Звіт про стан і використання номерного фонду готелю за звітний рік

№ п/п	Показники	Од. вимі- ру	Фактично за минулий рік	Звітний рік		% вико-нання плану
				План	Факт
1	2	3	4	5	6	7
1	Кількість місць у готелі	од.	1 661	1 661	1 661	100%
2	Кількість місце-днів в експлуатації	-״-	606 265	606 265	606 265	100%
3	Кількість місце-днів опла-чених	-״-	577 879	574 135	570 133	99,3%
4	у т.ч. іноземними туристами	-״-	416 345	414 942	329 763	79,3%
5	українськими громадя-нами	-״-	39 275	39 275	46 286	117,8%
6	Бронювання місць разом	-״-	86 932	78 946	59 399	75,2%
7	у т.ч. іноземними турис-тами	-״-	84 496	77 237	56 054	72,4%
8	Кількість місце-днів неоп-лачених	-״-	28 386	32 130	36 132	112,5%
9	у т.ч. простої під час ре-монту	-״-	3 805	6 380	6 310	98,9%
10	Використання номерного фонду	%	95,32	94,70	94,04	- 0,66%

Особлива увага звертається на фактори, вплив яких підлягає кількісному оцінюванню:

1. місткість і розрядність готелю;

2. структура номерного фонду за категорійністю;

3. контингент і тривалість проживання туристів;

4. коефіцієнт використання номерного фонду, в тому числі вітчизняними та іноземними туристами.

Основна частка валового доходу в готельному господарстві формується за рахунок експлуатації номерного фонду. Ці доходи включають:

1. плату за проживання в номерах;

2. плату за час, що перевищує повну добу проживання в готелі;

3. доходи від бронювання номерів.

Доходи готелю від експлуатації номерного фонду визначаються за наступною формулою:

,

де М – місце-дні в експлуатації на період, що планується;

К_З – коефіцієнт завантаження;

Ц – середня ціна проживання в номері.

Однак, такий метод визначення не дозволяє врахувати диференціацію оплати номерів різної категорії, а також сезонність попиту на готельні послуги. Точнішим та економічно обґрунтованим є план доходів від експлуатації номерного фонду, визначений з врахуванням усіх вищезазначених факторів.

Отже, сума доходів за надання місць у готелі визначається шляхом множення планового числа місце-днів кожної категорії номерів на відповідну ціну за проживання (за добу). Крім того, до доходів включається сума надбавки до основної ціни за весняно-літній сезон.

Приклад: Визначити дохід від експлуатації готельних місць у 3-х зірковому готелі „Україна” (табл. 2).

Таблиця 2.

Основні показники експлуатації готельних місць у готелі „Україна”

№ п/п	Місткість	Кількість номерів	Всього місць у номерах	Кількість днів експлуатації номерів	Кількість днів згідно з планом гр.4×гр.5	Ціна за місце за добу, грн.	Доходи за рік за основною ціною місць, тис. грн.	Сезонні надбавки, тис. грн.	Разом доходи за рік, тис. грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Одномісний, вища категорія	5	5	360	1800	40,0	72,0	9,0	81,0
2	Одномісний, І категорія	20	20	360	7200	22,0	158,4	19,8	178,2
3	Двомісний, І категорія	20	20	352	14080	15,0	211,2	26,9	238,1
4	Одномісний, ІІ категорія	20	20	355	7100	10,0	71,0	9,0	80,0
5	Двомісний, ІІ категорія	30	60	350	21000	7,5	157,5	20,0	177,5
6	Разом:	95	145	-	51180	-	670,1	84,7	754,8

 

Для визначення величини сезонних надбавок використовують формулу:

,

де Д – величина доходів за рік, тис. грн.;

П_Н – процент надбавки до основної ціни, %;

К_С – коефіцієнт сезонності.

Сезонні надбавки визначаються, виходячи з установленої в даному готелі надбавки у розмірі 25% до основної ціни з 1 травня до 31 жовтня. Для визначення суми надбавки до доходів за рік необхідно врахувати, що надбавки будуть застосовуватись протягом 180 днів (травень-жовтень), відповідно, коефіцієнт сезонності становитиме за номерами:            

1. одномісний, вища категорія – 0,50 (180: 360);

2. одномісний, І категорія – 0,50 (180: 360);

3. двомісний, І категорія – 0,51 (180: 352);

4. одномісний, ІІ категорія – 0,51 (180: 355);

5. двомісний, ІІ категорія – 0,51 (180: 350).

Знаючи коефіцієнт сезонності, можна визначити розмір надбавки до річного доходу за кожною категорією номерів. Так, наприклад, за одномісними номерами категорії надбавки становитимуть:

(тис. грн.).

Доходи від бронювання місць плануються, виходячи з тенденції розвитку цього виду платних послуг за попередні роки та перспектив розміщення організованих туристів в році, що планується.

 

3 етап: Розробка плану доходів від додаткових послуг і допоміжних підрозділів.

Значним резервом збільшення доходів у готельному господарстві є збільшення обсягу та розширення набору додаткових послуг. Сервіс потрібно налагоджувати не за принципом попиту, а за принципом пропозиції. При цьому для визначення розмірів доходів від додаткових послуг на період, що планується, слід виходити не лише з досягнутого в базовому періоді рівня, але й враховувати можливості впровадження нових видів послуг і вдосконалення діючих форм обслуговування.

В зв’язку з великою кількістю послуг не має можливості включати їх до плану в натуральних показниках. Тому план доходів від додаткових послуг входить до загального плану реалізації готельних послуг у ціновому вираженні.

Визначення доходів від додаткових послуг здійснюється на кожний вид, виходячи з кількості запланованих послуг і встановлених цін на них.

Платні послуги туристи можуть отримати від побутових підприємств (перукарня, хімчистка, пральня, ремонт взуття та ін.), що знаходяться у безпосередньому підпорядкуванню готелю.

В процесі розробки плану на додаткові послуги потрібно виходити з аналізу даних цих показників у натуральному вираженні за ряд попередніх років. Особливу увагу слід звернути на вивчення контингенту туристів за соціальним, статевовіковим складом, платоспроможністю, а також рівень цін на додаткові послуги та тенденції їх зміни у період, що планується.

Після визначення доходів від усіх видів діяльності готелю складається план валового доходу. Сума валового доходу – це обсяг реалізації комплексу готельних послуг, який визначається наступним чином:

Д = Д_н + Д_бр + Д_дп + Д_пп + Д_о + Д_ід,

де Д_н – доходи готелю від експлуатації номерного фонду;

Д_бр – доходи від попереднього бронювання номерів;

Д_дп – доходи від надання додаткових послуг;

Д_пп – доходи від експлуатації підсобних підрозділів;

Д_о – доходи за оренду приміщень;

Д_ід – інші доходи.

3 етап: Розробка плану підвищення якості експлуатаційної діяльності готелю.

Важливим завданням організаційної та планової роботи готелю є неухильне зростання ефективності її експлуатаційної діяльності, спрямованої на високоякісне обслуговування споживачів готельних послуг, зростання їх обсягу та зниження трудових і матеріально-фінансових затрат у процесі надання послуг. Тому в процесі планування розробляється план оргтехзаходів, спрямованих на підвищення рівня та якості обслуговування проживаючих у готелі, тобто розробляються та здійснюються такі заходи, що сприяють збільшенню обсягів послуг, підвищенню продуктивності праці, зниженню експлуатаційних витрат за рахунок економії матеріальних ресурсів, раціонального використання основних фондів та оборотних засобів, підвищення якості обслуговування.

План підвищення ефективності експлуатації готелю складається з наступних частин:

І. План оргтехзаходів.

ІІ. План наукової організації праці.

План оргтехзаходів – це комплекс заходів, спрямованих на підвищення рівня та якості обслуговування туристів, тобто на удосконалення технологічного процесу виробництва готельних послуг. Він містить перелік технічних, організаційних, фінансових заходів, що збільшують обсяг і підвищують якість послуг, продуктивність праці, знижують експлуатаційні витрати. В ньому відображається точний зміст запланованого заходу, вказуються конкретні виконавці, термін виконання, а також розмір витрат і джерела фінансування.

У плані заходів виділяють наступні розділи:

1. Освоєння нових видів і форм обслуговування.

2. Впровадження нової комп’ютерної техніки.

3. Удосконалення технологічних процесів.

4. Підвищення рівня використання основних фондів і прискорення обіговості оборотних засобів.

5. Економія матеріальних і фінансових ресурсів і підвищення рівня рентабельності готелю.

План наукової організації праці – це складова плану підвищення ефективності експлуатації готелю.

Цей план включає наступні розділи:

1. Ущільнення робочого дня.

2. Удосконалення нормативів чисельності обслуговуючого персоналу.

3. Удосконалення організації праці.

4. Підвищення кваліфікації працівників (вивчення передового досвіду роботи вітчизняних та іноземних готелів, вивчення іноземних мов).

5. Удосконалення системи управління, форм стимулювання праці, що забезпечують зростання ефективності праці.