Соніально-економічний розвиток України у другій половині 80- 90-х рр. Проголошення незалежності

Друга половина 80-х років пройшла під знаком спроби подолання кризи шляхом перебудови радянської системи, у результаті чого став розпад СРСР і відродження в 1991 р. незалежної України.

На квітневому (1985) пленумі ЦК КПРС було проголошено про зміну економічної, соціальної та зовнішньої політики і взято курс на т. зв. «перебудову», «демократизацію» і «гласність». Однак в Україні спроби реформ зустрічали впертий опір партійної номенклатури різних рангів, яку очолював В.Щербицький. Суттєвим фактором гальмування персбудовних процесів в Україні було і побоювання Москви, що демократизація викличе тут до життя національне піднесення, якого завжди боялася імперія.

Наприкінці 80-х рр. після численних спроб поліпшити положення справ в економіці керівництву як СРСР у цілому, так і України, довелося визнати, що економічна ситуація в країні погіршилася, більш того, почався розвал народного господарства.

До головних причин можна віднести:

• не було здійснене прискорення науково-технічного прогресу;

• зношеність основних виробничих фондів підприємств України склала майже 60%;

• стали частішими зриви планових постачань, рвалися економічні зв'язки як між окремими підприємствами, так і між союзними республіками;

• ослаблення контролю держави за діяльністю підприємств стало відігравати руйнівну роль, особливо тому, що ринковий механізм регулювання економіки не був упроваджений;

• не відбулося позитивних змін і в сільському господарстві. У 1989 р. керівництво СРСР визнало можливим розвиток нових форм господарювання фермерських, орендних, кооперативних колективів. Однак колгоспно-раді оспне керівництво було проти впровадження цих

форм господарювання; та й об'єктивні умови не сприяли цьому (відсутність засобів, діючого захисту закону й т.д.);

• з 1988 р. прискорилася інфляція. З 1990 р. грошове регулювання економіки заміняється, в основному, натуральним обміном (бартером). Виник дефіцит на товари першої необхідності;

• національний доход України скоротився на 1.5%;

• у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року відбулася аварія на Чорнобильській АЕС, що привела: до забруднення біосфери, появи 30 км «зони відчуження», масовому переселенню жителів в інші регіони республіки. Тільки прямі витрати України за 1988-1990 рр., коли вона перебувала в союзному підпорядкуванні, склали 20 млрд. карбованців. У березні 1989 р. при активному сприянні УГС у м. Львові відбулася

перша політична демонстрація і перший за радянський період політичний страйк. На першотравневу демонстрацію львів'яни вперше в Україні вийшли з синьо-жовтими прапорами. В республіці значно активізується творча енергія мас. Повсюдно зростає рівень громадської свідомості людей, прагнення до критичної переоцінки досягнутого, пошуку нових підходів і шляхів розв'язання проблем життя, переоцінки історичного минулого народу України. З'являються нові періодичні видання (газети, журнали). Серед них: «Голос відродження», «Український вісник», «Дзвін», «Молода Україна» та інші, на сторінках яких починають заповнюватися «білі плями» української історії, літератури, мистецтва.

Почалося відродження національно-церковного життя. Відновлюється Українська автокефальна православна церква, яка обрала патріархом Мстислава, визначного українського ієрарха, активного поборника відродження українського православ'я. В Західній Україні виходить із підпілля Українська іреко-католицька церква. В серпні 1990 р. відбулася передача їй кафедрального собору Св. Юра у Львові.

Треба відзначити, що першим рішучим кроком на шляху до державного суверенітету і реальної незалежності Україна зробила 16 липня 1990 року, коли Верховною Радою республіки була прийнята «Декларація про державний суверенітет України». Декларація проголошувала державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території і незалежність рівноправності в зовнішніх відносинах.

Характерними для більшості галузей народного господарства України в цей період були застарілі технології і великий коефіцієнт зношеності основних виробничих фондів - у середньому 50-60%.

Потреби економіки України задовольнялись продукцією власного виробництва на 82%. За рахунок ввозу покривалось 60-80% потреб нафти, кольорових металів, автомобілів, верстатів. Причини цього: протягом багатьох літ Україні виділялося не більш 13% загальної суми капіталовкладень, що майже вдвічі менше частини її національного доходу в союзному обсязі.

Таким чином, адміністративно-командна система була органічно неспроможною забезпечити економічну ефективність, технологічний прогрес, культурний, освітній, духовний розвиток народу, його національний розквіт.

1 грудня 1991р. відбулися дві події історичної ваги - понад 90% громадян, що взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилися за незалежність України, одночасно було обрано Президента республіки - Л.Кравчука (понад 61% голосів).

Які ж основні чинники зумовили появу на політичній карті світу нової незалежної держави - України?

Міжнародні фактори

1. Поразка соціалістичного табору у «холодній війні», порушення світового балансу сил у зв'язку з розпадом соціалістичної системи.

2. Ускладнення процесів аналізу і прогнозування у міжнародній сфері. Наростаюча неоднозначність та невизначеність ставлення Заходу до процесів в СРСР.

3. Розпад Радянського Союзу усував серйозного противника у боротьбі за світове панування.

4. Активізація регіональних конфліктів. Увага керівництва більшості країн Заходу була сконцентрована головним чином на двох гарячих точках кризі у Перській затоці та динамічному наростанні воєнного конфлікту у колишній Югославії.

Регіональні або внутрісоюзні фактори:

1. Помітне пог іршення соціально-економічної та політичної ситуації в

СРСР.

2. Фактична втрата центром контролю над подіями на місцях.

3. Синхронне посилення відцентрових тенденцій у союзних республіках.

4. Поразка заколоту, тимчасова деморалізація консервативних сил.

5. Намаг ання Росії зберегти домінуючу роль у післяпутчовий період. У Росії після серпня 1991р. ейфорія перемоги швидко переросла в експансію переможців. Навіть російські історики сучасності вказують, що поява Акту про незалежність України та відмова від принципів Союзу значною мірою були викликані проімперськими діями лідерів РСФСР.

Національні фактори:

1. Існування в Україні системи формально-легітимних (законних за радянським правом) органів державного управління.

2. Бажання київської номенклатури звільнитись з-під опіки центру.

3. Певна стабільність українського товарного ринку.

4. Активізація націонал-демократичного крила політичних сил республіки.

5. Посилення відцентрових настроїв у суспільній думці після поразки заколоту в серпні 1991 р.

6. Дотримання політичного нейтралітету армійськими формуваннями, небажання правоохоронних органів виступити проти власного народу.

7. Багатовікова боротьба народу за створення власної незалежної держави.

24 серпня 1991 р. Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України. За її прикладом аналогічні акти були прийняті іншими республіками. Було припинено діяльність КПРС, а в Україні заборонено діяльність Компартії України. СРСР перестав існувати. 1 грудня 1991 р. відбувся всенародний референдум, який підтримав Акт проголошення незалежності України. Для українського народу настав новий період історії будівництва власної національної держави.

ТЕМА 9