Еталони правильних відповідей

„Захворювання та ушкодження шиї”

Відповідь студента до теми

Тема: № 9

«Догляд за хворими з пошкодженнями та захворюваннями шиї»

Кількість навчальних годин - 2

І. Науково–методичне обґрунтування теми

В ділянці шиї розташовані життєво важливі органи, великі вени та артерії, які не захищені скелетом та іншими анатомічними утвореннями. Тому ушкод-ження органів шиї тягне за собою тяжкі наслідки і навіть смерть.

Від грамотно поданої першої допомоги і правильного транспортування хворого в лікувальний заклад залежить прогноз захворювання, а іноді й життя.

Знання клінічних проявів ушкоджень шиї та захворювань її органів, знання правил надання першої медичної допомоги, транспортування, лікування та особливостей догляду за хворими, дуже необхідні медсестрі і фельдшеру.

ІІ. Навчальні цілі заняття

Засвоїти ІІ

· визначення, можливі етіологічні чинники, класифікацію, клініку гнійно - запальних захворювань(абсцес, флегмона, лімфаденіт шиї).;

· визначення, можливі етіологічні чинники, класифікацію, клініку лімфогрануьоматозу, лімфосаркоми, раку щитоподібної залози, гортані, стравоходу; вад розвитку шиї;

· методики обстеження, особливості догляду, спостереження та оцінки стану хворого з зобом дифузним, вузловим, токсичним;

· клінічну картину, діагностику, першу медичну допомогу, лікування механічних травм та опіків шиї.

Вміти ІІІ

· оцінити стан хворого з гнійно - запальними захворюваннями шиї;

· оцінити стан хворого з злоякісними пухлинами шиї;

· заповнити лист сестринської оцінки стану пацієнта;

· спланувати обсяг сестринських втручань при проблемах пацієнта з гнійно - запальними захворюваннями шиї, з зобом дифузним, вузловим, токсичним (базедовою хворобою), лімфогранульоматозом, лімфосаркомою, раком гортані, стравоходу;

· надати невідкладну допомогу при травмах та опіках шиї.

Оволодіти навичками ІІІ

· догляду за хворими з захворюваннями органів шиї;

· першої допомоги в разі поранень шиї, механічної та опікової травми стравоходу;

· першої допомоги та невідкладному звільненню дихальних шляхів від сторонніх предметів гортані й трахеї.

ІІІ. Методичні вказівки щодо самостійної підготовки

а) Конспект лекції.

Захворювання щитоподібної залози

Воло –це обмежене або дифузне збільшення щитоподібної залози, не пов’язане з запальним процесом чи новоутворенням. Зобну хворобу за розміром щитоподібної залози поділяють: 0 – щитоподібна залоза не пальпується або розмір її часток не перевищує розмір кінцевої фаланги великого пальця пацієнта. Іа – залоза пальпується, розмір її часток більший за розмір кінцевої фаланги великого пальця пацієнта, але вона не візуалізується. Іб – залоза візуалізується при відхиленні голови пацієнта назад, збільшений перешийок. ІІ - залоза візуалізується при нормальному положенні голови, визначаються бокові долі. ІІІ - залоза візуалізується з відстані 5 м і більше. Форма шиї змінена. 1.Эндемічний зоб – зустрічається як масове захворювання в біогеохіміч-них провінціях з недостачею в природі йоду. Недостача йоду в організмі призводить до зниження рівня тиреоїдних гормонів і в щитоподіб-ній залозі утворюються аденоми, гіпертрофія та гіперплазія тканини залози. Клініка - збільшення залози від невеликих до дуже великих розмірів, яка здавлює трахею, судини, нерви. При ковтанні воло слідує за трахеєю. Напади кашлю. Загальна слабість, сонливість, мерзлякуватість, сухість шкіри. Діагностика: радіоізотопне сканування. 2.Эпідемічний зоб – в місцях скупчення людей великої кількості (казарми, школа). Пов’язують з нестачею вітамінів і інших причин. 3.Спорадичний зоб – одинокі випадки. Залежить від порушення ендокринної системи. Лікування: вузловий зоб підлягає хірургічному лікуванню. Операція: виділення зобу і видалення його з максимальним збереженням незміненої тканини залози, щоб не було гіпотиреозу. Після операції призначають йод (препарат йоду – тиреоїдин).

Дифузний токсичний зоб /базедова хвороба/. Частіше пов’язується із психічною травмою. Клініка: слабість, втомлювність,пітливість, почуття жару, тремор,тахікардія, плаксивість, втрата ваги, очні симптоми (екзофтальм, рідкі рухи повіками, відставання верхньої повіки від верхнього краю зіниці при погляді донизу, порушення конвергенції, потемніння шкіри верхньої повіки, припухлість повік), „рука мадонни”, інтенсивне окрашування губ і язика, підвищення основного обміну. Лікування: Терапевтичне лікування: загальноукріплюючі засоби, повітря, харчування, виключити шкідливі для здоров’я звички, препарати йоду. Оперативне: видалення значної частини щитоподібної залози). В післяопераційному періоді: · напівсидяче положення, щоб не напружувати м’язи шиї. · Слідкувати за пов’язкою на шиї. · Перші три доби годувати хворих рідкою їжею. · В 1 добу після операції може виникнути тиреотоксичний криз: тремор рук, неспокій, почервоніння лиця, тахікардія, часте дихання, підвищення Т до 40^0С. Повідомити лікарю. · Треба створити індивідуальний пост м/с. При видаленні паращитоподібних залоз, які регулюють обмін кальцію, можуть виникнути судоми. Призначають: в/в хлористий кальцій 10%, в/м гормон паращитоподібних залоз – паратиреоїдин. Рак щитоподібної залози. Часто як переродження вузлів зоба. Часто у жінок. Щільні вузли в паренхімі залози. Метастази в л/вузли шиї, середостіння, легені. діагностика: сканування, пункційна біопсія. Лікування: операція – видалення щитоподібної залози з л/вузлами і навколишньою клітковиною, променева терапія.

IV. Орієнтовна карта основи дій (ООД) для самостійної роботи

з теми:«Догляд за хворими з пошкодженнями та захворюваннями шиї»

№ з/п	Назва теми або її фрагменту	Кіл. год	Вид заняття	Зміст роботи	Форма контролю
	Догляд за хво-рими з ушкод-женнями та за-хворюваннями шиї			Провести диференційну діагностику між тиреотоксикозом і раком щитовидної залози	Перевірка та оцінка якості виконаної роботи шляхом програмова-ного контролю у ком-п’ютерному варіанті

V.Матеріали для самоконтролю

Тести

1. Після поранення шиї у хворої з’явилася блідість, сильний біль і свистоподібний звук у рані. Що з хворою:	гостра анемія асфіксія повітряна емболія клінічна смерть аспірація
2. Для нейтралізації лугу при опіку стравоходу застосовують оцтову, соляну кислоту в концентрації:	1. 1% 2. 3% 3. 5% 4. 7% 5.10%
3. У хворої встановлено: апатія, сонливість, підвищення апетиту; в анамнезі: субтотальна резекція щитоподібної залози. Вкажіть, яка патологія у хворої:	1. гіпотиреоз 2. мікседема 3. еутиреоїдний 4. гіпертиреоз 5.рак щитоподібної залози
4.Сторонні тіла стравоходу видаляють за допомогою:	1. бронхоскопу 2. ларингоскопу 3. трахеотомії 4. езофагоскопу 5.колоноскопу
4. Спосіб тимчасової зупинки кровотечі із сонної артерії при пораненні шиї:	1. пальцеве притиснення на протязі 2. накладання тугої пов’язки 3. дробне переливання крові 4. застосування фібринної плівки 5.тампонада рани
5. Спосіб остаточної зупинки кровотечі з сонної артерії при пораненні шиї:	1. застосування фібриногену 2. накладання джгута 3. накладання судинногопротеза 4. дробне переливання крові 5.застосування фібринної плівки
6. При пораненні трахеї розвивається:	тампонада правих відділів серця припинення серцевої діяльності гемоторакс пневмоторакс підшкірна емфізема лиця та шиї
7. Долікарська допомога при пораненні шиї з ушкодженням трахеї:	1. трахеотомія 2. накладання джгута 3. введення наркотичних анальгетиків 4. накладання асептичної пов’язки і термінова госпіталізація 5.накладання тугої пов’язки
8. Можливе ускладнення при пораненні шиї з ушкодженням яремної вени:	1. артеріовенозна аневризма 2. тромбоз яремної вени 3. повітряна емболія легеневої артерії 4. зниження зсідання крові 5.гемоторакс
9. Долікарська допомога при пораненні шиї з ушкодженням судин:	1. трахеотомія 2. зупинка кровотечі 3. введення наркотичних анальгетиків і госпіталізація 4. тепла грілка до місця поранення 5.введення повітропроводу
10. При пораненнях трахеї і гортані часто розвивається:	1. пневмоторакс 2. аспірацій на пневмонія 3. гемоторакс 4. повітряна емболія 5.масивна кровотеча
11. Долікарська допомога при сторонніх тілах стравоходу:	проковтувати шматочки щільної їжі постукування по спині удаване викликання блювання термінова госпіталізація пити багато води
12. Долікарська допомога при хімічних опіках стравоходу:	1. рясне промивання стравоходу і шлунка 2. первинна обробка опікової поверхні 3. створення повного спокою і міхур з льодом на ділянку шиї 4. проведення езофагоскопії 5.холод на ділянку шиї