Тема8. Монополістична ринкова система

Питання для обговорення:

1. Поняття монополістичної ринкової системи та причини її виникнення. Основні типи монополістичної системи.

2. Ефективність функціонування монопольних ринкових систем.

3. Антимонопольне законодавство та антимонопольна практика. Обмеження монополізму в Україні.

Методичні поради. Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на те, що монополізм є об’єктивним явищем господарського життя і притаманний майже усім економічним системам. Особливо швидкого розвитку він набуває в ринковій економічній системі, починаючи з кінця ХІХ ст. Під господарським монополізмом розуміють появу та розвиток монопольних утворень – окремих потужних підприємств, господарських товариств, об’єднань підприємств, які виробляють значну кількість продукції даного виду, внаслідок чого:посідають домінуюче (монопольне) становище на ринку; набувають можливості впливати на процес ціноутворення, домагаючись вигідних для себе цін; мають можливість отримувати вищий, монопольний (економічний) прибуток. Причинами монополізму є: дія закону максимізації прибутку; вплив закону концентрації та централізації виробництва і капіталу; НТП, що створив умови для отримання техніко-економічних переваг для великих підприємств. Основними формами монопольних утворень є: природні монополії - ринкова ситуація, за якої мінімізація витрат на одиницю продукції досягається при наявності однієї фірми, що виготовляє даний продукт чи послугу; адміністративні монополії - монополії, що свідомо створюються державою шляхом надання виключних прав на виконання певного роду діяльності (виробництво тютюну, алкоголю); ринкові монопольні утворення, що закономірно виникають на останній стадії процесів концентрації та централізації капіталів у процесі конкурентної боротьби.

Переходячи до другого питання, з’ясуємо, що основними недоліками монополістичного господарювання є: практика встановлення монопольних цін та створення штучного дефіциту на змонополізованих ринках; гальмування НТП; неоптимальний розподіл і використання ресурсів. Як зазначив Нобелівський лауреат П. Самуельсон «…монополія – це економічне зло».

Вивчаючи третє питання, зазначимо, що історія розвитку монополізму є водночас історією боротьби з ним. Монополістична практика спричинилася до суттєвих втрат у добробуті населення, результативності національної економіки. За таких умов держава була змушена стати на захист конкуренції, проводити антимонопольну політику та законодавство, які не ставлять за мету заборону чи ліквідацію монопольних утворень, але намагаються здійснювати контроль за ними з ціллю недопущення зловживань монопольним становищем. У світі склалися дві моделі антимонопольного регулювання: американська модель, що носить заборонний характер, оскільки не дозволяє створення монополій, які послабляють конкуренцію; та Європейсько-Японська модель, яка забороняє не саму монополію, а зловживання монопольним становищем.

В Україні прийнято низку антимонопольних законів: «Про захист економічної конкуренції» (2001р.), «Про захист від недобросовісної конкуренції» (1996р.); створено Антимонопольний Комітет України.

Нові терміни та поняття

Адміністративна монополія – монополія, що створена державою, або виникла з державного дозволу.

Антимонопольна політика – політика, спрямована на обмеження та регулювання монопольних утворень.

Антимонопольне законодавство – юридичні закони, що визначають поведінку монопольних утворень, норми їх державного регулювання, санкції щодо порушників.

Домінуюче становище на ринку – можливість підприємця самостійно або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару.

Монополізм – наявність монопольних утворень, використання ними монопольної влади.

Монополістична конкуренція – ринкова ситуація, коли в галузі існують багато фірм, що виробляють диференційовану продукцію, внаслідок чого володіють певною монопольною владою.

Монопольні утворення – великі підприємства, об’єднання підприємств, які посідають домінуюче становище на ринку.

Монополія – окремі великі підприємства або об’єднання кількох підприємств, які виробляють абсолютну кількість продукції певного виду і тому впливають на процес ціноутворення, привласнюють монопольні прибутки.

Природна монополія – монополія, що існує в галузях, які найкраще функціонують за умови існування одного підприємства.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Які причини викликали появу монополізму?

2. У чому суть монополізму?

3. Які основні форми та типи монопольних утворень?

4. Які соціально-економічні наслідки має монополізація економіки?

5. Як співвідносяться конкуренція і монополія в сучасній ринковій економіці?

Теми рефератів

1. Конкуренція і монополія в сучасній ринковій економіці.

2. Природна монополія в сучасному світі та в Україні.

3. Монополізм в Україні та шляхи його подолання.

Основна література:

1.Макконелл К., Брю С. Экономикс. Т. 2. – М.: Республика, 1992. Гл. 34. – С. 221-254.

2. Основи економічної теорії. /За ред. Мочерного С./ - Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. – Т.5. – С. 175-204.

3. Основи економічної теорії: політ економічний аспект. /За ред. Г. Климка, В. Несторенка/ - К.: Вища школа – Знання, 1997 – Розд. 15. – С. 181-198.

Допоміжна література:

1.Ващишин А. Монополістичні тенденції та монополії в ринковій економіці. Текст лекції. – Львів, 1993.

2. Нестеренко О. Природна монополія: теорія та практика функціонування. //Економіка України – 1997, №10. – С. 37-45.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ І ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ З КУРСУ “Політична економія ”

Положення про реферат

1. Реферат є одним з етапів науково-дослідної роботи, його основні завдання:

1. Поглиблення теоретичних знань.
2. Розвиток у студентів здібностей узагальнювати і аналізувати результати, уміння працювати із спеціальною літературою.
3. Закріплення і розвиток практичних умінь і навичок творчого перенесення вивченої теорії для вирішення практичних завдань професійної діяльності.
4. Оволодіння фундаментальними основами майбутньої професії.

2. Для керівництва роботою студентів призначається керівник з числа професорсько-викладацького складу.

1. Керівник направляє пошукову діяльність студента при написанні реферату, допомагає визначити мету і завдання роботи, відібрати потрібні методи дослідження, рекомендує літературу, необхідну для початку дослідницької роботи.

2. Спільно із студентом керівник визначає етапи виконання роботи.

3. Зразкова тематика рефератів, склад наукових керівників і терміни написання, затверджені на засіданні кафедри, доводяться до відома студентів на перших заняттях.

3.Обов’язком студента при підготовці реферату є:

1. Відвідування консультацій свого керівника.

2. Самостійне вивчення рекомендованої літератури і закріплення навичок роботи з літературними джерелами.

3. Оволодіння навичками аналізу і узагальнення зібраного літературного матеріалу.

4. Оволодіння науковою логікою роботи, розуміння її мети, завдань, об’єкту і предмету дослідження, використовуваних методів і прийомів.

5. Вдосконалення уміння грамотно, літературною мовою висловлювати результати і робити самостійні висновки.

6. Оформлення роботи відповідно до вимог естетики, норм орфографії і загальних правил оформлення літератури.

7. Регулярний звіт перед своїм науковим керівником про виконання запланованих етапів роботи, інформування про отримані проміжні результати.

8. Суворе дотримання намічених термінів завершення етапів роботи, своєчасне представлення її керівнику і опонентам.

9. Захист виконаної роботи перед своїм науковим керівником або спеціально створеною для цього комісією.

Вибір теми.

Студентам пропонується тематика рефератів, яка відповідає робочій програмі і враховує специфіку учбового закладу.

Разом з тим студенту надається право вибору іншої теми, яка є початковим етапом або продовженням його практичної наукової роботи, враховує його особисті інтереси і схильності, здібності, а також рівень теоретичних знань і професійної практичної підготовки і надає можливість творчо підійти до її розробки.

Самостійно вибираючи тему, студенту необхідно врахувати наступні обставини.

По-перше, тема роботи повинна бути актуальною. Значущою ознакою актуальності теми є її відношення до проблем, над якими в даний час активно працюють учені.

По-друге, тема роботи повинна мати вихід на рішення практичних задач професійної діяльності.

По-третє, тема роботи повинна мати ясно обкреслені межі – чітко виділені завдання і предмет дослідження. Надмірно величезна тема не дозволяє вивчати проблему поглиблено. Це часто призводить до великої кількості емпіричних даних, що випадково залучаються, і врешті решт до поверхневого освітлення досліджуваної проблеми.

Знання і розуміння названих положень допоможе правильно вибрати конкретну тему роботи, а також певною мірою зумовлює успішність її виконання.

Вибрана тема обов’язково затверджується керівником.