Види забруднень підземної гідросфери

Людина, яка використовує ресурси підземної гідросфери, своєю виробничою діяльністю впливає на підземну гідросферу все більше і більше. Шкідлива сторона цього впливу проявляється у забруднені і виснажуванні підземних вод.

Якщо на початку XX століття цей шкідливий вплив відбивався у верхніх ґрунтових горизонтах, то зараз цей шкідливий вплив відбувався і на значних глибинах (незважаючи на труднощі природного проникнення забруднювачів у земну кору). Тому проблема охорони ресурсів підземної гідросфери – це наша проблема, проблема нашого часу.

Виділяють наступні види забруднення підземної гідросфери:

1) промислове – за рахунок стічних вод різних

      підприємств;

2) сільськогосподарське – за рахунок занесення у ґрунт

      мінеральних добрив і ядохімікатів;

3) комунально-побутове – за рахунок скиду побутових вод

      у межах селищ, міст;

4) за рахунок вторгнення морських і глибоких солених

      вод у зону прісних вод, які використовуються для

      водопостачання;

5) в результаті ядерних вибухів.

Найбільш інтенсивно і масштабно йде забруднення підземної гідросфери промисловими стічними водами. Це води нафтопереробних, хімічних, целюлозних підприємств. При фільтрації з поверхні вони просочуються на глибину і попадають у водоносні горизонти. У всьому світі кожний рік зростає об’єм промислових стоків і зростають масштаби забруднення ними підземної гідросфери. Навіть такий процес зимою – посипання сіллю у містах доріг і тротуарів, щоб боротися з ожеледицею, приводить до зростання мінералізації ґрунтових вод і, наприклад, у Парижі за рахунок цього явища загинуло багато каштанів. На узбережжях морів при виникненні воронок депресії (за рахунок відбору води з водоносних горизонтів для водопостачання) відбувається вторгнення морської води у водоносні горизонти. Так, у Каліфорнії у 1963 р морські води вторглися у водоносні пласти континенту на відстань 58 км.

Другий ворог підземної гідросфери – виснаження підземної гідросфери, її ресурсів – це коли по хижацьки відбирають воду при зниженнях, які значно перебільшують дозволені зниження статичних рівнів води, тобто коли кількість води, яку ми відбираємо з водоносного горизонту, значно перебільшує його природне поповнення. Інколи таке виснаження водоносного горизонту відбувається на ділянках шахт, кар’єрів з метою осушення обводнених пластів корисних копалин. У результаті такого осушення із надр відкачуються цілі річки підземної води. Так, у Донбасі з 300 свердловин кожної доби відкачується 500 тис м³ води. В результаті є цілі райони, де зникли ґрунтові води за рахунок створеної штучної воронки депресії. Внаслідок цього біля гірських промислових центрів утворились великі воронки-депресії (воронки осушення), радіус яких досягає десятки і навіть сотні км, а глибина – більше 100 м. Внаслідок осушення підземних резервуарів “просідають” великі міста – Венеція, перед якою стоїть загроза затоплення морем. У Мехіко експлуатація підземних вод у дуже великих об’ємах привела до просідання поверхні землі на 5-7 м. У зв’язку з чим багато міських будов деформовані. Таке ж саме явище спостерігається в Токіо, Москві. В Мелітополі за рахунок осушення кар’єрів Білозерського залізного родовища і утворювання воронки депресії зубожів водоносний горизонт, який давав воду місту. Для того, щоб боротися проти виснаження і забруднення підземних вод потрібно строго виконувати комплекс захисних міроприємств, які регламентуються „Основами водного законодавства України про її надра”. Охорона підземних вод повинна починатися з профілактичних заходів. Необхідно використовувати знання про гідрогеологічні умови продуктивних пластів, водоносних пластів, щоб захищати їх від можливих джерел забруднення і проводити скид стічних вод у поглинаючі горизонти.