Тема 20. Рекреаційне господарство

Тривалість 6 годин для ДФН, 1 година для ЗФН 2 курс та 1 година ЗФН 4 курс

1. Передумови розвитку рекреаційної галузі: рекреаційні ресурси і традиції.

2. Рекреаційні райони Криму.

3. Проблеми перетворення рекреаційної галузі в провідну галузь господарства Криму.

4. Велике Таврійське кільце і Південнобережна вільна економічна зона.

 

Більш слабко розвинене рекреаційне господарство на Східному узбережжі. Тут на площі 900 км (включаючи Арабатську стрілку) розміщено здравниць всього на 10 тис. місць. Щільність же складає всього 11 місць на км.

Практично не використовуються ландшафтні ресурси глибинних (гірничо-передгірних) територій. У Криму 98% здравниць "притиснуті" до вузької трикілометрової прибережній смуги.

У Гірсько-Передгірному Криму щільність здравниць становить 1 місце на км. Середня місткість "глибинної" оздоровниці складає 140 місць. Це переважно молодіжно-дитячі табори, що знаходяться в півгодинній або годинної транспортної доступності від моря, а також туристичні бази в Гірському Криму. Глибинні території володіють необхідними умовами та ресурсами для їх масштабного рекреаційного освоєння. До факторів рекреаційного освоєння глибинних територій відносяться: мальовничість ландшафтів долин Гірського Криму; мінеральні води; інфраструктурна освоєність долин (сформовані транспортні мережі, лінії електропередач, водопровідні мережі, газопровід і т.д.); можливість створення по долинах швидкісних видів транспорту з метою доставки рекреантів до моря; менші витрати на будівництво здравниць у порівнянні з узбережжям, яке відрізняється більш складними гідрогеологічними та сейсмічними умовами; наявність функціонально вільних земельних ресурсів та дефіциту їх на узбережжі для рекреаційного будівництва.

У зв’язку з цим потрібно термінове проведення досліджень з визначення потенційної рекреаційної ємності ландшафтних ресурсів Гірсько-Передгірному Криму. Це особливо важливо, якщо врахувати, що курорти в умовах ринкової економіки стають в Криму одним з видів підприємництва.

Середня місткість прибережній оздоровниці складає 250 місць. Найбільш великими є турбази (414 місць) та санаторії (347 місць). В цілому для Криму характерні незначні по місткості рекреаційні підприємства. Лише 2% від їх загальної кількості припадає на великі, ємністю понад 1000 місць. Частка здравниць ємністю 300 і менше місць складає 70% загальної кількості рекреаційних підприємств Криму.

 

 

Список літератури

Основна література:

1. Амельченко М.Р., Багров Н.В., Кудрявцев В.Б. Экономика и внешние экономические связи Украины. – Симферополь, 1995. – 97с.
2. Багрова Л.О. и др. География Крыма: Учеб. пособие. – К., 2001. – 304 с.
3. География Крыма: Учеб. Пособ. для 9 кл. (под ред. Подгородецкого П.Д., Кудрявцева В.Б. - Симферополь, 1997. - 224 с.
4. Дубович І.А. Країнознавчий словник-довідник. – К.: Знання, 2008. – 839 с.
5. Экология Крыма. Дополнительное пособие / Под ред. М.В.Багрова и В.О.Бокова. – Симферополь, 2003. – 360 с.
6. Крым: хозяйство (под ред. В.Б.Кудрявцева. – Симферополь. - 18 с.
7. Туристичне краєзнавство: Навчальний посібник / Панкова Є.В. – К.: «Альтерпрес», 2003.- 352 с.
8. Храпунов И.Н. Древняя история Крыма. – Симферополь, 2002.

 

Додаткова література:

1. Крым: путеводитель-справочник. Симферополь, 1959г. и все последующие до1982г.
2. Крым: хозяйство / под редакцией В.Б.Кудрявцева.- Симферополь: РИЦ Атлас,1994.-18с.
3. Древний и средневековый Крым. Уч. пособие по истории Крыма / Ред.-сост. Ю.М.Могаричов. – Симферополь: Таврия-Плюс, 2000.-176с.
4. Бакша В.Г., Бершицкий Я.М. Климат лечит. – Симферополь: Таврия, 1990.-57с.
5. Веникеев Е.В. Севастопольские маршруты: Путеводитель. – Симферополь: Таврия, 1988.-144с.
6. Высотская Т.Н. Скифские городища. – Симферополь: Таврия, 1989.-96с.
7. Гасско И.Б. День в Симферополе. – Симферополь: Таврия, 1984.-80с.
8. Гусаров Ф.,Чуистова Л. Керчь: историко-краеведческий очерк. – Симферополь: Крымиздат, 1955.-248с.
9. Душевский В.П., Шутов Ю.И. Чатыр-Даг: Путеводитель. – Симферополь: Таврия, 1987.-80с.
10. Ена В.Г. Заповедные ландшафты Крыма. – Симферополь: Таврия, 1989.-136с.
11. Ена В.Г., Твердохлебов И.Т., Шанбырь С.П. Южный берег Крыма: Путеводитель. – Симферополь: Бизнес-Информ, 1996.-303с.
12. Згуровская Я.Н. Крым. Рассказы о растениях и животных. – Симферополь: Бизнес-Информ,1996.-264с.
13. Клюкин А.А., Корженевский В.В., Щепинский А.А. Казантип: Путеводитель. – Симферополь: Таврия, 1987.-112с.
14. Кутайсов В.А. Керкинитида. – Симферополь: Таврия, 1992.-193с.
15. Лезина Н.И., Коломийченко Ю.Ф. По местам боев крымских партизан: Путеводитель. – Симферополь: Таврия, 1985-80с.
16. Марков Е.Л. Очерки Крыма: Картина крымской жизни, истории и природы. – Симферополь; Москва: Таврия: Культура, 1994.-544с.
17. Мишнев В.А. Лес и человек: Научно-популярный очерк. – Симферополь: Таврия, 1985.-96с.
18. Петров Б.И., Новиков Н.Г. Ялта: Путеводитель. – Симферополь: Таврия, 1979.-112с.
19. Секиринский С.А., Волобуев О.В., Когонашвили К.К. Крепость в Судаке. – Симферополь: Таврия, 1993.-110с.
20. Сказки и легенды крымских татар / составлено А.Г.Зарубин, В.Г. Зарубин. – Симферополь: МП дар, 1991.-159с.
21. Фадеева Т.М. По горному Крыму. – М.: Искусство, 1987.-175с.
22. Хохряков Ю. Южный берег Крыма: Путеводитель. – Симферополь: Крым, 1966.-141с.
23. Чеховы Мария и Михаил. Дом-музей А.П.Чехова в Ялте: Мемуарный каталог – путеводитель. – М.: Госкультпросветиздат, 1950.-96с.
24. Чупиков Б.П. Караби: Туристские маршруты: Путеводитель. – Симферополь: Таврия, 1987.-96с.
25. Шавшин В.Г. Бастионы Севастополя: Путеводитель. – Симферополь: Таврия, 1989.-112с.
26. Шанорев Ф. Симеиз: Краеведческий очерк и путеводитель. – Симферополь: Крымиздат,1960.-80с.
27. Алтабаева Е., Коваленко В. Потомству в пример. Учебное пособие. – Симферополь: Таврида, 1999.-286с.
28. Альбов С.В. Минеральные источники. – Симферополь: Крым, 1966.-43с.
29. Боголюбова В.Д. Никитский ботанический: Путеводитель. – Симферополь, 1967.-63с.
30. Важов В.И. Целебный климат: Научно-популярный очерк. – Симферополь: Крым, 1966.-43с.
31. Голубева И.В., Кормилицын А.И. Дендрологические богатства Никитского ботаничесого сада. – Ялта, 1971.-106с.
32. Голубева И.В., Кузнецов С.И. Никитский ботанический: Путеводитель. – 2-е изд. – Симферополь: Таврия, 1978.-96с.
33. Занка В.Е. Черное море: Научно-популярный очерк. – Симферополь: Таврия, 1976.-95с.
34. Золотарев М.И., Хапаев В.В. Легендарный Севастополь. – Севастополь, 2002.-160с.
35.  Ищенко Н.А. Крымская война 1853-1856 гг. Очерки истории и культуры. – Симферополь, 2003.
36. Карадагский государственный заповедник. Растительный мир / Дидух Л.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. – Киев: Наукова Думка, 1982.-152с.
37. Костин Ю.В., Дулицкий А.И. Птицы и звери Крыма. Научно-популярный очерк. – Симферополь: Таврия, 1978.-112с.
38. Крым: Атлас туриста. – М., 1985.
39. Крым: прошлое и настоящее. – М.: Мысль, 1988.-107с
40. Крым: путеводитель / Сост. С.К. Сосновский. – Симферополь: Таврия, 1979.-313с
41. Лебединский В.И. Геологические экскурсии по Крыму. – Симферополь: Таврия, 1988.-144с.
42. Лебединский В.И. По вулканическим местам Крыма. – Симферополь, 196..
43. Львова Е.В. Равнины Крыма. – Симферополь: Таврия, 1982.-80с.
44. Полканов Ю.А. Минералы Крыма: Симферополь: Таврия, 1989.-156с.
45. Панорама «Оборона Севастополя» (буклет). – К.: Мистецтво, 1978.
46. Спутник краеведа / Сост. С.К. Сосновский, А.А. Столбунов. – Симферополь: Таврия, 1978.-272с.
47. Терехов В.П. Там, за Демерджи. – Симферополь: Таврия, 1978.
48. Тимиргазин А.Д. Судак. Путешествия по историческим местам. – Симферополь: СОНАТ, 2002.-192с.
49. Фадеева Т.М., Соколова М.В. Бахчисарай и его окрестности: Путеводитель. – Симферополь: Бизнес-Информ, 2000.-208с.
50. Шутов Ю.И. Воды Крыма. – Симферополь: Таврия, 1979.-96с.
51. Шутов Ю.И. Воды Крыма. – Симферополь: Таврия, 1979.-96с.
52. Басов В.А. Крым в Великой Отечественной войне 1941-1945. – М.: Наука, 1987.-336с.
53. Потехин В.Е., Потехин Д.В. Таврида – Крым: Художественно-историческая хрестоматия в трех частях. – Симферополь: Интеллект, 1994.