажиру.

2. Перевізник відмінив зупинку повітряного судна за розкладом, який для пасажира є пунктом відправлення, призначення або зупинки.

 

 

56

 

3. Перевізник не виконав рейс відповідно до розкладу.

 

4. Перевізник не надав пасажиру заброньоване місце.

 

5. Перевізник не надав клас обслуговування, вказаний в квитку. 6. Перевізник неправильно оформив квиток.

7. Пасажир не зміг завершити політ протягом терміну дії квитка по хворобі або хворобі членів сім'ї. На підставі наданого документа термін дії квитка може бути продовжений до 3 місяців,

8. За проханням пасажира термін дії квитка, сплаченого за спеціальним тарифом, може бути продовжений до року. Проте, в цьому випадку пасажир повинен заплатити за квиток за нормальним тарифом                               туди й назад.

Тариф і цінова політика

 

Тариф - це затверджена в установленому порядку сума, що стягується авіаперевізниками  за  перевезення  пасажира,  відповідно  до  класу обслуговування, від пункту відправлення до пункту призначення за певним маршрутом. Величина тарифу залежить від відстані між пунктами перельоту, наявності зупинок за маршрутом (stopover), а також від того здійснюється переліт в один кінець або в обидва.

· У міжнародній практиці повітряних перевезень існують окремі групи тарифів, які визначаються порядком їх розробки і умовами застосування. Розрізняють декілька видів тарифів:

· Опубліковані тарифи IATA.

 

· Опубліковані тарифи авіакомпаній. · Конфіденційні тарифи авіакомпаній. · Спеціальні пропозиції.

Опубліковані тарифи I ATA – встановлюються Міжнародною Асоціацією авіаперевізників, які повинні захищати комерційні інтереси учасників, що входять до неї. Опубліковані тарифи є базисними, не залежать від авіакомпаній, приводяться у всіх міжнародних системах бронювання і друкуються у всіх

 

60

 

тарифних довідниках. Опубліковані тарифи IATA використовуються при

 

розрахунках складних маршрутів, де беруть участь декілька перевізників. Опубліковані тарифи авіакомпаній – є тарифами, розробленими конкретним авіаперевізником  на                          конкретному     напрямку. Вони встановлюються за узгодженням з IATA, тому трохи відрізняються від них. Дані види тарифів застосовують при розрахунку повітряних маршрутів з участю декількох перевізників. У перевезенні, де беруть участь авіакомпанії різних країн, при розрахунку тарифів використовують штучно введену нейтральну розрахункову одиницю NUC (Neutral Units of Coustenction), яка дозволяє нейтралізувати вплив курсів різних держав по відношенню один до одного.

Конфіденційні тарифи а віакомпаній є комерційною таємницею авіакомпанії, ніде не публікуються і не доступні в міжнародних системах бронювання. Пропонуються вони на простих маршрутах, виконуваних одним перевізником. Ці тарифи дешевші в порівнянні з опублікованими і залежать від попиту і конкуренції на даному напрямку.

Особливістю даних тарифів є виконання місцевих спеціальних умов їх застосування, а також можливість придбання квитків за ними тільки в місці, де починається перевезення.

С пеціальні види тарифів (рекламні тарифи). Їх основною метою є бажання авіакомпаній привернути пасажирів на нові рейси, зберегти конкурентоспроможність на старому напрямку, заповнити ненавантажені рейси в несезон. Дані види тарифів розробляються як вітчизняними, так і іноземними авіакомпаніями (на внутрішніх і на міжнародних лініях). Рекламні акції здійснюються перевізниками і вигідні як перевізникам, так і пасажирам. Проте, мають явний недолік – непередбачуваність їх проведення. Проте, пасажир, зацікавлений в придбанні квитка за мінімальною ціною, може знайти інформацію, що стосується спецпропозицій авіаперевізників, на інтернет – сайтах цих авіакомпаній або в їх рекламних проспектах.

Усі наведені види тарифів за умов застосування підрозділяються на типи: нормальні (базові), спеціальні, пільгові.

 

 

61

 

Нормальні т а рифи – це повні найдорожчі тарифи. Базові тарифи

 

змінюються залежно від сезону. Пасажир, що придбав квиток за нормальним тарифом, може змінити дату вильоту, повернути квиток назад у касу навіть після вильоту літака, зробити декілька зупинок за маршрутом, міняти маршрут і т.д. (див. рис.). Квитки, куплені за базовими тарифами, підлягають обміну і поверненню практично без обмежень. Від базового тарифу для різних категорій пільг встановлюються знижки.

С пеціальні тарифи – це все тарифи, опубліковані в офіційних довідниках перевізників і на екранах систем бронювання.

С пеціальні тарифи – це найдешевші типи тарифів, проте, їх дешевизна припускає досить велику кількість обмежень при їх застосуванні. Правило, яке використовують при цьому перевізники, відображає таку закономірність – чим дешевше тариф, тим жорсткіше умови його застосування.

Спеціальні тарифи можна розділити на основні чотири групи: 1. Екскурсійні тарифи (Excursion fares).

2. Молодіжні тарифи.

 

3. Групові тарифи (Group travel fares).

 

4. Тарифи інклюзив - тур (IT fares \ Package holiday fares).

 

Існуючі обмеження характерні для спеціальних тарифів що наведеніна рис.1.2. Екскурсійні тарифи є найпопулярнішими, вони розраховані на туристів і

мають обмеження щодо мінімальних і максимальних термінів перебування за рубежем, обов'язковий політ в обидва кінці, скорочений термін придатності квитка.

Екскурсійні тарифи діляться на 3 основні категорії: 1.Спеціальний екскурсійний тариф АРЕХ (УАР) з обмеженнями за

часом продажу і спеціальний екскурсійний тариф SUPER APEX (VAB) з обмеженнями за часом продажу і за умов застосування. 2.Спеціальний екскурсійний тариф РЕХ(УРХ0 з жорсткими обмеженнями щодо умов застосування.

3. Екскурсійні тарифи

 

 

62

 

 

першого класу (F)

 

Нормальні тарифи                 бізнес класу (С)

 

Економ - класу (V)      Рис.1. Нормальні тарифи

 

Екскурсійні

 

Групові

 

І нклюзив – тур

 

Рис.2. Спеціальні тарифи

 

Литература:1,3,4,9-13,15,18,25,26

 

Вид        Замовник

 

чартеру ча туроператор

Маршрут                       Пасажири

 

перевезення      туристи, що доставляються

 

до дестинації країну мешкання

 

75

 

«назад»       туристи, що доставляються

 

до «туди-назад» туристи, що доставляються

 

в дестинації і назад

та й м-- туроператор (на

 

чартер певний період

після прибуття в

 

аеропорт призначення

туристи, що доставляються

 

з одного пункту авіатуру в

 

часу)         літак залишається на інший для перебування в весь час перебування   кожному від 1 до 7 днів.

туристів

 

чартер туроператор (на ний     період масових

ланцюг  перевезень)

регулярні польоти протягом 3-5 міс. за

схемою «туди й назад»

туристи, що прямують в дестінацию і повертаються

назад; після доставки

 

1—2 рази на тиждень, 1

 

раз - у 10 або 14 днів

першої групи судно

 

здійснює порожній переліт

 

за останньою групою,

 

4.2 Основні види витрат при виконанні чартерних перевезень Розглянемо основні види витрат при організації чартерних перевезень.

1. Сухий лізинг (вартість льотної години певного типу літака). 2. Витрата палива за час польоту.

3. Послуги ВДСА (виробниче диспетчерської служби авіакомпанії).

 

4. Державні збори за проведення сертифікації, реєстрації і видачу дозволів на виконання авіаційної діяльності.

5. Збір за подачу заявки.

 

6. Збори за проліт території. 7. Аеронавігаційний збір.

8. Витрати аеропортів:

 

· збір за зліт і посадку, · за стоянку літака,

· охорона літака,

 

 

76

· оплата роботи інженерного складу,

 

· вантажний – розвантажувальні роботи, · підвезення пасажирів,

· оплата за зміст екіпажу, · накладні витрати та ін.

9. Відрахування департаменту Авіаційного транспорту України для фінансування витрат з авіаційної діяльності.

10.Відрахування за використовування комерційних прав на посадку в аеропортах.

11.Внесок за страхування літака, екіпажу, пасажирів і третіх осіб на землі. Одним з видів витрат при організації чартерного рейса є          собівартість однієї льотної години.

Розглянемо основні статті витрат:

 

1. Вартість палива на 1 льотну годину. 2. Амортизація

3. Ремонт 4. Зарплата

5. Відрахування

 

6. Витрати аеропортів, зокрема податок на землю

 

Наступним видом витрат є платні послуги ПДСА з обслуговування міжнародних чартерних рейсів.

Калькуляція платних послуг включає витрати по за однією заявкою одну країну, а саме:

1. Фонд зарплати (0,5 чол/днів)

 

2. Відрахування на соціальне страхування (52% від ФЗП) 3. Оренда і утримання приміщень ПДСА.

4. Телефонний – телеграфний зв'язок, зокрема зв'язок SITA. 5. Амортизація основних і оборотних коштів.

6. Придбання спецобладнання.

 

7. Придбання документації інтуриста.

 

 

77

 

8. Транспортні витрати.

 

9. Інші витрати. 10.Рентабельність до 10%

Для компенсації витрат, пов'язаних із забезпеченням міжнародних чартерних рейсів і нерейсових перевезень по СНД,  встановлена платня за кожну країну за маршрутом польоту.

Розміри та способи підрахування аеропортовських зборів за переліт території наведені у “Керівництві зборів за використання аеропортами та аеронавігаційними засобами”, що випускається Міжнародною Організацією Цивільна і Авіації (UKAO). Основою для підрахування даних             зборів є максимальна сертифікована взлітна вага повітряного судна.

Виключно на основі максимальної сертифікованої взлітної ваги літака підраховується розмір збору за взліт – посадку.

Розмір зборів за стоянку в аеропортах залежить від максимальної сертифікованої взлітної, але й від площі стоянки, яку займає літак (що розраховується як добуток довжини літака на розмах його крила), а також від тривалості стоянки. Перші шість годин стоянки – безкоштовні.

Розмір зборів за використання аеронавігаційних засобів базується, як на максимальній сертифікованій взльотній вазі літака, так і на відстані перельоту, а також на обох показниках одночасно.

Збори за використання аеронавігаційними засобами поділяються на: - стандартний збір (збір за переліт території),

- секторний збір.