Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
З дисципліни: «Медсестринство в хірургії»↑ Стр 1 из 5Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Комунальний заклад «Бердянський медичний коледж» Запорізької обласної ради
Розглянуто й схвалено на засіданні циклової комісії професійної та практичної підготовки Протокол № ____від «____» _______20 р. Голова циклової комісії_________ Л.В. Дараган
Робочий зошит
для позааудиторної самостійної роботи студентів З дисципліни: «Медсестринство в хірургії» Для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Студента (ки) ____________________________________ (прізвище, ім ’я по батькові) Курсу __________групи ____________________________ Спеціальність: «Сестринська справа» Викладач__________________________________________ VII семестр
Розроблено: Московчук В.І ., викладачем-методистом, спеціалістом вищої категорії, викладачем хірургії
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Мета самостійної роботи студентів: набуття додаткових знань, перевірка отриманих знань на практиці, вироблення фахових та дослідницьких вмінь та навичок. Головним завданням самостійної роботи є підвищення якості знань, формування пізнавальної активності, самостійності, позитивної мотивації, інтелектуальних умінь. Самостійна робота є однією з форм навчання, відіграє велику роль у навчанні, сприяє розширенню, поглибленню, закріпленню знань студентів, сприяє формулюванню навичок науково-дослідницької роботи, сприяє вмінню аналізувати науковий текст, вмінню давати оцінки суджень інших авторів, робити висновки та узагальнення. Створення робочого зошита спрямовано на посилення контролю за якістю самостійної підготовки студентів до аудиторних практичних занять, з метою здійснення зворотнього зв'язку між студентами та викладачем. Зошит для самостійної роботи студентів є звітною документацією студента про вивчення та виконання завдань програми з медсестринства в хірургії, він допоможе студентам здобути систематизовані знання на рівні сучасного стану медичної науки і створити ґрунтовну базу знань, допоможе краще оволодіти навчальним матеріалом. Викладач перевіряє і оцінює самостійну підготовку студентів по робочому зошиту. Оцінка являється складовою частиною загальної оцінки за практичне заняття.
Короткий тематичний план Спеціальність: «Сестринська справа» Дисципліна: «Медсестринство в хірургії»
Короткий тематичний план Самостійна робота Спеціальність: «Сестринська справа» Дисципліна: «Медсестринство в хірургії»
Короткий тематичний план Самостійна робота Рекомендована література
Тема: № 1 “ Загальні проблеми при догляді за хворими з хірургічною інфекцією ” II. Навчальні цілі заняття Оволодіти знаннями по: ІІІ · Клінічним ознакам, профілактиці, лікуванні та догляді за хворими на правець. · Гнильній неклостридіальній анаеробній інфекції, причини виникнення, особливості клініки та лікування. · Хірургічній проблемі СНІДу. · Діагностиці, хіміотерапії, санаторно-ортопедичному, оперативному лікуванні та реабілітації хворих на хірургічний туберкульоз. · Тактиці медсестри під час виявлення таких хворих. Хірургічна проблема СНІДу. ВІЛ-інфекція передається при використанні нестерильних голок, шприців, і інших медичних інструментів. Кров та інші біологічні рідини слід вважати потенційно зараженими, тому потрібно працювати в гумових рукавичках. Порізи і садна слід заклеювати водонепроникним пластирем. Під час проведення процедур ніс і рот захищають маскою, очі – окулярами. Надягають також халат і фартух. Руки слід мити до і після контакту з пацієнтом. Після процедури з високим ризиком інфікування руки миють з милом і обробляють етиловим спиртом. Якщо інфікований матеріал попадає на халат, це місце треба негайно обробити дезінфікуючим розчином. Потім дезінфікують рукавички, знімають халат і замочують його на 3 год в дер-ні (1% р-н мийного засобу при Т +500С) або скласти в бікси для автоклавування. Шкіру під забрудненим одягом обробляють 70% етиловим спиртом. Сучасна промисловість випускає одноразовий волого відштовхуючий медичний одяг і білизну, які виготовлені з не тканинного матеріалу – поліпропілену, рукавички з нітрилу з підвищеною міцністю. Взуття слід двічі обробляти ганчіркою, змоченою дезінфікуючим р-ном. Якщо інфікований матеріал попадає на шкіру або інші ділянки тіла, їх слід вимити теплою водою з милом. Потім обробити 6% р-ном перекису водню або 0,1% р-ном дезоксону, або 1% р-ном хлораміну, або 70% етиловим спиртом. Слизові оболонки ротової і носової порожнини обробляють слабким р-ном перманганату калію, очі промивають 1% р-ном борної к-ти або струменем води і слабким р-ном перманганату калію. Або закапують 1% р-н срібла нітрату (у ніс – 1% р-н протарголу). Ротову порожнину додатково полощуть 70% етиловим спиртом, слабким р-ном перманганату калію, 1% р-ном борної к-ти. У разі пошкодження шкіри (поріз, укол) з ушкодженої поверхні слід видалити кров. Шкіру обробляють 70% етиловим спиртом. Потім 5% спиртовим р-ном йоду.Для дезінфекції шкіри застосовують стериліум, стериліум-віругард, кутасепт Г, кутасепт Ф. Якщо інфікований матеріал попадає на підлогу, стіни,меблі чи обладнання, забруднене місце обробляють дезрозчином (6% р-ном перекису водню, 0,5% р-ном ДП-2 або сульфохлорантилом) – двічі протирають цим р-ном поверхню або занурюють в нього на 1 год. IV. Орієнтовна карта основи дій (ООД) для самостійної роботи з теми:«Загальні проблеми при догляді за хворими з хірургічною інфекцією»
Тема: № 2 “ Загальні проблеми при догляді за хворими з хірургічною інфекцією ” II. Навчальні цілі заняття Оволодіти знаннями по: ІІІ · Клінічним ознакам, профілактиці, лікуванні та догляді за хворими на правець. · Гнильній неклостридіальній анаеробній інфекції, причини виникнення, особливості клініки та лікування. · Хірургічній проблемі СНІДу. · Діагностиці, хіміотерапії, санаторно-ортопедичному, оперативному лікуванні та реабілітації хворих на хірургічний туберкульоз. · Тактиці медсестри під час виявлення таких хворих. Хворий, 45 років поступив у реанімаційне відділення зі скаргами на біль у горлі, затруднене ковтання, сіпання м’язів у рані. Об’єктивно: підвищений тонус м’язів і сухожильних рефлексів. Через 6 годин з’явився тризм, сардонічна посмішка, опістотонус. Який найбільш імовірний діагноз? А. правець Б. дифтерія В. стороннє тіло в трахеї Д. бронхіальна астма Е. гостра право шлункова недостатність 5. Бешиха, яка часто повторюється, приводить до ускладнення: А. лімфостаз Б. дерматоз В. екзема Д. флебіт Е. трофічна виразка
Відповідь студента до теми Тема: № 3 «Догляд за онкологічними хворими» Тест-підстава Класифікація пухлин
Відповідь студента до теми Тема: № 4 «Синдром порушення кровообігу. Змертвіння, виразки, нориці» Місцеве лікування гангрени · Видалення зертвілих тканин (нефректомія, некротомія) або органа. · Відновлення нормального кровопостачання тканин з допомогою своєчасної хірургічної обробки, зшивання судин, видалення емболів та тромбів. · Вологу гангрену намагаються перевести в суху. · На рани – спиртові пов’язки. · Некротичні ділянки змазують спиртовим розчином йоду. · Рану лікують відкритим способом. · При появі демаркаційноі лінії – ампутація. Тестові завдання.
Графічний диктант. Так V Ні -
Графічний диктант Так V, ні ---- 1. При струсі головного мозку відмічаються грубі ушкодження речовини мозку. 2. Для струсу головного мозку характерна ретроградна амнезія. 3. Для забою головного мозку характерні вогнищеві симптоми. 4. При здавлені головного мозку підвищення внутрішньочерепного тиску не спостерігається. 5. Параліч життєвих центрів довгастого мозку може наступити в результаті субдуральної гематоми. 6. При ліквореї із вуха рекомендують промивати слухові проходи перекип’яченою водою. 7. Симптом окулярів характерний для забою головного мозку. 8. При ЧМТ на перший план виступають загально мозкові симптоми. 9. “Світлий проміжок” характерний для забою головного мозку. 10. Велика кількість крові в лікворі характерна для субарахноїдальної гематоми
Відповідь студента до теми Тема: № 7 «Догляд за хворими з пошкодженнями та захворюваннями голови» Рани лиця Поверхневі або проникаючі в товщу тканин, в порожнину рота, носа, в орбіту ока. Часто ушкоджуються великі судини, нерви, слинні залози, їх вивідні протоки, спотворюється лице. При ушкодженні жувального м’яза – обмежене відкривання рота. При ушкодженні губ – затруднення прийому їжі, погана мова, слинотеча. При пораненні щік – утруднюється ковтання рідкої їжі, порушення ковтальних рухів. Характерна рясна кровотеча. ПМД: холод, стисна пов’язка, тампонада рани, знеболювання. ПХО рани – економне висічення тканин, шви знімають на 5-й день, для зшивання кінців рани застосовують кінський волос, тонкий капрон. Переломи нижньої щелепи Одинокі, множинні, подвоєні, осколкові, односторонні, двосторонні. Якщо перелом проходить через зубний ряд – відкриті. Клініка: · Біль при відкриванні чи закривані рота, · при натискуванні на підборіддя відмічається зміщення відламків, їх рухомість. · Розлади мови. · Порушення прикусу та функції жування, ковтання. · Відмічається посилення болю в місці перелому, якщо нижню щелепу хворого охопити знизу пальцями правої руки, при цьому великий палець помістити на правий кут щелепи і легко притиснути. Потім вказівний палець розміщують на жувальній поверхні зубів, а великим пальцем охоплюють основу нижньої щелепи, при цьому легкі рухи руки супроводжуються крепітацією. · Уводять вказівні пальці в зовнішній слуховий прохід хворого й перевіряють синхронність рухів головок щелепи – відставання однієї свідчить про перелом. · Двобічні переломи можуть ускладнюватися западанням язика та асфіксією. Переломи верхньої щелепи Частковий перелом або відрив альвеолярного відростка щелепи. Перелом у місці з’єднання щелепи з лобовою й виличною кістками. Перелом через виличну дугу, очну ямку, корінь носа. Клініка: · Головний біль, біль під час ковтання. · Подовження лиця. · Рухомість відламків щелепи. · Порушення прикусу. · Можуть супроводжуватися розладами дихання, ковтання, мови, кровотечею, мозковими и оболонковими симптомами, крововиливом в сітчатку очної ділянки. ПМД: якщо западіння язика, затруднення дихання – фіксувати язик шпилькою з ниткою або язикотримачем. Зупинка кровотечі. Знеболювання. Іммобілізація пращеподібною пов’язкою, п. вуздечка, пращеподібною шиною, стандартною пластмасовою шиною. Транспортують лежачи. Переломи кісток носа Клініка: деформація, кровотеча із носа, порушення носового дихання, симптом окулярів, зміщення носа вбік. При вколочених переломах кісток носа можлива перфорація передньої черепної ямки й лікворея, вкорочення спинки носа, крепітація. Усі переломи – відкриті. ПМД: зупинка або зменшення носової кровотечі. При кровотечі більше 3-5 хвилин – передня тампонада носа з допомогою тампону, змоченого 3 % розчином перекису водню або вазелиновим маслом. Рідше задня тампонада. В/в хлористий кальцій 10 % – 10 мл, в/м вікасол 2-4 мл., дицинон, амінокапронова кислота. Транспортують сидячи. Перелом виличної кістки Клініка: Деформація лиця. Неможливість відкрити рот, болісне жування, западіння лиця, часто травматичний гайморит, симптом окулярів, втрата чутливості в зоні іннервації підочноямкового нерва. Перкуторно визначається звук «розбитого горщика». Вивих нижньої щелепи. Двобічний і однобічний. Буває при зівоті, крику, ударі по нижній щелепі. Клініка: Сильний біль. При двобічному – рот не закривається, нижня щелепа висунута уперед, відвисає донизу й фіксована. При однобічному – рот півзакритий, підборіддя відхилене в здоровий бік. Вивихнута суглобова головка промацується з однієї сторони, попереду козелка вуха. Ковтання й мова затруднені, жування неможливе, слинотеча, жувальні м’язи напружені. ПМД: знеболювання, іммобілізація. Лікування: Вправлення: великі пальці, обмотані серветками, на корінні зуби, останні пальці під щелепу. Віддавлюють вниз, потім дозаду, одночасно піднімаючи підборіддя доверху. Застарілі вивихи – операція. Потім три тижні фіксація пращою. Догляд за порожниною рота, рідка їжа. Ушкодження носа Ушкодження носа трапляються часто при тупій травмі й пораненнях лиця. Ушкодження можуть супроводитися переломами носових кісток, зміщенням носової перегородки, розривами слизової оболонки носа з наступною носовою кровотечею. Для цих ушкоджень характерні деформація й зміщення носа. При пальпації відмічається зміщення кісткових відламків. Для уточнення діагнозу й характеру перелому проводять рентгенографію. Перша допомога включає спинення кровотечі й вправлення відламків. Установлення носових кісток у правильне положення роблять під місцевою анестезією з наступною передньою тампонадою носа через обидві ніздрі. Тампони змазують стерильним вазеліном; Їх виймають через 2 дні. Для профілактики інфекції призначають антибіотики або сульфаніламідні препарати на кілька днів. Носові кровотечі. Вони розвиваються при травмі носа й переломах основи черепа і як ускладнення багатьох місцевих та загальних захворювань: поліпів і розширення судин слизової оболонки носа, гіпертонічної хвороби, гемофілії, цинги, перніціозної анемії, лейкозів, пороків серця та ін. Носові кровотечі можуть бути незначними, які досить швидко самостійно припиняються. При значних кровотечах кров потрапляє в носоглотку, заковтується хворим і виділяється з блювотними масами або при кашлі, внаслідок чого може складатися помилкове враження про легеневу або шлункову кровотечу. Лікування. При незначних кровотечах треба покласти хворого і ввести в ніздрю ватний тампон, змочений перекисом водню. Рекомендуються холодні примочки на спинку носа й холод на потилицю. При кровотечі зі слизової оболонки передньої частини перегородки застосовують припікання срібла нітратом (ляпісом), у тривких випадках вдаються до тампонади носа. При кровотечах з передньої частини носа роблять передню тампонаду, при тяжких кровотечах із задніх відділів застосовують задню (беллоківську) тампонаду. Задня тампонада носа. Через нижній носовий хід проводять гумовий катетер у ділянку носоглотки й далі в глотку. Захоплюють кінець катетера довгим пінцетом і виводять через рот назовні. Прикріплюють до кінця катетера подвійну шовкову нитку з тампоном, який відповідає розмірам носоглотки. Катетер, а за ним і шовкові нитки обережно витягують через ніс, у результаті чого тампон щільно закриває носоглотку. Кінці шовкових ниток відрізують від катетера й зав'язують над валиком з марлі біля зовнішніх носових отворів. При носових кровотечах, що виникають як прояв захворювань крові та інших загальних захворювань, показане відповідне лікування. IV. Орієнтовна карта основи дій (ООД) для самостійної роботи з теми:«Догляд за хворими з пошкодженнями та захворюваннями голови»
Тести
Тести
Тести
Познавательные статьи:
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 712; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.94.77 (0.019 с.) |