Батьківських зборах «мир вашому дому»

Даючи відповідь на запитання ан­кети, Ви маєте право вибрати лише одну.

1. Як Ви гадаєте, що хоче отри­мати дитина від сім'ї, в якій живе?

а) гарно налаштований побут;

б) радість спілкування;

в) спокій і захищеність. 2. Що Вас найбільше турбує в ро­дині?

а) здоров'я дітей;

б) гарне навчання;

в) трудова участь дітей у житті ро­дини;

г) настрій дітей і причини його змін.

3. Чи самотньо Вашій дитині в ро­дині?

а)так;

б) ні;

в) не знаю.

5. Яка з наведених нижче життє­вих установок є, на Вашу думку, найбільш значимою для дитини?

а) бути матеріально забезпеченою людиною;

б) зустріти любов;

в) мати багато друзів;

г) реалізувати свої інтелектуальні можливості.

6. Чи знає дитина про моральні та матеріальні проблеми Вашої родини?

а)так;

б) ні.

7. Чи має Ваша дитини власні сек­рети?

а)так;

б) ні;

в) не знаю.

8. Що означає для Вашої дитини вечір вдома?

а) радість спілкування;

б) можливість побути собою;

в) страждання і біль.

ФОРМА БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ «Закони життя родини, закони життя класу»

Нова зустріч і нова тема нашої роз­мови. Нам хочеться розпочати її урив­ком з твору великого драматурга Дав­ньої Греції Софокла. Тематика його творів актуальна і сьогодні.

 

Ты прав, мой милый. Предотцовской волей Все остальное отступить должно. Затем й молим мьі богов о детях, Чюб супостатов наших отражали Й другу честь умели воздавать. А в детях, если не нашел опори — Что скажем мьі о нем?

Не ясно ль всем, Что для себя он лишь

причину создал Й смех злорадний

для врагов своих? Софокл. Антігона.

Усі Ви маєте різну освіту, різні ха­рактери, різні погляди на життя, різні долі, але є одне, що об'єднує Вас — це ваші дгги, хлопчики і дівчатка, які мо­жуть приносити горе або радість.

Як і що потрібно зробити, щоб Ваша дитина приносила лише щастя, щоб одного дня можна було сказати собі:

«Життя відбулося!»

Сьогодні ми спробуємо збагнути формулу батьківської педагогіки. Нехай кожен із батьків візьме аркуш, який ле­жить перед ним на парті, і розгляне його: з одного боку він чистий, а на другому — вміщено текст. Це — роз­повідь про те, що педагог виявив у Вашій дитині за певний час, на що хоче звернути Вашу увагу. Ми ніколи не бу­демо вголос аналізувати проблеми, не­вдачі, прикрі ситуації дітей. Вони зали­шаться для індивідуального спілкуван­ня з класним керівником. Це стане на­шим з Вами законом спілкування, на­шою традицією батьківських зборів.

(Батьки читають і аналізують, мірку­ють про те, чи потрібна індивідуальна зустріч з класним керівником.)

Татусі! Матусі! Перед вами зашиф­рована формула законів виховання ди­тини в родині. Розшифруйте її.

Формула родини = 1/ єдність вимог +2/знач похв.. +3/тр. Учаасть+4/розподыл благ/1234= дитина

П'ятихвилинна музична пауза, поки батьки виконують завдання.

Запитання батькам: «Які ви отрима­ли результати? Які закони родини тут зашифровано?» Учитель пояснює за­кони — складові формули родини.

1-й закон. Закон єдності вимог батька і матері, запропонованих дн-тині.

2-й закон. Закон значимості по­хвали для дитини.

3-й закон. Закон посильної праці кожного члена родини в житті всієї родини.

4-й закон. Закон розподілу ма­теріальних і моральних благ між до­рослими 1 дітьми.

Якщо в родині дотримуються цих законів, якщо батько і матір оптимісти й друзі своєї дитини,—вона вщбудеться як людина, як особистість.

Наступний урок у розкладі батьків -діагностика. Минулого тижня в класі відбулася презентація візиток. Зразок такої візитки висить на дошці. Перед кожним з Вас лежить чиста візитка. Вам потрібно її заповнити замість Вашого сина чи дочки. Виконайте, будь ласка, це завдання. Тривалість роботи — 10 хвилин. Коли Ви впораєтеся з першою, робіть наступну. Порівняєте Вашу візит­ку з тією, котру заповнила Ваша дити­на. Зробіть висновки.

Кожен із Вас отримує в подарунок закони життя в родині. Обговоріть іх вдома, в колі сім'ї. Зробіть серйозний висновок з проблеми: наскільки добре Ви знаєте свою дитину.

Орієнтовний план проведення батьківських зборів

«Психологічний розвиток підлітків ((перехідним вік)»

Структура особистості підлітка... Уній нема нічого сталого,

остаточного й нерухомого. Усе в ній —

зміна, все тече. Л.С.Виготський

Запитання для обговорення

1. Виступ психолога:

а) важкий вік;

б) фізичний стан учнів;

в) психіка підлітка;

г) якими бачать себе підлітки. 2. Виступ класного керівника.

1. Епіграф до зборів — вислів Л.Виготського, одного з провідних психо­логів XX сторіччя, якого називають Моцартом у психології, напрочуд влучний. Розвиток підлітка — це початок пошуку себе, свого унікального «я». Це шлях становлення індивідуальності. Як часто батьки роблять перші помилки у вихо­ванні своїх дітей, говорячи дитині: «Не вирізняйся, будь такою (чи таким), як усі». У психології цей період називають періодом «бродіння» психіки, за ним настає період упевненості й рівноваги.

Цей період майже завжди відбувається болісно, це час проблем між дітьми і батьками. Більшість вважає, що завдан­ням батьків у цей період— стримуван­ня статевого інстинкту в дитини. Ця думка хибна і призводить до нових проблем.

Що ж є найголовнішим для дитини в цей період? Який логічний зв'язок ми мусимо зберегти?

Любов — довіра — розуміння — підтримка (слова на дошці).

любов +

довіра + +

розуміння + + +

підтримка + + + +

Як завважив гуморист, з кожним по­колінням діти стають все гіршими, а бать­ки — все кращими, отож, найбільш по­гані діти — це найкращі батьки.

2. Фізичне здоров'я дитини — осно­ва її успіхів у навчанні. Темпи фізично­го здоров'я і статевого дозрівання дітей різні, вони істотно впливають на особистісний розвиток дитини. У разі стате­вого дозрівання в 12 років — процес дозрівання триває 2 роки; відповідно у 13-13,5 — 3—3,5 роки; у 15 — 5-6 років. Ці відмінності у темпах дозріван­ня — причина багатьох негараздів і пе­реживань. (Роль чоловіка в родині). Акселерація і ретардація (останні 60— 80 років).

Акселерати — лідери в класах. До ЗО років — це міцні й соціальне присто­совані, але залежні від думки навко­лишніх, пересічні люди.

Ретарданти у дитинстві вразливі, зухвалі, прагнуть привернути увагу, відлюдкуваті, легко підкоряються, але до 30 років мають міцну душевну ос­нову і високі принципи.

За що бореться дитина?

• За те, щоб перестати бути ди­тиною.

• За припинення зазіхань на її фізичну сутність, недоторканність.

Вона шукає серед однолітків взірців для наслідування.

Висловлює протест проти зауважень, обговорень, особливо іронічних, із при­воду її фізичної дорослості.

У чому виявляється підвищений рівень тривожності (докладніше)?

Яких правил мають дотримува­тися батьки?

1. Допомогти дитині знайти ком­проміс душі і тіла.

2. Усі зауваження робити в добро­зичливому, спокійному тоні, без навішу­вання ярликів.

3. Докладно ознайомити дитину з будовою і функціями організму.

4. Варто пам'ятати, що поки розви­вається тіло дитини, хворіє і очікує до­помоги П душа.

ПСИХОЛОГІЧНА РОЗМИНКА

Аналіз педагогічних ситуацій

1. Дівчинка не хоче прибирати свою кімнату.

2. Хлопчик не стежить за собою тощо.

Як вирішити проблему? Обговорен­ня проблеми разом з батьками.

Психіку підлітків іноді називають пе­ріодом «гормональних витівок». Пошук і становлення свого «я» — це вивільнення від впливу дорослих і спілкування з од­нолітками. У родинах, де панує поваж­не ставлення до всіх і кожного, де ко­жен має право голосу, де всі мають права | і обов'язки, процес дорослішання відбувається не так болісно, майже без конфліктів.

Що повинні зробити батьки, щоб зберегти любов своїх дітей? Ці правила (на окремому аркуші паперу) пропону­ють батькам для ознайомлення.

1. У самостійності дитини не слід вбачати загрозу втратити Ті.

2. Пам'ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.

3. Хочете, аби дитина зробила те, що Вам потрібно, зробіть так, щоб вона сама цього захотіла.

4. Не перевантажуйте дитину опікою і контролем.

5. Не створюйте «революційну ситу­ацію», а якщо створили, вирішіть її мир­ним шляхом.

6. Не забувайте вислів Й.Ґете: «У підлітковому віці більшість людських чеснот виглядають як дивакуваті і негідні вчинки».

У переживаннях підлітків неабияке місце займають дружба і закоханість. Дівчата частіше за хлопців хочуть мати друга і майже завжди цього домагають­ся. Дівчата потребують взаєморозум­іння, співчуття, звільнення від самоти, хлопці — взаємодопомоги, розуміння.

У 4—7% випадків перша любов за­вершується шлюбом. Чому виникає за­коханість, ця найглибша потреба в інди­відуальних довірчих стосунках? Відмо­вити і позбавити — це означає зроби­ти нещасливим. Погано говорити про предмет закоханості—означає розлад­нати стосунки. Любов і сексуальність у розумінні підлітка—поняття протилежні. Наша оцінка — з позиції дорослої лю­дини.

1. Цю проблему за допомогою по­вчань вирішити не можна!

2. Вирішення проблеми стосунків чоловіка і жінки через призму взаємин удома.

Наприкінці зборів батькам дарують цей вірш на пам'ять.

Чем проповедь выслушивать, Мне лучше бы взглянуть. И лучше проводить меня, Чем указать мне путь. Глаза умнее слуха, Поймут все без труда-Слова порой запутаны Пример же — никогда. Тот лучший проповедник — Кто веру в жизнь провел. Добро увидеть в действии — Вот лучшая из школ. И если все мне показать — Я выучу урок.

Понятней мне движенье рук, Чем быстрых слов поток. Должно быть, можно верить И мыслям, и словам, Но я уж лучше погляжу, Что делаешь ты сам. Вдруг я неправильно пойму Твой правильный совет. Зато пойму, как ты живешь, По правде или нет.

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ «Дитяча агресивність» Форма роботи: круглий стіл.

Людина має здатність любити, і якщо вона не може знайти Ти застосування. вона починає ненавидіти, виявляючи агресію і жорстокість. До цього вона вдається, щоб утекти від власного ду­шевного болю...

Еріхфромм

Запитання для обговорення

1. Аналіз проблеми агресивності.

2. Вплив сім'ї на виявлення дитячої агресивності.

3. Заохочення, покарання в родині.

4. Закони подолання агресивності серед дітей.

5. Експрес-анкетування батьків з проблеми зборів.

Шановні мами і тата, дідусі і ба­бусі! Тема нашої нової зустрічі серй­озна і складна. Це тема жорстокості та агресивності наших дітей. На жаль, ці явища поширені серед нас, дорослих, і серед наших дітей. Що ж це за яви­ща і чи варто нам про них говорити? Напевне, що варто. Отож, розглянь­мо, що таке агресія і як ми, дорослі, можемо допомогти дітям Л перебо­роти.

Агресія в більш-менш розвинутому суспільстві завжди під контролем, але цей контроль буде ефективним на­стільки, наскільки в суспільстві розви­нені сили опору.

Що таке агресія? Агресія — це по­ведінка, що заподіює шкоду предме­ту чи предметам, людині чи групі лю­дей. Агресія може виявлятися фізич­но (дією) і вербальне (порушенням прав іншої людини без фізичного втру­чання).

У психології розрізняють два види агресії: інструментальну і ворожу. До інструментальної агресії людина вдаєть­ся для досягнення певної мети. Вона найбільш поширена серед малюків (я хочу забрати іграшку, предмет абощо). Школярі частіше виявляють ворожу аг­ресію, спрямовану на те, щоб заподія­ти комусь біль.

Дуже часто агресію, П вияв плута­ють з наполегливістю, завзятістю. Як Ви вважаєте, ці якості подібні? Що Вам більше до вподоби у вашій дитині: на­полегливість чи агресивність? Безумов­но, наполегливість. Ця якість порівня­но з агресивністю має соціальне виз­нані форми, бо не допускає образ, зну­щання тощо.

Рівень агресивності дітей змінюеться залежно від ситуації і має більший або менший ступінь вияву, але іноді аг­ресивність набуває сталих форм. При­чин для такої поведінки багато: стано­вище дитини в колективі, ставлення до неї однолітків, стосунки з вчителем і т.ін.

Стійка агресивність деяких дітей ви­являється в тому, що вони інакше, ніж інші, тлумачать поведінку навколишніх, інтерпретуючи її як ворожу. До агресії більше схильні хлопчики. Вона є скла­довою чоловічого стереотипу, який культивується в родині і засобах масо­вої інформації.

Насамперед можна вивчити пробле­му ставлення дітей до телепрограм. Запитання записують на дошці. Відповіді аналізує класний керівник.

1. Які телепередачі ти вибираєш для перегляду?

2. Що тобі в них подобається?

3. Чи радишся ти з батьками при виборі телепередач?

4. Які передачі полюбляють твої батьки?

5. Які передачі ви дивитеся всією родиною?

	№запитання й
Хлопчики
Дівчатка
Батьки
Матері

 

Найчастіше причиною дитячої аг­ресії є ситуація в сім'ї.

1. Агресивна поведінка членів роди­ни в повсякденних життєвих ситуаціях:

галас, лайка, брутальність, принижен­ня одне одного, взаємні докори та об­рази. Психологи вважають, що найчаст­іше дитина виявляє агресивність у по­всякденному житті там, де вона щодня бачить агресію дорослих, яка стала нор­мою їхнього життя.

 

2. Непослідовність батьків у навчанні дітей правилам і нормам поведінки. Ця методика виховання дітей хибна тим, що в дітей не формується моральна осно­ва поведінки: сьогодні батькам зручно говорити одне, і вони нав'язують цю лінію поведінки дітям, завтра їм зручно говорити інше, і це інше знову нав'я­зується дітям. Це призводить до роз­губленості, озлоблення, агресії проти батьків та інших людей.

У вихованні можна назвати дві важ­ливі ознаки,які позитивно чи негатив­но впливають на формування дитячої агресивності: доброзичливість і відра­за.

Як впливає на подолання агресив­ності доброзичливість? Родина допо­магає дитині: а) перебороти труднощі;

б) використовує у своєму арсеналі. вміння слухати дитину; в) використо­вує під час спілкування щире, добре слово, ласкавий погляд.

Відраза, навпаки, стимулює дитячу агресивність. Їй характерна бай­дужість, уникнення спілкування, нетер­пимість і утиски, вороже ставлення до дитини. Несприйняття дитини створює умови для так званої «госпіталізації ди-тини». Що це таке? Самотність, "відсутність бажання спілкуватися з рідними, відсутність у сім'ї традицій, звичаїв, законів.

Величезне значення у вихованні дітей має заохочення: словом, погля­дом, жестом, дією. Дуже важить і по­карання, якщо:

а) до нього вдаються одразу після провини;

б) дитині пояснили, за що її пока­рано;

в) воно суворе, але не жорстоке;

г) воно оцінює дії дитини, а не її людські якості.

Караючи дитину, батько і матір ви­являють терпіння, спокій і витримку.