Класифікація програмного забезпечення.

В основу роботи комп’ютерів покладено програмний принцип, який полягає в тому, що комп’ютер виконує дії за заздалегідь заданою програмою. Цей принцип забезпе­чує універсальність використання комп’ютера: у певний момент розв’язується задача відповідно до вибраної про­грами. Після її завершення у пам’ять завантажується ін­ша програма, що розв’язує іншу задачу, і т. д.

Комп’ютерна програма – запис алгоритму розв’язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп’ютер.

Для нормального розв’язання задач на комп’ютері потрібно, щоб програма була налагодженою, не потребува­ла доробок і мала відповідну документацію. Стосовно ро­боти на комп’ютері часто використовують термін «про­грамний засіб».

Програмний засіб – програма або сукупність програм на носії да­них із програмною документацією, розроблених відповідно до стан­дартів та інших нормативних документів і придатних для викорис­тання за своїм призначенням.

Програмне забезпечення – сукупність програм, процедур і пра­вил, а також документація, що стосуються функціонування системи оброблення даних.

Програмне забезпечення ПК поділяють на такі основ­ні класи:

Ø операційна система (ОС) та сервісні програми;

Ø інструментальні мови і системи програмування;

Ø прикладні системи.

Операційна система і сервісні програми

Операційна система і сервісні програми є основними еле­ментами програмного забезпечення будь–якого комп’ютера.

Операційна система – сукупність програмних засобів, що забез­печують керування апаратними ресурсами обчислювальної систе­мні взаємодію програмних процесів з апаратурою, іншими проце­сами та користувачем.

Операційна система виконує такі функції: керуван­ня пам’яттю, введенням–виведенням, файловою системою, взаємодією процесів; диспетчеризація процесів; захист інформації; облік використання ресурсів; оброблення командної мови; фіксація різних подій, що виникають у процесі роботи, наприклад помилок, і відповідне реагу­вання на них.

Ядро ОС доповнюється набором сервісних програм. За їх допомогою виконують початкову розмітку магнітних дисків, установлюють параметри зовнішніх пристроїв, про­вадять тестування та оптимізацію роботи з ними, архіва­цію файлів, боротьбу з вірусами, стикування комп’ютерів у мережі та ін.

Операційна система і сервісні програми потрібні для роботи кожного комп’ютера. Вони, як правило, постача­ються разом із ним незалежно від сфери застосування.

У наш час найбільшого поширення набули такі ОС: Windows, Linux, OS/2 тощо.

Інструментальні мови і системи програмування

Ці засоби служать для розроблення програм. Команди, що виконує мікропроцесор, надходять у машинному коді. Кожна команда при цьому має вигляд послідовності нулів й одиниць. Писати програми машинною мовою незручно, а їх надійність низька. Тому програми розробляються мо­вою, зрозумілою людині (інструментальна мова), після чо­го спеціальна програма (транслятор) перекладає текст про­грами машинним кодом (транслюється).

Інструментальні мови поділяються на мови низького рівня (близькі до машинної мови) та мови високого рівня (близькі до мови людини). До мов низького рівня нале­жать асемблери, а високого – Visual Basic, C++, Delphi, мови баз даних тощо.Системи автоматизованого проектування (САПР) дозволяють здійснювати креслення і конструювання різних механізмів за допомогою комп'ютера.

Інтегровані системи - поєднують в собі можливості системи управління базами даних, табличного процесора, текстового редактора, системи ділової графіки, а іноді й інші можливості.

Бухгалтерські програми - призначені для ведення бухгалтерського обліку, підготовки фінансової звітності та фінансового аналізу діяльності підприємств. З-за не сумісності вітчизняного бухгалтерського обліку з закордонним в нашій країні використовуються майже виключно вітчизняні бухгалтерські програми. Деякі з них призначені для автоматизації окремих ділянок бухгалтерського обліку - нарахування заробітної плати, обліку товарів, матеріалів на складах і т.д.

Програми-оболонки. Дуже популярний клас системних програм складають програми-оболонки. Вони забезпечують більш зручний та наочний спосіб спілкування з комп'ютером, ніж за допомогою командного рядка DOS.Многіе користувачі настільки звикли до зручностей, що надаються своєї улюбленої програмою-оболонкою, що відчувають себе без неї «не в своїй тарілці». Найбільш популярними програмами-оболонками є Norton Commander, Xtree Pro Gold, PC Shell з комплекту PC Tools. До складу операційної системи MS DOS, починаючи з версії 4.0, також входить власна програма-оболонка Shell (втім, не дуже популярна).

Операційні оболонки, на відміну від звичайних програм-оболонок, не тільки дають користувачеві більше наочні засоби для виконання часто використовуваних дій, але й надають нові можливості для запускаються програм. Найчастіше це:

· Графічний інтерфейс, тобто набір засобів для виведення зображень на екран і маніпулювання ними, побудови меню, вікон на екрані і т.д.;

· Мультипрограмування, тобто можливість одночасного виконання кількох програм;

· Розширені засоби для обміну інформацією між програмами.

Операційні оболонки спрощують створення графічних програм, надаючи для цього велику кількість зручних засобів, і розширюють можливості комп'ютера. Але платою за це є підвищені вимоги до ресурсів. Так, для ефективної роботи c Microsoft Windows необхідний комп'ютер АТ/386, який має 4 Мбайта оперативної пам'яті. Найбільш популярною програмою-надбудовою є Microsoft Windows, іноді використовується Desq View і значно рідше - інші оболонки (GEM, Geo Works та ін.)

Допоміжні програми (утиліти)

До системних програм можна також віднести велику кількість так званих утиліт, тобто програм допоміжного призначення. Нижче ми коротко опишемо деякі різновиди цих програм. Часто утиліти об'єднуються в комплекси, найбільш популярні комплекси Norton Utilities, PC Tools Deluxe і Mace Utilities.

Програми - пакувальники дозволяють за рахунок застосування спеціальних методів «упаковки» інформації стискати інформацію на дисках, тобто створювати копії файлів меншого розміру, а також об'єднувати копії декількох файлів в один архівний файл. Застосування програм - пакувальників дуже корисно при створенні архіву файлів, тому що в більшості випадків значно зручніше зберігати на дискетах, попередньо стислі програмами - пакувальниками. Слід зауважити, що різні пакувальники не сумісні один з одним - архівний файл, створений одним пакувальником, частіше за все не можна прочитати іншим.

Програми для створення резервних копій інформації на дисках дозволяють швидко скопіювати інформацію, наявну на жорсткому диску комп'ютера, на дискети або касети стримера.

Антивірусні програми призначені для запобігання зараження комп'ютерним вірусом і ліквідації наслідків зараження вірусом.

Програми для діагностики комп'ютера дозволяють перевірити конфігурацію комп'ютера (кількість пам'яті, її використання, типи дисків і так далі), а також перевірити працездатність пристроїв комп'ютера (перш за все жорстких дисків).

Програми динамічного стиснення дисків дозволяють збільшити кількість інформації, що зберігається на дисках шляхом її динамічного стиснення. Ці програми стискають інформацію при записі на диск, а при читанні відновлюють в її початковому вигляді.

Програми для автономного друку дозволяють роздруковувати файли на принтері паралельно з виконанням іншої роботи на комп'ютері.

Системи програмування

Навіть за наявності десятків тисяч програм для IBM PC користувачів може виникнути потреба щось таке, чого не роблять (або роблять, але не так) наявні програми. У цих випадках слід використовувати системи програмування, тобто системи для розробки нових програм.

Сучасні системи програмування для персональних комп'ютерів зазвичай надають користувачеві досить потужні і зручні засоби для розробки програм. У них входять:

компілятор, що здійснює перетворення програм на мові програмування в програму машинних кодах, або інтерпретатор, який здійснює безпосереднє виконання тексту програми на мові програмування високого рівня;

бібліотеки програм, що містять заздалегідь підготовлені програми, якими можуть користуватися програмісти;