Гарантії здійснення виборчого права.

Однією з гарантій реального здійснення вільного волевиявлення становлена законом юридична відповідальність за порушення виборчого законодавства, причому в кожному з базових виборчих законів містяться загальні статті, якими ' запроваджується' інститут відповідальності за порушення виборчого законодавства, а свою юридичну регламентацію цей інститут отримує відповідно в чинному адмін-вному, криміна­льному, кримінально-процесуаль­ному, цив'їльно-процесуапьному законодавстві Адмін. відповіда­льність за певні порушення законодавства про вибори Президента і народних депутатів. Цією статтею встановлюється, що публічні заклики або агітація за бойкотування виборів, опублікован-ня ао поширення іншим способом неправдивих відомостей про кандидата у Президенти чи депутати, а також агітація за або проти кандидата в день виборів тягнуть накладання штрафу від трьох „ до шести офіційно встановлених мінімальних розмірів заробітної плати. Кримінальні правопорушення, пов'язані з порушенням виборчого законодав­ства, належать до злочинів, які посягають на суспіпьні відносини, пов'язані з формами, завданнями, змістом діяльності держави І посягають на політичні права громадян: права брати участь в управлінні державними справами, вільно обирати 'і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Кримінально-правовим захистом забезпечується насамперед здійс­нення виборчих прав. Ст. 127 Кримінального кодексу України передбачає, що перешко-джання шляхом насильства, обману, погроз, підкупу або іншим шляхом

50. Поняття і види референдумів. Особлива роль у системі народовладдя в Україні належить референдумові, як найбільш органічній і природній формі народовладдя. Справді, за своєю суттю референдум, як і інші форми народовладдя - вибори, народне обговорення і опитування, е правом реальної суверенної 1 верховної волі народу, проте за своїм змістом і Формою здійснення тобто за предметом і методом правового регулювання референдум істотно відрізняється від інших форм народовладдя. Волевиявленням народу у вигляді результаті голосування стверджується або ні винесений на референдум закон чи рішення. Це дає підстави характеризувати референдум як нормотворчу форму народовладдя. За територіальною ознакою референдуми подіпяються на: всеукраїнський: 2). місцевий, причому останній має два підвиди:а) референдум, що провадиться у межах Автономної Респубпіки Крим: б) референдум, що провадиться у межах інших адміністративно-територіальних одиниць Наступна класифікація видів референдумів пов'язана з предметом референдуму. Теорети­чно предмет референдуму - це питання, вирішення якого відбувається шляхом народного голосування. В даному разі залежно від предмету розрізняють наступні референдуми:!) обов'яз­кові - мають місце у випадках, копи з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом, окрім народного голосування, причому законом завжди чітко окреслено коло цих питань.

51. Принципи участі громадян у референдумах. Роль референдумів в регулюванні сусп-х відносин визначається з огляду на їхні основні соціальні функції. По-перше, референдум е одним із осн. інструментів реалізації права народного суверенітету І легітимізації владних рішень. Легітимі-зація рішень здійснюється як шляхом прийняття закону або рішення під час референдуму, так і шляхом підтвердження рішень орга­нів держ. влади з питань, що належать до виняткової компетенції референдумів через надання вищої юрид. сили в обох випадках законам та рішенням. Певний рівень легітимізації прийнятих рішень витримує­ться і при проведенні консультативних референ­думів, оскільки, за законом, їхні результати розглядаю­ться І враховуються держ. органами при прийнятті рішень. По-друге, референ­дум е однією, з основних форм реалізації права національного суверенітету, осктьки, за умов виконання певно конституційної проце­дури щодо всеукраїнського референдуму і виконання вимог закону щодо місцевих референдумів, громадяни України, представники певної нації і народності нашої країни можуть ініціювати проведення того чи іншого референдуму з питань, пов'язаних з конституційним чи законодавчим регулюван­ням їхніх національних прав і свобод. По-третє, референ­дум є одним із способів формування громадської думки. По-четверте, за умов демократичного суспільства референдум може бути використаний народом як протига рішенням органів державної впади та місцевого самоврядування, що не задовольняють інтереси громадян. Запро­вадження а Україні порядку проведення референдумів за народною ініциативою створює правові гарантії здійснення прямого народов­ладдя.

52.Демократичні засади підготовки і проведення референдумів.

Проведення всеукраїнських та місцевих референдумів регламентується Конституцією і Законом про всеукраїнський і місцеві референдуми. З точки зору порядку проведення референдум можна розглядати як референдний процес (іноді його називають референ-дарним процесом), який складається з відносно самостійних процедур, що здійснюються у певній послідовності: призначення референдуму; підготовка і проведення референдуму;голосування і визначення під­сумків референдуму; опубліко-аання і введення в дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом.У всеукраїнському та місце­вому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуаму досягли 18-ти років І постійно проживають відповідно на території України або області, району, міста, району в місті, селища, села.. Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової чи національної належності, статі, освіти, мови. ставлення до релігії, політичних поглядів, роду й характеру занять забороняється. Референдум е прямим: громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо. Голосування під час референдуму е таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається. Підготовка і проведення референдумів здійснюються на демок­ратичних засадах, відкрито і гласно. Першою стадією проведення референдуму є його призначення. Після завершення збирання підписів ініциативна група у триденний строк складає підсумковий протокол, в якому зазначається загальна кількість підписів, дата реєстрації ініциативної групи, дата закінчення збирання підписів. Підписні листи по акту передаються на зберігання у встановленому в законі порядук.Центральна комісія забезпечує реєстрацію документів, підбиває загальні підсумки збору підписів в цілому по Україні, про що складається протокол. Після прийняття рішення про призначення наступає друга стадія референдного процесу -підготовка проведення рефе­рендуму. Відповідно до Закону про всеукраїнський та місцевий референдуми створюються структури і умови, необхідні для проведення референдуму:дільниці для голосувань, комісії

53. Референтний процес в Україні.

У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18-ти років і постійно проживають відповідно на території України або області, району, міста, району в місті, селища, села.

Будь-яке пряме або непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової чи національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду й характеру занять забороняється.

Референдум є прямим: громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо.

Голосування під час референдуму є таємним: контроль за волевиявленням громадян не допускається.

Підготовка і проведення референдумів здійснюються на демократичних засадах, відкрито і гласно.

Першою стадією проведення референдуму є його призначення.

Після завершення збирання підписів ініціативна група у триденний строк складає підсумковий протокол, в якому зазначається загальна кількість підписів, дата реєстрації ініціативної групи, дата закінчення збирання підписів.

Підписні листи по акту передаються на зберігання у встановленому в законі порядку.

Центральна комісія забезпечує реєстрацію документів, підбиває загальні підсумки збору підписів в цілому по Україні, про що складається протокол.

Після прийняття рішення про призначення наступає друга стадія референдного процесу – підготовка проведення референдуму.

Відповідно до Закону про всеукраїнський та місцевий референдуми створюються структури і умови, необхідні для проведення референдуму: дільниці для голосувань, комісії по проведенню референдуму і списки учасників референдуму.

Найбільш відповідальну стадію референдуму становить голосування і визначення підсумків референдуму.

Проект Закону, рішення вважається ухваленим громадянами, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі.

Датою прийняття закону чи рішення вважається день проведення референдуму.

Тому будь-який результат (як позитивний, так і негативний) є рішенням самих громадян, їхнім волевиявленням.