Рекомендації щодо підготовки до занять та правила виконання робіт в лабораторіях кафедри теоретичної електротехніки

 

(Загальна частина)

 

1. Для виконання лабораторних робіт студентська група поділяється на 6 бригад. Кожній бригаді надається номер і вона закріплюється за відповідним робочим місцем.

2. В кожній лабораторній кімнаті є графік, в якому для факультету (а в разі необхідності і для окремих учбових груп факультету) показана послідовність виконання лабораторних робіт. Цей графік студенти мають взяти до уваги і додержуватись його при підготовці до лабораторних занять. Підготовка до наступної лабораторної роботи передбачає:

2.1 Вивчення загальної частини методичних вказівок та тієї їхньої частини, яка стосується безпосередньо лабораторної роботи, що буде виконуватись.

2.2 Наявність робочого зошиту або звітного протоколу встановленого зразка, в якому мають бути: а) заголовний листок, де зазначається повна назва лабораторної роботи, прізвище та ініціали студента, назва факультету і групи, прізвище та ініціали викладача-керівника лабораторних занять; б) мета роботи; в) робоче завдання; г) накреслені олівцем у відповідності з стандартом робочі схеми з контрольно-вимірюваними приладами, що використовуються для проведення експерименту; д) таблиці для запису результатів дослідів і розрахунків.

2.3 Вивчення головних теоретичних положень для відповідної лабораторної роботи.

3. Викладач на початку лабораторного заняття опитує всю бригаду і визначає рівень готовності до проведення лабораторних досліджень (сутність досліду, послідовність його виконання, особливості режимів, значення поділок вимірювальних приладів).

Форма опитування – довільна (усна, письмова, з використанням технічних засобів та ін.). Студент, не підготовлений до проведення лабораторних досліджень, до виконання лабораторної роботи не допускається.

4. Одне з найголовніших завдань студентів на лабораторних заняттях – здобути навички кваліфікованого сприйняття схем електричних кіл, швидкого й грамотного складання їх з окремих елементів чи блоків, вибору відповідних контрольно-вимірювальних приладів. Після складання електричного кола, перевірки і впевненості, що ця частина лабораторного заняття виконана без помилок, студенти доповідають викладачу про готовність до проведення експерименту.

5. Без дозволу викладача студентам забороняється вмикати джерела живлення і подавати напругу на складене ними електричне коло.

6. Перед початком досліджень студенти мають звернути увагу на величину номінальних (тривало допущених за умов нагрівання) струмів резисторів та індуктивних котушок, що обумовлює значення робочої напруги джерел живлення. В подальшому, протягом всієї лабораторної роботи, слід уважно стежити за тим, щоб струми в окремих елементах електричного кола не перевершували відповідних номінальних величин.

7. З метою запобігання виходу з ладу контрольно-вимірювальних приладів на всіх багатограничних приладах слід встановити найбільшу межу виміру. Після підключення джерел живлення необхідно в першу чергу звернути увагу на амперметри, оскільки похибки при складанні електричного кола та несправність використаного обладнання можуть являти причину перевантаження та пошкодження приладів.

8. Упевнившись, що електричне коло працює нормально, виконують дослід якісно і визначають необхідну межу виміру вимірювальних приладів, і лише після цього переходять до основної частини досліджень, фіксуючи одержані результати спочатку в чернетці в поділках шкали. Весь дослід краще виконувати, не змінюючи межу виміру (якщо це можливо), оскільки перехід на іншу межу пов’язаний зі зміною внутрішнього опору приладу, а, відповідно, і опору тієї частини електричного кола, де цей прилад використовується.

9. Якщо в лабораторній роботі окрім експериментальних досліджень передбачена розрахункова частина, вона має виконуватись паралельно з експериментом і одержані результати в кінці заняття зіставляються.

10. Бригада, що виконала робоче завдання, перераховує результати вимірів в іменовані одиниці (вольти, ампери, вати), кожний студент занотовує їх у своєму протоколі і пред’являє викладачу. Тільки після схвалення викладачем одержаних результатів студенти мають право розбирати електричне коло, яке досліджували, та складати інше.

11. У разі виявлення запаху горілої ізоляції чи нагрітого металу і т. ін. слід негайно вимкнути електричне коло за допомогою тумблера до з’ясування причини відхилення. В разі необхідності одержати кваліфіковану допомогу студенти мають звернутися до викладача.

12. На робочому місці у кожного студента мають бути: робочий зошит або протокол лабораторної роботи, чернетка для нотаток та розрахунків, калькулятор.

13. Всі особисті речі, що не мають відношення до виконання лабораторної роботи (портфелі, валізки, головні убори та ін.), студенти зобов’язані залишити в лабораторії в спеціально призначеному для цього місці.

14. Після закінчення роботи студентами викладач візує всі екземпляри лабораторних звітів, що свідчить про виконання студентом експериментальної частини даної лабораторної роботи. Захист лабораторного звіту здійснюється після виконання розрахунково-графічного аналізу результатів експерименту.

15. Якщо студент встигає виконати лабораторне дослідження і обробити його результати під час лабораторного заняття, він має право на захист лабораторного звіту, під час якого він висвітлює питання, пов’язані з розрахунками, обробкою результатів експерименту та одержаними при цьому висновками. Якщо захист роботи виявився невдалим, чи студент не встиг за час лабораторного заняття виконати передбачений робочим завданням обсяг роботи, він зобов’язаний на наступному лабораторному занятті пред’явити викладачу два лабораторних звіти: повністю оформлений звіт за попередню лабораторну роботу і підготовлений – на наступну.

16. Студент, що не відзвітував і не захистив дві лабораторні роботи, відсторонюється від наступного лабораторного заняття як невстигаючий. Його участь у подальших лабораторних заняттях можлива лише за умови ліквідації заборгованості. В разі пропуску лабораторного заняття без поважної причини студент повинен проінформувати про це деканат і одержати там дозвіл на виконання наступних робіт.

17. Студенту надається можливість виконати пропущену лабораторну роботу при наявності зазначеного вище дозволу за узгодженням з керівником занять і під його наглядом в години, спеціально для цього відведені.

18. Під час лабораторних занять студенти мають додержуватись тиші і порядку. Роботу слід закінчити за 5 хвилин до перерви, після чого привести робоче місце в порядок, забрати свої речі і залишити лабораторію. Під час перерви між лабораторними заняттями студентам забороняється знаходитись в лабораторії, оскільки в цей час лаборант повинен провітрити приміщення і підготувати обладнання для занять наступної групи.

19. Перед початком першого заняття викладач проводить інструктаж з техніки безпеки виконання лабораторних робіт в лабораторіях кафедри. Після цього кожний студент розписується в книзі обліку.

 

РОБОЧЕ МІСЦЕ СТУДЕНТСЬКОЇ БРИГАДИ

 

1. На весь навчальний семестр за студентською бригадою закріплюється універсальний навчально-дослідний лабораторний стенд (НДЛС), призначений для лабораторних занять з курсів тео­рії лінійних та нелінійних електричних кіл, що відповідають ок­ремим розділам курсу теоретичної електротехніки.

2. НДЛС містить три активних блоки - джерела енергії, три пасивних блоки, що складаються з регульованих та нерегульованих пасивних елементів (блок активних опорів, блок індуктивностей, блок ємностей) і складальне поле.

3. Блок постійної напруги містить: регульоване джерело постійної стабілізованої напруги (межа регулювання – від 2 до 30 В; нерегульоване джерело постійної напруги 20 В; керований електронний ключ, що використовується для моделювання перехідних процесів.

4. Джерела живлення мають швидкодіючу електронну систему захисту від перевантаження. Струм спрацьовування захисту – 1 А.

5. Блок змінної напруги являє собою джерело однофазної змінної напруги регульованої частоти від 0.5 до 98 кГц гармонічної, прямокутної і трикутної форми. Напруга регулюється від 5 до 20 В.

6. Регульований блок трифазної напруги має промислову частоту 50 Гц. Величина напруги регулюється ступнево від 0 до 40 В. Фази джерела електрично не з'єднані між собою.

7. Блок активних опорів складається з трьох нерегульованих резисторів: R1 = 100 Ом, R2 = 200 Ом, R3 = 400 Ом і магазина опору R4 = 1 - 999 Ом з ступеневим регулюванням (мінімальний крок – 1 Ом). Гранична потужність - 5 Вт.

8. Блок індуктивностей складається з трьох нерегульованих індуктивних котушок: L1 = 1 Гн, L2 = 1.5 Гн, L3 = 2 Гн (котушки L1 і L2 мають індуктивний зв'язок) і магазина індуктивностей L4, індуктивність якого регулюється від 0.1 до 99.9 мГн ступнево (мінімальний крок - 0.2 мГн). Граничний струм - 0.2 А.

9. Блок ємностей складається з трьох нерегульованих конденса­торів: С1 = 5 мкФ, С2 = 10 мкФ, С3 = 20 мкФ і магазина ємностей С4 = 0.01 – 9.99 мкФ (регулювання ступеневе з мінімальним кроком 0.01 мкФ). Гранична напруга - 160 В.

10. Складальне поле являє собою панель з 67 парами відповідним чином з'єднаних між собою гнізд, призначених для закріплення і Включення елементів електричних кіл. Схема з'єднання гнізд зображена на лицьовій панелі. Набірні елементи електричних кіл розташовані в прозорих пластмасових коробках з двома затискачами.

11. Складання електричного кола виконується з допомогою з'єднувальних провідників.

 

УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СТЕНДІВ

 

12. Електричне коло, дослідження якого передбачається робочим завданням лабораторної роботи, набирається на складальному полі з набірних елементів за допомогою з'єднувальних провідників. Включення будь-якого джерела напруги до електричного кола здійснюється переведенням тумблера "СЕТЬ", розташованого на лицьовій панелі, в положення "ВКЛ". При цьому висвічується по­кажчик "СЕТЬ".

13. Вимірювальні прилади, розташовані на лицьовій панелі блока постійної напруги, контролюють напругу і струм джерела. Величина напруги регулюється ручкою "НАПРЯЖЕНИЕ".

14. Нерегульоване джерело напруги включене до розетки "20 В".

15. Блок змінної напруги також забезпечений вимірювальними приладами. Форма й рівень вихідної напруги контролюються відпо­відними пристроями керування (перемикачами "ФОРМА", "ЧАСТОТА ГРУБО", ручками "ЧАСТОТА ПЛАВНО" та "УРОВЕНЬ"). В разі переван­тажень в блоках спрацьовує захист, про що сповіщає покажчик "ЗАЩИТА". Після усунення причини спрацьовування захисту, необ­хідно надавити на кнопку "ЗАЩИТА". При цьому коло захисту розмикається, і якщо покажчик потухає, це свідчить про готовність джерела живлення до подальшої роботи. В блоці трифазної напруги, окрім загального тумблера "СЕТЬ", є тумблери для включення кожної фази окремо.

16. Прилади, розташовані на лицьових панелях активних блоків, призначені лише для контролю вихідних струмів і напруг. Для дослідницьких цілей використовуються прилади більш високого класу точності, якими НДЛС оснащується додатково, в залежності від робочого завдання.

17. Живлення цих приладів здійснюється від мережі з напругою 220 В, що додатково підкреслює необхідність дотримання всіх за­ходів техніки безпеки.