Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 18Следующая ⇒

Методичні рекомендац ії

до оформлення звітної текстової документації
та кваліфікаційних робіт з напрямів та спеціальностей,
закріплених за факультетом комп’ютерних наук

Випуск 204

Укладачі: Фісун Микола Тихонович

           Журавська Ірина Миколаївна

Під загальною редакцією проф. Фісуна М. Т.

м. Миколаїв – 2013 рік

УДК 004 (07)

ББК 32.97я73

М 54

Рекомендовано до друку вченою радою ЧДУ ім. Петра Могили (протокол № 8 від 11.04.2013 р.)

Рецензенти:

Мусієнко М. П., д-р техн. наук, професор;

Цибенко Б. О., канд. техн. наук, доцент.

Методичні рекомендації до оформлення звітної текстової документації та кваліфікаційних робіт з напрямів та спеціальностей, закріплених за факультетом комп’ютерних наук [Текст] / Укладачі: М. Т. Фісун, І. М. Журавська; під заг. ред. М. Т. Фісуна. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2013. – 96 с. – (Методична серія; вип. 204).

Методичні рекомендації містять вказівки щодо оформлення різних видів звітних текстових документів (звітів з виконаних лабораторних робіт, рефератів, курсових, звітів про проходження практики, а також кваліфікаційних дипломних робіт), які повинні бути виконані студентами ВНЗ протягом навчання, з урахуванням вимог наказу МОНмолодьспорту від 29 березня 2012 р. № 384, стандарту ДСТУ 3008-95 та інших державних нормативних документів (НД). Розглянуто відмінності між оформленням поточної звітності та наукових публікацій.

Приділено увагу особливостям використання термінів та одиниць виміру фізичних величин в ІТ-галузі. Наведено велику кількість прикладів щодо складання і переліків посилань за національними стандартами та за Гарвард-стилем з урахуванням особливостей транслітерації прізвищ, географічних назв та заголовків публікацій у виданнях іноземних держав або у виданнях України, які включено до міжнародних наукометричних баз.

Методичні рекомендації мають за мету забезпечити єдині критерії оформлення всіх робіт, що виконуються студентами, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр» на факультеті комп’ютерних наук. Можуть бути корисними також студентам інших факультетів.

УДК 004 (07)

ББК 32.97я73

© Фісун М. Т., Журавська І. М., 2013

© ЧДУ ім. Петра Могили, 2013

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 4

ВСТУП 6

1 ВИДИ ЗВІТІВ ТА ЇХ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ.. 7

2 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТІВ.. 9

2.1 Загальні вимоги. 9

2.2 Оформлення титульних аркушів. 9

2.3 Правила наведення розшифровки підписів, дат та числівників. 12

2.4 Нумерація сторінок звіту. 14

2.5 Нумерація та заголовки розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. 14

2.6 Оформлення ілюстрацій і таблиць. 15

2.6.1 Спільні вимоги щодо оформлення ілюстрацій і таблиць у всіх видах звітів. 15

2.6.1.1 Оформлення таблиць. 16

2.6.1.2 Оформлення ілюстрацій. 17

2.6.2 Оформлення ілюстрацій і таблиць у звітах. 18

2.6.3 Оформлення ілюстрацій і таблиць у МНР та наукових статтях. 19

2.7 Примітки. 20

2.8 Переліки (списки) 21

2.9 Формули та рівняння. 22

2.10 Оформлення посилань у тексті звіту. 23

2.11 Додатки. 24

2.12 Правила складання бібліографічних описів у переліку посилань. 24

2.12.1 Складання переліку посилань у звітах за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. 24

2.12.2 Складання переліку посилань у дисертаційних роботах та друкованих виданнях за вимогами ВАК України 26

2.12.3 Складання переліку посилань для публікації у міжнародних виданнях. 27

3 Особливості використання деяких термінів ТА ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН в ІТ-галузі. 29

3.1 Використання термінів «обсяг» та «об’єм». 29

3.2 Відображення наголосу над літерами в термінах. 29

3.3 Використання фізичних величин. 29

3.3.1 Основні та похідні одиниці системи СІ 29

3.3.2 Одиниці виміру інформації 32

3.3.2.1 Одиниці «біт» і «байт» з префіксами системи СІ 32

3.3.2.2 Використання префіксів одиниць «біт» і «байт» за традиціями Російської Федерації та країн СНД 32

3.3.2.3 Гармонізація українських стандартів використання одиниць виміру інформації з міжнародними 33

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ. 36

Додаток А Зразки титульних аркушів до звітів. 38

Додаток Б Аркуш завдання на дипломну роботу за ОКР «магістр». 66

Додаток В Зразок резюме дипломної роботи. 68

Додаток Г Зразки анотацій до дипломної роботи. 70

Додаток Д Зразок списку авторів комплексного звіту, курсової або дипломної роботи. 72

Додаток Е Зразок оформлення змісту звіту, курсової або дипломної роботи. 73

Додаток Ж Зразки оформлення таблиць у МНР. 74

Додаток К Зразок оформлення рисунку у звіті за стандартом ДСТУ 3008-95. 77

Додаток Л Приклад виконання блок-схеми алгоритмів. 78

Додаток М Зразок оформлення переліку посилань. 82

Додаток Н Скорочення українських термінів за ДСТУ 3582-97. 85

Додаток П Транслітерація літер українського та російського алфавітів латиницею.. 86

Додаток Р Оформлення пристатейних списків англійською мовою за стандартом Harvard порівняно з національними стандартами. 88

ВСТУП

Звітний текстовий документ – це відповідним чином оформлений документ про виконану роботу.

На факультеті комп’ютерних наук оформлюються зазначені нижче звітні текстові документи: реферати, звіти про лабораторні та практичні роботи, звіти про практики, курсові роботи, самостійні роботи та випускові кваліфікаційні роботи – дипломні роботи за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ОКР) бакалавра, спеціаліста та магістра (надалі – звіти). Зазначені види звітів виконуються студентами напрямів та спеціальностей факультету комп’ютерних наук, а також студентами іншіх спеціальностей практично всіх факультетів університету в межах дисциплін, закріплених за кафедрами факультету комп’ютерних наук.

Оформлення вказаних вище звітів повинно здійснюватись відповідно до вимог, що викладені в цих методичних вказівках та сформовані на базі вимог таких нормативних документів (НД) України, як стандарти ДСТУ 3008-95 [1], ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 [2] та ін., а також форм документів, затверджених наказом МОНмолодьспорту[1]⁾ від 23 березня 2012 р. № 384 [3], з урахуванням доповнень до форм документації, внесених за виробничою необхідністю відповідно до профілю ЧДУ імені Петра Могили та рівня акредитації університету [4].

Якщо названі звітні документи повинні оформлюватись іншим чином, то відповідні вимоги зазначаються у відповідних методичних ркомендаціях з окремих дисциплін або видів робіт.

Дані методичні рекомендації розроблені на підставі витягів з НД, чинних в Україні станом на 01 лютого 2013 р. [1-3, 6-9], пояснень до них [12; 15] та вимог до оформлення структурних елементів звітів (посилань на використані джерела, апаратне та програмне забезпечення, розшифровки підписів та вказання дат і числівників, оформлення контактної інформації організацій – поштових адрес, телефонів тощо). Розглянуті правила транслітерації латиницею публікацій за міждержавними стандартами та Гарвард-стилем з відокремленими нормами щодо транслітерації прізвищ та ініціалів і географічних фазв.

Назви одиниць вимірювання фізичних величин наведені згідно з вимогами Державного класифікатора ДК 011-96 [7] та системи СІ [10].

Терміни, що використовуються в методичних рекомендаціях, відповідають тлумаченню та правопису сучасної української мови [13; 14]. Використані скорочення слів в українській мові відповідають стандарту ДСТУ 3582-97 [6].

1

1 ВИДИ ЗВІТІВ ТА ЇХ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ

Після кожного курсу повинні бути оформлені звіти про проходження відповідного виду практики:

а) навчальної (після 1-го курсу);

б) технологічної (після 2-го курсу);

в) виробничої (після 3-го курсу);

г) переддипломної (після 4-го курсу).

Для всіх зазначених вище документів у Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій (надалі – Перелік документів), затвердженому наказом Мін’юсту України [26] та введеному в дію з 1 січня 2013 р., зазначені досить тривалі строки зберігання:

а) курсові роботи – 3 р. (ст. 566 Переліку документів);

б) дипломні проекти (роботи) – 5 р. (ст. 569 Переліку документів);

в) звіти про практику – 3 р. (ст. 596 Переліку документів).

Звіти з лабораторних робіт та індивідуальних завдань, не зазначених у Переліку документів, зазвичай зберігаються до переведення студента на наступний курс.

Враховуючи наведене вище, до оформлення перелічених документів висуваються достатньо жорсткі, чітко визначені вимоги, наведені у великій кількості державних нормативних документів [1‑5, 11, 22‑23].

Структурні елементи звітів про виконані роботи, а також пояснювальних записок до кваліфікаційних робіт (надалі – звіти) мають назви [1]:

- СПИСОК АВТОРІВ;

- РЕФЕРАТ;

- ЗМІСТ;

- ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ (надалі – перелік скорочень);

- ПЕРЕДМОВА;

- ВСТУП;

- ВИСНОВКИ;

- РЕКОМЕНДАЦІЇ;

- ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ [1].

Структурні елементи звітів не нумерують, а їх назви (як і заголовки тематичних розділів) слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Кожну структурну частину звіту, а також розділи, треба починати з нової сторінки.

Вимоги до оформлення структурних елементів звітів наведено в розділі 2.

Звіти умовно поділяють на вступну частину, основну частину і додатки.

Вступна частина містить такі структурні елементи:

- список авторів;

- реферат;

- зміст;

- перелік скорочень;

- вступ.

Для всіх кваліфікаційних робіт додатково складається:

а) аркуш завдання [4, форма № Н-9.01], зразок якого наведений у додатку Б;

б) резюме українською мовою [4, форма № Н-9.04], зразок якого наведений у додатку В. Резюме є стислим варіантом доповіді, яка готується студентом до засідання Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). У резюме треба зазначити актуальність роботи, мету, об’єкт та предмет дослідження, перелічити, які основні задачі були розв’язані в результаті виконання кваліфікаційної роботи;

в) аннотація – документ, аналогічний реферату в [1]. Він складається двома мовами: українською та англійською (ABSTRACT). В аннотації надається стисла характеристика направленості роботи. Вказуються об’єкт дослідження або розробки, мета роботи, методи дослідження (розробки), наукова новизна (якщо вона є), практична значимість, основні характеристики та показники, ступінь розробки з додаванням актів про впровадження (довідки про використання результатів роботи) – якщо вони є. Далі наводиться перелік розділів кваліфікаційної роботи та їх розгорнутий зміст. Наприкінці анотації надаються такі вихідні дані як кількість сторінок в цілому (без додатків), у тому числі фахової частини, кількість таблиць, рисунків, додатків до фахової частини. Приклад аннотації наведений у додатку Г.

Якщо робота виконувалась не одним, а декількома студентами, то така робота вважається комплексною та її список авторів вміщують безпосередньо за титульним аркушем.

Зразок списку авторів комплексного звіту, курсової або дипломної роботи наведений у додатку Д.

Правила наведення розшифровки підписів та дат викладені у п. 2.3. Підписи і дати підписання рекомендується виконувати чорними чорнилами, тушшю або пастою.

До змісту включають: перелік скорочень; передмову; вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки) звіту; висновки; рекомендації; перелік посилань; назви додатків і номери сторінок, які містять початок кожного матеріалу, включеного до звіту. Якщо звіт складається з двох і більше частин, у кожної частини має бути свій зміст. Якщо звіти випускаються окремими томами, пов’язаними між собою однією темою, кожен том повинен мати власний зміст. Приклад оформлення змісту наведений у додатку Е.

Перелік скорочень повинен розташовуватись в трьох стовпцях, без відображення границь між стовпцями:

а) ліворуч в абетковому порядку (тобто окремо для кожної мови – англійської, української тощо) наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни;

б) праворуч – їх детальне розшифрування;

в) між цими стовпцями розміщують стовпець з «коротким тире».

Якщо скорочення використовується менше трьох разів, його до переліку скорочень можна не вносити.

Основна частина складається з розділів і підрозділів, які повинні мати номери та заголовки [1; 14]. Підрозділи можуть розділяться на пункти і підпункти, які можуть або мати номер та заголовок, або тільки номер. Вимоги щодо оформлення номерів та заголовків структурних частин звіту наведені у п. 2.5.

Висновки, перелік посилань і додатки розміщують після основної частини звіту. Оформлення додатків здійснюється відповідно до підрозділу 2.11. Вимоги до переліку посилань наведені у п. 2.12.

2 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТІВ

Загальні вимоги

Звіт оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання включених аркушів формату А3 (297х420 мм).

Звіт виконують за допомогою комп’ютеру в текстовому процесорі MS Word чи аналогічному і роздруковують на одній (основна частина) чи на обох сторонах (додатки) аркуша білого паперу.

Допускається включення до звіту копій, якщо немає можливості вставити відповідний об’єкт в текст, як відсканований растровий рисунок.

Текст звіту слід друкувати, дотримуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.

Звіт друкують з полуторним міжрядковим інтервалом з використанням шрифту Times New Roman текстового процесору MS Word розміру 14 пунктів (ДСТУ 4163-2003) або з використанням шрифтів іншого текстового редактора з висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм [1]. Звіт повинен бути набраним одним базовим шрифтом. Допускається окремі частини звіту виконувати різними шрифтами тільки для ефектів виділення певних фрагментів.

У тексті звіту між розділовими знаками (кома, крапка, кома з крапкою) і попередніми словами не повинно бути пропусків. Пропусків також не повинно бути:

- між лівою дужкою і наступним словом (перед лівою дужкою пропуск обов’язковий);

- між правою дужкою та попереднім словом (після правої дужки пропуск обов’язковий, якщо після неї немає знаку пунктуації – крапки, коми тощо).

При згадці про фізичних осіб у тексті звіту або при описі авторів у переліку посилань на літературні джерела у прізвищах з ініціалами між ініціалом й ініціалом та між ініціалами і прізвищем обов’язково повинен бути рівно один пробіл (крім розшифровки підпису, правила наведення яких описані в п. 2.3) – бажано нерозривний пробіл, який набирається на клавіатурі одночасним натисненням клавіш Ctrl, Shift та Space.

У тексті скрізь як лапки мають бути використані символи « та » [13], які набираються на клавіатурі сполученнями клавішів відповідно Alt + 0171 та Alt + 0187 на додатковій цифровій клавіатурі, наприклад:

Як тире бажано використовувати символ «–» (коротке тире), який у MS Word набирається комбінацією клавіш Ctrl та «-» (мінус) на цифровій клавіатурі). Можна також використати символ ‑ (у MS Word комбінація клавіш Ctrl, Alt та – на цифровій клавіатурі). Але по всьому текстові звіту має бути один і той самий символ тире, наприклад:

Та 5-й графіки.

Кількісні числівники пишуть без відмінкових закінчень, наприклад:

Нумерація сторінок звіту

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами без знаку «№», дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті аркуша арабськими цифрами без слова «сторінка» та розділових знаків.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок звіту, але номер сторінки на титульному аркушу не проставляють.

Якщо звіт поділяють на частини, нумерація сторінок у другій та наступних частинах виконується окремо. Зокрема це стосується дипломних і магістерських наукових робіт, у яких в одній пояснювальній записці зібрані звіти з різних напрямків роботи: фахова частина, частина з охорони праці, тощо, наприклад:

ДИСКРЕТНИХ МОДЕЛЕЙ МАРКОВА

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу (перед назвою підрозділу) крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2 і т. д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номеру пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 і т. д.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т. д. (див. рис. 1.1).

Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі – на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад: 1.1.3, 1.2.1 і т. д.

Після номера підпункту (перед назвою підпункту або текстом підпункту, якщо назва відсутня) крапку не ставлять.

Якщо заголовок розділу, підрозділу або пункту складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Крапку в кінці заголовка не ставлять згідно з ДСТУ 4163‑2003.

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим та попереднім текстом має бути:

– між заголовком і попереднім текстом – 12 пунктів;

– між заголовком і подальшим текстом – 6 пунктів.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту звіту і дорівнювати 5 (п’яти) знакам шрифту, який використовується у звіті, наприклад:

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після назви розміщено тільки один рядок тексту.

Оформлення таблиць

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць (рис. 2.2).

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки та стовпці таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею (див. додаток Е).

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Рисунок 2.2 – Елементи таблиці [1]

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків й підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині, одиницю виміру зазначають безпосередньо після назви величини в заголовку (підзаголовку) через кому (див. рис. Ж.2).

Розміри таблиць вибирають довільно, залежно від вміщуваного матеріалу. Якщо робота готується для наступної публікації, доцільно зразу готувати таблиці під розміри аркуша формату А5, тобто набирати 10-м кеглем шрифту. В таблицях допускається зменшення міжрядкового інтервалу майже до одинарного.

Що стосується використання діагональних ліній для розділення головки таблиці та заголовків і підзаголовків боковика і граф (рис. 2.3, а), то прямих вказівок ані в ДСТУ 3008-95, ані у вимогах Вищої атестаційної комісії (ВАК) України не наведено. В такому разі рекомендовано звертатися за роз’ясненнями до Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) або до міждержавних документів. У випадку, що розглядається, за правилами ЄСКД [22] та ГОСТ 1.5‑2001 [23], розділення граф у головці таблиці діагональними лініями не допускається, тому й в наукових роботах та інших звітах діагональне розділення таблиць вважається недоцільним, а таблиці слід виконувати так, як наведено на рис. 2.3, б.

а)

Частота, ГГц

Специфікації Wi-Fi