Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів



Методичні рекомендац ії

до оформлення звітної текстової документації
та кваліфікаційних робіт з напрямів та спеціальностей,
закріплених за факультетом комп’ютерних наук

 

Випуск 204

 

Укладачі: Фісун Микола Тихонович

           Журавська Ірина Миколаївна

               

Під загальною редакцією проф. Фісуна М. Т.

 

 

м. Миколаїв – 2013 рік




 


УДК 004 (07)

ББК 32.97я73

М 54

Рекомендовано до друку вченою радою ЧДУ ім. Петра Могили (протокол № 8 від 11.04.2013 р.)

 

Рецензенти:

Мусієнко М. П., д-р техн. наук, професор;

Цибенко Б. О., канд. техн. наук, доцент.

М 54


Методичні рекомендації до оформлення звітної текстової документації та кваліфікаційних робіт з напрямів та спеціальностей, закріплених за факультетом комп’ютерних наук [Текст] / Укладачі: М. Т. Фісун, І. М. Журавська; під заг. ред. М. Т. Фісуна. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. – 96 с. – (Методична серія; вип. 204).

 

Методичні рекомендації містять вказівки щодо оформлення різних видів звітних текстових документів (звітів з виконаних лабораторних робіт, рефератів, курсових, звітів про проходження практики, а також кваліфікаційних дипломних робіт), які повинні бути виконані студентами ВНЗ протягом навчання, з урахуванням вимог наказу МОНмолодьспорту від 29 березня 2012 р. № 384, стандарту ДСТУ 3008-95 та інших державних нормативних документів (НД). Розглянуто відмінності між оформленням поточної звітності та наукових публікацій.

Приділено увагу особливостям використання термінів та одиниць виміру фізичних величин в ІТ-галузі. Наведено велику кількість прикладів щодо складання і переліків посилань за національними стандартами та за Гарвард-стилем з урахуванням особливостей транслітерації прізвищ, географічних назв та заголовків публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включено до міжнародних наукометричних баз.

Методичні рекомендації мають за мету забезпечити єдині критерії оформлення всіх робіт, що виконуються студентами, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр» на факультеті комп’ютерних наук. Можуть бути корисними також студентам інших факультетів.

УДК 004 (07)

ББК 32.97я73

© Фісун М. Т., Журавська І. М., 2013

© ЧДУ ім. Петра Могили, 2013


 
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 4

ВСТУП 6

1 ВИДИ ЗВІТІВ ТА ЇХ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ.. 7

2 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТІВ.. 9

2.1 Загальні вимоги. 9

2.2 Оформлення титульних аркушів. 9

2.3 Правила наведення розшифровки підписів, дат та числівників. 12

2.4 Нумерація сторінок звіту. 14

2.5 Нумерація та заголовки розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. 14

2.6 Оформлення ілюстрацій і таблиць. 15

2.6.1 Спільні вимоги щодо оформлення ілюстрацій і таблиць у всіх видах звітів. 15

2.6.1.1 Оформлення таблиць. 16

2.6.1.2 Оформлення ілюстрацій. 17

2.6.2 Оформлення ілюстрацій і таблиць у звітах. 18

2.6.3 Оформлення ілюстрацій і таблиць у МНР та наукових статтях. 19

2.7 Примітки. 20

2.8 Переліки (списки) 21

2.9 Формули та рівняння. 22

2.10 Оформлення посилань у тексті звіту. 23

2.11 Додатки. 24

2.12 Правила складання бібліографічних описів у переліку посилань. 24

2.12.1 Складання переліку посилань у звітах за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. 24

2.12.2 Складання переліку посилань у дисертаційних роботах та друкованих виданнях за вимогами ВАК України 26

2.12.3 Складання переліку посилань для публікації у міжнародних виданнях. 27

3 Особливості використання деяких термінів ТА ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН в ІТ-галузі. 29

3.1 Використання термінів «обсяг» та «об’єм». 29

3.2 Відображення наголосу над літерами в термінах. 29

3.3 Використання фізичних величин. 29

3.3.1 Основні та похідні одиниці системи СІ 29

3.3.2 Одиниці виміру інформації 32

3.3.2.1 Одиниці «біт» і «байт» з префіксами системи СІ 32

3.3.2.2 Використання префіксів одиниць «біт» і «байт» за традиціями Російської Федерації та країн СНД 32

3.3.2.3 Гармонізація українських стандартів використання одиниць виміру інформації з міжнародними 33

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ. 36

Додаток А Зразки титульних аркушів до звітів. 38

Додаток Б Аркуш завдання на дипломну роботу за ОКР «магістр». 66

Додаток В Зразок резюме дипломної роботи. 68

Додаток Г Зразки анотацій до дипломної роботи. 70

Додаток Д Зразок списку авторів комплексного звіту, курсової або дипломної роботи. 72

Додаток Е Зразок оформлення змісту звіту, курсової або дипломної роботи. 73

Додаток Ж Зразки оформлення таблиць у МНР. 74

Додаток К Зразок оформлення рисунку у звіті за стандартом ДСТУ 3008-95. 77

Додаток Л Приклад виконання блок-схеми алгоритмів. 78

Додаток М Зразок оформлення переліку посилань. 82

Додаток Н Скорочення українських термінів за ДСТУ 3582-97. 85

Додаток П Транслітерація літер українського та російського алфавітів латиницею.. 86

Додаток Р Оформлення пристатейних списків англійською мовою за стандартом Harvard порівняно з національними стандартами. 88

 


 

ВСТУП

Звітний текстовий документ – це відповідним чином оформлений документ про виконану роботу.

На факультеті комп’ютерних наук оформлюються зазначені нижче звітні текстові документи: реферати, звіти про лабораторні та практичні роботи, звіти про практики, курсові роботи, самостійні роботи та випускові кваліфікаційні роботи – дипломні роботи за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ОКР) бакалавра, спеціаліста та магістра (надалі – звіти). Зазначені види звітів виконуються студентами напрямів та спеціальностей факультету комп’ютерних наук, а також студентами іншіх спеціальностей практично всіх факультетів університету в межах дисциплін, закріплених за кафедрами факультету комп’ютерних наук.

Оформлення вказаних вище звітів повинно здійснюватись відповідно до вимог, що викладені в цих методичних вказівках та сформовані на базі вимог таких нормативних документів (НД) України, як стандарти ДСТУ 3008-95 [1], ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 [2] та ін., а також форм документів, затверджених наказом МОНмолодьспорту[1]) від 23 березня 2012 р. № 384 [3], з урахуванням доповнень до форм документації, внесених за виробничою необхідністю відповідно до профілю ЧДУ імені Петра Могили та рівня акредитації університету [4].

Якщо названі звітні документи повинні оформлюватись іншим чином, то відповідні вимоги зазначаються у відповідних методичних ркомендаціях з окремих дисциплін або видів робіт.

Дані методичні рекомендації розроблені на підставі витягів з НД, чинних в Україні станом на 01 лютого 2013 р. [1-3, 6-9], пояснень до них [12; 15] та вимог до оформлення структурних елементів звітів (посилань на використані джерела, апаратне та програмне забезпечення, розшифровки підписів та вказання дат і числівників, оформлення контактної інформації організацій – поштових адрес, телефонів тощо). Розглянуті правила транслітерації латиницею публікацій за міждержавними стандартами та Гарвард-стилем з відокремленими нормами щодо транслітерації прізвищ та ініціалів і географічних фазв.

Назви одиниць вимірювання фізичних величин наведені згідно з вимогами Державного класифікатора ДК 011-96 [7] та системи СІ [10].

Терміни, що використовуються в методичних рекомендаціях, відповідають тлумаченню та правопису сучасної української мови [13; 14]. Використані скорочення слів в українській мові відповідають стандарту ДСТУ 3582-97 [6].

 


1

1 ВИДИ ЗВІТІВ ТА ЇХ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ

Протягом кожного навчального року студенти оформлюють звіти з виконаних лабораторних та індивідуальних завдань з окремих дисциплін (реферати, розрахунковї, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи) [27].Необхідність оформлення звітів про практичні та семінарські заняття і самостійні роботи безпосередньо не зазначена у вказаному наказі МОН України [27], тому оформлюються тільки у випадку, якщо така вимога висунута викладачем відповідної дисципліни.

Після кожного курсу повинні бути оформлені звіти про проходження відповідного виду практики:

а) навчальної (після 1-го курсу);

б) технологічної (після 2-го курсу);

в) виробничої (після 3-го курсу);

г) переддипломної (після 4-го курсу).

Після завершення навчання на певному ОКР (бакалавра, спеціаліста, магістра) студенти складають державні екзамени та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи), до яких оформлюють пояснювальні записки.

Для всіх зазначених вище документів у Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій (надалі – Перелік документів), затвердженому наказом Мін’юсту України [26] та введеному в дію з 1 січня 2013 р., зазначені досить тривалі строки зберігання:

а) курсові роботи – 3 р. (ст. 566 Переліку документів);

б) дипломні проекти (роботи) – 5 р. (ст. 569 Переліку документів);

в) звіти про практику – 3 р. (ст. 596 Переліку документів).

Звіти з лабораторних робіт та індивідуальних завдань, не зазначених у Переліку документів, зазвичай зберігаються до переведення студента на наступний курс.

Враховуючи наведене вище, до оформлення перелічених документів висуваються достатньо жорсткі, чітко визначені вимоги, наведені у великій кількості державних нормативних документів [1‑5, 11, 22‑23].

Структурні елементи звітів про виконані роботи, а також пояснювальних записок до кваліфікаційних робіт (надалі – звіти) мають назви [1]:

- СПИСОК АВТОРІВ;

- РЕФЕРАТ;

- ЗМІСТ;

- ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ (надалі – перелік скорочень);

- ПЕРЕДМОВА;

- ВСТУП;

- ВИСНОВКИ;

- РЕКОМЕНДАЦІЇ;

- ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ [1].

Структурні елементи звітів не нумерують, а їх назви (як і заголовки тематичних розділів) слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Кожну структурну частину звіту, а також розділи, треба починати з нової сторінки.

Вимоги до оформлення структурних елементів звітів наведено в розділі 2.

Звіти умовно поділяють на вступну частину, основну частину і додатки.

Вступна частина містить такі структурні елементи:

- список авторів;

- реферат;

- зміст;

- перелік скорочень;

- вступ.

Для всіх кваліфікаційних робіт додатково складається:

а) аркуш завдання [4, форма № Н-9.01], зразок якого наведений у додатку Б;

б) резюме українською мовою [4, форма № Н-9.04], зразок якого наведений у додатку В. Резюме є стислим варіантом доповіді, яка готується студентом до засідання Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). У резюме треба зазначити актуальність роботи, мету, об’єкт та предмет дослідження, перелічити, які основні задачі були розв’язані в результаті виконання кваліфікаційної роботи;

в) аннотація – документ, аналогічний реферату в [1]. Він складається двома мовами: українською та англійською (ABSTRACT). В аннотації надається стисла характеристика направленості роботи. Вказуються об’єкт дослідження або розробки, мета роботи, методи дослідження (розробки), наукова новизна (якщо вона є), практична значимість, основні характеристики та показники, ступінь розробки з додаванням актів про впровадження (довідки про використання результатів роботи) – якщо вони є. Далі наводиться перелік розділів кваліфікаційної роботи та їх розгорнутий зміст. Наприкінці анотації надаються такі вихідні дані як кількість сторінок в цілому (без додатків), у тому числі фахової частини, кількість таблиць, рисунків, додатків до фахової частини. Приклад аннотації наведений у додатку Г.

Якщо робота виконувалась не одним, а декількома студентами, то така робота вважається комплексною та її список авторів вміщують безпосередньо за титульним аркушем.

Зразок списку авторів комплексного звіту, курсової або дипломної роботи наведений у додатку Д.

Правила наведення розшифровки підписів та дат викладені у п. 2.3. Підписи і дати підписання рекомендується виконувати чорними чорнилами, тушшю або пастою.

До змісту включають: перелік скорочень; передмову; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) звіту; висновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок кожного матеріалу, включеного до звіту. Якщо звіт складається з двох і більше частин, у кожної частини має бути свій зміст. Якщо звіти випускаються окремими томами, пов’язаними між собою однією темою, кожен том повинен мати власний зміст. Приклад оформлення змісту наведений у додатку Е.

Перелік скорочень повинен розташовуватись в трьох стовпцях, без відображення границь між стовпцями:

а) ліворуч в абетковому порядку (тобто окремо для кожної мови – англійської, української тощо) наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни;

б) праворуч – їх детальне розшифрування;

в) між цими стовпцями розміщують стовпець з «коротким тире».

Якщо скорочення використовується менше трьох разів, його до переліку скорочень можна не вносити.

Основна частина складається з розділів і підрозділів, які повинні мати номери та заголовки [1; 14]. Підрозділи можуть розділяться на пункти і підпункти, які можуть або мати номер та заголовок, або тільки номер. Вимоги щодо оформлення номерів та заголовків структурних частин звіту наведені у п. 2.5.

Висновки, перелік посилань і додатки розміщують після основної частини звіту. Оформлення додатків здійснюється відповідно до підрозділу 2.11. Вимоги до переліку посилань наведені у п. 2.12.


2 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТІВ

Загальні вимоги

Звіт оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання включених аркушів формату А3 (297х420 мм).

Звіт виконують за допомогою комп’ютеру в текстовому процесорі MS Word чи аналогічному і роздруковують на одній (основна частина) чи на обох сторонах (додатки) аркуша білого паперу.

Допускається включення до звіту копій, якщо немає можливості вставити відповідний об’єкт в текст, як відсканований растровий рисунок.

Текст звіту слід друкувати, дотримуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.

Звіт друкують з полуторним міжрядковим інтервалом з використанням шрифту Times New Roman текстового процесору MS Word розміру 14 пунктів (ДСТУ 4163-2003) або з використанням шрифтів іншого текстового редактора з висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм [1]. Звіт повинен бути набраним одним базовим шрифтом. Допускається окремі частини звіту виконувати різними шрифтами тільки для ефектів виділення певних фрагментів.

У тексті звіту між розділовими знаками (кома, крапка, кома з крапкою) і попередніми словами не повинно бути пропусків. Пропусків також не повинно бути:

- між лівою дужкою і наступним словом (перед лівою дужкою пропуск обов’язковий);

- між правою дужкою та попереднім словом (після правої дужки пропуск обов’язковий, якщо після неї немає знаку пунктуації – крапки, коми тощо).

При згадці про фізичних осіб у тексті звіту або при описі авторів у переліку посилань на літературні джерела у прізвищах з ініціалами між ініціалом й ініціалом та між ініціалами і прізвищем обов’язково повинен бути рівно один пробіл (крім розшифровки підпису, правила наведення яких описані в п. 2.3) – бажано нерозривний пробіл, який набирається на клавіатурі одночасним натисненням клавіш Ctrl, Shift та Space.

У тексті скрізь як лапки мають бути використані символи « та » [13], які набираються на клавіатурі сполученнями клавішів відповідно Alt + 0171 та Alt + 0187 на додатковій цифровій клавіатурі, наприклад:

Як тире бажано використовувати символ «–» (коротке тире), який у MS Word набирається комбінацією клавіш Ctrl та «-» (мінус) на цифровій клавіатурі). Можна також використати символ ‑ (у MS Word комбінація клавіш Ctrl, Alt та на цифровій клавіатурі). Але по всьому текстові звіту має бути один і той самий символ тире, наприклад:

Та 5-й графіки.

Кількісні числівники пишуть без відмінкових закінчень, наприклад:

Нумерація сторінок звіту

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами без знаку «№», дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті аркуша арабськими цифрами без слова «сторінка» та розділових знаків.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок звіту, але номер сторінки на титульному аркушу не проставляють.

Якщо звіт поділяють на частини, нумерація сторінок у другій та наступних частинах виконується окремо. Зокрема це стосується дипломних і магістерських наукових робіт, у яких в одній пояснювальній записці зібрані звіти з різних напрямків роботи: фахова частина, частина з охорони праці, тощо, наприклад:

ДИСКРЕТНИХ МОДЕЛЕЙ МАРКОВА

 

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу (перед назвою підрозділу) крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2 і т. д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номеру пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т. д.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т. д. (див. рис. 1.1).

Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі – на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад: 1.1.3, 1.2.1 і т. д.

Після номера підпункту (перед назвою підпункту або текстом підпункту, якщо назва відсутня) крапку не ставлять.

Якщо заголовок розділу, підрозділу або пункту складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Крапку в кінці заголовка не ставлять згідно з ДСТУ 4163‑2003.

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим та попереднім текстом має бути:

– між заголовком і попереднім текстом – 12 пунктів;

– між заголовком і подальшим текстом – 6 пунктів.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту звіту і дорівнювати 5 (п’яти) знакам шрифту, який використовується у звіті, наприклад:

 

 

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після назви розміщено тільки один рядок тексту.

Оформлення таблиць

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць (рис. 2.2).

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки та стовпці таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею (див. додаток Е).

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Рисунок 2.2 – Елементи таблиці [1]

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків й підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині, одиницю виміру зазначають безпосередньо після назви величини в заголовку (підзаголовку) через кому (див. рис. Ж.2).

Розміри таблиць вибирають довільно, залежно від вміщуваного матеріалу. Якщо робота готується для наступної публікації, доцільно зразу готувати таблиці під розміри аркуша формату А5, тобто набирати 10-м кеглем шрифту. В таблицях допускається зменшення міжрядкового інтервалу майже до одинарного.

Що стосується використання діагональних ліній для розділення головки таблиці та заголовків і підзаголовків боковика і граф (рис. 2.3, а), то прямих вказівок ані в ДСТУ 3008-95, ані у вимогах Вищої атестаційної комісії (ВАК) України не наведено. В такому разі рекомендовано звертатися за роз’ясненнями до Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) або до міждержавних документів. У випадку, що розглядається, за правилами ЄСКД [22] та ГОСТ 1.5‑2001 [23], розділення граф у головці таблиці діагональними лініями не допускається, тому й в наукових роботах та інших звітах діагональне розділення таблиць вважається недоцільним, а таблиці слід виконувати так, як наведено на рис. 2.3, б.

 

Специфікації Wi - Fi Частота, ГГц 802.11 a 802.11 b/g 802.11n 802.11ac (draft 5. 0 11. 201 2 р.) 802.11ad (січень 2013 р.) 802.11as (draft)
2,4 + + +
5 + + + +
60 +
135 +

а)

Частота, ГГц

Специфікації Wi-Fi

802.11 a 802.11 b/g 802.11n 802.11ac (draft 5. 0 11. 201 2 р.) 802.11ad (січень 2013 р.) 802.11as (draft)
2,4 + + +
5 + + + +
60 +
135 +

б)

Рисунок 2.3 – Неправильне (а) та правильне (б) побудування головки таблиці

Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці. Допускається перпендикулярне розташування заголовків граф. Цифри у графах, як правило, записують так, щоб класи чисел були один під одним, а числові значення мали однакову кількість десяткових знаків (див. рис. Ж.1 та рис. Ж.2).

Оформлення ілюстрацій

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені у звіті, мають відповідати вимогам стандартів «Єдиної системи конструкторської документації» і «Єдиної системи програмної документації», та/або також інших стандартів або правил, за якими виконано дану ілюстрацію [1; 14].

Ілюстрації, крім звичних засобів (MS Word, MS Paint, Adobe Photoshop та ін.), можуть бути виконані також за допомогою спеціалізованих інструментальних засобів (CASE), які використовуються в процесі розробки програмного забезпечення (ПЗ), наприклад:

а) діаграми потоків даних в інформаційних системах можуть бути виконані за допомогою CA ERwin Process Modeler (раніше BPwin);

б)  логічна й фізична моделі даних – за допомогою CA ERwin Data Modeler (ERwin);

в) моделі бізнес-процесів – за допомогою Software AG ARIS;

г) UML-діаграми – за допомогою відповідних інструментів моделювання (Visual Paradigm for UML, Software Ideas Modeler тощо);

д) спеціалізовані діаграми й схеми (організаційні, мережеві, будівельні, електричні тощо) можна виконувати за допомогою програмного продукту MS Visio[3]), який також має інструменти експорту даних та функції прив’язки до джерел даних.

При описі засобів (як програмних, так і апаратних), що використовувались під час виконання будь-якої роботи, необхідно дотримуватися такої послідовності опису:

Примітки

Примітки вміщують у звіті за необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються, та друкуються таким же розміром шрифту, як і основний текст, маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту, не підкреслюють. Після слова «Примітка», надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між приміткою і подальшим чи попереднім текстом має становити 6 пунктів.

Одну примітку не нумерують. Текст примітки подають у тому ж рядку, наприклад:

Примітка. Текст форматується вирівняним вправо.

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки, наприклад:

Примітки:

1.____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

2.___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Переліки (списки)

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині розділів, підрозділів, пунктів або підпунктів звіту. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку на першому рівні деталізації слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи, коротке тире.

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації) або дефіс (якщо він не був використаний на першому рівні деталізації). Можна використовувати змішану систему: літера з дужкою і дефіс, наприклад:

 

Типи кабелів:   Типи кабелів:
а) коаксіальний кабель;

АБО

- коаксіальний кабель; б) кабель «звита пара»: - екранований (зі спільним фольговим екраном навколо всього кабелю (F/UTP); - захищений: 1) Тільки з окремим фольговим екраном навколо кожної звитої пари (U/FTP). 2) З окремим екраном навколо кожної звитої пари та зі спільним фольговим екраном навколо всього кабелю (F/FTP). 3) З окремим екраном навколо кожної звитої пари та зі спільними фольговим екраном (F) та екраном з мідної сітки (S) навколо всього кабелю (SF/FTP); - неекранований (U/UTP); - кабель «звита пара»: 1) Екранований (зі спільним фольговим екраном навколо всього кабелю (F/UTP). 2) Захищений: а) тільки з окремим фольговим екраном навколо кожної звитої пари (U/FTP); б) з окремим екраном навколо кожної звитої пари та зі спільним фольговим екраном навколо всього кабелю (F/FTP); в) з окремим екраном навколо кожної звитої пари та зі спільними фольговим екраном (F) та екраном з мідної сітки (S) навколо всього кабелю (SF/FTP). 3) Неекранований (U/UTP); в) волоконно-оптичний кабель – одномодовий та багатомодовий. - волоконно-оптичний кабель (одномодовий та багатомодовий).

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Формули та рівняння

Формули розміщують за текстом або окремими рядками.

У тексті пишуть невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, наприклад:

 

Введемо вектор , що визначає кількість пристроїв в кожній системі.

 

В окремий рядок розміщують основні формули, які використовують у роботі при розрахунках і дослідженнях. Їх розміщують після рядка тексту, у якому вони згадуються, симетрично до тексту (від центру) без абзацного відступу.

Формули відокремлюються від основного тексту одним вільним рядком зверху та знизу.

Правила написання та друкування символів величин, назв і позначень одиниць у тексті та формулах встановлені у ДСТУ 3651 [10], виходячи з правил української мови та міжнародних стандартів:

а) символи величин, позначені окремими літерами латинського чи грецького алфавіту, друкуються похилим шрифтом (курсивом, англ. italic) незалежно від того, яким шрифтом надруковано весь текст;

б) символи векторних величин можна друкувати напівжирним шрифтом або зі спеціальною позначкою-стрілкою над символом величини;

в) якщо в тексті різні величини мають однакові символи, то відмінність між ними можна показати за допомогою індексу. Якщо індекс є символом фізичної величини, позначеної латинською літерою, він друкується похилим шрифтом (курсивом, англ. italic), в усіх інших випадках – прямим шрифтом, наприклад:

 

Прямі індекси (кирилицею): Похилі індекси (латиницею):
С г (г – газ) Ср (р – тиск)
е (e – електрична) рх (х – координата)
Т 1/2 (1/2 – число)  (і, j – поточні індекси)

 

г) цифри завжди друкують прямим шрифтом;

д) індекс може бути нижнім або верхнім. Якщо індексом є скорочене українське (російське) слово, то крапку після нього не ставлять так само, як і після будь-якого іншого індексу (грецького, латинського, цифрового). Якщо ж при одній величині використовуються два або більше індексів – скорочених українських (російських) слів, то крапку не ставлять лише після останнього з них, а після попередніх точка ставиться, бо вона виконує функцію відокремлення одного індексу від іншого, наприклад:

 

Р р. поч  – тиск рідини початковий

 

Система рівнянь об’єднується фігурною дужкою, як правило, ліворуч, номер ставиться навпроти, на середньому рядку, наприклад:

 

                                                                       (3.2)

 

Формули і рівняння у звіті (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового номеру формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку сторінки без крапок від формули до її номера. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Пояснення до формули відокремлюється одним вільним рядком зверху від формули та знизу від основного тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки, наприклад:

 

(1.3)
Рівняння має вигляд: де yx   – рівняння логічної залежності; ymin – мінімальне значення результативного признаку; b – параметр залежності; d – знак відхилень. .

 

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «», наприклад:

 

 

                          (2.73)

 

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою, яка ставиться безпосередньо за формулою до її номера, наприклад:

 

                                                    ¦1(х, у) = S1 i S1≤S1max,                                                    (1.1)

 

                                                    ¦2(х, у) = S2 i S2≤S2max.                                                    (1.2)

 

Додатки

Додатки оформлюють на останніх сторінках звіту, після переліку посилань. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

Вверху посередині рядка малими літерами з першої великої літери друкується слово «Додаток» та через пробіл – його літерне позначення. Позначення додатку виконується з використанням послідовно великих літер українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як «Додаток А».

Нижче малими літерами з першої великої друкується назва додатку, наприклад:

Додаток А
Екранні форми результатів роботи програми

Між рядками з позначенням та назвою додатку обов’язково ставиться спеціальний символ «розрив рядка» («Manual Line Break») для того, щоб у змісті позначення додатку та його назва були наведені в одному рядку, наприклад:

Додаток А Екранні форми результатів роботи програми……………………………. 73

Якщо замість символу «розрив рядка» буде використаний символ «знак абзацу» («Paragraph»), в такому разі у змісті посилання на додаток буде розміщене у два рядки, що не є припустимим, наприклад:

Додаток А ……………………………………………………..……………………………. 73

Екранні форми результатів роботи програми…………………………………………. 74

Якщо додаток має розділи і підрозділи, то в нумерації додається велика літера додатку (А.1, А.2.1 і т. д.).

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Бібліографічні описи зазначених джерел виконуються відповідно до національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 [5], який є міждержавним стандартом для 11 країн СНД.

Бібліографічні описи в переліку посилань подають або в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті, або за алфавітом (спочатку – за українським алфавітом, потім – іншомовні джерела). Мова бібліографічного опису, як правило, відповідає мові вихідних відомостей документів, наприклад:

23. Баранова, Е. IEEE 802.15.4 и его программная надстройка ZigBee …

Порядкові номери джерел у переліку відповідають посиланням у тексті (номерні посилання у квадратних дужках) та виконуються арабськими цифрами як нумерований список текстового редактора (додаток М).

При складанні бібліографічного опису можна застосовувати скорочення слів і словосполучень, які мають відповідати вимогам ДСТУ 3582-97 [4]. Не скорочуються відомості, що відносяться до назви, якщо вони складаються з одного слова (наприклад: підручник, посібник, довідник, енциклопедія). Найбільш використовувані скорочення наведені у додатку Н.

Після відомостей про назву обов’язково розміщуються додаткові відомості про відповідальність, які відносяться до видання. Вони складаються з відомостей про одну, дві чи три особи або організації, які несуть інтелектуальну чи іншу відповідальність за документ.

Першим відомостям про відповідальність передує знак «коса межа»; подальші групи відомостей відокремлюють один від одного знаком «крапка з комою». Однорідні відомості усередині групи відокремлюють комами, наприклад:

14. Гуржій, А. М. Інформатика та інформаційні технології [Текст]: підручник / А. М. Гуржій, Н. І. Поворознюк, В. В. Самсонов. – Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.

За необхідності скоротити кількість осіб або організацій, обмежуються зазначенням першої складової із кожної групи з додан



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 93; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.224.32.86 (0.136 с.)