ТОП 10:

Класифікація прав і свобод людини і громадянина



1. Виділяють права людини і права громадянина

2. Виділяють індивідуальні та колективні права і свободи. Особливістю інд прав є те, що вони можуть здійсн колективно, однак колективні права індивідуально здійснюватися не можуть (право на страйк — тільки колект; сповідувати реліг)

3. Основні і додатк права і свободи

4. За сферами сусп відносин виділ особисті (громад), політичні (публічні), соц, ек і культ права і свободи людини і громадянина.

 

Міжнар стандарти прав і свобод люд і громад

до міжнар стандартів прав і своб люд і гром належ такі МПА Загальна декларац прав людини 1948 10 груд, Міжнар пакт «Про громад та політ права »1966р та факультативні протоколи до нього, Міжнар пакт «Про економ, соц та культ права», Європ крнвенц «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 р з 11 веремня 1997 набула чинності в У. Згідно з ч 1 ст 9 КУ встановл, що зазнач міжнар док є частиною нац зак-ва У. Ч 2 ст 19 ЗУ «Про міжнар дог-ри У» встановлює принцип примату міжнародного права. Він означає, що якщо міжнародним дог-м, що набрав чинності в уст порядку закріпл інші правила, ніж ті, що передбач у зак-ві застосов правила міжнар дог-ру.

 

Особисті права і свободи люд і гром

 

Особисті (громад) права — це природ права, які люд одерж від народж. Держава визнає їх за людиною, оскільки вони утворюють життєво важливі умови існування людини. Ці права пошир на всіх людей, які перебувають на тер держави. Відповідальність за поруш цих прав встановл адм та крим зак-вом.

Право на життя (ст 27 КУ) — ніхто не може бути свавільно позбавлених життя. Держава зобов'язана захищати життя людини. Кожен має право захищати своє житя і доров'я, а також життя і здоров'я інших людей від протиправн посягань.

Особливості визначення меж втручання права врегулювання права на життя дослідж у межах науки біоетики. Згідно із нею можна виділити такі пробо питання: проблема часових меж поняття життя. Існує 2 точки зору на розуміння визачення моменту початку життя 1) від зачаття 2) від народження. За ЦК новонародж дитина може бути спадкоємуем того спадкодавця, який помер до її народж. Момент смерті людини встановл законодавчо відп до ЗУ про трансплантацію органів та інш анатомічних матеріалів людини від 16.07.99 р людина вважається померлою з моменту, коли встановлена смерть її мозку. Право приняття жінкою рішення про припин вагітності(аборт). Прав рег цього пит зазнає знач реліг впливу і в державах з сильним реліг впливом (католицьк, мусульм) аборт заборон, тоді як в інш Д це дозволяється. Однак сучасний підхід базується на тому, що життя людини недоторк, однак жінка в ежах визнач медичн нормами має право виріш питання про народж дитини.

Проблема смертної кари. Смертна кара відп до рішення КСУ від 29.12.99р №11-РП/99 була визнана не конституційною. 22.02.2000 У ратифікувала протокол № 6 до Європ конвенц про захист прав людини і основоположних свобод. Цим протоколом скасовувалася смертна кара, крім можливості її застосування за дії вчиені під час війни або невідворотної загрози війни. 28.11.2002р У ратифікувала протокол № 13 до Європ конвенц і зобов'язалася скасувати смертну кару за будь-яких умов.

Проблема евтаназії — сприсинення легкої смерті безнадійно хворому за його проханням з метою позбавити його від зайвих страждань. Буває активною і пасивною. В У евтаназія заборонена ч 4 ст 281 ЦК.

Право на повагу до гідностіст 28 КУ. Під гідністю людини пропонують розуміти сукупність її особист прав і свобод, реалізація яких дозволяє кожній люд стати і бути і залишатись особистістю.

Право на свободу та особисту недоторканнисть ст 29 КУ.

Право особистості на недоторканість житла ст 30 КУ. Гарантії реалізації цього права включають заборону проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду або обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невікладних випадках можливий інший встановлений законом порядок проникнення до житла або іншого володіння особи, проведення в них огляду або обшуку. Ст 379 ЦК визначає поняття житла і постанова Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №10.

Право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та невтручання в особисте і сімейне життя крім випадків, передбачених КУ. Ст 31,32 КУ — право на приватне иття людини — прайвасі. Приватне життя людини у теорії конституційного права визначається як той аспект життя людини, який не пов'язаний з її службовою, громадською діяльністю та який вона не бажає зробити надбанням інших. Приватне життя включає такі аспекти: інформаційна приватність — встановлення права збору та обліку персональних даних таких як інформація кредитних установ та медичні записи; тілесна приватність — захист від втручань стосовно фізичного стану людей; комунікаційна приватність — приватність поштових відправлень, телефонних розмов та інших видів комунікації; територіальна приватність — встановлення обмежень на втручання в домашнє та інше навколишнє середовище (напр робоче місце чи громадське оточення) ст 31, 32 КУ.

ЗУ про національну безпеку

Право на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію У, за винятком обмежень, встановлених законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну. Свобода пересування включ 2 аспекти: внутрішній, який передбачає свободу пересування кожного на тер У та свободу вільного вибору місця проживання та зовн аспект — свобода залишати територію України, а для громадян У свобода повертатися в Украну. Свобода пересування у внутр аспекті зазнала змін з моменту прийняття КУ. 14.11.2001 було прийнято рішення КСУ відп до якого інститут прописки, що являв собою дозвільнй порядок вибору особою місця проживання був визнаний неконституційним. 11 грудня 2003 року був прийнятий ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в У» згідня з яким запроваджено реєстрацію осіб за місцем їх перебування або проживання, що має повідомний характер. За цим ЗУ реєстрація місця проживання або місця перебування не може бути умовою реалізації конст прав та свобод люд і гром або інших прав та свобод а також не може бути підставою для їх обмеження. Реєстрація місця проживання особи передбачає, що громадяни У, іноземці або ОБГ, які постійно або тимчасово проживають в У зобов'язані протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати його. Така реєстрація здійснюється в день подання особою документів. Облік громадян, які проживають за кордоном здійснюється дипломатичними установами України. Якщо особа змінює адресу свого житла в межах адм-тер одиниці вона зобов'язана повідомити про це орган реєстрації протягом 10 днів. Місце перебування особи реєструється за її заявою протягом 7 днів з дня прибуття на нове місце перебування. Місце перебування — адм-тер одиниця на тер якої особа проживає менше 6 місяців на рік. До закону України «Про уповноваж ВР з прав людини» від 02.10.2012 були внес зміни, якими передюачаєтся створення національного привентивного механізму, тобто передбачається покладання на уповноваж з прав людини здійсн моніторингу щодо стану катувань інших жорстоких нелюдських або таких, що приниж гідність видів поводження та покарання. За результатами такого моніторингу уповноважений щорічно зобов'язаний готувати спец доповідь про стан справ у цій сфері. Зовнішній аспект права на свободу пересування регулюється ЗУ «Про порядок виїзду з У і в'їзду в У громадян У» від 21.01.94 зі змінами.

Громадянинові У може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта гром У для виїзду за кордон, а якщо він має паспорт то тимчасово відмовлено у виїзді якщо він обізнаний з державною таємницею. Якщо діють неврегульовані аліментні договорні або інші зобов'язання. Якщо застосовано запобіжний захід до особи за умоваіи якого заборонено виїзжати за кордон. Якщо особа засуджена за вчинення кримінального правопорушення. Якщо особа ухиляється від виконання зобов'язань за рішенням суду або інших органів. Якщо особа свідомо сповістила про себе неправдиві відомості. Якщо особа підлягає призову на строкову військову службу. Якщо щодо особи подано цивільний позов до суду до закінчення провадження у справі. Якщо за вироком суду особа визнана особливо небезп рецедивістом або перебуває під адміністративним наглядом міліції. Пп 3,4,5,9 не передбачають їх оскарження. Крім того ці питання регулюються ЗУ «про прикордонний контроль» від 5 лист 2011 та правилами перетинання держ кордону громадянами У, затв постановою кабміну в редакції від 25.08.2010 №724.

Право на свободу думки і слова та на вільне вираження своїх поглядів і переконань- закріпл ст 34 КУ. Законами, які деталіз це право є ЗУ Про інформацію, ЗУ про науково-технічну інформацію 25.06.1993, ЗУ про доступ до публічної інформації від 13.01.2011.

Цензура — це постійний контроль офіційної влади за змістом, випуском і поширенням друкованої, аудіо-візуальної та іншої продукції.

Право на свободу світогляду і віросповідання — ст 35 КУ. ЗУ «Про свободу світогляду та релігійні організації від 23.04.1991 зі змінами». У є світською державо, це обумовл тим, що церква і реліг орг в У відокремл від Д а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Держава в межах закону не втручається в діяльність релігійних орг та не фінансує їх. Всі релігії віросповадання та релігійні організації рівні перед законом. Реліг орг не викон держ функцій. Громадяни є рівними незалеж від їх ставл до релігії. В офіційн док ставлення до реліг не зазнач. Від священослужителів забороняється отримання відомості, під час сповіді віруючих.

До особистих відносять право користування рідною мовою, вільний вибір мови спілкування, навчання, виховання і творчрсті — ст 10 КУ і деталіз в ЗУ «Про державну мовну політику».

Право людини визначати і вказувати свою національну приналежність. Воно не передбачено КУ але передбачено міжнародними НПА.

 

Політичні права — можливість індивідуальної або колективної участі громадян у суспільно-політичному житті держави та у здійсненні державної влади, що забезпечується законом і публічною владою.

Як правило політичні права визнаються за громадянами.

До політичних прав і свобод відносять — право громадян брати участь в управлінні державними справами в всеукр та місц референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів держ влади та органів місц самоврядування; громадяни користуються рівним правом доступу до держ служби а також до служби в органах місцевого самоврядування — ст 38 КУ.

Право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення захисту своїх прав та свобод та здійснення своїх політ економ соц культ та інш інтересів за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки, громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав та свобод інших людей.

Право на свободу асоціації. Право на участь у профспілках з метою захисту своїх трудових і соц-економ прав та інтересів. Статус об'єднань громадян в У регул ст 36, 37 КУ. Статус громадських організацій та інших об'єднань визнач ЗУ «Про гром об'єдн» та ЗУ «Про політ партії в У».

Громадське об'єднання — добровільне об'єднання фіз осіб та/або юр осіб приватного права для здійснення та захисту прав та свобод задоволення суспільних зокрема економічних, соц, культ, еколог та інших інтересів. За орг-прав формою громадсьуі об'єднання може утв як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація — це громадське об'єднання засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка — це громад об'єднання, засновниками якого є юр особи приват правиа а членами можуть бути юр особи приват права та фіз особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юр особи або без такого статусу. Засновниками гром орг можуть бути фіз особи, які перебувають в У на законних підставах та досягли 18 років, а молодіжні і дитячі гром орг з 14 років. ЗУ «Про молодіжні та дитячі гром орг». Засновником гром орг не може бути особа, визнана судом недієздатною. Членами громадської орг можуть бути фіз особи, які перебувають в У на законних підставах і досягли 14 років (крім молодіжних і дитячих організацій).

Засновником гром спілки можуть бути юр особи приват права, в тому числі і гром об'єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками гром спілки не можуть бути політ партії, юр особи щодо яких прийняте рішення про їх припиненя або які перебувають в процесі припинення та юр особи приват права, єдиним засновником яких є одна і та ж особа. Засновником гром спілки не може бути юр особа, якщо її засновник внесений до переліку осіб, які здійсн терорист діяльн або до яких застосовано міжнар санкції. Членами гром спілки можуть бути юр особи приват права, в тому числі гром об'єднання зі статусом юр особи, а також фіз особи, які досягли 18 років та є дієздатними. Кількість засновників гром об'єднання не може бути менше 2. Утворення гром об'єднання здійснюється на установчих зборах засновників, про що складається протокол.

Гром об'єдн може бути зареєстроване або може бути легалізоване при повідомленні про своє утворення, що здійснюється протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів. Якщо гром об'єднання має намір здійсн діяльн зі статусом юр особи, воно підлягає реєстрації. Реєстрація гром об'єднання здійсн відп до ЗУ «Про держ реєстрацію юр осіб та фіз осіб підприємців». Реєстрація гром об'єднання здійсн безоплатно органами вик влади, на які покладено такі повноваження (держ реємтр служба) за місцем знаходж громад об'єднаня. Якщо гром об'єдн не має наміру отрим статус юр особи, воно повідомляє про своє утворення органи реєстрації. Якщо гром об'єдн зареєстроване воно може мати всеукр статус, якщо утворить свої відокремлені підрозділи у більшості адм-тер одиниць. Наявність всеукр статусу є добровільною і здійснюється за заявою гром об'єдн. Всі вони мають своє найменування, а ті що мають статус юр особи — можуть мати власну символіку.

Всі гром об'єдн повинні мати свій статут. Припинення діяльн: за рішення прийн вищ орг управління гром об'єдн шляхом саморозпуску, реорганізації; за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання. Гром об'єднання може буте заборон судом за позовом уповноваж орг з питань реєстрації, якщо гром об'єднання порушує ст 36,37 КУ та ст 4 ЗУ «Про гром об'єдн». Справа про заборону гром об'єднання розглядається в порядку встановл кодексом адмін судочинства.

Політична партія — зареєстроване згідне з законом добровільне об'єднання громадян, прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має на меті сприяти формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах. Політ партії створюються за ініціативою гром У, які досягли 18 років, необмеж судом у дієздатності та не перебувають у місцях позбавл волі. Рішення про створення політ партії має бути підкріпл підписами не менше 10 тис гром У, які мають право голосу на виборах зібраними у не менш як 2/3 областей У, міст Кієва та Севастополя, АРК. Пліт партія повинна мати програсму та статут, що затверджується на установчому з'їзді політичної партії. Членами політ партій можуть бути гром У, які досягли 18 років. Політ партія протягом 6 місяців з дня реєстрації в органах держ реєстр служби повинна забезп утворення та реєстрацію своїх місцевих орг не менш як у 14 адм-тер одиницях У. Припинення діяльності політичних партій може здійснюватися через заборону їх діяльності або анулювання їх реєстраційного свідоцтва або ліквідації(саморозпуску) або реорганізації. Політ партія може бути заборонена за поданням держ реєстр службою або ген прокурора у разі порушення встановл КУ та ЗУ вимог щодо ств і діяльн полі партій.

Свідоцтво про реєстрацію політ партій може бути анульоване, якщо протягом 6 місяців з дня реєстрації партія не реєструє місцеві осередки або якщо протягом 3 років з дня реєстрації виявлено недостовірні відомості у документах поданих на реєстрацію або якщо партія не висуває своїх кандидатів на виборах президента чи народних депутатів протягом 10 років. Анулювання свідоцтва здійсн за поданням держ реєстр служби до окружного адміністративного суду.

Право громадян збиратися без зброї і проводити походи, мітинги, демонстрації без зброї, про провед яких завчас сповіщ орг вик влади чи орг місц самовряд. Обмеж щодо реаліз цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей — ст 39 КУ. На сьогодні в У порядок реалізації цього права регулюється ЗУ «Про місцеве самоврядування в У» відп до пп3 пб ч1 ст 38 цього ЗУ вирішення питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій та інших масових заходів здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку належить до відань виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Відповідно до рішення КСУ від19.04.2001 №4-РП/2001 сповіщення про проведення масових заходів має здійснюватися громадянами через їх організаторів. Органи виконавчої влади чи місц самовряд можуть погоджувати з організаторами зібрань дату, час, місце, маршрут, умови, тривалість проведення заходів тощо. Указ президії ВР СРСР про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР від 28.07.1988р. Кодекс адміністративного судочинства ст 182,183.

Право на звернення відп до ст 40 КУ УСІ мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові зверненя або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службо осіб цих орг, які зобов'яз розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Порядок реалізації цього права визначається ЗУ «Про звернення громадян»від 2 жовтня 1996 р зі змінами. Звернення громадян — це викладені письмові або в усній формі пропозиції (зауваження), заяви(клопотання).

Пропозиція(зауваж) — зверн гром де висл порада, рекомендац щодо діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також думки щодо врегулювання сусп відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя тощо.

Заява — зверн гром з проханням посприяти реалізації закріплених КУ та законодавством прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліків діяльності підприємств, установ, організацій, нардепів, депутатів місц рад, посадових осіб.

Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу прав чи свобод.

Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист інтересів громадян, порушених діями або бездіяльністю або рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та посадових осіб.

У зверненні має бути зазначено: ПІП, місце проживання, суть порушеного питання у зверненні. Якщо зверненя є письмовим — воно має бути підписаним із зазначенням дати. Звернення може бути усним — викладене громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі або письмовим — надісланий поштою або перед громадянином до органу особисто або через уповноважену особу. Звернення може бути індивідуальним або колективним. Якщо звернення оформлено без дотрим цих вимог протягом 10 днів воно повернтається заявнику із зазначенням причини поверненя. Особа має право звертатися українською або іншою мовою прийнятною для сторін. Забороняється відмова в прийнятті і розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність або незнання мови звернення. Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж гром якщо таке питання вже було вірішене по суті, скарги від недієздатних осіб, а також скарги подані із порушенням терміну їх подання. Скарги можуть бути подані протягом 1 року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується але не пізніше 1 місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

Звернення громадян розглядаються і виріш у строк не більше 1 місяця. Якщо звернення не потребує додаткового вивчення відповідь на нього має надаватися невідкладно але не пізніше 15 днів. Якщо протягом 1 місяця немає можливості надати відповідь на звернення у зв'язку із тим, що протягом цього строку неможливо вирішити порушення у зверненні питання керівник органу, який розглядає звернення повідомляє про це громадянина і може продовжити строк розгляду звернення до 45 днів.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.140.184 (0.007 с.)