Івано-Франківський національний технічний

Івано-Франківський національний технічний

Університет нафти і газу

 

 

М.І. Манюк

 

 

Комплексне дослідження нафтогазоносності територій

Конспект лекцій

 

 

2008

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний

Університет нафти і газу

 

 

Кафедра геології та розвідки

нафтових і газових родовищ

 

М.І. Манюк

 

 

Комплексне дослідження нафтогазоносності територій

Конспект лекцій

 

Для студентів спеціальності

«Геологія нафти і газу»

 

 

Івано-Франківськ

2008

 

МВ 02070855-2088-2008

Манюк М.І. Комплексне дослідження нафтогазоносності територій. Конспект лекцій. – Івано-Франківськ: Факел, 2008. – 68с.

Конспект лекцій розроблено у відповідності з робочою програмою навчальної дисципліни та навчальним планом підготовки магістрів за спеціальністю “Геологія нафти і газу”.

У конспекті розглянуті питання раціонального комплексу-вання геолого-геофізичних досліджень нафтогазоносності територій з метою підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

Рецензенти:

д-р. геол. наук, професор, завідувач кафедри геофізичних досліджень свердловин Д.Д. Федоришин

 

канд. геол.-мінерал. наук, професор кафедри теоретичних основ геології М.І. Чорний

 

 

Дане видання – власність ІФНТУНГ

Забороняється тиражувати та розповсюджувати

Без відома авторів

ЗМІСТ

			С.
	Вступ..............................................		4
1	Комплексні проекти, як засіб підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт на нафту і газ............		5
2	Вплив геологічної будови на характер нафтогазоносності осадових басейнів.................		12
	2.1	Геотектонічні особливості розподілу ресурсів нафти і газу в межах відомих осадових басейнів............	12
	2.2	Зональність в нафтогазонакопиченні. «Полюси» нафтогазонакопичення.................	20
	2.3	Відображення нафтогазонакопичення територій в аномаліях геофізичних полів......................	22
3	Комплексне дослідження нафтогазоносності платформних територій.............................		29
	3.1	Структурно-тектонічні особливості геологічної будови родовищ, які приурочені до платформ......	29
	3.2	Раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень платформних територій...............	32
4	Комплексне дослідження нафтогазоносності передгірських прогинів та між гірських  западин......		36
	4.1	Структурно-тектонічні особливості геологічної будови родовищ, які приурочені до передгірських прогинів та між гірських западин.................	36
	4.2	Раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень платформних територій передгірських прогинів та міжгірських западин..................	43
5	Комплексне дослідження нафтогазоносності територій поширення рифових масивів.........................		46
	5.1	Закономірності поширення та особливості геологічної будови рифових забудов...............	46
	5.2	Раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень територій рифових забудов............	51
6.	Комплексне дослідження нафтогазоносності територій поширення солянокупольних структур...............		59
	6.1	Структурно-тектонічні особливості геологічної будови родовищ вуглеводнів ускладнених соляним діапиризмом...................................	59
	6.2	Раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень родовищ вуглеводнів ускладнених соляним діапиризмом...........................	63
	Перелік рекомендованих джерел.....................		68

Вступ

Питання комплексного примінення геофізичних, геохімічних, геологічних методів і спільної інтерпретації різнорідних матеріалів мають дуже важливе значення в практиці геологічних досліджень і пошуку родовищ корисних копалин. Нажаль чіткі теоретичні основи раціонального комплексування методів практично не розроблені і безпосередньо визначається дослідницьким шляхом.

Приведені у конспекті дані показують, що для вирішення цієї проблеми, в залежності від особливостей геологічної будови досліджуваних територій і наявних геолого-геофізичних даних можуть використовуватись різні прийоми, далеко не рівноцінні з точки зору отримуваних результатів і їх достовірності.

Звідси і витікає, необхідність детального аналізу питань як впровадження новітніх, ефективних прийомів  пошукових методів, так і раціонального комплексування існуючих методів. А в кінцевому результаті ефективність нафтогазопошукових робіт буде визначатись оптимальним використанням методики виконання окремих видів пошукових досліджень і їх раціональним комплексуванням.

Метою даної дисципліни є одержання студентами знань з наукових основ комплексного прогнозування нафтогазоносності надр на базі використання різноманітних генетичних, геологічних, геохімічних, гідрогеологічних і геотермічних критеріїв.

Вивчення зазначеної дисципліни допоможе студентові навчитися робити наукові узагальнення та висновки, які надалі він зможе використовувати за місцем роботи при оцінці перспектив нафтогазоносності територій та вибору напряму пошуково-розвідувальних робіт у конкретних геологічних умовах.

 

 

Лекція 1

Таблиця 1. 1 - Чинники які обумовлюють методику і ефективність нафтогазопошукових робіт

Чинники	Основний зміст чинників	Основні умови, що визначають зміст чинників
Геологіч-ні	Обумовлено специфічністю геологічної будови і нафтогазоносністю досліджуваних регіонів	Особливості тектонічної будови територій і, головним чином, характер спів-відношення структурних планів різних маркуючих горизонтів.   Перспективи нафтогазоносності з оцінкою основних напрямів роз-витку нефтегазопошукових робіт.   Конкретні уявлення, про характер будови перспективних в нафтогазо-носному відношенні об'єктів пошуків з визначенням типів можливих покладів і родовищ нафти і газу. Глибина залягання перспективних нафтогазо-носних об'єктів (горизон-тів) і характеристика їх колекторних властивос-тей/ Ступінь геолого-геофізичної вивченої досліджуваних регіонів по всьому розрізу

 

 

Продовження таблиці 1.1

1	2	3
пошукові	Обумовлені досягнутим рівнем пошукових можливостей геолого-геофізичних методів		Можливості геофізичних методів досліджень визначаються ефективністю картування перспективних в нафто-газоносному відношенні об'єктів. Можливості струк-турного буріння виз-начаються глибиною залягання маркуючих горизонтів, що харак-теризують будову перспективних в нафто-газоносному відношенні об'єктів. Можливості розві-дувального буріння визначаються глибиною залягання перспективних (продуктивних) горизонтів
Економічні	Обумовлені народного сподарським планом розвитку нафтогазо-видобувної промисло-вості в досліджуваному регіоні і економічними показниками ефектив-ності планованих робіт		План приросту запасів нафти і газу. План об’єму пошу-ково-розвідувальних ро-біт і їх фінансування Вартість видо-буваємої продукції

Немає необхідності доводити, що в регіонах, які досить добре вивчені різними видами геолого-геофізичних досліджень, характеризуються високим ступенем відповідності в плані і по амплітуді маркуючих горизонтів по всьому розрізу та в межах яких перспективи нафтогазоносності позв'язуються з чітко вираженими позитивними структурними формами, раціональний комплекс пошукових робіт може бути вельми простим. Методика їх здійснення не викликатиме ускладнень. В цілому нафтогазопошукові роботи у такому разі відрізнятимуться високою ефективністю. І, навпаки, в умовах різкої невідповідності структурних планів, великих глибин залягання перспективних горизонтів, приуроченості промислових скупчень нафти і газу до слабо виражених структурних форм або ж до зон різних типів екранування раціональний комплекс пошукових робіт відрізнятиметься складністю, трудомісткістю окремих видів досліджень, і в цілому процес нафтогазопошукових робіт може характеризуватися низькою ефективністю.

Підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт повинне передбачати розробку заходів з урахуванням вказаних чинників стосовно конкретних умов регіонів, що вивчаються. Цій меті служать комплексні проекти геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, що розробляються для крупних геологічних регіонів.

Комплексне проектування є засобом підвищення ефктивності виробництва шляхом узгодженої взаємодії промислових підприємств і наукових організацій з метою досягнення єдиної кінцевої мети. Цей принцип покладений і в основу складання комплексних проектів геологорозвідувальних робіт на нафту і газ по крупних районах і регіонах.

Метою таких проектів є науково обгрунтоване ефективне проведення геологорозвідувальних робіт, що забезпечує досягнення вищого або стабілізацію вже досягнутого рівня нафтогазовидобування в районі або регіоні. Як результати геологорозвідувальних робіт проектного періоду передбачаються підготовка нових родовищ і покладів до введення в розробку, забезпечення зростання промислових запасів, створення умов для успішних пошуків нафти і газу на наступному етапі робіт. Підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт можливо лише досягнувши їх кінцевої і проміжних цілей з найменшими витратами капітальних вкладень, засобів держбюджету і матеріально-технічних ресурсів з найбільшою результативністю пошуків і розвідки. Це обумовлює необхідність визначення оптимальних варіантів розміщення пошуково-розвідувального буріння і геолого-геофізичних робіт на основі раніше проведених робіт.

Принцип проектування по основних напрямах геологорозвідувальних робіт вже знайшов широке застосування в практиці нафтогазопошукових робіт. Під напрямом геологорозвідувальних робіт слід розуміти вибір певного продуктивного або перспективного літолого-стратиграфічного комплексу (горизонту) в межах єдиного тектонічного елементу (частіше другого порядку) або відособленої структурної (структурно-фаціальної) зони.

В цілому, комплексні проекти повинні забезпечити формування програми геологорозвідувальних робіт по галузі: складання завдань по підготовці родовищ до розробки, приросту запасів промислових категорій, раціональний розподіл капітальних вкладень і бюджетних асигнувань, матеріально-технічних ресурсів і тому подібне.

Для виконання вказаних вимог в комплексних проектах

необхідно передбачати:

- узгодження всіх стадій робіт по пошуках і розвідці нафти та газу в регіоні, районі всіма організаціями і їх службами;

- максимальне впровадження новітніх наукових розробок і нової техніки при здійсненні геологорозвідувальних робіт;

- якнайповніше використання економічного чинника при виборі напрямів, конкретних об'єктів і при розміщенні об'ємів геологорозвідувальних робіт;

- облік реальних можливостей матеріально-технічного забезпечення і техніки геологорозвідувальних робіт, а також збалансоване планування цього забезпечення.

Такі проекти повинні складатися по крупних територіях, що мають єдину геологічну будову.

При розробці геологічних, техніко-технологічних і економічних аспектів комплексних проектів необхідно правильно поєднувати методи:

- аналізу позитивних і негативних результатів виконаних геологорозвідувальних робіт для визначення найбільш ефективних напрямів в проектованому періоді; прогнозування умов, показників і результатів геологорозвідувальних робіт;

- оптимізації пошуків і розвідки шляхом застосування передової технології, методики, нової техніки і широкого впровадження результатів наукових досліджень;

- виділення варіантів, визначення критеріїв їх оцінки і ухвалення рішень по оптимальному розміщенню геологорозвідувальних робіт;

В процесі розробки проекту повинні комплексно визначатися:

1) Найбільш перспективні для пошуків нафти і газу, забезпечені сучасними техніко-технологічними і методичними рішеннями економічно рентабельні напрями геологорозвідувальних робіт і об'єкти, що готуються до введення в розробку в проектованому періоді, забезпечують приріст промислових запасів в проектованому періоді, забезпечують приріст запасів на подальшому етапі;

2)   методичні роботи по вдосконаленню технології проводки свердловин, методики проведення досліджень методами промислової і польової геофізики;

3)     Регіональні геолого-геофізичні роботи по виявленню і оцінці перспектив нафтогазоносності нових напрямів пошуків.

У підсумкових частинах проектів по кожному з вказаних типів об'єктів, по основних напрямах і в цілому по району (регіону) повинні бути визначені планові завдання, об'єми робіт, витрати матеріальних ресурсів і необхідні заходи всіх служб по забезпеченню високої ефективності геологорозвідувальних робіт в проектованому періоді.

Дієвість комплексних проектів багато в чому визначатиметься якістю їх розробки, яка залежить перш за все від чіткої організації робіт в період від початку проектування до його завершення і впровадження проектів в практику геологорозвідувальних робіт.

Надійність комплексних проектів залежить від реальності оцінки розвіданих і перспективних запасів нафти, газу і конденсату в надрах, а також від кількісної прогнозної оцінки перспектив нафтогазоносності.

Одним з вирішальних чинників, що забезпечують високу ефективність пошукового буріння, є достовірний прогноз нових піднять або неструктурних пасток різних типів. У районах очікуваного їх розвитку повинні зосереджуватися випереджаючі геофізичні роботи і при необхідності структурне і параметричне буріння. Підвищення якості такого прогнозу неможливе без ретельного аналізу даних геофізики, структурними побудовами по матеріалах глибоких свердловин по продуктивних і перспективних горизонтах на вибраних напрямах геологорозвідувальних робіт.

Найважливішими завданнями наукових підрозділів методичних партій повинні бути подальша розробка і вдосконалення наявних методів і методик геолого-геофізичних робіт і пошуково-розвідувального буріння в конкретних геологічних умовах їх проведення. Сюди відносяться буріння випереджаючих свердловин, впровадження передової технології і нової техніки буріння, промислової і польової геофізики, використання аерокосмічних методів і тому подібне.

 

Питання для самоперевірки:

1 Що слід розуміти під терміном «раціональна методика нафтогазопошукових робіт?

2 Охрактеризуйте чинники які обумовлюють методику і ефективність нафтогазопошукових робіт

3Що слід розуміти під терміном «напрямам геологорозвідувальних робіт»?

4 Які питання геологорозвідувальних робіт у комплексних проектах необхідно передбачати?

5 Від чого залежить дієвість комплексних проектів геологорозвідувальних робіт?

 

 

Лекція 2

Питання для самоперевірки:

1 Схарактеризуйте геотектонічні особливості розподілу ресурсів нафти і газу у межах відомих Вам осадових басейнів.

2 Розкрийте причини зональності нафтогазонакопичення в земній корі.

3 Розкрийте зв‘язок нафтогазоносності осадових басейнів із особливістю їх глибинної будови

4 Характер відображення нафтогазонакопичення територій в аномаліях геофізичних полів.

5 Розкрийте суть взаємозв’язку між розломами, тріщинуватістю і нафтогазоносністю осадових басейнів?

Лекція 3

Рисунок 3.1 – Геологічний розріз через родовище Гхавар

 

Нафтогазоносні терени займають величезні площі платформ, де знаходиться понад 90% світових запасів нафти і газу. Саме з платформами пов’язана найбільша кількість унікальних за запасами родовищ нафти і газу це родовища Саудовської Аравії, Кувейту які розміщені на схилі Аравійської платформи і платформному крилі (рис. 3.2).

 

1 – передові хребти гірських систем Загросу і Східного Тавру; 2 – Головний розлом Загросу; 3 – зовнішня межа Месопотамського передового прогину; 4 – Арабо-Нубійський щит; 5 – найбільші регіональні розломи; 6 – основні родовища вуглеводнів (1 – Гхавар, 2 – Хурайс, 3 – Хурсанія, 4 – Маніфа, 5 – Саффанія, 6 – Румейла, 7 – Ага-Джарі, 8 – Кіркук)

 

Рисунок 3.2 – Родовища нафти і газу нафтогазоносного басейну Перської затоки

 

При тектонічному районуванні платформних територій приймають до уваги особливості будови земної кори, в першу чергу їх осадових та граніто-метаморфічних комплексів, вивчаються особливості кристалічного фундаменту і структури осадового чохла. Виявляються контури, розміщення й історія розвитку крупних структур таких як антиклізи та синеклізи, склепінь і западин, крупних валів і прогинів, в тому числі і авлакогенів.

У розрізі платформених територій прийнято виділяти три комплекси гірських порід, які суттєво відрізняються за своїм складом, ступені метаморфізму, дислокованості які утворюють фундамент, проміжний комплекс і платформений чохол. Наявність специфічних структурних форм, стратиграфічних і кутових неузгоджень є основою для включення кожного із перечислених комплексів в самостійний структурний поверх.

Для прикладу на епігерцинській Скіфській платформі фундамент представлений древніми та глибоко метаморфізиваними породами типу гнейсів, кристалічних сланців. Верхній поверх фундамента складений в основному середньо та верхньо палеозойськими відкладами які сильно дислоковані.

Відклади проміжного комплексу виявлені на всіх платформах, однак поширені не повсюдно. Як правило вони заповнюють окремі впадини. Ступінь їх метаморфізму меньше чим в породах фундаменту однак більша чим у породах платформного чохла. Від останніх породи проміжного комплексу відрізняються більшою дислокованістю, а в ряді випадків і широким розвитком ефузивів. Дуже часто гірські породи проміжного комплексу представляють собою поховані під платформеним покривом відклади древніх міжгірських впадин, які збереглись між зрізаними ерозією складчатими спорудами які створюють нині фундамент.

Відклади ж платформного покриву в залежності від особливостей будови регіону можуть об’єднюватися в один або декілька структурних поверхів. Загальна чисельність поверхів змінюється в значних межах. Мінімальне їх число рівне двом, а максимальне  досягає шести. Однак слід мати на увазі, що багато особливостей верхніх структурних поверхів унаслідують будову нижніх. Приймаюче цю обставину до уваги можна вважати що достатньо повну уяву про будову регіону отримується при вивчені основних структурних поверхів: фундаменту, проміжного пверху і платформного чохла. При цьому структурам платформного покриву повинно приділятиссь безумовно найбільшої уваги.

Серед саме платформних структур найкрупнішими є антиклізи, синеклізи, гряди, жолоба; крупними- склепіння, впадини; крупні вали та прогини; середні – куполловидні підняття і котловани, вали і депресії.

 

Питання для самоперевірки:

1Перелічіть відомі Вам осадові басейни нафтогазоносність яких пов‘язана з платформними структурами.

2 Схарактеризуйте структурно-тектонічні особливості геологічної будови родовищ, які приурочені до платформ.

3 Характер відображення нафтогазонакопичення платформних територій в аномаліях геофізичних полів.

4 Наведіть раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень платформних територій.

 

Лекція 4

Питання для самоперевірки

1 Перелічіть відомі Вам осадові басейни нафтогазоносність яких пов‘язана з передгірськими прогинами та міжгірськими западинами

2 Схарактеризуйте закономірності розподілу нафтогазоносності передгірських прогинів та міжгірських западин.

3 Наведіть раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень нафтогазоносних територій передгірських прогинів та міжгірських западин.

 

 

 

Лекція 5

Рисунок 5.1 – Родовище з покладами нафти в бар’єрному рифі Ебо (США)

Одним із важливих об’єктів прогнозування неантиклінального типу є зони нафтогазонагромадження, які приурочені до похованих рифогенних утворень. За кордоном (особливо в США, Канаді, Мексиці, Лівії, країнах Перської затоки) роботи з вивчення і пошуків нафтогазоносних рифів ведуться вже багато років. Органогенні утворення різних типів (біогерми,  біостроми, рифові масиви) широко поширені в палеозойських відкладах Волго-Уральської, Передуральської, Тімано-Печорської НГП (Росія) та інших регіонах. Наявність рифогенних формацій відзначається, а ще більше прогнозується і в нафтогазоносних регіонах України.

З похованими рифовими масивами в багатьох геологічних регіонах позв'язані високодебітні нафтові, газові й газоконденсатні родовища, що представляють великий інтерес. Пошуки рифових масивів проводяться комплексом геофізичних і геологічних методів, що включають високоточну гравірозвідку, електророзвідку, сейсморозвідку, структурне й глибоке пошукове буріння.

Найчастіше поховані рифи розташовуються уздовж крайових геосинклінальних прогинів або на окраїнах внутріплатформних западин. Прикладами перших є палеозойські рифи Приуралля й Західної Канади, які розташовані уздовж передових прогинів Уральської й Кордильєрської складчастих систем. Прикладами рифогенних структур, присвячених до внутріплатформних западин, служать підняття, виявлені на бортах Камсько-Кінельскої і Мічіганської западин.

Родовища, які приурочені до рифогенних піднять, відомі на сході й південному заході США, у Мексиці й у деяких інших країнах. Найбільше родовище нафти в Лівії й одне з найбільш великих у світі - Зелтен - також містить поклад у рифових вапняках (рисунок 5.2).

1-вапняки; 2- доломіти; 3-вапняковисті та піщані глини; 4- пісковики; 5- кварцити; 6- нафта

Рисунок 5.2 –Геологічний розріз через родовище Зелтен

 

Родовища нафти і газу, які пов'язані з карбонатними колекторами, особливо з рифовими ма­сивами та рифовими фаціями, відіграють все більшу роль у балансі світових
запасів нафти і газу. Важливим при цьому є те, шо для рифів характерна ви­сока нафтовіддача (до 55—65%), а із застосуванням ефективніших вторинних методів дії на пласт може бути значно збільшена.

Біогенні споруди часто утворюють самостійні зони нафтогазонакопичення, які складені різними за розміром, морфологією та чисельністю рифогенними забудовами, що, як правило, є продуктивними. Крім того, для рифових родовищ характерна значна ефективна товщина пластів колекторів, яка до­сягає 70—80 % загальної товщі, тоді як у карбонатних породах інших фацій вона становить 10—40 %.

 Результати вивчення ряду нафтогазоносних басейнів світу, що характеризуються широким розвитком похованих рифових забудов, показують, що в їх межах можна намітити цілі рифові системи, які об’єднуються в зони розвитку одновікових рифів бар’єрного і локального типів.

За своєю морфологією рифи поділяються на грибоподібні, плоскі (столоподібні) і конусоподібні (гостровершинні). Для рифів є характерними складна будова резервуара і відсутність надійної інформації про межі їх поширення.

Поклади, які пов’язані з похованими рифами нерідко характеризуються запасами, що досягають декількох сотень мільйонів тон. Запаси нафти і газу звичайно розподіляються нерівномірно всередині рифових зон і сконцентровані в окремих родовищах. Товщини рифогенних відкладів, до яких приурочені поклади, коливаються від декількох метрів до кілометра і більше, однак величина товщини не визначає ступеня їх нафтогазоносності. Висота покладів змінюється від 10–30 до 200 м і більше і залежить як від амплітуди пасток, яка нерідко досягає 100–150 м, інколи і
400 м, так і від ступеня їх заповнення.

Рифогенні породи характеризуються високими колекторськими властивостями. Пористість може досягати 20–40 % і більше. Первинна пористість рифогенних порід міжгранулярна і внутрішньоскелетна. Вторинна пористість, що розвивається внаслідок вилуговування, доломітизації, тріщинуватості, значно покращує ємнісні і фільтраційні властивості колекторів. Добрі фільтраційні властивості рифогенних колекторів зумовлюють високі дебіти нафти в окремих свердловинах, які не рідко досягають декількох тисяч тонн нафти і більше.

Характерною особливістю рифових забудов, як локальних, так і бар’єрних, є нерівномірний розподіл у них колекторів. У зв’язку з цим поклади не рідко приурочені до окремих пористих зон і лінз у рифових тілах або екрануються слабопроникними рифогенними породами. Пористі зони залягають на різній глибині відносно покрівлі рифу і займають різне структурне положення, що в ряді випадків зумовлює зміщення покладів на крилах рифових виступів.

Закономірності поширення та особливості геологічної будови рифових забудов різного типу визначають методику їхнього прогнозування, пошуків і розвідки.

 

Лекція 6

Рисунок 6.1 Геологічний розріз через Кенкіяцьке родовище

 

 

У більшості випадків шток знаходиться у центральній частині підняття, але трапляється, що шток знаходиться у переклінальних частинах. Коли обидві перкліналі ускладнені штоками, виникають між купольні антиклінальні структури, з якими пов’язані родовища між штокових піднять.

Ядро протикання діапіру може мати витягнуту форму, коли підняття солі йде вздовж розлому, або ізотермічну штокоподібну форму, іноді з дашком з одного боку або навколо штоку. Все це призводить до екранування пластів – колекторів та виникнення в них покладів нафти і азу.

В криптодіапірових стуктурах поклади переважно знаходяться в пластах, зібраних в антиклінальну складку, яка знаходиться над діапіром.

З геологічної точки зору це області рівномірного й досить швидкого занурення. Відкладення солі характерно для від’ємних структур геосинклінальних і платформних областей. Прикладом перших є Передуральський і Предкарпатский крайові прогини, других - Днепрово-Донецка, Прикаспійська, Північно-Німецька западини в Європі, область Галф-Кост і Пермський басейн у Північній Америці, басейни Анголи й Габону в Західній Африці, кембрійський басейн у межах сучасного Іркутського амфітеатру в Східному Сибіру. Відкладення кам'яної солі й прояви соляної тектоніки встановлені також на півночі Сибіру (Нордвик), у Туркменії (Репетек), у центральних районах Ірану, в Іраку (район Басри) і б Володіючи в цілому підвищеною потужністю осадових порід (у Прикаспійській западині 10—15, на західному узбережжі Африки 10, у Мексиканській затоці 6—10км ), області солянокупольної тектоніки характеризуються особливими перспективами у відношенні нефтогазоносності. Так, передбачається, що область Галф-Кост у мілководній частині й на узбережжі Мексиканської затоки містить приблизно дві треті запасів газу США.

Своє найменування області солянокупольної тектоніки отримали внаслідок своєрідних тектонічних форм, що утворюються при взаємодії солі із що вміщають теригенними породами.

Висота підйому солі зростає зі збільшенням загальної потужності соленосних відкладів. Оскільки остання закономірно зменшується при русі від центра великих западин до периферії, у цьому ж напрямку змінюється й форма куполів. У крайових частинах зустрічаються прості структури, недорозвинені куполи. У зонах лінійних дислокацій фундаменту утворяться витягнуті соляні антикліналі й вали.

Солянокупольні структури класифікують відповідно до ряду ознак, таких як форма соляних масивів, глибина їхнього залягання, тектонічне взаємовідношення з надсольовими відкладами. У міру розширення досліджень залучаються також матеріали, що показують співвідношення структур фундаменту й осадового чохла.

У районах солянокупольної тектоніки виділяють кілька структурних поверхів. Як правило, верхній поверх утворюють слабко дислоковані майже горизонтально залягають відклади. До наступного структурного поверху відносяться сильно дислоковані відклади і соляні куполи, що їх проривають. У будові деяких районів виділяється не одна, а кілька соляних товщ, що володіють своїми особливостями структурного плану. У будові нижнього структурного поверху беруть участь комплекси підсольових відкладів структурний поверх, що його підстилає складений товщею кристалічних порід фундаменту й глибинних шарів земної кори.

Родовища, які пов’язані з соляно-діапіровими структурами, часто зустрічаються в Дніпрово-Донецькій, Прикаспійській та Мексиканській западинах, Рейнському та Північноморському грабенах Передкарпатському (Румунія) і Закарпатському прогинах.

Відомо, що соленосні товщі в нафтогазоносних районах широко розповсюджені і за віком приурочені до геологічних розрізів від давніх відкладів до неогену включно.

Основну роль у нафтогазонакопиченні в зазначених геологічних умовах відіграє тектоніка соляних мас. Поклади нафти розташовуються над соляними штоками і по їх пери­ферії, де формуються пастки різних типів. Крім того, соляні пласти є найкра­щим і практично герметичним флюїдоупором (покришкою), під яким мож­ливе скупчення вуглеводнів.

Практика ведення пошуково-розвідувальних робіт підтверджує перспек­тиви нафтогазоносності підсольових комплексів і важливість проблеми їх освоєння. Близько 60 % світових запасів нафти і газу приурочені до басейнів, у яких розміщуються соленосні відклади. У більшості районів розповсюджен­ня соленосних формацій трапляються газові й газоконденсатні поклади, які знаходяться переважно в лінзах і прошарках колекторів, що залягають у роз­різі самої соленосної товші й характеризуються аномально високими пласто­вими тисками. За останні роки виявлено поклади, які знаходяться під соляними штоками, де породи зібрані в антиклінальні складки родовище Вест-Соул (рисунок 6.2).

 

1-аргіліти; 2-пісковики;3 –калійна сіль; 4- галіт; 5- ангідрити; 6- вапняки; 7- доломіти; 8-газовий поклад

Рисунок 6.2- Розріз через родовище Вест-Соул

 

Родовища між штоками вивлено в Прикаспійській западині, наприклад Карачаганацьке (рисунок 6.3).

1- газ; 2- нафта; 3- сіль

Питання для самоперевірки

1 Перелічіть відомі Вам нафтогазонсні території поширення солянокупольних структур.

2 Особливості геологічної будови родовищ в районах поширення солянокупольних структур.

3 Особливості нафтогазоносності територій поширення солянокупольних структур.

4 Наведіть раціональний комплекс геолого-геофізичних досліджень територій поширення солянокупольних структур.

Івано-Франківський національний технічний

Університет нафти і газу

 

 

М.І. Манюк