Кримінологічна характеристика наркоманії: медичні й соціальні аспекти .

Наркотичні засоби і їх вплив на людину відомі багато століть. Але тільки у другій половині ХХ ст. наркотики і близькі до них за дією на організм людини речовини визнані силою, що здатна призвести навіть до загибелі людську цивілізацію. Адже серед чинників саморуйнівної поведінки людей наркотики перебувають на одному рівні, а часто-густо й на вищому, ніж алкоголь, соціальні хвороби тощо.

Вживання наркотиків призводить до тяжкої, майже невиліковної хвороби — наркоманії.

Наркоманія є хворобливим потягом до наркотиків та похідних з них речовин. Але поруч з вживанням наркотиків останнім часом серед частини людства дедалі частішають випадки вживання психотропних та сильнодіючих речовин. Хворобливий потяг до таких препаратів називається токсикоманією.

У лютому 1995 р. в Україні було прийнято дуже важливі щодо розглядуваної проблеми закони України: “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”, “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” і Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними”». Отже, створено базу прогресивного законодавства, що перебуває на рівні міжнародних вимог і дає можливість боротися з наркоманією та токсикоманією як соціальними і медичними явищами, які нині стрімко прогресують в усьому світі.

У перелічених законах (з подальшими їх змінами) поняття наркоманії визначається як хворобливий психічний стан, що зумовлений зловживанням наркотичних засобів і характеризується психічною або фізичною залежністю від них. Наркоман — це особа, у якої медичним закладом встановлено діагноз “наркоманія”. Це саме можна сказати про поняття “токсикоман” і “токсикоманія”.

Але наркоманія — це останній етап незаконного (немедичного) зловживання особою наркотичних засобів. Тому існує поняття людини, яка незаконно, без призначення лікаря вживає наркотичні засоби або психотропні речовини, хоча її не діагностовано як наркомана (аналогія з поняттям “алкоголік” і людини, яка зловживає спиртними напоями).

Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі — Перелік) згрупований у списку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених у таблиці I–IV згідно із законодавством України і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Перелік затверджує Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я і публікують офіційні друковані видання (див. Постанову Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 Офіційний вісник України, 2000, № 18 ст. 953).

Наркотичні засоби — це включені в Перелік речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, які становлять небезпеку для здоров’я населення в разі зловживання ними.

Психотропні речовини — це включені в Перелік речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, здатні викликати стан залежності й справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або викликати порушення сприйняття чи емоцій, або мислення чи поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення в разі зловживання ними.

Прекурсори — це речовини і їх солі, які використовують у виробництві наркотичних засобів і психотропних речовин, включених у Перелік.

Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин — це заборонені в обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені в Перелік, хімічна структура й властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів та психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють.

Вживати окремі види наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів дозволяється лише з метою застосування в медичній практиці або для науково-дослідної роботи, експертної чи оперативно-розшукової діяльності, або з навчальною метою. Цей обіг суворо регламентований і може здійснюватись підприємствами державної та комунальної форми власності за наявності відповідної ліцензії.

Роздрібна реалізація громадянам наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що дозволені до застосування в медичній практиці, здійснюється лише за рецептом лікаря через аптечні заклади державної та комунальної форми власності за наявності відповідної ліцензії на цей вид діяльності.

В Україні актуальним є культивування таких сільськогосподарських культур, що містять наркотичні засоби, як снотворний мак і конопля (каннабіс).

Відомо близько 100 видів снотворного маку, але всі вони поділяються на дві групи: олійний мак (культивується в Європі, у тому числі в Україні, США, Австралії) — для отримання їстівної олії та зерен для кулінарних потреб і опійний мак (культивується в Азії, Латинській Америці, Африці) — з метою вироблення сировини для медичних препаратів. Обидві групи мають у хімічному складі алкалоїди: морфін, кодеїн, тебаїн та інші, які при вживанні справляють наркотичний вплив.

З макової голівки добувають опіумну сировину, з якої виготовляють так звані важкі наркотики — морфій і героїн. З макової соломки готують наркотичні засоби для немедичного вживання.

Поряд з цим виготовлені у фабричних умовах на державних підприємствах лікарські препарати — кодеїн, оксикодон, барбаміл, промедол, омнопон — справляють наркотичну дію, є предметами, що підлягають суворому контролю з боку уповноважених на це державних установ та посадових осіб і порядок обігу яких суворо регламентований.

Олійний мак історично широко культивується в Україні, але його використання з метою немедичного вживання наркотиків, які є складовими маку, примусило державу заборонити його неліцензійне вирощування, встановивши за це адміністративну і кримінальну відповідальність.

Конопля (каннабіс) — це однорічна трав’яниста рослина, з різних сортів якої виробляються олія і основа для виготовлення канатів, мішкотари тощо. Окремі сорти коноплі (індійська, південно-манчжурська, південно-чуйська, південно-архонська, південно-краснодарська) більшою чи меншою мірою містять у своєму хімічному складі тетрагідроканабінол, який при вживанні справляє на людину наркотичну дію. Перероблену коноплю називають так: анаша, гашиш, гашишна олія, марихуана.

Нині посіви коноплі в Україні зведені до мінімуму, протее на великих площах росте дика конопля, знищити яку дуже важко.

Перед вченими світу стоїть завдання вивести для різних кліматичних поясів сорти маку і коноплі, які не містять або майже не містять наркотичних компонентів.

Серед рослинного світу планети існує ще кока, яка дістала значного поширення в Південній Америці. Із листя коки шляхом переробки виготовляють наркотичний засіб кокаїн (останніми роками він з’являється в Україні). Назвемо також ефедру хвощову (надходить з азіатських країн), з якої виробляють окремі наркотичні засоби.

Подальшого поширення дістають наркотики на синтетичній основі — ЛСД, амфетаміни, метамфетаміни та інші, які за впливом повною мірою конкурують з наркотиками, виготовленими з природної сировини. Нині найбільш “модний” метамфетамін — це так званий екстазі, різновидів якого існує близько 40.

Серед сильнодіючих засобів токсикомани вживають лікарські препарати, які належать до снотворних або транквілізаторів: седуксен, реланіум, клофелін, нозепам, похідні барбітурової кислоти тощо. Використовують також хімічні речовини й реактиви: ефіри, ацетон, дихлоретан, хлороформ, бензин, антифриз, толуол, а також побутові хімічні засоби — плямовивідники, туалетні води, клеї, розчинники фарб, рідини для чищення одягу, аерозолі тощо.

Наркотичні й сильнодіючі засоби вживають внутрішньовенним або внутрішньом’язовим введенням наркотичного розчину за допомогою шприца, а також через паління, ковтання, нюхання.

Сенс вживання наркотиків і сильнодіючих засобів полягає в тому, що всі вони викликають (або принаймні очікується поява) ейфорію (збудження центральної нервової системи, яке впливає на мозковий “центр радощів”), яка на деякий час змінює уяву людини, наділяючи її незвичайним “почуттям” аж до галюцинацій.

Після цього може настати стан прострації (наркотичного сну). Далі збудження різко змінюється пригнічуванням центральної нервової системи, настає так званий синдром абстиненції. Цей синдром призводить до дуже хворобливого психічного і фізичного стану особи, вийти з якого можна тільки через вживання нової дози наркотику, що глибоко виснажує фізичні й психічні сили людини.

За незначний проміжок часу (подекуди через кілька тижнів) немедичного вживання наркотиків особа (особливо підлітки й жінки) стає хворою на наркоманію (токсикоманію).

Суть наркоманії як хвороби виявляється в такому:

- виникає явище психічного дискомфорту, непереборна потреба у вживанні наркотиків (психічна залежність);

- перебудовується функціональна діяльність організму, порушується нормальна робота його органів і систем, що викликає з часом нестерпно болісні відчуття (настає фізична залежність);

- з кожним наступним вживанням наркотиків організм дедалі більше адаптується до них, і щоб досягти ейфорії, наркоман змушений раз у раз збільшувати дозу їх прийому (відбувається так званий процес толерантності (від лат. tolerantis — терплячість)).

Таким чином, створюється замкнене коло: організм хворої людини інтенсивно руйнується і водночас вже не може існувати без нових доз наркотиків.

Небезпечність проявів наркоманії (токсикоманії) полягає в тому, що вона дуже швидко і безповоротно руйнує фізичне і моральне здоров’я людини: смерть здебільшого настає через кілька років (іноді місяців) інтенсивного вживання засобів, Але цьому передують деградація особи, відмова від суспільно корисної праці, психічна нестійкість, порушення статевої сфери, втрата пам’яті, тероризування рідних і знайомих тощо.

Крім того, наркоманія тісно пов’язана із злочинністю, адже вона є однією з найтяжчих складових фонових явищ.

Взаємозалежність наркоманії і злочинності неминуче виявляється у протиправних діях наркоманів:

- злочинах, які вони вчиняють під безпосереднім впливом наркотиків (психотропних речовин) на організм — вбивствах, тілесних ушкодженнях, хуліганстві тощо;

- злочинах з метою заволодіння наркотиками або грошима і речами для їх придбання, адже наркотики коштують так дорого, що чесно заробити гроші на їх придбання важко (частка злочинів такого напряму перевищує 10 % сукупної кількості розкритих злочинів: розбоїв, грабежів, крадіжок, вимагань тощо. До речі, у США ця частка становить 4/5 загальної кількості майнових злочинів названих видів);

- діях, пов’язаних з виготовленням і збутом наркотиків, найнебезпечніші з яких належать до наркобізнесу і мають ознаки організованої злочинності (щорічно в Україні викривається понад 1000 груп наркоділків, вилучаються десятки тон наркосировини, притягуються до кримінальної та адміністративної відповідальності десятки тисяч осіб, причетних до виготовлення чи розповсюдження наркотиків. Зокрема у 2001 р. міліцією викрито 47,8 тис. злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, що вдвічі перевищує цей показник за 1994 р.).

Немедичне вживання наркотиків призводить до численних самогубств, побутового і виробничого травматизму, безпосередньої смерті від надмірності доз вживаних засобів (так званий “золотий постріл”, від якого щорічно гинуть до 900 осіб). Практично всі наркомани, що вживають опіати, хворі на гепатит, значна кількість на СНІД і сифіліс.

Нині у світі зареєстровано близько ста мільйонів наркоманів і тих, хто активно вживає наркотики. Нині в Україні їх налічується близько 110 тисяч, кожного дня на облік ставляться близько 50 осіб, проте й знімається багато через смерть. Переважна більшість тих, хто стає на облік як наркоман, — особи до 30 років. Кількість тих, хто вживає наркотики, реально дорівнює кількості зареєстрованих, помноженій щонайменше на десять, тобто близько одного мільйона осіб. На жаль, прогнози ситуації з поширенням наркоманії невтішні. Адже спостерігаються такі тенденції:

- омолодження і фемінізації наркоманії (соціологічні опитування засвідчують, що значна частина студентів і учнів середніх навчальних закладів, особливо училищ, так чи інакше причетні до вживання наркотиків);

- збільшення питомої ваги тяжких форм наркоманії, у тому числі полінаркоманії і вживання будь-якого виду наркотику;

- виникнення ринку “важких” наркотиків (зокрема, героїну, кокаїну);

- поява нових видів токсикоманії серед неповнолітніх і молоді з розширенням асортименту токсинів і способів їх вживання (зокрема, вдихання парів органічних розчинників, групові форми вживання психоактивних препаратів).

Немедичне вживання наркотиків поширюється практично серед усіх соціальних груп суспільства — робітників, службовців, селян, учнів, безробітних, у тому числі серед заможних — комерсантів, бізнесменів та ін.

Принагідно зазначимо, що приблизно три чверті наркоділків — це люди, які полишили суспільно корисну працю і прагнуть заробити на нещасті інших.