ТОП 10:

різні допоміжні програми, наприклад відладчики, програми для отримання перехресних посилань і т.д.



Системи програмування, перш за все, розрізняються, природно, по тому, кокой мову програмування вони реалізують. Серед програмістів пишуть програми для персональних комп'ютерів, найбільшою популярністю користуються мови Сі, Сі + +, Паскаль, Бейсік

В основу роботи комп'ютерів покладено програмний принцип керування, який полягає в тому, що комп'ютер виконує дії за заздалегідь заданою програмою. Цей принцип забезпечує універсальність використання комп'ютера: у певний момент часу розв'язується задача відповідно до вибраної програми. Після її завершення у пам'ять завантажується інша програма і т.д.

Програма - це запис алгоритму розв'язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп'ютер. Кінцевою метою будь-якої комп'ютерної програми є керування апаратними засобами.

Для нормального розв'язання задач на комп'ютері потрібно, щоб програма була налагоджена, не потребувала доопрацювань і мала відповідну документацію.

Тому, щодо роботи на комп'ютері часто використовують термін програмне забезпечення (software), під яким розуміють сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи обробки даних.

Програмне та апаратне забезпечення у комп'ютері працюють у нерозривному зв'язку і взаємодії. Склад програмного забезпечення обчислювальної системи називається програмною конфігурацією. Між програмами існує взаємозв'язок, тобто робота безлічі програм базується на програмах нижчого рівня.

Міжпрограмний інтерфейс - це розподіл програмного забезпечення на декілька пов'язаних між собою рівнів.

Рівні програмного забезпечення являють собою піраміду, де кожен вищий рівень базується на програмному забезпеченні попередніх рівнів.

Базовий рівень

Базовий рівень є найнижчим рівнем програмного забезпечення. Відповідає за взаємодію з базовими апаратними засобами. Базове програмне забезпечення міститься у складі базового апаратного забезпечення і зберігається у спеціальних мікросхемах постійного запам'ятовуючого пристрою (ПЗП), утворюючи базову систему введення-виведення BIOS. Програми та дані записуються у ПЗП на етапі виробництва і не можуть бути змінені під час експлуатації.

Системний рівень

Системний рівень - є перехідним. Програми цього рівня забезпечують взаємодію інших програм комп'ютера з програмами базового рівня і безпосередньо з апаратним забезпеченням. Від програм цього рівня залежать експлуатаційні показники всієї обчислювальної системи. При під'єднанні до комп'ютера нового обладнання, на системному рівні повинна бути встановлена ​​програма, що забезпечує для решти програм взаємозв'язок із пристроєм. Конкретні програми, призначені для взаємодії з конкретними пристроями, називають драйверами.

Інший клас програм системного рівня відповідає за взаємодію з користувачем. Завдяки йому, можна вводити дані у обчислювальну систему, керувати її роботою й отримувати результат у зручній формі. Це засоби забезпечення користувацького інтерфейсу, від них залежить зручність та продуктивність роботи з комп'ютером.

Сукупність програмного забезпечення системного рівня утворює ядро ​​операційної системи комп'ютера. Наявність ядра операційної системи - це перша умова для можливості практичної роботи користувача з обчислювальною системою. Ядро операційної системи виконує такі функції: керування пам'яттю, процесами введення-виведення, файловою системою, організація взаємодії та диспетчеризація процесів, облік використання ресурсів, обробка команд і т.д.

Службовий рівень

Програми цього рівня взаємодіють як із програмами базового рівня, так і з програмами системного рівня. Призначення службових програм (утиліт) полягає у автоматизації робіт по перевірці та налаштування комп'ютерної системи, а також для покращення функцій системних програм. Деякі службові програми (програми обслуговування) відразу входять до складу операційної системи, доповнюючи її ядро, але більшість є зовнішніми програмами і розширюють функції операційної системи. Тобто, у розробці службових програм відслідковуються два напрямки: інтеграція з операційною системою та автономне функціонування.

Класифікація службових програмних засобів

Диспетчери файлів (файлові менеджери). З їх допомогою виконується більшість операцій по обслуговуванню файлової структури: копіювання, переміщення, перейменування файлів, створення каталогів (папок), знищення об'єктів, пошук файлів та навігація у файловій структурі. Базові програмні засоби містяться у складі програм системного рівня і встановлюються разом з операційною системою

Засоби стиснення даних (архіватори). Призначені для створення архівів. Архівні файли мають підвищену щільність запису інформації і відповідно, ефективніше використовують носії інформації.

Засоби діагностики. Призначені для автоматизації процесів діагностики програмного і апаратного забезпечення. Їх використовують для виправлення помилок і для оптимізації роботи комп'ютерної системи.

Програми інсталяції (установки). Призначені для контролю за додаванням у поточну програмну конфігурацію нового програмного забезпечення. Вони стежать за станом і зміною оточуючого програмного середовища, відслідковують та протоколюють утворення нових зв'язків, загублені під час знищення певних програм. Прості засоби управління встановленням та знищенням програм містяться у складі операційної системи, але можуть використовуватися і додаткові службові програми.

Засоби комунікації. Дозволяють встановлювати з'єднання з віддаленими комп'ютерами, передають повідомлення електронної пошти, пересилають факсимільні повідомлення тощо.

6. Засоби перегляду та відтворення. Переважно, для роботи з файлами, їх необхідно завантажити у "рідну" прикладну програму і внести необхідні виправлення. Але, якщо редагування не потрібно, існують універсальні засоби для перегляду (у випадку тексту) або відтворення (у випадку звука або відео) даних.

Засоби комп'ютерної безпеки. До них відносяться засоби пасивної та активного захисту даних від пошкодження, несанкціонованого доступу, перегляду та зміни даних. Засоби пасивного захисту - це службові програми, призначені для резервного копіювання. Засоби активного захисту застосовують антивірусне програмне забезпечення. Для захисту даних від несанкціонованого доступу, їх перегляду та зміни використовують спеціальні системи, що базуються на криптографії.

Прикладний рівень

Програмне забезпечення цього рівня являє собою комплекс прикладних програм, за допомогою яких виконуються конкретні завдання (від виробничих до творчих, розважальних та навчальних). Між прикладним та системним програмним забезпеченням існує тісний взаємозв'язок. Універсальність обчислювальної системи, доступність прикладних програм і широта функціональних можливостей комп'ютера безпосередньо залежать від типу наявної операційної системи, системних засобів, що містяться у її ядрі й взаємодії комплексу людина-програма-обладнання.Прикладні системи.

Прикладні системи призначені для розв'язання за­дачі чи класу задач або для надання користувачеві пев­них послуг. Завдяки прикладним системам можуть роз­в'язувати свої професійні задачі користувачі комп'юте­рів, які не вміють програмувати. Прикладні системи ще називають пакетами прикладних програм. Вони поді­ляються на три групи:

Ø метод оорієнтовані;

Ø проблемоорієнтовані;

Ø загального призначення.

Прикладні програми.

Табличні процесори. Забезпечують зручну роботу з великими масивами чисел та іншої інформації, наданої у вигляді таблиць. При роботі з табличними процесорами на екран виводиться прямокутна таблиця, у комірках якої можуть знаходитись числа, пояснювальні тексти та формули для розрахунків певних значень. Усі табличні процесори дозволяють перераховувати значення елементів таблиць за певними формулами, будувати за даними таблиць різноманітні графіки. Табличний процесор ms excel зі складу пакета Microsoft office має великі можливості для опрацювання діаграм і графіків та може використовувати таблиці, створені в інших табличних процесорах – lotus 1-2-3,Quattro pro.

Текстові процесори. Це потужні програми для роботи з текстом. Текстовий процесор MS WORD зі складу пакету MICROSOFT OFFICCE, чи не найпоширеніша у світі прикладна програма, можливості якої можуть бути порівняні з можливостями настільної видавничої системи

Системи управління базами даних. Такі програми дозволяють керувати великими інформаційними масивами – базами даних. Ms access зі складу пакета Microsoft office – зручний та потужний засіб управління базами даних, який має всі можливості реляційних баз даних і дозволяє створювати досить складні програмні застосування, з якими буде зручно працювати користувачеві.

Графічні редактори. Прикладні програми, що дозволяють створювати та редагувати малюнки на екрані комп’ютера. Звичайно користувачу надається можливості малювання прямих і кривих ліній, різноманітних геометричних фігур, створення написів різними шрифтом. Більшість графічних редакторів дозволяють обробляти зображення, отримані з допомогою сканерів.

Системи автоматизованого проектування (САПР). Програми, що дозволяють здійснювати креслення та конструювання різноманітних механізмів з допомогою комп’ютера. Найпоширеніші САПР- AutoCAD, ArchiCad.

 

2. Oпераційна система WINDOWS XP.

РОБОТА З ДОВІДКОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ WINDOWS XP.

Windows має могутню довідкову систему, що дає можливість вивчати операційну систему і її компоненти, одержувати довідки та роз'яснення з незрозумілих питань, а також здійснювати пошук і усунення пошкоджень у системі. Вікно розділу довідкової системи має спільні риси з вікном папки (панель інструментів), з діалоговим вікном (елементи керування) і з вікнами деяких додатків, наприклад, з вікном Провідника (дві панелі).

На лівій панелі вікна є три вкладки: Содержание, Указатель і Поиск. Вкладка Содержание являє собою список за абеткою основних розділів довідки. Цією вкладкою користуються в тих випадках, коли відома тема, щодо якої потрібно одержати довідку, і, можливо, відомий розділ. Структура довідкової системи, що відкривається з цієї вкладки, найбільше відповідає структурі звичайної книжки, і, таким чином, цей режим можна використовувати для вивчення системи. Вкладку Указатель застосовують у тих випадках, коли потрібно одержати довідку щодо конкретного терміна. Вкладку Поиск використовують для встановлення кола розділів, що стосуються слова, питання, об'єкта, дії, які вас цікавлять.

Панель інструментів вікна довідкової системи містить кілька кнопок, що мають суто навігаційне призначення. Загальна націленість Windows на роботу з Інтернетом позначилася і на довідковій системі. Тут можна знайти засоби для підключення до Мережі й одержання звідтіля довідкової інформації. Довідкова система Windows організована таким чином, щоб оновлюватися через Інтернет за потреби. За задумом розробників, усі зміни Windows, проведені в компанії Місrosoft, мають негайно знаходити висвітлення на серверу компанії, а через нього й у зареєстрованих користувачів системи. Робота зі структурою категорій, розділів і статей довідкової системи, відображуваної на лівій панелі, не повинна становити труднощів навіть для користувачів - початківців. Закриті розділи та категорії відображаються значком згорнутої книжки, розкриті розділи – значком розгорнутої книжки. Конкретні статті відображаються значком розгорнутої книжки. Конкретні статті відображаються значком зі знаком питання. Клацнувши по статті, відкриваємо на правій панелі її зміст.

Вікна довідкової системи мають стандартні кнопки управління розміром вікна. Розмір вікна можна змінювати загальноприйнятим методом розтягування рамки за допомогою миші. Додаткова можливість – зміна співвідношення розмів лівої та правої панелей. Це виконується перетягуванням розділової смуги за допомогою миші при натиснутій лівій кнопці.

 

Література

1. Буров Е. Комп’ютерні мережі. – Л., 1999.

2. Керри Н. Праг, Мишель Р. Ирвин. Access для Windows 95. Библия пользователя (третье издание). – К., 1996.

3. Левин Д.Р., Рейнхольд А., Левин-Янг М. Internet для «чайников». – К., 1998.

4. Мак-Кракен Г., Райэн В., Спэнбауэр С., Спектор Л. Windows 98. Великое обновление // PC World Ukraine. - №9. – 1998. Література

1. Буров Е. Комп’ютерні мережі. – Л., 1999.

2. Керри Н. Праг, Мишель Р. Ирвин. Access для Windows 95. Библия пользователя (третье издание). – К., 1996.

3. Левин Д.Р., Рейнхольд А., Левин-Янг М. Internet для «чайников». – К., 1998.

4. Мак-Кракен Г., Райэн В., Спэнбауэр С., Спектор Л. Windows 98. Великое обновление // PC World Ukraine. - №9. – 1998.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.224.127.143 (0.012 с.)