Початковий ступінь навчання іноземної мови

Поступове упровадження раннього навчання однієї з іноземних мов у чаткових класах - одна з характерних рис сучасної загальноосвітньої школи.

Навчання іноземної мови в початковій школі починається з другого класу.

Практична мета навчання іноземної мови в початковій школі полягає в тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою у молодших школяів, тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма межах програмних вимог.

Навчання аудіювання передбачає формування вміння сприймати мовлення іншої особи як при безпосередньому спілкуванні, так і в звукозапису, закінчуючи початкову школу, учні повинні розуміти текст, що пред'являється одноразово, та мовлення нормального темпу з голосу вчителя та звукозапису.

Навчання діалогічного мовлення полягає в тому, щоб навчити учнів мовленнєвої взаємодії в межах заданої ситуації. На кінець початкового ступеня вони повинні вміти вести бесіду відповідно до навчальної ситуації, а також у зв'язку зі змістом побаченого, почутого або прочитаного, вживаю­чи формули поздоровлення, запрошення, привітання, вибачення, згоди, заперечення, запитання різних типів, прохання.

Навчання монологічного мовлення передбачає досягнення такого рівня роз­витку навичок і вмінь, при якому учні можуть без попередньої підготовки у

природному темпі застосувати засвоєні іншомовні засоби з метою здійснення реальної комунікації. На кінець початкового ступеня вони повинні вміти роби^-повідомлення, логічно й послідовно висловлюватись за темою, згідно з навчальною ситуацією, а також у зв'язку зі змістом побаченого або прочитаного, комбінуючи елементи опису і розповіді та висловлюючи своє ставлення де предмета мовлення.

Навчання читання ставить за мету оволодіння учнями таким умінням завдяки якому сприймається необхідна змістова інформація, а всі супутні мовні та технічні труднощі не перешкоджають перебігу усього процесу. В початковій школі учні повинні навчитися читати вголос і про себе з повним розуміння» короткі нескладні (адаптовані) тексти, в основному побудовані на засвоєно мовному матеріалі. Тексти можуть містити певну кількість незнайомих слів, значення яких можна знайти в матеріалах довідкового характеру або зрозумілі на основі здогадки.

Навчання письма сприяє формуванню вмінь говоріння і читання, тому для цього виду мовленнєвої діяльності мета навчання полягає не тільки в тому, щоб навчити учнів правопису, але й уміння письмово викладати свої думки. На кінець початкового ступеня учні повинні вміти висловлюватись у письмовій формі за схемою або ситуацією.

Раціональна організація раннього навчання іноземної мови в початкових класах зумовлюється дією певних факторів, серед яких виділяються психо­фізіологічні особливості учнів молодшого шкільного віку, загально педагогічна специфіка навчального процесу та умови навчання іноземної мови в початковій школі.

Раннє навчання іноземної мови має бути орієнтоване на психофізіологічні вікові особливості учнів. Як відмічають психологи, кате­горія дітей молодшого шкільного віку (6-9 років) характеризується досить високим рівнем розвитку пам'яті, мислення, сприймання, уваги, станов­ленням довільної організації діяльності.

Типовою формою заняття в початковій школі виступає театралізована гра, якій підпорядковані завдання уроку. Театралізована гра-урок характеризується широким використанням елементів гри, змагання, прихованих форм контроль функціональної музики, поєднанням індивідуальної, фронтальної форм роботи учнів з діяльністю в парах. Особливої ваги набувають рухливі ігри, які допомагають розрядити напруження, дати вихід загальмованій під час уроку руховій енергії учні стимулювати їх розумову діяльність.

Враховуючи загально педагогічну специфіку навчального процесу у початковій школі, а також відсутність у дітей загально навчальних умінь і навичок, слід робити основний акцент на мимовільному запам'ятовуванні навчального матеріалу. На уроках іноземної мови необхідно створювати довірливу, доброзичливу обстановку педагогічного спілкування, уважно і тактовно ставитись до учнів.

 

25.Середній та старший ступені навчання іноземних мов.
Середній ступінь5-9 кл
Середній ступінь є завершальним етапом щодо створення бази для активного володіння навчальним іншомовним матеріалом. На цьому ступені продовжується розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, серед яких домінує усне мовлення. Мовлення учнів стає змістовнішим, складнішим за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу.
Читання як вид мовленнєвої діяльності набуває все більш комунікативного харак-теру, зростає кількість та обсяг текстів, які учні повинні вміти чигати мовчки.
Поряд з художньою літературою для читання використовуються науково-популярні та суспільно-політичні тексти. Навчання письма передбачає вміння складати план, тези до прочитаного та робити письмові повідомлення в межах програмних вимог.
На середньому ступені учні оволодівають практично всім граматичним матеріа-лом, необхідним для усного мовлення. Ведеться робота з формування рецептивних нави-чок.
Визначальною особливістю учнів середнього ступеня є виховання самостійності, самоствердження. Комунікативний розвиток учнів цього періоду характеризується фор-муванням і удосконаленням механізму відбору мовних засобів, способів формування та формулювання думки. Розвивається індивідуальний стиль мовлення.
Середній ступінь навчання характеризується використанням прийомів навчання, які активізують розумово-мовленнєву діяльність учнів, їх активність у виконанні завдань. Учнів найбільше приваблюють завдання, що вимагають самостійності, вміння комбінува-ти матеріал в залежності від потреб мовленнєвої ситуації. Вправи на імітацію та механічне запам'ятовування відступають на другий план.
Отже можна відмітити такі тенденції в організації навчання на середньому ступені: ширше використання вправ, що імітують умови природного іншомовної о "гілкування, зростання ролі самостійної роботи учнів, більша опора на вербальну наочність та підказки, збільшення питомої ваги парних та групових форм роботи.
Старший ступінь 9-11кл
Старший ступінь є завершальним у процесі оволодіння учнями іншомовним мов-ленням. Рівень навичок та вмінь усної мови і писемного мовлення, досягнутий на серед-ньому ступені, має бути підтриманий. Велика увага на старшому ступені навчання приді-ляється усному мовленню, яке набуває якісно нового розвитку стосовно змістовності, бі-льшої природності, вмотивованості та інформативності. Проте основна роль у процесі на-вчання іноземної мови на цьому ступені відводиться читанню. Тексти для читання мають бути складнішими у порівнянні з середнім ступенем.
Навчаючись письма, учні повинні оволодіти вмінням складати план, тези до усного повідомлення, писати анотацію та резюме прочитаного, складати реферат.
На старшому ступені завершується формування активного словника школяра та продовжується робота з формування рецептивного словника.
Самостійна робота над мовою повинна готувати учнів до самостійного "доучу-вання" та удосконалення володіння ЇМ, а саме: розвивати уміння працювати з довідковою літературою, іноземним текстом, технічними засобами. Отже на старшому ступені стає ще більш актуальним поєднання індивідуальної, парної та групової роботи, де вчитель висту-пає у ролі партнера, організатора, режисера, сценариста і т.п.
З огляду на викладене можна констатувати такі особливості організації навчально-го процесу з ЇМ на старшому ступені: послідовніше здійснення комунікативно-пізнавального навчання, пов'язаного з підвищенням змістовності мовлення; використання прийомів, що спонукають до вираження особистого ставлення до проблем, які обговорю-ються; цілеспрямована реалізація принципу індивідуалізації навчання, орієнтована на ви-користання ІМ у майбутній діяльності школярів, широке застосування видів та форм самостійної роботи.

Планування навчального процесу з іноземної мови

Успішність планування навчального процесу забезпечується урахуванням таких умов:

- цілей навчання ІМ,

- психологічних закономірностей та основних етапів формування мовленнєвих навичок і вмінь,

- наявних засобів навчання,

- основних методичних вимог до сучасного уроку ЇМ,

- психологічних факторів навчання (вік учнів, рівень їх загального розвитку, коло інтересів, бажань, нахилів) і педагогічних факторів навчання (ступінь навчання, мовна та мовленнєва підготовка учнів).

Система планування в середній школі охоплює послідовне планування в межах усього курсу навчання, чвертей, циклу уроків та окремого уроку, виходячи з конкретних цілей кожного відрізка навчального процесу. Розрізняють календарно-річний план, що включає

- плани на чотири чверті (піврічні плани),

- тематичний план або план циклу уроків та

- поурочний план.

Календарно-річний план - це проект, в якому подаються теми, визначаються загальні дидактичні завдання, встановлюються терміни вивчення тем, поділяється за чвертями навчальний матеріал, визначаються способи підсумкового та тематичного контролю, вказуються основні дидактичні засоби.

Основою для календарно-річного плану є навчальна програма з ІМ та навчальний план.

Календарно-річний план складається учителем на основі орієнтовного плану, який міститься в книжках для вчителя певного класу. Тематичне планування є дещо конкретнішою розробкою календарно-тематичного плану. Головне завдання тематичного планування - визначення кінцевих цілей в результаті вивчення певної теми. В тематичному плані розкривається конкретна тема та підтеми, визначається послідовність формування навичок та вмінь, а також кількість уроків, що відводяться на досягнення активних цілей циклу уроків, вказуються способи контролю та завдання |дому, додається перелік засобів навчання. При поурочному плануванні завдання вчителя полягає в тому, як на даному конкретному уроці організувати процес навчання та виховання.