Тема 3. Виробнича система, її структура, типи виробничих систем (2 год. )

Питання для обговорення:

1.Поняття і структура виробничої системи.

2. Економічні потреби та економічні блага.

3.Економічні ресурси.

4.Типи виробничих систем.

Методичні поради. Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на те, що виробнича система – це найбільш важлива підсистема економічної системи, що визначається як сукупність певних механізмів, способів і методів трансформації економічних ресурсів в економічні блага. Основою виробничої системи є процес виробництва, кінцевою метою якого є створення товарів та послуг для задоволення економічних потреб. Основними елементами виробничого процесу є продукт, що виробляється, економічні ресурси, які тісно взаємопов’язані та взаємодіють між собою у процесі виробництва, а також технологія.

Переходячи до вивчення другого питання, слід визначити, що економічні потреби – це бажання споживачів придбати і використати різні товари і послуги, які приносять їм корисність (тобто індивідуальна цінність, яку споживач надає певному товару або послузі). Економічні потреби людей безмежні, тобто повністю задовольнити їх неможливо. Товари і послуги класифікують: за способом використання (товари індивідуального вжитку – їжа, одяг, автомобілі, комп’ютери, та суспільні блага, які є неподільними); напрямом використання (предмети споживання, які безпосередньо задовольняють потреби споживачів – одяг, їжа, меблі, та інвестиційні, або капітальні блага, які використовуються у виробництві для отримання предметів споживання - інструменти, машини, обладнання); ступенем нагальності (продукти першої необхідності – їжа, одяг, медикаменти, та предмети розкоші – діаманти, золото); строком використання (продукти короткострокового та тривалого використання).

Розглядаючи третє питання, слід з’ясувати, що економічні ресурси – природні, людські і виготовлені людиною ресурси, використовуються для виробництва товарів і послуг, - поділяються на матеріальні (земля, капітал) і людські (праця, підприємницькі здібності). Їх спільною рисою є те, що вони рідкісні.

Переходячи до четвертого питання, слід звернути увагу на те, що виробничі системи змінюються в процесі історичного розвитку суспільства. Основні типи виробничих систем пов’язані з еволюцією трудової діяльності, вдосконалення знарядь праці і форм суспільної організації виробництва, змінами системи соціально-економічних відносин і цілей розвитку суспільства. Виробничі системи поділяються на до індустріальні, індустріальні, постіндустріальні.

Нові терміни та поняття

Виробнича система – це сукупність певних механізмів і методів трансформації економічних ресурсів в економічні блага.

Виробництво – це людська діяльність, спрямована на створення економічних благ.

Економічне благо – це річ, яка здатна задовольнити будь-яку людську потребу і яка може бути у розпорядженні людини для цих цілей.

Економічні потреби – це бажання споживачів при- дбати і використати різні товари і послуги, які приносять їм корисність.

Економічні ресурси – це усі природні, людські і виготовлені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.

Земля – це усі дарові природні ресурси, які застосовуються у процесі виробництва у натуральному вигляді, без обробки.

Капітал – це усі створені людиною виробничі знаряддя, які використовуються у виробництві товарів і послуг та доставленні їх до кінцевого споживача.

Корисність – це суб’єктивна (індивідуальна) цінність, яку споживач надає певному товару або послузі.

Перший закон Х.Х. Госсена (закон насичення потреб) – величина корисності при споживання кожної додаткової одиниці товару зменшується доки не досягне нуля в точці певного насичення. За точкою насичення бажання спожити будь-що перетворюється у відразу.

Праця – це свідома діяльність людини, за допомогою якої вона веде боротьбу з обмеженістю і прагне збільшити кількість товарів, необхідних для задоволення власних потреб.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Що таке виробничі системи? Визначить їх роль в економічній системі.

2. У чому полягає різниця між економічними і вільними або безплатними благами?

3. Охарактеризуйте і наведіть приклади товарів індивідуального споживання і суспільнихблаг.

4. Що таке економічні ресурси?

5. Які функції виконує підприємець?

Теми рефератів

1. Особливості функціонування виробничих систем у перехідній економіці України.

2. Виробнича система та її роль в національній економіці.

3. Історичний розвиток виробничих систем.

4. Становлення постіндустріальної виробничої системи.

Основна література:

1.Барр Р. Политическая экономия. Том 1.- М.6 Международные отношения. 1995. С. 10-17.

2. Башнянин Г., Бойчук І., Дубовий Б., Роміх А. Виробничі системи в перехідних економіках. – Львів: Коопосвіта, 1999. – С. 7-50.

3. Зайдель Х., Темен Р. Основы учения об экономике. – М.: «Дело Лтд», - 1994. – С. 7-78.

4. Макконелл К., Брю С. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика. Ч.1. Макроекономіка. – Львів: Просвіта, 1997. – С. 31-53.

5. Політична економія: Підручник у 2-х част. Ч.1. Загальна економічна теорія (Г. Башнянин, П. Лазур, В. Медвєдєв). – Київ, ІЗМН, 1997. – С. 37-48.

6. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навчальний посібник /За ред. З. Ватаманюка, С. Панчишина. – К.: Вид. дім Альтернативи, 2001. – С. 32-44.

Допоміжна література:

1. Долан Э. Дж., Линсей Д. Рынок: микроэкономическая модель. – Спб, 1992. – С. 7-29.

2. Основи економічної теорії /За ред. Мочерного С. – Тернопіль: АТ «Тарнекс», 1993. – С. 17-28, 96-100.

3. Туган- Барановський М. Політична економія. Курс популярний. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 63-103.

Тема 4. Виробничпа система: трансформація постійних ресурсів в продукти. Крива виробничих можливостей.

Питання для обговорення:

1. Повна зайнятість і повний обсяг виробництва.

2.Крива виробничих можливостей.

3.Закон зростання альтернативної вартості

Методичні поради. Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на те, що внаслідок рідкісності ресурсів обсяг виробництва є обмеженим: суспільство не здатне виробляти і споживати той обсяг товарів і послуг, який воно хотіло б отримати, тому прагне використовувати наявні ресурси ефективно – тобто бажає виробляти максимальну кількість товарів і послуг з обмежених ресурсів. Для досягнення ефективного використання ресурсів суспільство повинне забезпечити: А) повну зайнятість – використання усіх наявних для виробництва ресурсів; Б) повний обсяг виробництва – ресурси повинні використовуватися найефективніше, розподілятися так, щоб приносили найбільшу користь.

Переходячи до другого питання, з’ясуємо, що в економіці зайнятості і повного обсягу виробництва завжди існує проблема, які товари і послуги виробляти, а від яких відмовлятися. Ця проблема представлена кривою виробничих можливостей, яка відображає різноманітні комбінації двох товарів або послуг, які можуть бути вироблені в умовах повної зайнятості і повного обсягу виробництва в економіці з постійним обсягом ресурсів і незмінною технологією.

Вивчаючи третє питання, зазначимо, що якщо суспільство ефективно виробляє продукти у деякій точці кривої виробничих можливостей, то збільшення виробництва одного продукту вимагає зменшення іншого. Кількість інших продуктів, від якої доводиться відмовлятися, щоб отримати деяку кількість певного продукту, називається альтернативною вартістю цього продукту. Внаслідок відсутності повної взаємозамінності економічних ресурсів для виробництва кожної додаткової одиниці потрібного продукту ми відмовляємося від дедалі більшої кількості іншого продукту. У цьому проявляється закон альтернативної вартості.

Нові терміни та поняття

Повна зайнятість – це використання всіх наявних для виробництва ресурсів.

Повний обсяг виробництва означає, що ресурси слід використовувати найефективніше, розподіляти їх таким чином, щоб вони приносили найбільшу користь.

Розподільна ефективність означає, що ресурси скеровуються на виробництво тих товарів та послуг і в такому їх співвідношенні, яке найбажаніше для суспільства.

Ефективність у виробництві – це така ситуація, у якій за існуючого обсягу економічних ресурсів неможливо виробити більшу кількість одного товару, не зменшуючи кількість іншого товару.

Крива виробничих можливостей – відображає різноманітні комбінації двох товарів або послуг, які можуть бути вироблені в умовах повної зайнятості і повного обсягу виробництва в економіці з постійним обсягом ресурсів і незмінною технологією.

Альтернативна вартість певного продукту – це кількість інших продуктів, від якої доводиться відмовлятися, щоб отримати деяку кількість певного продукту.

Закон зростання альтернативної вартості: щоб отримати кожну додаткову одиницю потрібного продукту, ми повинні відмовлятися від дедалі більшої кількості іншого продукту.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. За яких умов досягається ефективне використання ресурсів?

2. Що таке ефективність? Який зміст вкладають економісти в цей термін?

3. Які припущення необхідно зробити при розгляді кривої виробничих можливостей?

4. У чому полягає економічний сенс закону зростання альтернативної вартості?

5. Який вигляд мала б крива виробничих можливостей при повній взаємозамінності ресурсів?

6. Визначить альтернативну вартість навчання в університеті.

Теми рефератів

1. Ефективність: поняття, види, методи виміру.

2. Досягнення ефективного використання економічних ресурсів в перехідних економіках.

Основна література:

1.Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка: Навч. посібник /За ред. З. Г. Ватаманюка та С. М. Панчишина. – 2-ге видання. – Львів: Інтереко, 1998. – С. 46-56.

2. Макконелл К., Брю С. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика. Ч.1. Макроекономіка. – Львів: Просвіта, 1997. – С. 31-53.

3. Самуельсон П. Економіка: Підручник. – Львів: Світ, 1993. – С. 25-36.

4. Самуельсон П.А., Нордгауз В. Д. Макроекономіка. – Київ: Основи, 1995. – С. 55-64.

Допоміжна література:

1.Барр Р. Политическая экономия. Том 1.- М.6 Международные отношения. 1995. С. 46-56.

2. Фишер С., Дорнбуш Р. Шмалензи Р. Экономика. – М.: Дело ЛТД, 1995. С. 5-9.

3. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Рынок: микроэкономичекая модель. – СПб, 1992. – С. 23. – 256с.