Події, пов'язані з виборами Президента України у листопаді- грудні 2004 р.

18 березня 2004 р. в Україні прийняли рішення про проведення чергових виборів Президента. Влада довгий час не могла чітко визначити своєї позиції щодо виборів. Президент Л.Кучма довго вагався: пропонувати свою кандидатру чи ні. Врешті - відмовився. Кандидатом від влади став діючий прем'ер-міністр В.Янукович. Опозиційні сили об'єдналися навколо лідера «Нашої України» В.Ющенка. Загалом було висунуто 24 кандидатури (потім залишилося - 17) на посаду Президента України. Але основна боротьба розгорілася між В.Ющенком га В.Януковичем.

При цьому в передвиборних змаганнях були задіяні різноманітні способи й засоби впливу: від прямого використання адмінресурсу до відкритого розповсюдження неправдивої інформації.

За результатами голосування 31 жовтня 2004 р. за В.Ющенка проголосували 39,87% виборців, за Януковича - 39,32%. Янукович став лідером у 8 областях східної і південної України, Ющенко в 16 областях західної та центральної України.

Оскільки ніхто з 17 кандидатів не набрав більш як половину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, Центральна виборча комісія призначила повторне голосування на 21 листопада за участю Януковича і Ющенка. Вперше під час другого туру було проведено телевізійні дебати між кандидатами.

Та, попри сподівання людей чесних, прозорих і демократичних виборів не відбулося. Як влада, так і опозиція під час виборчої кампанії нагнітали пристрасті, широко використовували „чорний иіар", залякування виборців і маніпулювання іхньою свідомістю.

21 листопада 2004 р. відбувся другий тур голосування. За його результатами Центральна виборча комісія 24 листопада 2004 р. проголосила Президентом України В.Януковича. Але опозиція не погодилася з цим рішенням, мотивуючи це масштабними фальсифікаціями результатів другого туру. ІЦе 21 листопада лідери опозиції зібрали багатолюдний мітинг на київському Майдані Незалежності, який наступного дня перетворився в масову мирну акцію протесту, яка продовжувалася до 8 грудня 2004 р. Ці події стали називати „Помаранчевою революцією".

Прихильники Ющенка опротестували рішення ЦВК у Верховному суді, який констатував, що вибори Президента у другому турі були проведені із істотними порушеннями, і що ці «порушення не можуть встановити волевиявлення виборців». Згідно з рішенням Верховного суду результати

виборів 21 листопада було скасовано.

На 26 грудня 2004 р. було призначено повторне голосування другого туру. За результатами голосування 26 ірудня 2004 р. президентом України було обрано В.Ющенка (на його підтримку висловилося 15,1 млн. чол. - 51,99% виборців, а за В.Януковича майже 13 млн. чол. 44,2%).

Як оцінити ці події?

По-перше, щодо терміна «Помаранчева революція». З наукової гочки зору «революція» цс події, які докорінно змінюють економічні, політичні ідеологічні та інші засади в суспільстві. Але ця «революція» не призвела до радикальних змін в суспільстві. В масі своїй, наслідком революції стала лише перемога опозиційної політичної еліти, яка раніше була при владі, над діючою владою.

По-друге, події кінця 2004 р. засвідчили, що мільони людей усвідомлювали необхідність справді революційних, докорінних, якісно нових змін у суспільстві.

По-третс, ці події чітко визначили і поставили на порядок денний для невідкладного вирішення широке коло наболілих політичних, соціально- скономічних та морально-етичних проблем. Серед них:

- необхідність проведення політичної реформи в Україні (перехід від президентсько-иарламентської до парламенгсько-ирезиденгської республіки);

- досягнення соціальної справедливості у питаннях приватизації. Кримінальна приватизація призвела до появи олігархічних ірун, стала джерелом невдоволення мільонів людей, яких ошукали;

- необхідність утвердження в Україні демократії і законності, громадського суспільства, чесної та «прозорої» влади;

- події кінця 2004 р. засвідчили, що народ, суспільство може впливати на владу.

По-четверте, на жаль, події кінця 2004 р. сприяли поглибленню недовіри між східними і західними регіонами України.

По-п'яте, події останнього часу засвідчили, що революційні гасла дуже часто залишаються лише обіцянками. Багато людей, які вийшли на Майдан дійсно сподівалися на зміни на краще. Але, на жаль, сьогодення підтверджує українську приказку: «Не так сталося, як гадалося...»

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

І. Підручники і посібники:

1. Аркас М. Історія України-Русі. К., 1993.

1. Борисснко В.Й. Курс української історії: 3 найдавніших часів до XX століття - К., 1996.

2. Бойко О.Д. Історія України - К„ 2004.

3. Велика історія України: У 2 т./ За ред. І.П.Крин'якевича.- К., 1993.

4. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України - К., 1990.

5. Губарев В.К. Історія України. Конспект лекцій для студентів і викладачів. Донецьк, 2004.

6. Давня історія України. Кн. 1-2,- К., 1994, 1995.

7. Дорошенко Д.І. Нарис історії України: у 2 т. Львів, 1991.

8. Ефименко А.Я. Исгория украинского народа. К, 1990.

9. Історія України/Кер. авт. кол. Ю.Зайцсв. Львів, 1996. 10.Історія України/ За ред. Б.Д.Лановика - К., 1999.

11.Історія України/ Кер. авт. кол. Р.Д.Лях.- Донецьк, 1998. 12.Історія України: Курс лекцій: У 2 т. / Кер. авт. кол. Л.Г.Мельник- К„ 1991, 1992.

13.Історія України: Нове бачення: У 2 т. / За ред. В.А.Смолія- К., 1996. 14.Історія України / За ред. В.А.Смолія - К. 1997.

15. Полонська-Василенко    Н.Д. Історія України: У 2 т - К., 1993.

16. Рибалка      І. Історія України: 4.1. Харків, 1995; 4.2. Харків, 1997.

17. Субтельний        О. Україна: історія.-К., 1996.

18. Саржан        А.О. Новітня історія Донбасу. Д., 1999.

II. Документи та матеріали

1. Великий українець: Матеріали з життя та діяльності М.Грушевського. К., 1992.

2. Голод 1932-1933 років в Україні очима істориків, мовою документів. - К., 1990.

3. Голод в Україні 1946-1947рр. Документи і матеріали.- К. - Нью- Йорк, 1996.

4. Кирило-Мсфодіївське товариство: У 3 т. К, 1990.

5. Колективізація і голод на Україні (1929-1933). Збірн. докум. і матеріалів- К., 1993.

6. Конституція України,- К., 1997.

7. Літопис гадяцького полковника Григорія Граб'янки.- К., 1492.

8. Літопис Руський. К., 1989.                                                             _{кн к}„

9. Репрессивно-каральна система в Україні. 1917-1953: У

¹⁹⁹⁴"                                                                                                                                ,_ум і матеріалів:

10. Національні       відносини в Україні у XX ст. Збірн. Д°^КУ У 2 кн.-К., 1994.

11.Національні процеси в Україні: Історія і сучасність. Док. матеріали: У 2 частинах,- К., 1997.

12. Хрестоматія        з історії України. К„ 1993.

13. Центральна          Рада в документах і матеріалах - Т. 1-2 - К., 1997. 14.ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи,- К., 1996. 15.Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. К., 1997.

*