ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Програмне забезпечення комп’ютерів.



Програмне забезпечення комп’ютерів.

Класифікація програмного забезпечення.

В основу роботи комп’ютерів покладено програмний принцип, який полягає в тому, що комп’ютер виконує дії за заздалегідь заданою програмою. Цей принцип забезпе­чує універсальність використання комп’ютера: у певний момент розв’язується задача відповідно до вибраної про­грами. Після її завершення у пам’ять завантажується ін­ша програма, що розв’язує іншу задачу, і т. д.

Комп’ютерна програма – запис алгоритму розв’язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп’ютер.

Для нормального розв’язання задач на комп’ютері потрібно, щоб програма була налагодженою, не потребува­ла доробок і мала відповідну документацію. Стосовно ро­боти на комп’ютері часто використовують термін «про­грамний засіб».

Програмний засіб – програма або сукупність програм на носії да­них із програмною документацією, розроблених відповідно до стан­дартів та інших нормативних документів і придатних для викорис­тання за своїм призначенням.

Програмне забезпечення – сукупність програм, процедур і пра­вил, а також документація, що стосуються функціонування системи оброблення даних.

Програмне забезпечення ПК поділяють на такі основ­ні класи:

Ø операційна система (ОС) та сервісні програми;

Ø інструментальні мови і системи програмування;

Ø прикладні системи.

Операційна система і сервісні програми

Операційна система і сервісні програми є основними еле­ментами програмного забезпечення будь–якого комп’ютера.

Операційна система – сукупність програмних засобів, що забез­печують керування апаратними ресурсами обчислювальної систе­мні взаємодію програмних процесів з апаратурою, іншими проце­сами та користувачем.

Операційна система виконує такі функції: керуван­ня пам’яттю, введенням–виведенням, файловою системою, взаємодією процесів; диспетчеризація процесів; захист інформації; облік використання ресурсів; оброблення командної мови; фіксація різних подій, що виникають у процесі роботи, наприклад помилок, і відповідне реагу­вання на них.

Ядро ОС доповнюється набором сервісних програм. За їх допомогою виконують початкову розмітку магнітних дисків, установлюють параметри зовнішніх пристроїв, про­вадять тестування та оптимізацію роботи з ними, архіва­цію файлів, боротьбу з вірусами, стикування комп’ютерів у мережі та ін.

Операційна система і сервісні програми потрібні для роботи кожного комп’ютера. Вони, як правило, постача­ються разом із ним незалежно від сфери застосування.

У наш час найбільшого поширення набули такі ОС: Windows, Linux, OS/2 тощо.

Інструментальні мови і системи програмування

Ці засоби служать для розроблення програм. Команди, що виконує мікропроцесор, надходять у машинному коді. Кожна команда при цьому має вигляд послідовності нулів й одиниць. Писати програми машинною мовою незручно, а їх надійність низька. Тому програми розробляються мо­вою, зрозумілою людині (інструментальна мова), після чо­го спеціальна програма (транслятор) перекладає текст про­грами машинним кодом (транслюється).

Інструментальні мови поділяються на мови низького рівня (близькі до машинної мови) та мови високого рівня (близькі до мови людини). До мов низького рівня нале­жать асемблери, а високого – Visual Basic, C++, Delphi, мови баз даних тощо.Системи автоматизованого проектування (САПР) дозволяють здійснювати креслення і конструювання різних механізмів за допомогою комп'ютера.

Інтегровані системи - поєднують в собі можливості системи управління базами даних, табличного процесора, текстового редактора, системи ділової графіки, а іноді й інші можливості.

Бухгалтерські програми - призначені для ведення бухгалтерського обліку, підготовки фінансової звітності та фінансового аналізу діяльності підприємств. З-за не сумісності вітчизняного бухгалтерського обліку з закордонним в нашій країні використовуються майже виключно вітчизняні бухгалтерські програми. Деякі з них призначені для автоматизації окремих ділянок бухгалтерського обліку - нарахування заробітної плати, обліку товарів, матеріалів на складах і т.д.

Програми-оболонки. Дуже популярний клас системних програм складають програми-оболонки. Вони забезпечують більш зручний та наочний спосіб спілкування з комп'ютером, ніж за допомогою командного рядка DOS.Многіе користувачі настільки звикли до зручностей, що надаються своєї улюбленої програмою-оболонкою, що відчувають себе без неї «не в своїй тарілці». Найбільш популярними програмами-оболонками є Norton Commander, Xtree Pro Gold, PC Shell з комплекту PC Tools. До складу операційної системи MS DOS, починаючи з версії 4.0, також входить власна програма-оболонка Shell (втім, не дуже популярна).

Операційні оболонки, на відміну від звичайних програм-оболонок, не тільки дають користувачеві більше наочні засоби для виконання часто використовуваних дій, але й надають нові можливості для запускаються програм. Найчастіше це:

· Графічний інтерфейс, тобто набір засобів для виведення зображень на екран і маніпулювання ними, побудови меню, вікон на екрані і т.д.;

· Мультипрограмування, тобто можливість одночасного виконання кількох програм;

· Розширені засоби для обміну інформацією між програмами.

Операційні оболонки спрощують створення графічних програм, надаючи для цього велику кількість зручних засобів, і розширюють можливості комп'ютера. Але платою за це є підвищені вимоги до ресурсів. Так, для ефективної роботи c Microsoft Windows необхідний комп'ютер АТ/386, який має 4 Мбайта оперативної пам'яті. Найбільш популярною програмою-надбудовою є Microsoft Windows, іноді використовується Desq View і значно рідше - інші оболонки (GEM, Geo Works та ін.)

Допоміжні програми (утиліти)

До системних програм можна також віднести велику кількість так званих утиліт, тобто програм допоміжного призначення. Нижче ми коротко опишемо деякі різновиди цих програм. Часто утиліти об'єднуються в комплекси, найбільш популярні комплекси Norton Utilities, PC Tools Deluxe і Mace Utilities.

Програми - пакувальники дозволяють за рахунок застосування спеціальних методів «упаковки» інформації стискати інформацію на дисках, тобто створювати копії файлів меншого розміру, а також об'єднувати копії декількох файлів в один архівний файл. Застосування програм - пакувальників дуже корисно при створенні архіву файлів, тому що в більшості випадків значно зручніше зберігати на дискетах, попередньо стислі програмами - пакувальниками. Слід зауважити, що різні пакувальники не сумісні один з одним - архівний файл, створений одним пакувальником, частіше за все не можна прочитати іншим.

Програми для створення резервних копій інформації на дисках дозволяють швидко скопіювати інформацію, наявну на жорсткому диску комп'ютера, на дискети або касети стримера.

Антивірусні програми призначені для запобігання зараження комп'ютерним вірусом і ліквідації наслідків зараження вірусом.

Програми для діагностики комп'ютера дозволяють перевірити конфігурацію комп'ютера (кількість пам'яті, її використання, типи дисків і так далі), а також перевірити працездатність пристроїв комп'ютера (перш за все жорстких дисків).

Програми динамічного стиснення дисків дозволяють збільшити кількість інформації, що зберігається на дисках шляхом її динамічного стиснення. Ці програми стискають інформацію при записі на диск, а при читанні відновлюють в її початковому вигляді.

Програми для автономного друку дозволяють роздруковувати файли на принтері паралельно з виконанням іншої роботи на комп'ютері.

Системи програмування

Навіть за наявності десятків тисяч програм для IBM PC користувачів може виникнути потреба щось таке, чого не роблять (або роблять, але не так) наявні програми. У цих випадках слід використовувати системи програмування, тобто системи для розробки нових програм.

Сучасні системи програмування для персональних комп'ютерів зазвичай надають користувачеві досить потужні і зручні засоби для розробки програм. У них входять:

компілятор, що здійснює перетворення програм на мові програмування в програму машинних кодах, або інтерпретатор, який здійснює безпосереднє виконання тексту програми на мові програмування високого рівня;

бібліотеки програм, що містять заздалегідь підготовлені програми, якими можуть користуватися програмісти;

В основу роботи комп'ютерів покладено програмний принцип керування, який полягає в тому, що комп'ютер виконує дії за заздалегідь заданою програмою. Цей принцип забезпечує універсальність використання комп'ютера: у певний момент часу розв'язується задача відповідно до вибраної програми. Після її завершення у пам'ять завантажується інша програма і т.д.

Програма - це запис алгоритму розв'язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп'ютер. Кінцевою метою будь-якої комп'ютерної програми є керування апаратними засобами.

Тому, щодо роботи на комп'ютері часто використовують термін програмне забезпечення (software), під яким розуміють сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи обробки даних.

Програмне та апаратне забезпечення у комп'ютері працюють у нерозривному зв'язку і взаємодії. Склад програмного забезпечення обчислювальної системи називається програмною конфігурацією. Між програмами існує взаємозв'язок, тобто робота безлічі програм базується на програмах нижчого рівня.

Базовий рівень

Базовий рівень є найнижчим рівнем програмного забезпечення. Відповідає за взаємодію з базовими апаратними засобами. Базове програмне забезпечення міститься у складі базового апаратного забезпечення і зберігається у спеціальних мікросхемах постійного запам'ятовуючого пристрою (ПЗП), утворюючи базову систему введення-виведення BIOS. Програми та дані записуються у ПЗП на етапі виробництва і не можуть бути змінені під час експлуатації.

Системний рівень

Системний рівень - є перехідним. Програми цього рівня забезпечують взаємодію інших програм комп'ютера з програмами базового рівня і безпосередньо з апаратним забезпеченням. Від програм цього рівня залежать експлуатаційні показники всієї обчислювальної системи. При під'єднанні до комп'ютера нового обладнання, на системному рівні повинна бути встановлена ​​програма, що забезпечує для решти програм взаємозв'язок із пристроєм. Конкретні програми, призначені для взаємодії з конкретними пристроями, називають драйверами.

Інший клас програм системного рівня відповідає за взаємодію з користувачем. Завдяки йому, можна вводити дані у обчислювальну систему, керувати її роботою й отримувати результат у зручній формі. Це засоби забезпечення користувацького інтерфейсу, від них залежить зручність та продуктивність роботи з комп'ютером.

Сукупність програмного забезпечення системного рівня утворює ядро ​​операційної системи комп'ютера. Наявність ядра операційної системи - це перша умова для можливості практичної роботи користувача з обчислювальною системою. Ядро операційної системи виконує такі функції: керування пам'яттю, процесами введення-виведення, файловою системою, організація взаємодії та диспетчеризація процесів, облік використання ресурсів, обробка команд і т.д.

Службовий рівень

Програми цього рівня взаємодіють як із програмами базового рівня, так і з програмами системного рівня. Призначення службових програм (утиліт) полягає у автоматизації робіт по перевірці та налаштування комп'ютерної системи, а також для покращення функцій системних програм. Деякі службові програми (програми обслуговування) відразу входять до складу операційної системи, доповнюючи її ядро, але більшість є зовнішніми програмами і розширюють функції операційної системи. Тобто, у розробці службових програм відслідковуються два напрямки: інтеграція з операційною системою та автономне функціонування.

Диспетчери файлів (файлові менеджери). З їх допомогою виконується більшість операцій по обслуговуванню файлової структури: копіювання, переміщення, перейменування файлів, створення каталогів (папок), знищення об'єктів, пошук файлів та навігація у файловій структурі. Базові програмні засоби містяться у складі програм системного рівня і встановлюються разом з операційною системою

Програми інсталяції (установки). Призначені для контролю за додаванням у поточну програмну конфігурацію нового програмного забезпечення. Вони стежать за станом і зміною оточуючого програмного середовища, відслідковують та протоколюють утворення нових зв'язків, загублені під час знищення певних програм. Прості засоби управління встановленням та знищенням програм містяться у складі операційної системи, але можуть використовуватися і додаткові службові програми.

Засоби комп'ютерної безпеки. До них відносяться засоби пасивної та активного захисту даних від пошкодження, несанкціонованого доступу, перегляду та зміни даних. Засоби пасивного захисту - це службові програми, призначені для резервного копіювання. Засоби активного захисту застосовують антивірусне програмне забезпечення. Для захисту даних від несанкціонованого доступу, їх перегляду та зміни використовують спеціальні системи, що базуються на криптографії.

Прикладний рівень

Програмне забезпечення цього рівня являє собою комплекс прикладних програм, за допомогою яких виконуються конкретні завдання (від виробничих до творчих, розважальних та навчальних). Між прикладним та системним програмним забезпеченням існує тісний взаємозв'язок. Універсальність обчислювальної системи, доступність прикладних програм і широта функціональних можливостей комп'ютера безпосередньо залежать від типу наявної операційної системи, системних засобів, що містяться у її ядрі й взаємодії комплексу людина-програма-обладнання.Прикладні системи.

Прикладні системи призначені для розв'язання за­дачі чи класу задач або для надання користувачеві пев­них послуг. Завдяки прикладним системам можуть роз­в'язувати свої професійні задачі користувачі комп'юте­рів, які не вміють програмувати. Прикладні системи ще називають пакетами прикладних програм. Вони поді­ляються на три групи:

Ø метод оорієнтовані;

Ø проблемоорієнтовані;

Ø загального призначення.

Прикладні програми.

Табличні процесори. Забезпечують зручну роботу з великими масивами чисел та іншої інформації, наданої у вигляді таблиць. При роботі з табличними процесорами на екран виводиться прямокутна таблиця, у комірках якої можуть знаходитись числа, пояснювальні тексти та формули для розрахунків певних значень. Усі табличні процесори дозволяють перераховувати значення елементів таблиць за певними формулами, будувати за даними таблиць різноманітні графіки. Табличний процесор ms excel зі складу пакета Microsoft office має великі можливості для опрацювання діаграм і графіків та може використовувати таблиці, створені в інших табличних процесорах – lotus 1-2-3,Quattro pro.

Текстові процесори. Це потужні програми для роботи з текстом. Текстовий процесор MS WORD зі складу пакету MICROSOFT OFFICCE, чи не найпоширеніша у світі прикладна програма, можливості якої можуть бути порівняні з можливостями настільної видавничої системи

Системи управління базами даних. Такі програми дозволяють керувати великими інформаційними масивами – базами даних. Ms access зі складу пакета Microsoft office – зручний та потужний засіб управління базами даних, який має всі можливості реляційних баз даних і дозволяє створювати досить складні програмні застосування, з якими буде зручно працювати користувачеві.

Графічні редактори. Прикладні програми, що дозволяють створювати та редагувати малюнки на екрані комп’ютера. Звичайно користувачу надається можливості малювання прямих і кривих ліній, різноманітних геометричних фігур, створення написів різними шрифтом. Більшість графічних редакторів дозволяють обробляти зображення, отримані з допомогою сканерів.

Системи автоматизованого проектування (САПР). Програми, що дозволяють здійснювати креслення та конструювання різноманітних механізмів з допомогою комп’ютера. Найпоширеніші САПР- AutoCAD, ArchiCad.

 

2. Oпераційна система WINDOWS XP.

РОБОТА З ДОВІДКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ WINDOWS XP.

Windows має могутню довідкову систему, що дає можливість вивчати операційну систему і її компоненти, одержувати довідки та роз'яснення з незрозумілих питань, а також здійснювати пошук і усунення пошкоджень у системі. Вікно розділу довідкової системи має спільні риси з вікном папки (панель інструментів), з діалоговим вікном (елементи керування) і з вікнами деяких додатків, наприклад, з вікном Провідника (дві панелі).

На лівій панелі вікна є три вкладки: Содержание, Указатель і Поиск. Вкладка Содержание являє собою список за абеткою основних розділів довідки. Цією вкладкою користуються в тих випадках, коли відома тема, щодо якої потрібно одержати довідку, і, можливо, відомий розділ. Структура довідкової системи, що відкривається з цієї вкладки, найбільше відповідає структурі звичайної книжки, і, таким чином, цей режим можна використовувати для вивчення системи. Вкладку Указатель застосовують у тих випадках, коли потрібно одержати довідку щодо конкретного терміна. Вкладку Поиск використовують для встановлення кола розділів, що стосуються слова, питання, об'єкта, дії, які вас цікавлять.

Панель інструментів вікна довідкової системи містить кілька кнопок, що мають суто навігаційне призначення. Загальна націленість Windows на роботу з Інтернетом позначилася і на довідковій системі. Тут можна знайти засоби для підключення до Мережі й одержання звідтіля довідкової інформації. Довідкова система Windows організована таким чином, щоб оновлюватися через Інтернет за потреби. За задумом розробників, усі зміни Windows, проведені в компанії Місrosoft, мають негайно знаходити висвітлення на серверу компанії, а через нього й у зареєстрованих користувачів системи. Робота зі структурою категорій, розділів і статей довідкової системи, відображуваної на лівій панелі, не повинна становити труднощів навіть для користувачів - початківців. Закриті розділи та категорії відображаються значком згорнутої книжки, розкриті розділи – значком розгорнутої книжки. Конкретні статті відображаються значком розгорнутої книжки. Конкретні статті відображаються значком зі знаком питання. Клацнувши по статті, відкриваємо на правій панелі її зміст.

Вікна довідкової системи мають стандартні кнопки управління розміром вікна. Розмір вікна можна змінювати загальноприйнятим методом розтягування рамки за допомогою миші. Додаткова можливість – зміна співвідношення розмів лівої та правої панелей. Це виконується перетягуванням розділової смуги за допомогою миші при натиснутій лівій кнопці.

 

Література

1. Буров Е. Комп’ютерні мережі. – Л., 1999.

2. Керри Н. Праг, Мишель Р. Ирвин. Access для Windows 95. Библия пользователя (третье издание). – К., 1996.

3. Левин Д.Р., Рейнхольд А., Левин-Янг М. Internet для «чайников». – К., 1998.

4. Мак-Кракен Г., Райэн В., Спэнбауэр С., Спектор Л. Windows 98. Великое обновление // PC World Ukraine. - №9. – 1998. Література

1. Буров Е. Комп’ютерні мережі. – Л., 1999.

2. Керри Н. Праг, Мишель Р. Ирвин. Access для Windows 95. Библия пользователя (третье издание). – К., 1996.

3. Левин Д.Р., Рейнхольд А., Левин-Янг М. Internet для «чайников». – К., 1998.

4. Мак-Кракен Г., Райэн В., Спэнбауэр С., Спектор Л. Windows 98. Великое обновление // PC World Ukraine. - №9. – 1998.

Програмне забезпечення комп’ютерів.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.45.252 (0.014 с.)