Склад і властивості чорноземів

    Механічний та мінералогічний склад. Досить різноманітні за механічним складом (від супіщаних до глинистих різновидів), що визначається складом ґрунтоутворюючих порід. Загальна особливість – відсутність помітних змін механічного складу в прцесі ґрунтоутворення. В мінералогічному складі переважають первинні мінерали. З вторинних зустрічаються мінерали монтморилонітової та гідрослюдної груп. Високодисперсні мінерали розподілені по профілю рівномірно.

    Хімічний склад. Чорноземи багаті на гумус, характерні особливості: акумуляція в гумусовому профілі елементів живлення    (N,P,K,S, мікроелементи), відносна однорідність валового складу по профілю, ілювіальний характер розподілення карбонатів і вилуженість ґрунтів від легкорозчинних солей.

    Гумус відрізняється переважанням гумінових кислот (С_гк: С_фк >1,5), домінуванням фракцій, з'єднанних з кальцієм.

    Валовий вміст кремнійкислоти і півтораоксидів рівномірно по профілю. Розподіл карбонатів носить ілювіальний характер.

    Фізико – хімічні властивості. Характеризуються високою ємністю поглинання (30-70 м-екв), насиченістю поглинаючого комплексу основами, близькою до нейтральної реакції верхніх горизонтів і високою буферністю.У складі обмінних катіонів переважає кальцій.

    Фізичні і водно – фізичні властивості. Характеризуються сприятливими фізичними і водно – фізичними властивостями: пухким складом в гумусовому шарі, високою вологоємністю і хорошою водопроникністю.

Лучно – чорноземні ґрунти

    Серед чорноземних ґрунтів у кожній підзоні розвинені їх напівгідроморфні аналоги – лучно-чорноземні ґрунти. Вони формуються в умовах підвищенного зволоження за рахунок тимчасового скупчення вод поверхневого стоку при глибоких ґрунтових водах (лучновато-чорноземні ґрунти або за рахунок відносно неглибоких ґрунтових вод   (лучно-чорноземні ґрунти).

    Профіль морфологічно близький до профілю чорноземів. Проте є ряд особливостей: більш інтенсивне (звичайно чорне) забарвлення верхнього гумусового горизонту, розтягнення гумусового шару та глеєватість нижніх горизонтів. Профіль ділиться на слідуючі горизонти: А₁(А_n), В₁, В₂, С.

    Тип лучно-чорноземних ґрунтів ділиться на 2 підтипи: лучновато-чорноземні та лучно-чорноземні. Кожний з підтипів ділитьсч на роди: звичайні, опідзолені, вилужені, солонцюваті, солончакуваті, осолоділі, карбонатні.

    Розподіл на види в межах роду пов'язаний з мірою вираженості родових ознак, з потужністю гумусового горизонту і гумусністю.

 

                            

Зона Сухого Степу

    Близько 3% території країни. В ґрунтовому покриві її темно-каштанові солонцюваті ґрунти займають 78% орних земель усієї зони, каштанові солонцюваті – 14%, решта – лучно-каштанові солонцюваті, а також комплекс подових ґрунтів, солонців та ін.

 

 

Каштанові ґрунти

Умови ґрунтоутворення каштанових ґрунтів

    Клімат. Формуються в суховому континентальному кліматі з теплим засушливим довгим літом і холодною зимою з незначним сніжним покривом. Коефіцієнт зволоженням від 0,25 – 0,30 до      0,30 – 0,35. Часті суховії.

    Рельєф і ґрунтоутворюючі породи. Значна територія рівнинна або рівнинно-слабохвиляста з чітко вираженим мікрорельєфом. Ґрунти розвинені переважно на лесовидних карбонатних суглинках, рідше на лесах. У Причорноморській низовині формуються в основному на важких лесовидних суглинках.

    Рослинність. Для рослинного покриву характерні низькорослість, комлексність, зрідженність. У підзоні темно-каштанових ґрунтів рослинність представлена типчаково-ковильними степами з домішками різнотрав'я; в підзоні каштанових ґрунтів переважають полинно-типчакові та полинно-типчаково-ковильні степи; в підзоні свіьло-каштанових – типчаково-полинні і полинно-типчакові степи зі значними домішками.

 

Генезіс каштанових ґрунтів

       Формуються під рослинністю сухих степів в умовах засушливого клімату. Особливості природних умов зони, зокрема більш зріджений рослинний покрив, і як наслідок, меньше надходження до ґрунту рослинних залишків і меньш сприятливі умови їх гуміфікації, визначають послаблений розвиток тут дернового процесу у порівнянні з чорноземною зоною. Міра вираженності цього процесу тісно пов'язана з умовами зволоження у зв'язку з зональними і провінціальними, а також з конкретними умовами рельєфу.