Правове забезпечення п еревезень повітряним транспортом

 

Регулювання перевезень повітряним транспортом здійснюється

 

відповідно до міжнародного законодавства (якщо перевезення носить міжнародний характер).

Повітряний транспорт регулюється трьома способами:

 

1. Національне регулювання – ліцензування авіаперевізників, що працюють як на внутрішніх, так і на міжнародних маршрутах.

2. Міжурядове регулювання – коли регулярні повітряні маршрути грунтуються на угодах між урядами відповідних країн.

3. Міжнародне регулювання – коли тарифи на регулярні повітряні маршрути встановлюються (для членів авіаліній) на основі взаємних договорів, на основі міжнародних угод.

Пул – договір

 

Одним з видів міжнародного регулювання авіаперевезень є плани створення пулу, що сполучає авіакомпанії, діючі на визначених маршрутах. Договір сполучає компанії, діючі на певних міжнародних маршрутах з метою оптимізації розкладу польотів літаків, зменшення напряму і регулювання пасажиропотоків у піковий час і періоди, а також у цілях збільшення прибутку на цих маршрутах та його подальшого розподілу між авіакомпаніями.

Міжнародне регулювання авіаперевезень здійснюється також на основі міжнародних угод, підписаних між країнами за багато років (див. Додаток...). 1. Варшавська конвенція 1929 р. була першою загальною угодою між авіакомпаніями,  що  стосується  питань  забезпечення  відповідальності

 

 

30

 

авіакомпаній за безпеку пасажирів у разі їх смерті, поранень або втрати багажу

 

під час перевезення. (Монреальським протоколом надалі було визначено, що максимальна відповідальність періодично переглядатиметься через інфляційні процеси. На сьогодні відповідальність авіакомпанії перед пасажиром складає максимально 2 тис. дол. США). Ця угода є основою для страхування пасажирів, пошти і багажу на міжнародних авіаперевезеннях.

2. Конвенція Чикаго по цивільній авіації 1944 р. в дискусії щодо ухвалення в якій брали участь 8 країн, містить угоду зі стандартизації міграційних процедур повітряного сервісу між країнами. Ці принципи були прийняті для забезпечення основи для двосторонніх угод між країнами. В угоді було обумовлено не регулювати чартерні                  перевезення,                 дозволяючи країнам застосовувати індивідуальне регулювання і умови, з якими вони приймають і обслуговують чартерні рейси.

3. Бермудська угода 1946 р. – англо – американська по трансатлантичних рейсах – регулювала двосторонні угоди за цими маршрутами. У 1977 р. Бермудська угода була переглянута (і ратифікована в 1986г.). Нова угода розширила фактичне навантаження на                                 маршрути через Атлантику, обмежена двома британськими і двома американськими перевізниками.

Оскільки повітряний транспорт з кожним днем займає все більш міцні позиції          в загальносвітовій транспортній системі, вже давно виникла необхідність у його загальносвітовій координації і регулюванні. Цими питаннями  займаються  міжнародні  авіаційні  організації.  Розглянемо найвпливовіші та відомі з них. (Додаткова інформація представлена в додатку).

Міжнародна організація цивільної а в іації (International Civil Aviation Organization) – ICAO – одна з первих найсолідніших і авторитетніших світових структур. Членами ICAO є 18 держав. ICAO працює в тісному контакті з іншими організаціями,             такими, як United Nations Community/ World Meteorological Organization, International Union of Electrical Communications, World Post Union, World Health Organization, International Sea Organization.

 

 

31

 

Утворилися 7 грудня 1944 р. в Чикаго підписанням 52 країнами Конвенції з

 

міжнародної цивільної авіації.

 

ICAO стала спеціалізованим агентством ООН у рамках Комітету з економіки і соціальних питань.

Міжнародна асоціація повітряного транспорту (International Association of Air Transportation) – IATA - створена для координації дій світових авіакомпаній, направлених на забезпечення безпеки і підвищення ефективності повітряних перевезень у всіх регіонах земної кулі. Заснована в 1919г. і перетворена в 1945г. IATA є професійною асоціацією авіаційних компаній, що здійснюють міжнародні рейси. Головна функція, виконувана Асоціацією,  це  впорядкування  міжнародного  комерційного  авіаційного повідомлення, введення єдиних для всіх членів правил і процедур та встановлення узгоджених тарифів на пасажирські перевезення на міжнародних маршрутах.

Сьогодні IATA виконує такі функції:

 

· Технічні: узгодження і регулювання технічних аспектів і вимог при організації міжнародних польотів, результати метеослужб, систем зв'язку, організації харчування і медичного обслуговування.

· Юридичні: міжурядові угоди, конвенції, генеральні умови перевезень, агентські угоди, навігація і ін.

· Координація загальної політики п еревезень на урядовому рівні. · Фінансовий сервіс: аналіз фінансової діяльності регулювання

взаєморозрахунків.

 

· Організація перевезень: узгодження загальних процедур обслуговування пасажирів і багажу, контроль і огляд багажу.

· А гентська робота: акредитація агентств з продажу квитків, навчання фахівців.

· Інформаційні: видання бюлетенів, правил, нормативної документація.

 

32

· С та ндартизація п р о цедур: спрощення і стандартизація митних

 

процедур

 

· Безпека: система безпеки польотів, охорони, безпеки пасажирів і багажу.

Асоціація виконує консалтингові роботи, підготовку і перепідготовку персоналу, як льотного бортперсонала, персоналу наземних служб, так і персоналу транспортних і туристських агентств.

Туристські агентства беруть участь у діяльності IATA через її спеціальне відділення - International Travel Agents Network (IATAN) Міжнародну організацію агентів авіакомпаній, а також через міжнародні організації цивільних аеропортів.

У рамках організації туристських подорожей існує декілька форм взаємодії туристських фірм і а віакомпаній:

· Бронювання місць і викуп авіаквитків через агентства авіакомпаній.

· Бронювання місць і викуп авіаквитків через системи бронювання.

· Д о говір з авіакомпанією на квоту місць на регулярних авіалініях.

· А гентська угода і робота в ролі агентства з продажу авіаквитків для своїх туристів.

· Організація чартерних авіарейсів під туристські перевезення. Щоб правильно вибрати найзручніший і вигідніший вид туристських

перевезень, а також грамотно укласти контракт на авіаперевезення туристів, необхідно знати всі особливості, переваги і недоліки того або іншого виду взаємодії з авіакомпанією.

Турист може скористатися послугами авіакомпанії, замовивши у неї квиток за вибраним маршрутом, або через посередника – турагентство, бюро подорожей і екскурсії та ін., де ця послуга сформована в пакеті у вигляді туру.

 

33

 

У останньому випадку всі претензії з даної послуги, як правило, пред'являються

 

- посереднику, з яким укладено прямий договір на придбання путівки.

 

Окрім регулювання міжнародного авіаційного повідомлення, до сфери діяльності IATA увійшли аспекти регулювання бронювання послуг перевізників, включаючи системи автоматизованого бронювання і методи взаємних розрахунків між компаніями, у випадках, коли в перевезенні беруть участь не один, а декілька перевізників.

Таким чином, в Асоціацію входять не тільки перевізники, але й інші компанії, у тому числі і туристські агентства.

Регулювання повітряних перевезень у внутрішньому сполученні України здійснюється відповідно до Повітряного Кодексу України, який включає 17 розділів (див. Додаток).

У перших розділах: «Загальні положення”, “Авіаційні правила України”, “Використання повітряного простору України” розглянута сфера дії Повітряного Кодексу, державне регулювання діяльності цивільної авіації, сфера дії авіаційних правив та порядок використання повітряного простору України.

Розділ 4 – “Повітряні судна”. Наводиться існуюча класифікація повітряних суден, їх реєстрація та допуск до експлуатації, бортова документація повітряного судна та інше.

Розділ 5,6 – присвячені вимогам щодо авіаційного персоналу та екіпажу повітряного судна.

Розділ 7 “Аеродромі і аеропорті”. – У цьому розділі приділена увага питанням будівництва, реконструкції та експлуатації аеродромів і аеропортів, їх сертифікації та допуску до діяльності.

Розділ 8 “Повітряні траси і місцеві повітряні лінії” - розглянуто питання сертифікації та допуску повітряних трас до експлуатації.

Розділ 9, 10 «Польоти повітряних судів» і «Міжнародні польоти повітряних судів» - розглянуто питання допуску до польоту повітряного судна; підготовки екіпажу; забезпечення польотів повітряного судна; вимоги до документації, що знаходиться на його борту; польоту повітряного судна над

 

 

34

 

населеними пунктами. Розглянуті також норми і правила здійснення

 

міжнародних польотів, переліт державного кордону.

 

Розділ 11 “Повітряні перевезення” - присвячено виконанню повітряних перевезень, додержуванню правил та нормативам, що підвищують якість обслуговування пасажирів, організації чартерних повітряних перевезень. У розділі розглянуто також інформаційно-рекламне забезпечення повітряних перевезень.

Розділ 12 – “Авіаційні роботи і порядок їх виконання”. Цей розділ дає характеристику авіаційним роботам, виконуваним з використанням польотів повітряних суден для різних цілей. На виконання авіаційних робіт потрібно обов'язкове укладення договору, що передбачає відповідні вимоги до них і розміри оплати. Тарифи на їх виконання також встановлюються на основі договору.

У розділі «Пошукові та аварійно-рятувальні роботи”, “Розслідування авіаційних подій”  розглядаються питання, пов'язані з випадками, коли повітряне судно терпить біду. Повідомлення і розслідування авіаційної події. Забезпечення безпеки польотів повітряних суден. Оснащення повітряних суден і підготовка екіпажу на випадок аварії.

У Повітряному Кодексі України передбачається відповідальність перевізника перед пасажирами повітряного судна і вантажовідправника  в порядку, встановленому законодавством, міжнародними договорами, а також договором повітряного перевезення пасажира, вантажу або пошти. Перевізник, пасажир, вантажоодержувач і вантажовідправник несуть відповідальність за порушення  митних, валютних, санітарних, карантинних і інших правил відповідно до законодавства.