Методика аналізу продуктивності праці 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методика аналізу продуктивності праці



 

Одним з важливіших якісних показників,що відображають ефективність виробництва і діяльності підприємства є показник продуктивності праці. Рівень продуктивності праці характеризується системою узагальнюючих та допоміжних показників і залежить від технічного рівня виробництва, рівня організації праці та управління, від якості сировини та інших матеріальних ресурсів.

На практиці продуктивність праці характеризується кількістю продукції у грошовому або натуральному виразі, яка вироблена одним робітником (працюючим) за одиницю робочого часу (рік, квартал, місяць, добу, годину)Зворотною характеристикою продуктивності праці є трудомісткість - це кількість робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції.

Вимірюється продуктивність праці у натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Для трудових вимірників використовують нормо-дні, нормо- години та інші вимірники часу. Вартісний вимірник може використовуватись для порівняння продуктивності праці по окремих підприємствах та галузях в динаміці за окремі періоди, тому він є найпоширенішим й придатним для оцінки продуктивності праці на будь якому підприємстві.

Методика проведення аналізу продуктивності праці передбачає: -оцінку рівня та динаміки продуктивності праці;

-визначення під впливом яких чинників відбуваються зміни в рівні продуктивності праці;

- виявлення резервів підвищення рівня продуктивності праці. З метою поглибленого аналізу проводиться визначення середньогодинного виробітку як одного з основних показників продуктивності праці та чинника, від якого залежить рівень середньогодинного або середньорічного виробітку працюючих. Величина цього показника залежить від тих чинників, що пов'язані з зміною трудомісткості продукції і її вартісної оцінки. У свою чергу, чинники, що впливають на продуктивність праці можливо поділити на дві групи:

перша група чинників - це технічний рівень виробництва, рівень організації виробництва, непродуктивні витрати часу у зв'язку з браком виробництва;

друга група чинників - це чинники, що пов'язані зі зміною обсягу виробництва продукції у вартісній оцінці у зв'язку із зміною структури цієї продукції.

На першому етапі аналізу продуктивності праці необхідно дати оцінку рівня та динаміки продуктивності праці (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Аналіз рівня та динаміки продуктивності праці

Показники За За звітний Відхилення Темп
  попередній рік (+, -) росту, %
  рік      
1. Обсяг виробленої продукції, тис. грн. 31398,5 49767,2 +18368,7 158,502
2. Середньоспискова чисельність 171 188 +17 109,942
персоналу основної діяльності, осіб.        
3. Середньоспискова чисельність робітників, осіб 111 129 +18 116,216
4. Загальна кількість днів, 27750 30960 +3210 111,568
відпрацьованих всіма робітниками, люд.-дні.        
5. Загальна кількість годин, 208320 248121 +39801 119,106
відпрацьованих всіма робітниками, людгодин.        
6. Середнє число днів 250 240 -10 96,0
відпрацьованих одним робітником, дні (ряд. 4: ряд. 3)        
7. Середня тривалість робочого

7,507

8,0142

+0,5072 106,756
дня, години (ряд. 5: ряд. 4)    
8. Середньорічний виробіток 183,62 264,72 +81,1 144,167
одного працюючого, тис. грн. (ряд. 1: ряд. 2)        
9. Середньорічний виробіток одного робітника, тис. грн. (ряд. 1: ряд. 3) 282,87 385,79 +102,92 136,384
10. Середньоденний виробіток одного робітника, тис. грн. (ряд. 1: ряд. 4) 1,1315 1,6075 +0,476 142,068
11. Середньогодинний виробіток 0,150722 0,200576 +0,049854 133,077
одного робітника, тис. грн. (ряд. 1: ряд. 5)        

 

Як свідчать дані, наведені у таблиці 4.5, на підприємстві у звітному році порівняно з попереднім роком відбувається збільшення середньорічного виробітку. Так середньорічний виробіток одного працюючого збільшився на 81,1 тис. грн або на 44,167%, середньорічний виробіток одного робітника збільшився на 102,92 тис. грн, або 36,384%, середньоденний виробіток одного робітника збільшився на 0,476 тис. грн, або 42,068% та середньогодинний виробіток одного робітника збільшився на 0,049854 тис. грн, або 33,077%. При цьому обсяг виробництва збільшився на 18368,7

Тис. грн, або 58,502%. Виходячи з цього, ми можемо зробити висновок, що на аналізованому підприємстві збільшення обсягу виробництва продукції обумовлено інтенсивними факторами - зростанням продуктивності праці.

Крім того, слід зазначити, що рівень продуктивності праці одного робітника (працюючого) доцільно порівнювати зі середньогалузевим рівнем або з передовими підприємствами, які випускають аналогічну продукцію, це порівняння буде сприяти виявленню резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Наступним етапом аналізу продуктивності праці є визначення впливу чинників на рівень продуктивності праці одного працюючого. Так як між розглянутими вище середніми показниками існує взаємозв'язок, то його можливо відобразити за допомогою наступної формули:

Вп.о.д. = Пв.р. х Др. х Т х Вп.р.                             (4.2)

де, Впод. - виробіток продукції на одного працівника основної діяльності;

Пв.р. - питома вага робітників у загальній чисельності працюючих;

Д р. - середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником;

Т - середня тривалість робочого дня;

Вп.р. - середньогодинний виробіток продукції на одного робітника.

На підставі наведеної формули 4.2 можливо визначити вплив певних чинників на зміну виробітку продукції одного працівника основної діяльності. З цією метою у таблиці 4.6 за допомогою прийому елімінування (повний прийом ланцюгових підстановок) проведем аналіз впливу чинників на продуктивність праці одного працюючого.

 

 

Таблиця 4.6

Аналіз впливу чинників на продуктивність праці одного працюючого

 

Підстановка

Питома вага робітників у загальній кількості працюючих

чисельності працюючи

Середнє число днів відпрацьованих одним робітником

Середня

тривалість

робочого дня, годин

Середньогодинний

виробіток одного

робітника,тис. грн.

Середньорічний

виробіток

одного

працюючого,тис. грн.

Вплив на відхилення від

попереднього року

сума,

тис.грн.

найменування

чинника

База

0,649123 250 7,507 0,150722 183,62 - -  
I 0,68617 250 7,507 0,150722 194,09 +10,47 Збільшення питомої ваги робітників у загальній чисельності працюючих  
II 0,68617 240 7,507 0,150722 186,33 -7,76 Зменшення числа днів, відпрацьованих одним робітником  
II 0,68617 240 8,0142 0,150722 198,92 +12,59 Збільшення тривалості робочого дня  
IV 0,68617 240 8,0142 0,200576 264,72 +65,8 Збільшення середньогодинного виробітку одного робітника  

Загальне відхилення: 264,72 - 183,62 = +81,1

+81,1    

 

Під час проведення факторного аналізу продуктивності праці одного працюючого (табл. 4.6), було виявлено, що у звітному році порівняно з попереднім відбулось збільшення середньорічного виробітку одного працюючого на 81,1 тис. грн. Дане збільшення відбулось за рахунок збільшення середньогодинного виробітку одного робітника на 65,8 тис. грн, збільшення тривалості робочого дня на 12,59 тис. грн, збільшення питомої ваги робітників у загальній чисельності працюючих на 10,47 тис. грн. При цьому за рахунок зменшення кількості днів відпрацьованих одним робітником середньорічний виробіток одного працюючого зменшився на 7,76 тис. грн.

Аналіз ефективного використання трудових ресурсів на підприємстві та рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці. Тому наступним етапом аналізу є аналіз використання фонду заробітної плати.

 

4.5. Методика аналізу використання фонду оплати праці

 

Зі зростанням продуктивності праці утворюються реальні передумови для підвищення рівня її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати так, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Тільки за таких умов утворюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення. У зв'язку з вищенаведеним аналіз використання коштів на оплату праці на кожному підприємстві набуває великого значення.

Склад витрат на оплату праці формується із великої кількості елементів. Тому при загальному аналізі доцільно вивчати найбільш суттєві елементи, які складають основу фонду оплати праці. При тематичному аналізі коло елементів може бути розширено.

Фонд оплати праці штатних працівників підприємства складається з фонду:

- основної заробітної плати - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (посадових обв'язків, виробітку, нормо годин);

- додаткової заробітної плати - це винагорода за працю понад установленої норми, за трудові успіхи та винахідливість, а також за особливі умови праці;

Категорії персонала

Фонд заробітної плати

Відхилення

за попередній рік Фактично за звітний рік в оцінці минулого року за звітний період абсолютне відносне
1. Працівники          
основної діяльності 2049,3 Х 3346,3 +1297,0 Х
з них:          
- робітники 1117,1 1770,6 2034,1 +917,0 +263,5
- службовці 532,8 Х 690,8 +158,0 Х
з них:         Х
- керівники 214,3 Х 287,9 +73,6 Х
- спеціалісти 318,5 Х 402,9 +84,4 Х
2. Невиробничий 157,9 Х 204,4 +46,5 Х
персонал          
Усього 2207,2   3550,7 +1343,5 Х

- інших заохочувальних та компенсаційних витрат - це виплати, які включають винагороди за підсумком роботи, премії, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, що не передбачені актами чинного законодавства.

- Таблиця 4.7

- Аналіз використання коштів на оплату праці

 

Загальна оцінка фонду оплати праці та її використання починається з оцінки зміни його обсягу. Для цього передовсім необхідно розрахувати абсолютне відхилення фактично використаної заробітної плати з її розміром за попередній період або базовий загалом і за групами персоналу на підприємстві і відносне відхилення, яке обчислюється шляхом порівняння фактичного фонду заробітної плати з скоригованим за допомогою прийому перерахунку на індекс обсягу виробництва. При цьому необхідно враховувати, що коригується тільки змінна частина фонду заробітної плати, яка змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції - це зарплата по категорії "робітники". Оцінка використання коштів на оплату праці надана у таблиці 4.7.

Як свідчать дані, наведені у таблиці 4.7, фонд заробітної плати за аналізований період збільшився на 1343,5 тис. грн. Дане збільшення було викликано зростанням заробітної плати працівників основної діяльності на 1297,0 тис. грн та невиробничого персоналу на 46,5 тис. грн. У свою чергу збільшення заробітної плати робітників основної діяльності було викликано збільшенням заробітної плати робітників на 917,0 тис. грн та службовців на 158,0 тис. грн. Крім того, заробітна плата службовців збільшилась за рахунок росту заробітної плати спеціалістів на 84,4 тис. грн та керівників на 73,6 тис. грн. Що стосується відносного відхилення по оплаті праці робітників, то воно вказує на те, що при даному обсязі виробництва заробітна плата робітників повинна була збільшитись на 263,5 тис. грн проти абсолютного відхилення яке складає 917,0 тис. грн.

Тому наступним етапом аналізу є визначення впливу чинників на відносне відхилення по витратам на оплату праці робітників.

Аналіз причин відносного відхилення по оплаті праці робітників передбачає за допомогою прийому елімінування (скорочений прийом ланцюгових підстав) визначити вплив двох чинників, а саме:

- зміни продуктивності праці;

- зміни середньої заробітної плати.

Вплив чинника зміни продуктивності праці відносять у резерв зниження витрат по оплаті праці робітників у тому випадку, якщо цей вплив позитивний. Оскільки це свідчить про те, що продуктивність праці робітників знизилась або необґрунтовано збільшилась чисельність робітників.

Аналіз впливу чинників на відносне відхилення по фонду оплати праці робітників надано у таблиці 4.8.

 

Таблиця 4.8

Аналіз впливу чинників на відносне відхилення по фонду оплати праці робітників

Показники

Середньоспискова чисельність робітників, люд.

Середня заробітна плата, грн.

Фонд оплати праці робітників, тис. грн.

Відносне відхилення

поперед­ній рік

фактично за звітний рік в оцінці минулого року

звітний рік

поперед­ній рік

звітний рік

попередній рік

фактично за звітний рік в оцінці минулого року

звітний рік

всього

у тому числі за рахунок

продуктивності праці середньої заробітної плати
робітники 111 176 129 10063,96 15768,22 1117,1 1770,6 2034,1 +263,5 -472,35 +735,85

 

Як свідчать дані, наведені у таблиці 3,8, відносне відхилення по фонду заробітної плати робітників у сумі 263,5 тис. грн. викликано збільшенням середньої заробітної плати, що призвело до додаткових витрат по оплаті праці у сумі 735,85 тис. грн., але за рахунок росту продуктивності праці робітників ці перевитрати були зменшені на 472,35 тис. грн.

Далі необхідно визначити за рахунок яких чинників відбулись зміни у фонді оплати праці по категоріям «керівники» та «спеціалісти». На фонд оплати праці даних категорій мають вплив два чинники:

- зміна середньої чисельності персоналу;

- зміна середньої заробітної плати.

Категорії персоналу

Фонд оплати праці

Темп росту

Відхилення за рахунок зміни

 

попередній рік

звітний рік

абсолютне відхилення

середньої чисельності

фонду оплати праці

середньої чисельності

середньої заробітної плати  
% сума % сума
Керівники 214,3 287,9 +73,6 92,31 134,34 -7,69 -16,47 42,03 90,07
Спеціалісти 318,5 402,9 +84,4 96,15 126,49 -3,85 -12,23 30,34 96,63

Таблиця 4.9

Аналіз впливу чинників на абсолютне відхилення по фонду оплати праці персоналу крім робітників

За допомогою прийому елімінування (прийом різниць в рівнях показників) можливо розрахувати вплив вищенаведених чинників, розрахунок наведено у таблиці 4.9.

Згідно з розрахунковими даними, наведеними у таблиці 4.9, ми можемо зробити висновок, що фонд оплати праці "керівників" на підприємстві збільшився на 73,6 тис. грн за рахунок збільшення середньої заробітної плати на 90,07 тис. грн., при цьому за рахунок середньої чисельності персоналу фонд оплати праці "керівників" зменшився на 16,47 тис.грн. Що стосується категорії "спеціалісти", то по ній також відбулось збільшення фонду оплати праці на 84,4 тис. грн за рахунок збільшення середньої заробітної плати на 96,63 тис. грн, але за рахунок зменшення чисельності персоналу по даній категорії фонд оплати праці зменшився на 12,23 тис. грн.

При проведенні тематичного аналізу витрат на оплату праці виявлені перевитрати по фонду оплати праці персоналу підприємства крім "робітників" є резервом економії фонду оплати праці, а також резервом зменшення собівартості продукції.

Після надання загальної оцінки використання фонду оплати праці та виявлення впливу чинників на зміну фонду оплати праці по категоріям персоналу необхідно також визначити відповідність між темпами зростання

середньої заробітної плати і продуктивності праці. Це один із стратегічних чинників розвитку темпів розширеного відтворення, одержання прибутку і рентабельності виробництва, тому потрібно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Якщо такого принципу не дотримуватись, то перевитрачається фонд заробітної плати, підвищується собівартість продукції і, відповідно, зменшується сума прибутку.

Оскільки фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу тісно пов'язаний з обсягом виробництва продукції та продуктивністю праці проведемо аналіз співвідношення продуктивності праці і середньої заробітної плати (табл. 4.10).

Таблиця 4.10

Аналіз співвідношення продуктивності праці і середньої заробітної плати

 

Показники За попередній рік рік За звітний рік рік У % звітний рік до попереднього року
1.Середньорічна продуктивність праці, тис. грн. 183,62 264,72 144,17
2. Середньорічна заробітна плата тис.грн. 2049,3 3346,3 163,29
2.1. у тому разі, не враховуючи премії 1956,7 3154,8 161,23
3. Коефіцієнт випередження (ряд. 1: ряд.2) х х 0,883
4. Коефіцієнт зміни заробітної плати на одиницю продукції (ряд. 2.1.: ряд. 1) х х 1,118

 

Наведені у таблиці 4.10 дані, показують, що на аналізованому підприємстві коефіцієнт випередження складає 0,883, тобто темпи зростання оплати праці випереджають темпи зростання продуктивності праці, а коефіцієнт зміни заробітної плати на одиницю продукції складає 1,118, тобто на одиницю продукції у попередньому році приходилось 10,66 грн. заробітної плати (1956,7: 183,62), а у звітному році вже 11,92 грн (3154,8:

264,7). Таким чином, ми можемо зробити висновок, що у звітному році порівняно з попереднім відбулись перевитрати по фонду оплати праці за рахунок випередження темпів зростання оплати праці над темпами зростання продуктивності праці.

Для обчислення суми економії (Е) або перевитрат (П) фонду оплати праці у зв'язку зі зміною співвідношень між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати використовується наступна формула:

Е (П) = ФЗПпп х (Кззп - 1): Кззп                                                         (4.3)

де, ФЗПпп - фонд заробітної плати за попередній період; Кззп - коефіцієнт зміни заробітної плати на одиницю продукції.

У нашому випадку, на аналізованому підприємстві відбулись перевитрати по фонду оплати праці у сумі 216,29 тис. грн. [ 2049,3 х (1,118 - 1): 1,118] за рахунок того, що темпи зростання середньої заробітної плати перевищують темпи зростання продуктивності праці.

З огляду на вищенаведене, слід звернути увагу на те, що постійне випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної неприпустимо вважати як догму. На окремих етапах розвитку можливі і протилежні співвідношення як результат соціальної політики. Головне, щоб останнє не стало тенденцією, а охоплювало невеликий проміжок часу, оскільки це рано чи пізно призведе до "політики проїдання" ресурсів.

Наступним етапом аналізу є методика виявлення впливу чинників ефективного використання трудових ресурсів на обсяг виробленої продукції.

 

4.6. Методика аналізу впливу трудових чинників на обсяг виробленої продукції

 

Питання забезпеченості виробництва трудовими ресурсами, ефективного використання фонду робочого часу та визначення рівня продуктивності праці являються основними трудовими чинниками збільшення обсягу виробництва.

При виявленні резервів збільшення обсягу виробництва за рахунок ефективного використання трудових ресурсів до резервних відносять усі чинники, які негативно впливають на зміну обсягу виробництва крім зміни середньоспискової чисельності робітників. Відємне значення цього чинника відносять до резерву лише у тій частині суми, яка не перекриває недовиконання базового завдання за рахунок інших чинників. Звідси, збільшення обсягу виробництва обумовлено впливом інтенсивних чинників.

Виходячи з вище наведеного, для розрахунку таких відхилень використовується наступна формула:

Ов = Ч х Д х Т х Впр,(4.4)

де Ов - обсяг виробництва продукції;

Ч - середньоспискова чисельність робітників;

Д - кількість днів, відпрацьованих одним робітником;

Т - середня тривалість робочого дня;

Вп.р. - середньогодинний виробіток продукції на одного робітника.

На підставі наведеної формули (4.4) можливо визначити вплив певних чинників на зміну обсягу виробленої продукції. З цією метою у таблиці 4.11 за допомогою прийому елімінування (прийом різниць в рівнях показників) проведем аналіз впливу чинників праці на обсяг виробництва.

Таблиця 4.11

Аналіз впливу чинників праці на обсяг виробництва

Показники

Темп росту,%

Різниця в рівнях показників

Вплив на відхилення від завдання

Розрахунок
сума, тис. грн. найменування чинників  
1.Середньоспискова чисельність робітників 116,216 +16,216 +5091,6 збільшення середньоспискової чисельності робітників +16,216х31398,5/100
2.Загальне число люд.-днів, відпрацьованих всіма робітниками 111,568 -4,648 -1459,4 зменшення кількості днів, відпрацьованих одним робітником -4,648х31398,5/100
3. Загальне число люд.-годин відпрацьованих всіма робітниками 119,106 +7,538 +2366,82 збільшення середньої тривалості робочого дня +7,538х31398,5/100
4. Обсяг виробленої продукції 158,502 +39,396 +12369,75 Збільшення середньогодинного виробітку +39,396х31398,5/100

Загальне відхиленняя:

49767,2 - 31398,5 = 18368,7

+18368,77    

 

Виходячи з даних, наведених у таблиці 4.11, ми можемо зробити висновок що обсяг виробленої продукції на аналізованому підприємстві збільшився на 18368,7 тис. грн. за рахунок збільшення середньогодинного виробітку одного робітника на 12369,75 тис. грн, збільшення середньоспискової чисельності робітників на 5091,6 тис. грн. та за рахунок скорочення внутризмінних втрат робочого часу на 2366,82 тис. грн. Але за рахунок збільшення цілодобових втрат робочого часу обсяг виробленої продукції зменшився на 1459,4 тис. грн.

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що на аналізованому підприємстві існує резерв збільшення обсягу виробництва на 1459,4 тис. грн. при умові скорочення цілодобових втрат робочого часу. Окрім вищенаведених показників ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві в умовах ринкових відносин велике значення набуває показник рентабельності персоналу, тому наступним етапом аналізу є аналіз впливу чинників на рентабельність персоналу.

 

4.7. Методика аналізу рентабельності персоналу

 

Ступінь ефективності використання ресурсів можливо оцінити за допомогою показників рентабельності - її вимірюють цілою системою відносних показників, які характеризують результати господарської діяльності та оцінюють діяльність підприємства.

При розрахунках показників рентабельності пов'язаних із виробництвом і реалізацією продукції необхідно використовувати прибуток від операційної діяльності, оскільки лише він характеризує виробничу діяльність підприємства. Використання ж чистого прибутку для цієї мети недоцільне, тому що він характеризує результати всіх видів діяльності. Що стосується показника рентабельності персоналу, то він розраховується як відношення прибутку від операційної діяльності до середньорічної чисельності персоналу основної діяльності та вказує яка величина прибутку приходиться на одного робітника. Цей показник має зв'язок з рівнем продуктивності праці і дає змогу пов'язати чинники зростання продуктивності праці з темпами зростання рентабельності персоналу.

Рис. 4.2. Структурно-логічна модель взаємозв'язку рентабельності персоналу та продуктивності праці


Зокрема Савицька Г.В. [60] розглядає наступну структурно - логічну модель факторного аналізу рентабельності персоналу та продуктивністю праці, рис. 4.2.

 

 

За допомогою даної моделі можливо визначити,що на рентабельність персоналу впливають три чинника:

- середньорічний виробіток одного працюючого;

- частка реалізованої продукції у загальному обсязі виробництва;

- рентабельность обороту.

Таким чином наданий взаємозв'язок ми можемо надати у вигляді формули:

Рп =Вп.о.д. х Чр.п. х Ро                                                                              (4.5)

де, Рп - рентабельність персоналу;

Вп.о.д. - середньорічний виробіток одного працюючого;

Чр.п. - частка реалізованої продукції у загальному обсязі виробництва;

Ро - рентабельність обороту.

За допомогою даної формули (4.5) ми можемо визначити під впливом яких чинників відбуваються зміни у рентабельності персоналу, для цього необхідно скласти допоміжну таблицю 4.12.

Таблиця 4.12

Вихідна інформація для визначення впливу чинників на рентабельність персоналу

Показники За попередній рік За звітний рік Зміни
1. Прибуток від операційної діяльності, тис. грн 1363,2 1871,2 +508,0
2. Середньооблікова чисельність персоналу основної діяльності, осіб. 171 188 +17
3. Чистий доход, тис. грн. 31335,7 44666,5 +13330,8
4. Обсяг виробленої продукції, тис. грн. 31398,5 49767,2 +18368,7
5. Частка чистого доходу у вартості виробленої продукції, % (ряд. 3: ряд. 4) 99,79 89,75 -10,04
6. Прибуток на одного працівника, тис. грн. (ряд. 1: ряд. 2) 7,97 9,95 +1,98
7. Рентабельність обороту, % (ряд. 1: ряд. 3) 4,35 4,19 -0,16
8. Середньорічний виробіток продукції на одного працюючого у діючих цінах, тис. грн. (ряд. 4: ряд. 2) 183,6 264,7 +81,1
9. Середньорічний виробіток продукції на одного працюючого у цінах попереднього періоду, тис. грн. 183,6 261,7 +78,1

 

Виходячи з даних таблиці 4.12 ми бачимо, що рентабельність персоналу, тобто прибуток на одного працівника у попередньому році складав 7,97 тис. грн, а у звітному році вже 9,95 тис. грн, тобто відбулось його збільшення на 1,98 тис. грн. За допомогою прийому елімінування (скороченого прийому ланцюгових підстав) ми можемо розрахувати під впливом яких чинників відбулись дані зміни табл. 4.13.

Як свідчать дані, наведені у таблиці 4.13, на аналізованому підприємстві рентабельність персоналу, тобто прибуток який приходиться одного працюючого збільшився на 1,98 тис. грн за рахунок збільшення середньорічного виробітку одного працюючого на 3,52 тис. грн, але за рахунок частки реалізованої продукції у загальному обсязі та рентабельності обороту він знизився на 1,16 тис. грн і 0,38 тис. грн.

Крім того за допомогою даних допоміжної таблиці 4.12 та розрахунків, наданих у попередніх параграфах табл. 4.6 можливо розрахувати як змінився прибуток на одного робітника за рахунок чинників які формують рівень середньорічного виробітку персоналу основної діяльності. Для цього необхідно по даним таблиці 4.5 вплив кожного з чинників на середньорічний виробіток одного працюючого помножити на частку реалізованої продукції у загальному обсязі виробництва за попередній рік та на рівень рентабельності обороту за попередній рік. При цьому надається можливим від'ємний результат впливу окремих чинників розцінювати як резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві.

Резерви зростання обсягу виробництва продукції за рахунок ефективного використання трудових ресурсів, крім відмічених вище, можуть бути також прихованими через: не здійснення у звітному періоді організаційно-технічних заходів, заходів забезпечення виконання норм виробітку, заходів по забезпеченню виконання норм виробітку всіма робітниками, поліпшення структури виробничого персоналу, розширення зон обслуговування, підвищення кваліфікації.

 

 

Таблицчя 4.12

Аналіз впливу чинників на рентабельність персоналу

  За За

Відхилення

Показники попередній звітний усього

у тому разі за рахунок

  рік рік   середньорічного виробітку одного працюючого частки реалізованої продукції у загальному обсязі виробництва Ренрентабел бельності оборобороту
1. Рентабельність 7,97 9,95 +1,98      
персоналу, тис. грн.            
2. Середньорічний виробіток одного 183,6 264,7 +81,1 +81,1 х 0,9979 х 0,0435 =    
працюючого, грн.       + 3,52    
3. Частка реалізованої 0,9979 0,8975 -0,1004   -0,1004 х  
продукції у загальному обсязі виробництва         0,0435 х 264,7 = - 1,16  
4. Рентабельність обороту 0,0435 0,0419 -0,0016     -0,0016 х 264,7 х 0,8975 = - 0,38

Також резерви росту обсягу виробництва можливо мобілізувати за рахунок усунення недоукомплектованості підприємства трудовими ресурсами.

Таким чином, підвищення ефективності виробництва за рахунок кращого використання трудових ресурсів залежить і може бути реалізовано підприємством тільки при умові, що під час детального аналізу будуть виявлені всі можливі резерви.

 

Контрольні запитання

4.1. Чому трудові ресурси вважають найбільш активним і вирішальним чинником виробництва?

4.2. За допомогою яких показників проводиться аналіз забезпеченності підприємства трудовими ресурсами?

4.3. Які показники використовують для характеристику руху трудових ресурсів на підприємстві?

4.4. За якими показниками аналізується використання робочого часу?

4.5. Чим характеризується рівень продуктивності праці?

4.6. Які чинники сприяють підвищенню продуктивності праці?

4.7. Із яких елементів складається фонд оплати праці?

4.8. Які чинники впливають на відносне відхилення по фонду оплати праці робітників та за допомогою яких прийомів можливо визначити їх вплив?

4.9. Які висновки можна зробити при оцінці співвідношення темпів росту продуктивності праці та середньої заробітної плати?

4.10. Які чинники праці впливають на обсяг виробництва продукції?

4.11. Які чинники впливають на зміну рентабельності персоналу?

 

Тестові завдання

4.1. Відносне відхилення по забезпеченості підприємства робітниками розраховується, як:

а) порівняння фактичної чисельності робітників тз чисельністю попереднього року;

б) порівняння чисельності робітників за попередній рік з чисельностю фактичною чисельністю;

в) порівняння фактичної чисельності робітників з фактичною за звітний рік в оцінці минулого року.

4.2. Коефіцієнт стабільності персоналу - це відношення:

а) прийнятих працівників до середньоспискової чисельності персоналу;

б) звільнених працівників до середньоспискової чисельності персоналу;

в) чисельності працівників, що працювали цілий рік до середньоспискової чисельності персоналу.

4.3. Продуктивність праці у вартісному виразі обчислюється як відношення:

а) матеріальних витрат до обсягу виробленої продукції;

б) обсягу виробленої продукції до витрат робочого часу;

в) осягу виробленої продукції до середньоспискової чисельності працюючих; ґ) обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості основних засобів.

4.4. Які чинники впливають на відхилення по оплаті праці по категоріям крім робітників:

а) середньоспискова чисельність персоналу, середня заробітна плата;

б)середньоспискова чисельність персоналу, середня заробітна плата, продуктивність праці одного робітника;

в) середня заробітна плата, продуктивність праці одного робітника.

4.5. Показник рентабельності персоналу розраховується, як відношення:

а) чистого прибутку до середньоспискової чисельності персоналу основної діяльності;

б) прибутку від операційної діяльності до середньоспискової чисельності персоналу основної діяльності;

в) чистого доходу від реалізації продукції до середньоспискової чисельності штатних працівників підприємства.


Тема 5. Аналіз забезпеченості та використання основних засобів

План

5.1. Організація економічного аналізу основних засобів.

5.2. Методика аналізу наявності та структури основних засобів.

5.3. Методика аналізу руху та технічного стану основних засобів.

5.4. Методика аналізу ефективності використання основних засобів

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2021-12-15; просмотров: 292; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.174.55 (0.138 с.)