Категорії стратегічного синтезу

 

Стратегія – узагальнююча концепція розвитку підприємства, яка відображає його стратегічні орієнтири та стратегічні пріоритети; один з головних внутрішніх документів підприємства.

Ключова компетентність стратегії – знання, практичні навички і здібності підприємства в області створення і реалізації стратегічних конкурентних переваг.

Стратегічний набір – комплекс стратегій підприємства.

Стратегічний план – довгостроковий комплексний план дій по функціональним сферам підприємства для виконання його місії і досягнення стратегічних цілей.

 

3.4 Показники стратегічного планування

 

Система показників стратегічного планування – комплекс взаємозалежних показників, призначених для планування реалізації стратегій та досягнення стратегічних цілей. Основними показниками планування будь-якої стратегії є планова економічність, результативність та ефективність стратегії.

Економічність стратегії – абсолютна характеристика вартості ресурсів, що будуть витрачені на планування, розробку та реалізацію стратегії для досягнення стратегічної цілі.

Результативність стратегії – абсолютна характеристика ступеню досягнення стратегічної цілі через реалізацію стратегії.

Ефективність стратегії – відносна характеристика ступеню досягнення стратегічної цілі через реалізацію стратегії, яка полягає у відношенні результативності до економічності стратегії.

 

Питання до самоконтролю

 

1. Що таке SMART-вимоги?

2. Чи відрізняються фактори мікро- та макросередовища за ступенем керованості з боку підприємства?

3. Як співвідносяться економічність, результативність та ефективність стратегії?

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ

 

Об’єктом комплексного стратегічного аналізу є середовище підприємства, спрощена модель якого наведена на рисунку 4.1.

 

 

Рис. 4.1 – Середовище підприємства

 

Процес стратегічного аналізу наведений на рисунку 4.2.

 

 

 

Рис. 4.2 – Процес стратегічного аналізу

В комплексному стратегічному аналізі використовується маркетингова інформація, тому більш повно його суть відображає назва маркетинговий стратегічний аналіз, скорочена загальноприйнята назва якого – SWOT-аналіз (англ. Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats) – спільний аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища.

SWOT-аналіз проводиться у два етапи:

1) якісний (зазначення найбільш значущих та впливових факторів внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства);

2) кількісний (кількісна оцінка та ранжирування зазначених факторів).

При проведенні SWOT-аналізу використовують метод експертних оцінок.

Найпростіша форма виконання SWОT-аналізу полягає в заповненні таблиці, що складається з чотирьох квадратів.

На рисунку 4.3 наведена матриця SWOT-аналізу в якій констатують виявлені фактори внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства.

 

   

               В Н У Т Р І Ш Н Є С Е Р Е Д О В И Щ Е

 

Сильні сторони (S)	Слабкі сторони (W)
1. … 2. … 3. …	1. … 2. … 3. …
Можливості (O)	Загрози (T)
1. … 2. … 3. …	1. … 2. … 3. …

                       

                  З О В Н І Ш Н Є С Е Р Е Д О В И Щ Е

 

Рис. 4.3 – Матриця SWOT-аналізу

Для більш глибокого SWOT-аналізу доцільно використовувати матриці можливостей та загроз (табл. 4.1, 4.2).

 

Таблиця 4.1 – Матриця можливостей

 

Ймовірність використання можливості	Ступінь впливу можливості на діяльність підприємства
	сильний	помірний	невеликий
висока	поле «висока ймовірність із сильним впливом»	поле «висока ймовірність із помірним впливом»	поле «висока ймовірність із невеликим впливом»
середня	поле «середня ймовірність із сильним впливом»	поле «середня ймовірність із помірним впливом»	поле «середня ймовірність із невеликим впливом»
низька	поле «низька ймовірність із сильним впливом»	поле «низька ймовірність із помірним впливом»	поле «низька ймовірність із невеликим впливом»

Таблиця 4.2 – Матриця загроз

 

Ймовірність реалізації загрози	Можливі наслідки реалізації загрози для підприємства
	руйнування	критичний стан	важкий стан	легкі удари
висока	поле «висока ймовірність руйнування»	поле «висока ймовірність критичного стану»	поле «висока ймовірність важкого стану»	поле «висока ймовірність легких ударів»
середня	поле «середня ймовірність руйнування»	поле «середня ймовірність критичного стану»	поле «середня ймовірність важкого стану»	поле «середня ймовірність легких ударів»
низька	поле «низька ймовірність руйнування»	поле «низька ймовірність критичного стану»	поле «низька ймовірність важкого стану»	поле «низька ймовірність легких ударів»

 

З погляду на формування стратегії сильні сторони підприємства важливі, тому що вони можуть бути використані як основа стратегії та конкурентної переваги. У той же час успішна стратегія повинна бути спрямована на усунення слабких сторін, які роблять підприємство вразливим, заважають його діяльності та не дають йому використовувати привабливі можливості. Можливості й загрози не тільки впливають на становище підприємства, але і вказують на необхідність стратегічних змін. Тому стратегія повинна бути спрямована на використання перспектив, що відповідають можливостям підприємства, і забезпечувати захист від зовнішніх загроз.

Для встановлення зв’язків між слабкими та сильними сторонами підприємства, загрозами й можливостями зовнішнього середовища будується кореляційна матриця SWОT-аналізу (табл. 4.3).

 

Таблиця 4.3 – Кореляційна матриця SWОT-аналізу

	Можливості 1. 2. ...	Загрози 1. 2. ...
Сильні сторони 1. 2. ...	поле «СіМ» (сили і можливості)	поле «СіЗ» (сили і загрози)
Слабкі сторони 1. 2. ...	поле «СліМ» (слабкості і можливості)	поле «СліЗ» (слабкості і загрози)

Після складання таблиці SWOT-аналізу доцільно відповісти на наступні питання про стратегію підприємства:

– чи має підприємство переваги, на яких могла б ґрунтуватися стратегія;

– чи роблять слабкі сторони підприємство вразливим в конкурентній боротьбі;

– чи позбавляють вони підприємство можливості використовувати певні перспективи галузі;

– які можливості галузі може використовувати підприємство зі своїми ресурсами і досвідом, щоб розраховувати на передові позиції в цій галузі;

– які загрози є найбільш серйозними для підприємства і до яких стратегічних змін воно повинно вдатися, щоб забезпечити надійний захист.

Якщо керівництво підприємства не дуже добре знає і/або невірно оцінює його сильні та слабкі сторони, не уявляє собі зовнішніх можливостей і не підозрює про загрози, воно не в змозі розробити стратегію, яка б відповідала дійсному становищу підприємства. SWОT-аналіз допомагає зробити стратегічну оцінку становища підприємства більш обґрунтованою і достовірною.