Клімат як фактор ґрунтоутворення

Під атмосферним кліматом розуміють середній стан атмосфери тієї чи іншої території, що характеризується середніми показниками метеорологічних елементів (температура, опади, вологість повітря і т. д.) і їх крайніми показниками, що дають уявлення про амплітуди коливань протягом доби, сезонів і цілого року.

Для процесів ґрунтоутворення найважливіше значення мають температурні умови і зволоження, оскільки з ними тісно зв'язані водно-температурний режим ґрунтів і біологічні процеси.

Головне джерело енергії для біологічних і ґрунтових процесів –сонячна радіація, а основне джерело зволоження –атмосферні опади. Сонячна радіація поглинається земною поверхнею, а потім поступово випромінюється і нагріває атмосферу. Вода, потрапляючи в ґрунт, поглинається рослинами і повертається в атмосферу через транспірацію або в результаті фізичного випару. Таким чином, установлюється постійний тепло-і вологообмін між ґрунтом і атмосферою. У процесі цього формується гідротермічний режим ґрунту, що є найважливішою її властивістю.

Термічні групи кліматів.

Група кліматів (сума температур повітря більше 10ºС)

Холодні (полярні) < 600

Холодно-помірні (бореальні) 600-2000

Тепло-помірні (суббореальні) 2000-3800

Теплі (субтропічні) 3800-8000

Жаркі (тропічні) > 8000

Клімати термічних груп розташовуються у виді широтних поясів, що оточують земну кулю. Пояси характеризуються не тільки сумою середньодобових температур, але і визначеними типами рослинності і ґрунтів. Вони одержали назви грунтово-біотермічних поясів.

Група кліматів (коефіцієнт зволоження КУ)

Дуже вологі (екстрагумідні) > 1,33

Вологі (гумідні) 1,33-1

Напіввологі (семигумидные) 1-0,55

Напівсухі (семиаридные) 0,55-0,33

Сухі (аридні) 0,33-0,12

Дуже сухі (екстрааридні) < 0,12

Критерієм для такого поділу служить відношення кількості опадів до випаровуваності (випару з відкритої водяної поверхні), що одержали назву коефіцієнт зволоження.

З головними термічними групами кліматів у ґрунтоутворенні сполучений тепловий режим ґрунтів, швидкість хімічних і біохімічних процесів, біологічна продуктивність.

З градаціями кліматів за атмосферним зволоженням сполучений водяний режим ґрунтів (при однаковому положенні їх у рельєфі), окислювально-відновний потенціал ґрунтів, ступінь вивітреності, вилуженості.

Велике значення має ступінь континентальности клімату. Розходження за континентальністю найбільш різко виявляється в полярній, бореальній і суббореальній групах кліматів.

Дуже важливим у формуванні ґрунтів є розподіл опадів по сезонах, інтенсивність їхнього випадання, відносна вологість і сила вітру.

Клімат творить прямий і непрямий вплив на ґрунтоутворення. Пряме виявляється в безпосередньому впливі елементів клімату на ґрунти, непряме –вплив клімату на рослинний і тваринний світ.

Роль клімату як фактора ґрунтоутворення полягає в наступному:

1.Клімат – важливий фактор розвитку біологічних і біохімічних процесів. Сполучення температури і зволоження обумовлює тип рослинності, темп створення і руйнування органічної речовини, склад і інтенсивність діяльності ґрунтової мікрофлори і фауни.

2.Клімат впливає на водно-повітряний, тепловий і окислювально-відновний режим ґрунту.

3.Клімат впливає на процеси перетворення мінеральних сполук у ґрунті.

4.Клімат впливає на процеси вітрової і водяної ерозії.

 

 

2.3. Організми і їхня роль у ґрунтоутворенні і формуванні родючості ґрунтів.

У ґрунтоутворенні беруть участь 3 групи організмів – зелені рослини, мікроорганізми і тварини, що утворюють складні біоценози. При спільному впливі організмів у процесі їхньої життєдіяльності, а також за рахунок продуктів життєдіяльності здійснюються найскладніші ланки ґрунтоутворення – синтез та руйнування органічної речовини, виборча концентрація біогенних елементів, міграція й акумуляція речовин і інші ланки.Однак функції кожної з цих груп у ґрунтоутворенні різняться. Докладно це питання розглянуте в методичних вказівках для самостійної роботи.