Управління формуванням операційного прибутку

Основу формування власних внутрішніх фінансових ресурсів підприємства, спрямованих на виробничий розвиток, складає балансовий прибуток, що є сумою таких видів прибутку підприємства:

8. прибуток від реалізації продукції або операційний прибуток;

9. прибуток від реалізації майна;

10. прибуток від позареалізаційних операцій.

Серед цих видів головна роль належить прибутку від реалізації продукції, на частину якого припадає в даний час 90 – 95 % загальної суми балансового прибутку. Тому управління формуванням прибутку підприємства розглядається як процес формування прибутку від реалізації продукції або операційного прибутку.

Основною метою управління формуванням операційного прибутку підприємства є виявлення основних факторів, що визначають її кінцевий розмір, і вишукування резервів подальшого збільшення його суми.

Механізм управління формуванням операційного прибутку базується на системі взаємозв’язку, що одержала назву "Взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації і прибутку" [Cost-Volume-Profit-relationships; "CVP"] і дозволяє виділити роль окремих факторів у формуванні операційного прибутку та забезпечити ефективне управління цим процесом на підприємстві.

Механізм даної системи передбачає послідовне формування різноманітних видів операційного прибутку підприємства за схемою (рис.7).

 

Рис. 7. Схема формування різних видів операційного прибутку підприємства

Дана схема доводить, що в процесі здійснення операційної діяльності формується три види операційного прибутку:

1) маржинальний операційний прибуток. Його розрахунок здійснюється за такими формулами:

МПо = ВДо – ПДВ – Впост.;

МПо = ЧДо – Впост., де

МПо – сума маржинального операційного прибутку в аналізуючому періоді;

ВДо – сума валового операційного прибутку в аналізуючому періоді;

ЧДо – сума чистого операційного прибутку в аналізуючому періоді;

Впост. – сума постійних операційних витрат;

ПДВ – сума податку на додану вартість й інших податкових платежів, що входять у ціну продукції;

2) валовий операційний прибуток. Його розрахунок здійснюється за такими формулами:

ВПо = ВДо – ПДВ – Во;

ВПо = ЧДо – Во;

ВПо = МПо – Вперем., де

ВПо – сума валового операційного прибутку в аналізуючому періоді;

ВДо – сума валового операційного прибутку в аналізуючому періоді;

ЧДо – сума чистого операційного прибутку в аналізуючому періоді;

МПо – сума маржинального операційного прибутку;

Во – сукупна сума операційних витрат;

Впер – сума перемінних операційних витрат;

ПДВ – сума податку на додану вартість й інших податкових платежів, що входять у ціну продукції.

3) чистий операційний прибуток. Його розрахунок здійснюється за такими формулами:

ЧПо = ВДо – ПДВ – ПП – Во;

ЧПо = ЧДо – Во – ПП;

ЧПо = МПо – Впер. – ПП;

ЧПо = ВПо – ПП, де

ЧПо – сума чистого операційного прибутку в аналізуючому періоді;

ВДо – сума валового операційного прибутку в аналізуючому періоді;

ЧДо – сума чистого операційного прибутку в аналізуючому періоді;

МПо – сума маржинального операційного прибутку;

ВПо – сума валового операційного прибутку;

Во – сукупна сума операційних витрат;

Впер. – сума перемінних операційних витрат;

ПДВ – сума податку на додану вартість й інших податкових платежів, що входять у ціну продукції;

ПП – сума податку з прибутку й інших обов’язкових платежів за рахунок прибутку.

У процесі управління формуванням операційного прибутку на основі системи "Взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації і прибутку" підприємство вирішує такі завдання:

1. Визначення обсягу реалізації продукції, що забезпечує беззбиткову операційну діяльність протягом короткого періоду. Графічно "точка беззбитковості" (або "поріг рентабельності") операційної діяльності підприємства в короткому періоді, протягом якого не змінюються рівень цін на продукцію, рівень перемінних витрат і сума постійних витрат, відображено на графіку(рис. 8):

 

Рис. 8. Графік формування точки беззбитковості операційної діяльності підприємства в короткому періоді

З приведеного графіку видно, що для досягнення "точки беззбитковості" (ТБ) своєї операційної діяльності підприємство повинно забезпечити такий обсяг реалізації продукції (Ртб), при якому сума чистого операційного прибутку (валового операційного прибутку за відрахуванням суми податкових платежів із нього) порівнюється із сумою витрат – як постійних, так і перемінних. Дана умова може бути виражена такими рівностями:

, де

ТБ – точка беззбитковості операційної діяльності;

ВДо – сума валового операційного доходу;

ЧДо – сума чистого операційного доходу;

Во – сукупна сума операційних витрат;

ПДВ – сума податку на додану вартість та інших податкових платежів, що входять у ціну продукції.

Відповідно вартісний обсяг реалізації продукції, що забезпечує досягнення точки беззбитковості операційної діяльності підприємства в короткому періоді, може бути визначений за такими формулами:

;

, де

ВРтб – вартісний обсяг реалізації продукції, що забезпечує досягнення точки беззбитковості операційної діяльності підприємства в короткому періоді;

Впост. – сума постійних операційних витрат;

Rчд – рівень чистого операційного прибутку до обсягу реалізації продукції, %;

Rв.пер. – рівень перемінних операційних витрат до обсягу реалізації продукції, %;

Rмп – рівень маржинального операційного прибутку до обсягу реалізації продукції, %.

2. Визначення обсягу реалізації продукції, що забезпечує беззбиткову операційну діяльність у тривалому періоді. Операційна діяльність у тривалому періоді, порівняно з коротким періодом, має такі відмінності:

а) із ростом обсягу реалізації продукції періодично зростають постійні операційні витрати. Це пов’язано зі збільшенням парку використовуваних машин і устаткування, що призводить до росту амортизаційних відрахувань; збільшенням чисельності працівників апарату управління, що призводить до росту витрат на його утримання тощо;

б) із насиченням ринку в результаті росту обсягу реалізації продукції підприємство змушене знижувати рівень цін, що призводить до певного зменшення темпів росту чистого операційного прибутку;

в) за рахунок більш економічного використання сировини й матеріалів, росту продуктивності праці операційного персоналу, укрупнення партій сировини і продукції, що закуповується, поступово знижується рівень перемінних операційних витрат на одиницю продукції.

Усі ці зміни в силу взаємозв’язку розглянутих факторів з операційним прибутком суттєво впливають на формування його суми. Це можна простежити на основі даних графіка (рис. 9):

 

Рис. 9. Графік формування точки беззбитковості

операційної діяльності підприємства в тривалому періоді

З приведеного графіку видно, що в силу трансформуючих умов операційної діяльності точка беззбитковості постійно змінює своє значення, тобто потребує набагато більшого обсягу реалізації порівняно з попереднім періодом (Ртб1 < Ртб2 < Ртб3). Відповідно змінюється і сума валового операційного прибутку, що одержує підприємство у силу мінливих умов операційної діяльності на кожному етапі. Якщо на перших двох етапах ця зміна суми валового операційного прибутку була викликана ростом суми постійних операційних витрат, то на третьому етапі на зміну суми цього прибутку впливало зниження рівня чистого операційного прибутку.

Кожний етап зміни умов операційної діяльності підприємства в тривалому періоді є початком цієї діяльності в короткому періоді, закінчення якого характеризується новими змінами умов. Іншими словами, тривалий період операційної діяльності підприємства може бути розкладений на декілька коротких її періодів (із незмінними умовами), що дозволяє використовувати при розрахунках алгоритми, характерні для короткого періоду. У зв’язку з цим наступні завдання формування валового й інших видів операційного прибутку з використанням системи "CVP" будуть розглянуті в рамках короткого періоду операційної діяльності підприємства.

3. Визначення необхідного обсягу реалізації продукції, що забезпечує досягнення запланованої (цільовий) суми валового операційного прибутку. Графічно взаємозв’язок між плановими значеннями обсягу реалізації продукції і сумою валового операційного прибутку відображено на рис. 10

Сума чистого прибутку, витрат і прибутку

 

Рис. 10. Графік формування точки планового валового операційного прибутку підприємства

З приведеного графіку видно, що при запланованому обсязі реалізації продукції (Р-тпп) підприємство може одержати певну суму валового операційного прибутку (ВОПп), на розмір якого сума чистого операційного прибутку буде перевищувати суму операційних витрат – як постійних, так і перемінних. Графік може бути інтерпретований і у зворотному варіанті: при запланованій сумі валового прибутку (ВОПп) плановий обсяг реалізації продукції підприємства повинен знаходитися в точці Р-тпп. Даний обсяг реалізації продукції може бути визначений на підприємстві за такими формулами:

;

, де

ВРтпп – вартісної обсяг реалізації продукції, що забезпечує формування планової суми валового операційного прибутку підприємства;

ВОПп – планована сума валового операційного прибутку;

Впост. – планова сума постійних витрат;

Rчд – рівень чистого операційного прибутку до обсягу реалізації продукції, %;

Rвпер. – рівень перемінних операційних витрат до обсягу реалізації продукції, %;

Rмп – рівень маржинального операційного прибутку до обсягу реалізації продукції, %.

4. Визначення суми "межі безпеки " (або "запасу міцності") підприємства, тобто розміру можливого зниження обсягу реалізації продукції у вартісному виразі при несприятливій кон’юнктурі товарного ринку, який дозволяє йому здійснювати прибуткову операційну діяльність. "Межа безпеки" ("запас міцності") визначає можливі межі маневру підприємства як у ціновій політиці, так і в зниженні натурального обсягу виробництва та реалізації продукції в процесі здійснення операційної діяльності в несприятливих ринкових умовах (зниження попиту, посилення конкуренції тощо). Графічно формування "межі безпеки" підприємства відображено на рис.11.

Сума чистого доходу, витрат і прибутку

 

Рис. 11. Графік формування „межі безпеки” (“запасу міцності”) підприємства у процесі здійснення операційної діяльності

З приведеного графіку видно, що "межа безпеки" підприємства характеризує той обсяг реалізації продукції, що знаходиться в межах між точкою забезпечення запланованої (фактично досягнутої) суми валового операційного прибутку підприємства (ТВОПц) і точкою беззбитковості його операційної діяльності (ТБ). У вартісному виразі межа безпеки операційної діяльності підприємства розраховується за такою формулою:

МБв = ВРвоп – ВРтб, де

МБв – вартісний обсяг реалізації продукції підприємства, що забезпечує межу безпеки його операційної діяльності;

ВРвоп – вартісний обсяг реалізації продукції, що забезпечує формування планової або фактично досягнутої суми валового операційного прибутку підприємства;

ВРтб – вартісний обсяг реалізації продукції, що забезпечує досягнення точки беззбитковості операційної діяльності підприємства.

Межа безпеки може бути виражена відносною величиною, тобто коефіцієнтом безпеки. Розрахунок даного показника здійснюється за такою формулою:

, де

КБ – коефіцієнт (рівень) безпеки операційної діяльності підприємства;

МБв – вартісний обсяг реалізації продукції підприємства, що забезпечує межу безпеки його операційної діяльності;

ВРвоп – вартісний обсяг реалізації продукції підприємства, що забезпечує формування планової або фактично досягнутої суми валового операційного прибутку підприємства.

5. Визначення необхідного обсягу реалізації продукції, що забезпечує досягнення запланованої (цільовий) суми маржинального операційного прибутку підприємства. Графічно взаємозв’язок між плановими значеннями обсягу реалізації продукції і сумою маржинального операційного прибутку відображено на рис.12.

Обсяг реалізації продукції

Сума чистого прибутку, витрат і прибутку реалізації продукції

 

Рис. 12. Графік формування точки планового маржинального операційного прибутку підприємства

З графіку видно, що при запланованому обсязі реалізації продукції (Ртмп) підприємство може одержати певну суму маржинального операційного прибутку (МОПп), на розмір якої сума чистого операційного прибутку (ЧДо) буде перевищувати суму постійних операційних витрат (Впост.). Графік може бути інтерпретований і в оберненому варіанті: при запланованій сумі маржинального операційного прибутку (МОПп) плановий обсяг реалізації продукції підприємства повинен знаходитися в точці Ртмп. Даний обсяг реалізації продукції може бути визначений у вартісному виразі за такою формулою:

, де

ВРтмп – вартісний обсяг реалізації продукції, що забезпечує формування планової суми маржинального операційного прибутку підприємства;

МОПп – запланована сума маржинального операційного прибутку;

Впост. – планова сума постійних операційних витрат;

Rчд – рівень чистого операційного прибутку до обсягу реалізації продукції, %.

6. Визначення необхідного обсягу реалізації продукції, що забезпечує досягнення запланованої цільової суми чистого операційного прибутку. Графічно взаємозв’язок між плановими значеннями обсягу реалізації продукції і суми чистого операційного прибутку відображено на рис. 13.

 

Рис. 13. Графік формування точки планового чистого операційного прибутку підприємства

З приведеного графіку видно, що при запланованому обсязі реалізації продукції (Ртчп) підприємство може одержати визначену суму чистого операційного прибутку (ЧОПп), на розмір якої сума чистого операційного прибутку (ЧДо) буде перевищувати суму сукупних операційних витрат – як постійних, так і перемінних, а також суму податкових платежів, здійснюваних за рахунок прибутку. Графік може бути інтерпретований і в оберненому варіанті: при запланованій сумі чистого операційного прибутку (ЧОПп) плановий обсяг реалізації продукції підприємства повинен знаходитися в точці Ртчп. Даний обсяг реалізації продукції може бути визначений у вартісному виразі за формулами:

;

, де

ВРтчп – вартісний обсяг реалізації продукції, що забезпечує формування планової (цільовий) суми чистого операційного прибутку підприємства;

ЧОПп – запланована цільова сума чистого операційного прибутку підприємства;

Впост. – планова сума постійних операційних витрат;

ППп – планова сума податкових платежів за рахунок прибутку, обчислена виходячи із суми чистого операційного прибутку і ставки податку на прибуток методом оберненого перерахунку;

Rчд – рівень чистого операційного прибутку до обсягу реалізації продукції, %;

Rв.пер. – рівень перемінних операційних витрат до обсягу реалізації продукції, %;

Rмп – рівень маржинального операційного прибутку до обсягу реалізації продукції, %.

7. Визначення можливих результатів росту суми валового операційного прибутку при оптимізації співвідношення постійних і перемінних витрат.

Таким чином, механізм управління різними видами операційного прибутку підприємства з виконанням системи «Взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації і прибутку» заснований на її залежності («чутливості») від таких основних факторів:

– обсягу реалізації продукції у вартісному або натуральному виразі;

– суми й рівня чистого операційного доходу;

– суми й рівня перемінних операційних витрат;

– суми й рівня постійних операційних витрат;

– співвідношення постійних і перемінних операційних витрат;

– суми податкових платежів, що здійснюються за рахунок прибутку.

Дані показники можуть розглядатися як основні фактори формування суми різних видів операційного прибутку, діючи на які, можна отримати необхідні результати.

Фінансовий механізм управління прибутком дозволяє суттєво впливати на рівень доходів через систему ціноутворення на продукцію підприємства. Використовуючи систему «Взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації і прибутку», це можна розглянути на графіку (рис. 14).

Сума чистого прибутку, витрат і прибутку

 

Рис. 14. Графік залежності суми чистого операційного доходу, що формується, і валового операційного прибутку від рівня ціни на продукцію

На графіку відображені три варіанти формування суми чистого операційного доходу залежно від трьох значень рівня цін на продукцію, що реалізується: Ц1, Ц2, Ц3, (обсяг реалізації продукції в натуральному виразі – Рф – при всіх трьох варіантах залишається незмінним).

При першому значенні рівня ціни на продукцію (Ц1) сума операційного чистого доходу є найменшою і не покриває суму сукупних операційних витрат (Rпост. + Rпер.), отже, результатом операційної діяльності підприємства є збиток.

При другому значенні рівня ціни на продукцію (Ц2) реалізований обсяг продукції дозволяє перебороти точку беззбитковості та підприємство має можливість сформувати визначену суму валового операційного прибутку, хоча і невелику. Сума чистого прибутку при такому рівні ціни суттєво зростає.

При третьому значенні рівня ціни на продукцію (Цз) підприємство досягає найвищих розмірів суми чистого операційного доходу і валового операційного прибутку.

З графіка видно також, що рівень установлюваних цін на продукцію суттєво впливає як на обсяг реалізації продукції, що забезпечує досягнення точки беззбитковості (ТБ), так і на зростання межі безпеки. Найменший обсяг реалізації продукції для досягнення точки беззбитковості необхідний при Цз; при цій ціні забезпечується і найвищий рівень безпеки. При Ц2 обсяг реалізації продукції, що забезпечує досягнення точки беззбитковості, підвищується, а рівень безпеки скорочується. При Ц1 точка беззбитковості зовсім не досягається, а рівень безпеки відсутній.

Поділ усієї сукупності операційних витрат підприємства на постійні та перемінні дозволяє використовувати також механізм управління операційним прибутком, відомий як "операційний леверидж". Дія даного механізму заснована на тому, що наявність у складі операційних витрат будь-якої суми постійних їх видів призводить до того, що при зміні обсягу реалізації продукції, сума операційного прибутку завжди змінюється ще більш високими темпами.

Проте ступінь такої чутливості операційного прибутку до зміни обсягу реалізації продукції неоднозначний на підприємствах, що мають різне співвідношення постійних і перемінних операційних витрат. Чим вище питома вага постійних витрат у загальній сумі операційних витрат підприємства, тим у більшому ступені змінюється сума операційного прибутку стосовно темпів зміни обсягу реалізації продукції.

Співвідношення постійних і перемінних операційних витрат підприємства, що дозволяє "включати" механізм операційного левериджу з різноманітною інтенсивністю впливу на операційний прибуток підприємства, характеризується "коефіцієнтом операційного левериджу", що розраховується за такою формулою:

, де

Кол – коефіцієнт операційного левериджу;

Впост. – сума постійних операційних витрат;

Во – загальна сума операційних витрат.

Чим вище значення коефіцієнта операційного левериджу на підприємстві, тим у більшому ступені воно здатне прискорювати темпи приросту операційного прибутку стосовно темпів приросту обсягу реалізації продукції.

Конкретне співвідношення приросту суми операційного прибутку і суми обсягу реалізації, що досягається при визначеному коефіцієнті операційного левериджу, характеризується показником "ефект операційного левериджу". Принципова формула розрахунку цього показника має вигляд:

, де

Еол – ефект операційного левериджу, що досягається при конкретному значенні його коефіцієнта на підприємстві;

DВОП – темп приросту валового операційного прибутку, %;

DОР – темп приросту обсягу реалізації продукції, %.

Задаючи той або інший темп приросту обсягу реалізації продукції, ми завжди можемо, використовуючи зазначену формулу, визначити, у яких розмірах зростає сума операційного прибутку при сформованому на підприємстві коефіцієнті операційного левериджу.

Формула розрахунку ефекту операційного левериджу має інші модифікації.

Так, з метою управління маржинальним прибутком підприємства ефект операційного левериджу може бути виражений такими формулами:

;

, де

Еол – ефект операційного левериджу;

DМП – темп приросту маржинального операційного прибутку, %;

DВОП – темп приросту валового операційного прибутку, %;

DОР – темп приросту обсягу реалізації продукції, %.

З метою виняткового впливу податкових платежів, що входять в ціну продукції і сплачуються за рахунок валового прибутку, розрахунок ефекту операційного левериджу може бути проведений за такою формулою:

 

Еол – ефект операційного левериджу;

DВОП – темп приросту валового операційного прибутку, у %;

DЧОД – темп приросту чистого операційного прибутку.

Ця формула найбільше прийнятна для розрахунку операційного левериджу на підприємствах торгівлі.

Був розглянутий загальний принцип дії механізму операційного левериджу.

Управління операційним левериджем може здійснюватися шляхом впливу як на постійні, так і на перемінні операційні витрати.

Отже, при управлінні постійними витратами необхідно мати на увазі, що високий їх рівень значною мірою визначається галузевими особливостями здійснення операційної діяльності, що визначають різноманітний рівень фондоємності виробленої продукції, диференціацію рівня механізації й автоматизації праці. Крім того, слід зазначити, що постійні витрати в меншому ступені піддаються швидкій зміні, тому підприємства, що мають високий коефіцієнт операційного левериджу, втрачають гнучкість в управлінні своїми витратами.

Проте, незважаючи на ці об’єктивні обмеження, на кожному підприємстві є достатньо можливостей зниження при необхідності суми і питомої ваги постійних операційних витрат. До числа таких резервів належить суттєве скорочення накладних витрат (витрат щодо управління) при несприятливій кон’юнктурі товарного ринку; продаж устаткування і нематеріальних активів, що не використовується з метою зниження потоку амортизаційних відрахувань; широке використання короткострокових форм лізингу машин і устаткування замість їх придбання у власність; скорочення обсягу споживаних комунальних послуг тощо.

При управлінні перемінними витратами основним орієнтиром повинно бути забезпечення постійної їх економії, бо між сумою цих витрат й обсягом виробництва і реалізації продукції існує пряма залежність. Забезпечення цієї економії до подолання підприємством точки беззбитковості веде до росту суми маржинального прибутку, що дозволяє швидше перебороти дану точку. Після подолання точки беззбитковості сума економії перемінних витрат буде забезпечувати прямий приріст валового операційного прибутку. До числа основних резервів економії перемінних витрат належить зниження чисельності робітників основного і допоміжних виробництв за рахунок забезпечення росту продуктивності їх праці; скорочення розміру запасів сировини, матеріалів готової продукції в періоди несприятливої кон’юнктури товарного ринку; забезпечення вигідних для підприємства умов постачання сировини і матеріалів тощо.

Цілеспрямоване управління постійними і перемінними витратами, оперативна зміна їх співвідношення при мінливих умовах господарювання дозволяють збільшити потенціал формування операційного прибутку підприємства.

ДИВІДЕНДНА ПОЛІТИКА