ТОП 10:

Т1 Конституційно-правове регулювання інституту громадянства в Україні



Конст права своди та обов'язки люд і гром в У

 

1. Поняття та види конст прав та обов'язків люд і гром

2. Міжнар стандарти прав і свобод люд і громад

3. Особисті права і свободи люд і гром

4. Політ права і свободи громадянам

5. Соц, ек та культ права і свободи

6. Конст обов'язки люд і гром в У

7. Мех реалізації, гарантії та захист прав і свобод люд і гром в У. Обмеження конст прав і свобод люд і гром

 

Конст (основні фундамент)права — права, що міст в Конст держави та міжнар-прав актах з прав людини. Виокремлення такої катег прав не означає, що всі інші права є другорядними, однак конст права є основою прав статусу індивіда, виходячи із чого встановлюються і інші (галузеві) права. Конст права визнач як суб'єктивні права, оскільки вони належать особі і тільки від неї залежить їх реалізація принанні в частині використання.

Іст розвиток прав і свобод людини включ кілька етапів. Ці етапи в теорії конст права називають поколіннями(хвилями) розвитку прав людини.

1хвиля — формування громадянських та політичних прав. Ці права зобов'язують Д утриматися від втручання у сферу особистої свободи і створюють умови для участі громадян у політ житті.

2 хвиля — 20ст — пов'яз із включ до конституції соц-економ прав. Для їх реалізації держава повинна вчиняти активні дії.

3 хвиля — 2 пол 20ст — пов'яз із необхідністю реагування конституціями на еколог, інформац, інші нови аспекти розвитку суспільства і держави. В конституціях закріплюються на безп навк середовище, на інформацію, на мир тощо.

Повторити співвіднош прав і свобод.

Приклади позит і негатив закріпл прав (по п'ять).

 

Обов'язок — це міра належної поведінки, у зв'язку із дуалізмом прав статусу люд і гром обов'язки як і права поділ на обов'язки людини і обов'язки громадянина.

 

Соціально-економічні і культурні права і свободи людини і громадянина

Існує 2 точки зору щодо розуміння сутності щодо соц та економ прав. Відп до 1ї т.з. Ці права не є правами в класичн розум а отже не підлягають захисту в судовому порядку. Відп до 2ї т.з. Перша позиція суперечить ст 22 КУ відп до якої конст права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а також в ст 8 КУ згідно з якою норми КУ є нормами прямої дії.

До ек прав віднос: право приват власн ст 41 КУ, право на підприємницьку діяльність ст 15,42 КУ, право громадян на користування об'єктами права публічної (суспільної) власності — власності укр народу державної та комунальної власності ст 13, 14 КУ.

До соц прав люд і гром віднос: право кожного на житло ст 47 КУ; право кожног на працю; право кожного хто працює на страйк ст 44КУ; право кожного хто працює на відпочинок ст 45 КУ; право громадян на соц захист ст 46 КУ; право кожного на достатній життєвий рівень ст 48 КУ; право кожного на охорону здоров'я, медичні послуги, мед страхування ст 49КУ — рішення КСУ від 29.05.2002 №10-РП/2002; право кожного на безпечне для життя і здоров'я людини довкілля.

Культурні права: право кожного на освіту ст 53 КУ — відп до ріш КСУ від 04.03.2004 №5-РП/2004 безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищ освіти без внес плати в держ і комун закладах на конкурсній основі в межах держ замовлення; право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, право на захист інтелектуальної власності, моральних і матеріальних інтересів що виник у зв'язу із різними видами інтелектуальної діяльності.

 

Конституційні обов'язки людини і громадянина

 

Механізм реалізації прав і свобод людини і громадянина

 

Гарантії — це передбачені КУ і ЗУ правові норми, за доп яких здійснюється охорона і захист прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Гарантії поділяють на нормативно-правові та організаційно-правові (інституційні).

Одним із органів, який забезпечує гарантування реалізації прав і свобод людини і громадянина в У є КСУ. ЗУ «Про КСУ» від 16.10.96 зі змінами передбачається особливості провадження у справах, що стосуються захисту прав і свобод людини і громадянина. Підставами для порушення питання щодо відкриття провадження у справах про відповідність норм чинного законодавства принципам і норм Конституції стосовно прав і свобод люд і гром є такі: наявність спірних питань щодо прийнятих та оприлюднених у встановленому порядку законі; виникнення спірн питань щодо конституційності прав актів виявлених у процесі загального судочинства; виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених органами виконавчої влади в процесі їх застосування та уповноваженим ВРУ з прав людини в процесі його діяльності.

Якщо виникає ситуація за п 2 суд загальної юрисдикції зупиняє розгляд справи і звертається до ВСУ. Крім того КСУ може здійснювати судовий захист прав і свобод людини і громадянина через офіційне тлумачення Конституції та ЗУ. Підставою для конст подання щодоо такого тлумачення є практична необхідність у з'ясування, роз'ясненні чи офіційній інтерепретації положень Конституції та законів. Суб'єктом звернення із конст поданням здійсн органи держ влади та орг місц самоврядування.

Фізичні особи (громадяни У, іноз та ОБГ) а також юр особи можуть звертатися до КСУ з питань офіційного тлумачення, якщо має місце неоднозначне застосування положень Конституції або законів судами, іншими орг держ влади, якщо суб'єкт права на конст звернення вважає, що це призвело або може призвести до порушення його конст прав і свобод.

Механізм гарантування прав і свобод людини і гром відіграє інститут омбудсмана. Статус уповноваженого в У рег ст 101 КУ відп до якої уповноваж здійсн парлам контроль і ЗУ «Про увовноваж ВРУ з прав людини» відп до цього ЗУ — завданням уповноваж є захист громадян У, іноземців та ОБГ, які перебувають на тер У, з метою створення належних умов для реалізації прав та свобод людини і громадянина. Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших органів влади. Він призначається на посаду та звільняється з посади ВРУ таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів строком на 5 років. Уповноваж може бути гром У, який досяг 40 років, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх 5 років проживає в У. Не може бути признач уповноваж особу, якщо ця особа має непогаш судимість за вчинення злочину. Посада уповноваж несумісна з будь-якими інш видами діяльн крім наукової, викладацької та творчої.

Уповноваж щодо порушень положень КУ, ЗУ, міжнар дог може вносити акти реагування у вигляді конст подання уповноваженого, подання уповноваженого.

Конст подання — акт реагування до КСУ щодо виріш питання про відповідність КУ, ЗУ чи інш акту ВРУ, акту През, кабмін, АРК офіційного тлумачення КУ і ЗУ.

Подання— акт, який вноситься уповноваженим до органів держ влади, орг місц самовряд, об'єднань громадян, підпр, установ, організацій їх мосад і служб особам для вжиття необх заходів щодо усунення порушень прав і свобод людини і громадянина.

Уповноваж отримує інформ про поруш прав і свобод через: за зверненням фіз осіб і їх представників, нардепіа, за власною ініціативою. Звернення до уповнва щодо поруш прав і свобод протягом 1 року після вияву таких обставин. За виняткових обставин цей строк може бути продовж до 2 років. Уповно не вивчає ті справи, щодо яких до суду подано заяву, скаргу або позов.

Протягом першого кварталу кожного року уповноважений представляє ВРУ щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина. Крім того уповноважений може представити ВРУ спец доп з окрем питань додерж прав і свобод. Після заслухов щорічної та спец доповіді ВРУ має прийняти постаноау а також забезпечити опублік доповідей в офіційн друк виданнях.

До зовнішніх механізмів відносять мех захиста прав і сводод в межах мміжнарожного універсального та регіонального захисту. Міжнар спец здійсн в рамка цн Релй ар ис га підставі Європ конвенц про права та свободи.

 

Обмеження прав і свобод людини і громадянина

-»- - можуть бути встановлені в силу існування надзвичайного або воєнного стану. Відп до ЗУ «Про правовий режим надзвич стану» та ЗУ «Про правовий режим воєнного стану».

 

 

ТЕМА

ТЕМА

Виконавча влада в Україні

 

1. Загальна теорія парламентаризму.

2. Конст-прав статус ВРУ.

3. Склад і структура ВРУ.

4. Компетенція ВРУ.

 

Слово парламент пох з франц мови і дослівно означає говорити.

Парламент — загальнонаціональний представницький орган держави, що в більшості сучасних конституцій визначається як носій законодавчої влади. Хоча іноді законодавча влада може належати не тільки парламенту, а і громадянам У через референдуми, іноді законодавчу функцію можуть реалізовувати інши органи. На сьогодні парламенти діють в понад 160 країнах світу. Крім законодавчої парламенти виконують такі функції: представницька, установча, парламентського контролю, бюдж-фін, міжнар зв'язків тощо.

Кожна держава як правило має свою специфічну назву парламенту (ВРУ, федеральні збори рос федерації, конгрес — США, кортеси в Ісп тощо). Найбільший вплив на діяльність парламенту має форма правління, що існує в державі. За парламентської форми правління (UK, Italy, Germany) парламент відіграє вирішальну роль у формуванні уряду. Уряд є відповідальним перед парламентом. Діяльність парламенту разом з тим може бути достроково припинена через його розпуск главою держави.

Парл з презид формою правл (Мекс) характеризується тим, що парл не бере участь у форм уряду, уряд перед ним не відповідальний, відсутній інститут розпуску парламенту.

Парл зі зміш формою правл (Укр, Фр). През-парл і парл-през.

Парл в д-х з рад моделлю орг держ влади (КНР, КНДР, Куба).

Парламентаризм — така система організації держ влади, для якої характерне визнання провідної або істотної ролі парламенту. При цьому парламентаризм не можна пов'язувати з якоюсь існуюч в державі формою правління. Явище парламентаризму притаман кожній демократич державі незалежно від існуючої в цій державі форми правління.

За часом виникнення парл поділ на давні (середньовічні) — Ісландії, Великобрит; парл часів нової історії, пов'яз з бурз рев — США, Франц; парл що виникли після 2 світ війни — Нім, Іт, Австр; новітні парл — колиш респ СРСР та Схід Європи.

За структурою: однопалатні (монокамерні) — Укр; двопалатні (бікамерні, бікамеральні) — верх і нижня палата, парл із сильн верх палат і слабкою верх палатою.

Як правило парл обир на 4-5 років шляхом прямих виборів. Хоча верхня палата форм через непрямі вибори. Структура парламенту: керівництво парламенту — голова парламенту, президія парламента, інші керівні органи; комітети і комісії, парл більшість і парл опозиц, парл фракція.

Функції:

1) законодавча

2) представницька

3) установча — передб формування держ органів та установ, призначен-ня чи обрання посадових осіб або участь парламенту у цих процедурах

4) функція парлам контролю — найчастіше об'єктом парлам контролю виступає виконавча влада, іноді парламент може контролювати главу держави, судову владу, місцеве самоврядування, збройні сили тощо, при цьому контроль над виконавчою владою найчастіше має політичний хар-р, тоді як контроль над всіма іншими суб'єктами має юридичний хар-р, тобто за відсутності порушення правовохї норми не можна притягнути відповідного суб'єкта до відповідальності. Окремі напрямки парлам контролю здійснюються через створені парламентом та йому підпорядковані органи (Рахункова палата, уповноваж з прав людини тощо). Парлам відповідальність уряду реаліз у 2х формах: вотум недовіри — результат парламентської ініціативи, що знаходить свій вияв у резолюції недовіри уряду. Вотум недовіри може бути конструктивним -коли парламент або палата приймаючи резолюцію недовіри визначають одночасно голову нового уряду; деструктивний — за якого парламент або палата достроково припиняють повноваження уряду і при цьому не вчиняють юридично значимих дій щодо формування його нового складу.

Відмова в довірі — має місце коли уряд сам ставить питання про довіру найчастіше у зв'язку із певним актом прийняття якого він вимагає від парламенту (в Україні не застосовується).

5) фінінсово-бюджетна функція — полягає перш за все у повноваженні парламентів затверджувати державний бюджет та встановлювати податки.

6) зовнішньо-політ або міжнар зв — поляг у ратифік та денонсації міжнар дог-в закріплені за парламентами право оголошувати війну та укладати мирні угоди.

7)функція призначення референдуму — ВРУ має право призначати всеукр реф з питання про зміну тер У.

8) судові повноваж — діяльн слідчих комісій; парламенти мають право порушувати перед судовими органами питання про обвинувачення вищих посадових осіб у вчиненні злочину — так парламенти наділяються правом застосовувати процедуру імпічменту, суть якої полягає в тому, що за рішенням парламенту вища посадова особа позбавляється посади у зв'язку із вчиненням злочину, після чого піддається звичайному судовому переслідуванню; право парламенту оголошувати амністію — амністія оголош законом.

 

Конст-прав статус ВРУ

 

ВРУ характеризується такими рисами парламенту: єдиність, загально-національність, представницький, колегіальний, виборний характер, однопалатність, постійнодіючий характер.

Єдиність ВРУ є осн ознакою ВРУ і означає, що в У відсутні інші органи законодавчої влади. Ця риса закріпл ст 75 КУ.

Загальнонаціональний характер — ВРУ представляє весь український народ — громадян У всіх національностей і виступає від імені всього народу.

Колегіальний хар-р ВРУ: ВРУ склад з 450 нардепів; ВРУ повноважна за умови обрання не менш 2/3 від її конст складу. Віповідно до ріш КСУ від 17.10.2002 № 17 — РП/2002 ВРУ є повноважною, тобто правомочною приймати закони та реаліз інші конст визнач повноваж за умови обрання не менше 2/3 від її конст складу і складенням новообраними депутатами присяги. Така вимога є умовою повноважності ВРУ протягом усього періоду скликання і не може розглядатися лише як підстава для відкриття першої мемії. Разом з тим постійна фізна присутність на засід ВРУ такоїж кількості депутатів не є необх. ВРУ може приймати з-ни і реаліз конст-визнач повноваж за умоави присутності на засіданні на момент голосування не менш тієї кількості депут згідно з КУ необхідна для прийняття відповідного рішення. Рішення ВРУ приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування — ч2 ст 84. ВРУ приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конст складу крім випадків, передбачених КУ (ст 91).

Виборний хар-р: проявл у тому, що він формується виключно шляхом виборів нардепів У.

Однопалатність — зумовлена перш за все тим, що У є унітарною державою.

Постійнодіючий характер: строк повноважень ВРУ становить 5 років. Нардепи здійснюють свої повноваження на постійній основі. ВРУ працює сесійно (ч1 ст 82 КУ). Чергові сесії ВРУ починаються 1 вівнорка вересня і 1 вівторка лютого кожного року. ВРУ збирається на першу сесію не пізніше ніж на 30й день після офіційного оголошення результатів виборів (ч 3 ст 82 КУ). Припин повноваж ВРУ у день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання (ч 1 ст 90 КУ).

ТАБЛИЧКА ВЗАЄМОДІЯ ВРУ ПРЕЗ СУД КСУ

 

Організація роботи ВРУ

 

1. Порядок формування складу ВРУ, підстави і порядок припинення її повноважень.

2. Поняття і види сесії ВРУ. Особливості підготовки і проведення 1ї сесії ВРУ нового скликання.

3. Порядок формування реєстрації та розпуску депутатських фракцій (руп)

4. Конст-прав статус парлам більшості і парлам опозиції в У.

5. Процедура обрання і відкликання голови ВРУ та його заступників. Повноваження голови ВРУ та його заступників.

6. Порядок підготовки чергових та позачергових сесій ВРУ.

7. Порядок проведення пленарних засідань ВРУ.

8. Акти ВРУ.

9. Парламентські слухання.

10. Апапрат ВРУ.

 

ст 90 КУ — вивчити

Відп до ст 90 КУ повноваження ВРУ припиняються в день відкриття першого засідання ВРУ нового скликання. Достроково припинити повноваження ВРУ може лише Президент України, якщо протягом 30 днів 1єї чергової сесії пленарне засідання не може розпочатися (ч 2 ст 90 КУ).

Відп до ріш КСУ від 19.05.2004 № 11 — РП/2004 дано тлумачення словосполуч протягом 30 днів не може розпочатися.

Якщо ВРУ обрана на позачергових виборах, що проведені після достроковго припинення През. Повноважень ВРУ попереднього скликання її повноваження не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання (ч 3 ст 90 КУ).

Повноваження ВРУ не можуть бути достроково припинені в останні 6 місяців строку повноважень Президента.

Ст 82 КУ встановлює, що ВРУ працює сесійно. Відп до ріш КСУ від 17.10.2002 № 17 — РП/2002 сесійний характер роботи ВРУ означає, що вона працює протягом певних періодів — сесій, на які вона збирається у строки, визначені КУ. За КУ сесії ВРУбувають чергові і позачергові. Відповідно до ст 83 КУ чергові сесії починаються першого вівторка лютого і першого вівторка березня кожного року, а завершуються не пізніше як за 45 та не пізніше ніж за 10 днів до початку наступ сесії. ВРУ може прийн постанову про зміну строків завершення строків.

Сесія ВРУ складається з засідань ВРУ, засідань комітетів, тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться в період між пленарними засіданнями, включає роботу депутатів у фракціях, групах та з виборцями.

Засідання ВРУ можуть бути пленарними, урочистими та у формі парламентських слухань.

Позачергові сесії із зазначенням порядку денного скликає голова ВРУ на вимогу Президента або не менше як третини від конституційного складу ВРУ.

Позачергова сесія скликається не пізніше ніж протягом 7 днів після вимоги скликання сесії. Про це видається розпорядж голови ВРУ, яке публікується в газеті Голос У, за 3 дні до відкриття сесії із зазначенням питинь, які планується розглянути.

Якщо в Україні введений воєнний або надзвичайний стан ВРУ збирається на позачергову сесію у дводенний строк з дня оголошення такого стану, який оголошується Президентом та працює до скасування воєнного чи надзвич стану (30 і може бути продовж до 60 днів). Голова ВРУ або його заступники визнач місце і час проведення засідання ВРУ, про що терміново повідомляють нардепів.

 

 

Т1 Конституційно-правове регулювання інституту громадянства в Україні

 

1. Принципи.

2. Понятя громадянства.

3. Поняття набуття і припинення громадянства в Україні.

4. КП статус іноземців, осіб без громадянства, біженців, закордонних українців та іммігрантів в Україні. Права притулку в Україні.

 

До принципів КП статусу людини і громадянини в Україні відносять:

1) людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторк і безпека є найвищ цінністю (ст 3)

2) конст принципи рівноправ'я:

а) рівність громадян перед законом (стосовно кожної особи закон повинен мати однакову силу впливу) — ч 1, 2 ст 24 КУ.

б) рівність прав жінки і чоловіка (гендерна рівність) — ч 3 ст 24 КУ — в розвиток цього принципу прийнятий ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків» від 8 вересня 2005р.

в) рівний доступ громадян до публічних посад — ч 2 ст 38

г) рівність у галузі політ прав — ст 38, 71

д) рівність у виборі професії та роду труд діяльн

е) рівність прав і обов'язків у шлюбі та сім'ї кожного з подружжя та рівність дітей, незалежно від походження та від того, чі народились вони у шлюбі, чи поза ним.

є) рівність перд судом — п 2 ч 3 ст 129

3) принцип невідчуджуваності та непорушності основних прав і свобод людини й громадянина (ст 21, 22), однак у випадках, передбачених КУ деякі права та свободи можуть бути обмежені. Такі обмеження можуть мати постійний характер (ч3 ст 34) чи тимчасовий, обумовл надзвич станом — ст 64. КУ встановлює перелік прав і свобод, які не можуть бути обмеж ні за якіх умов (особисті права і свободи — виписати)

4) принцип єдності конст прав та обов'язків - ст 23

5) принцип безпосередньої дії прав та свобод людини і громадянина(ч3 ст 8)

6) принцип невичерпності прав і свобод людини і громадянина(ч 1 ст 22)

7) принцип гарантованості прав і свобод людини і громадянина

 

Поняття громадянства України

 

Пон гром У відп до ЗУ «Про гром У» від 18 січ 2001 — це правовий зв'язок між фіз особою та У, який знах свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках. До гром У належ:

1. усі гром колиш СРСР які на момент проголош незалеж У постійно проживали на тер У

2. особи, незалеж від раси, кольору шкіри, політичних, релігіозних переконань, статі, етгіч та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на 13 листопада 1991р проживали в У і набули громадянство іншої держави

3. особи, які прибули в У на постійне проживання після 13 лист 1991р, і якими у паспорті гром СРСР органами внутр справ внесено запис гром У, а також їх неповнолітні діти, які прибули в У, якщо ці особи подали відп заяву

4. особи, які набули гром відповідно до ЗУ та міжнар дог У

 

Документами, які підтверджують належність до гром У є:

1) паспорт гром

2) ЗУ «Про єдиний держ демограф реєстр та док-ти що підтв громад У посвідчують особу чи її спец статус»

3) паспорт гром У для виїзду за кордон

4) тимчас посвідченя

5) посвідч особи моряка

6) посвідч члена екіпажу

7) посвідч особи на поверн в У

8) служб посвідч

 

Принципи гром У

- це основоположні засади, виходячи з яких рег відносини між гром та У.

До спец принципів гром належ:

1. принцип єдиного гром ст 4 КУ включає 2 аспекти:

а) передбач неможл існування в У гром адмін-тер одиниць. У є унітарною.

б) заборона існ подвійн гром(біпатризму) в У; означає, що якщо гром У набув гром чи підданства інш держ, то у віднос з У він визнається лише гром У. Так само якщо іноземець набув гром У, та у віднош з У він є гром лише У.

2. принцип запобіганя виникн випадків без громадянсва спрямований на те, щоб особа, яка набуває гром У, або виходить з гром не втратила гром у вип ненабуття гром У або іноземн Д(ЗУ «про гром У» ст 2)

3. принцип неможл позбавл гром У гром У (ч 1 ст 25 КУ). На відм від втрати гром, позбавл гром здійсн лише в недемократичн Д-х за політ мотивами і за відсутності чітко визн та вичерп підстав позбавл громад. Принцип неможл позбавл гром закріпл Загальною декларацією прав людини ч 1 ст 25 КУ та Європ конвенц про захист прав людини та свобод.

4. принцип визнання права громадян У на зміну громад У ч 1 ст 25

5. принцип неможл автоматич набуття громад У іноземцем або особою без гром внаслід уклад шлюбу з громад У або набуття гром У його дружиною або чол та автоматич припин громад одним із плдружя внаслідок припин шлюбу або гром У іншим з подружжя.

6. принцип рівності перед з-ном гром У незалеж від підстав в порядку і моменту набуття ними громадянства У (випливає із ст 24)

7. принцип збереж гром У незалеж від місця прожив гром У (принцип екстериторіальності) існ цього принципу обумовл закр у ст 33 КУ свободою гром У на пересування, вільний вибір місця прожив та право вільно плкидати тер У.

8. принцип гарант У піклув та захисту своїм громадянам, які перебувають за її межами ч 3 ст 25 КУ

9. принцип неможл вигнання або видачі гром У іншій Д ч 2 ст 25 КУ.

 

Видача (екстрадиція) — передача громад державою на тер якої він знах іншій державі для притягн його в цій Д до крим відповідальності. Питаня про видачу виник у разі коли гром вчинивши злочин за кордоном повертається у Д свої гром незалежн. Цей принцип також закр у ч 1 ст 10 КК, відп до якої гром У та особи, що пост прож в У не можуть бути видані іноземн Д для притягн до крим відп та видання до суду Д де він вчинив злочин.

Від видачи необх відрізн вигнання (експатріацію). Гром У не можуть бути вигнані за межі У, однак іноземці та апатриди можуть бути видворені за межі У.

 

Порядок набутя і припин гром У

 

Ці питання регул ЗУ «про гром У» та порядком провадж за заявами і поданнями з питань гром У і викон прийн ріш затв указом през від 27.06.06 №588.

Гром У набувається за такими підставами: За народж, за тер походж, за прийняттям, внасл поновл, внаслідок усиновл, внасл встановл над дит опіки або піклув, внасл влашт її в дит заклад, в дит будинок сімейн типу, прийомну сім'ю, або передачі на виховання в сім'ю патронатного виховання, внасл встановл над особою визн судом патронатн опіки, перебування у гром У одного з батьків, внасл вин батьківства/материнства або встановл такого факту, за міжнар договорами.

1. Набуття гром за народж (філіація) — являє собою надання Д-ою свого гром індивіду при його народж, незалеж від його волевиявл. Не потребує вчинення будь-яких дій, що підтверджує бажання набути гром.

Принципи: право крові, право ґрунту. Право крові означ що новонародж дитина набув гром своїх батьків незалеж від місця народж. Право грунту — навпаки. Гром У за народж є: 1) особа, батьки якої або один із них на момент її народж були гром У 2) особа, яка народ на тер У від осіб без гром, які пост прож в У на закон підставах 3) особи, які народ за межами У від осіб без гром які постійно прожив в У і не набули гром інш країни 4) особи які народ на тер У від іноземців, які на зак підст прожив на тер У і не набули гром жодного з батьків 5) особа що народ на тер У від батьків які є біженцями (або яким було надано притулок) і не набула гром жодн із батьків 6) особа яка народ в У від іноземця та особи без гром які пост прож в У і не набула за народж гром того із батьків який є іноземцем 7) новонародж дитина знайд на тер У батькі якої є невідомі.

2. Прийняття до гром (натуралізація) — це надання орг держ влади за наявн пев умов гром особами, які подали про це клопотання. До гром У мож буьи прийн дієздатні особи, які досягли 18 років та відп таким умовам: 1) визн і дотрим КУ та ЗУ 2) подання декларац про відсутн іноземн гром (для осіб без гром) або зобов'яз припин іноземн гром (для іноземців). Іноземці які прийн до гром У протягом 2х років зобов'яз припинити іноземн гром, отримавши про це док уповноваж органу відп держави. Якщо іноземці з незалеж від них причин не мож отримати такий док, вони подають декларацію про припин іноземн гром.

3. У разі безперевн прожив на тер У протягом ост 5 років. Безперевн прожив на тер У — це прожив в У особи якщо її разовий виїзд за кордон не перевищував 90 днів, а в сумі за рік 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперевн проживання виїзд особи за кордон у служб відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування або зміна особою місця проживання в межах У. Умова безперевного проживання не поширюється на осіб, які перебувають у шлюбі з громадянином У понад 2 роки або перебували у такому шлюбі якщо шлюб припинився внаслідок смерті другого із подружжя. Якщо особі надано статус біженця або притулок в У термін безперевн проживання встановл 3 роки з моменту отриманя такого статусу, а якщо особа в'їхала в У особою без громадянства то 3 роки з моменту в'їзду.

4. У разі отримання дозволу на імміграцію. Ця умова на прийн до гром не пошир на осіб, яким надано статус біженця або притулок, а також на іноземців та осіб без гром, які прибули в У до набрання чинності закону «Про імміграцію»(7 серпня 2001р) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання.

5. Особа повинна володіти держ мовоб, або розуміти її в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не пошир на сліпих, глухих та німих осіб. Довідка про володіння мовою видається навч закладом або місцевим органом виконавчої влади або виконавчим органом місцевого самоврядування.

6. наявн законних джерел існування — заробітня плата, прибуток від підприємн діяльності або власності, пенсію, стипендію, аліменти, соц виплати та допомогу власні фін заощадження, або фін допомогу від членів сім'ї, інших фіз та юр осіб, що мають законні доходи. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця або притулок в У.

Не прийм до гром особи, які вчинили злочин проти людства або геноцид; засуджені в У до позбавлення волі за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину з урахуванням рівня загрози для безпеки держави до погашення або зняття судимості; особи, які вчинили на тер інш держави діяння, визнане злочином, тяжким або особливо тяжким в У.

Датою набуття гром У через прийняття є дата видання відповідного указу Президента У(але в особи є ще 2 роки на відмовл від іноземн гром — видача тимчас посвідч гром У).

Підставами припинення гром у є: вихід з громадянства, втрата гром, припин гром за підставами передбач міжнародними дог У.

Вихід з гром — його припинення за ініціативою особи. Вийти із гром У можуть гром У, які постійно прож за кордоном за їх клопотанням, днак законодавство и інш держави про те, що гром У набуде її гром, якщо вийде з гром У; 2) вихід з гром не допуск якщо особі, яка клопоче про це, повідомлено про підозру щодо неї у вчиненні кримінального правопорушення або якщо стосовно цієї особи в У є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню.

Вихід дітей 14 — 18 років відбувається лише за їх згодою. Датою припинення гром У у вип виходу з нього є дата видання відп указу През У.

Втрата гром. Підстави: 1) добровільне набуття гром-м У гром інш держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, добровільним набуттям гром є всі вип, коли гром для цього звертався з заявою чи клопотанням про таке набуття згідно із порядком, що існує в державі громадянство якої набуте. Не вваж добров набут гром такі випадки: а) одночасне набуття дитиною за народж гром У та гром інш держави б) набуття дитиною, яка є гром У гром-ва своїх усиновителів внаслідок усиновлення її іноземцем в) автоматичне набуття гром-м У інш гром внасл одруж з іноземцем г) автоматичне набуття гром У, який досяг повноліття іншого громадянства внаслідок застосування законодавства про гром іноземн держави, якщо такий гром-н не отримав документ, що підтверджує наявн у нього іноземн гром-ва.

2) набуття особою гром У через прийняття(натуралізація) внаслідок обману, свідомого подання неправдимих відомостей або фальшивих документів. 3) добровільн вступ на військ службу інш держави, яка згідно із зак-вом цієї держави не є військовим обов'язком або альтернативною невійськ службою. Полож пунктів 1- 3 не застосов, якщо внасл цього гром У стане особою без гром-ва.

Органами, які виступ з ініціат втрати гром є орг держ міграц служби, диплом представництва та консульські установи У. Датою втрати гром У - видання відп указу През У. Якщо особа подала док-ти про вихід з гром або щодо неї оформл втрата гром до моменту видання указу Президента про вихід чи втрату така особа корист всіма правами та несе всі обов'язки громадянина У. Рішення про набуття гром за тер походженням або через поновл гром скасовується, якщо особа набула гром внаслідок обману, подання свідомо неправдимих відомостей чи фальш док-в приховування суттєвого факту за наявн якого гром-во не може набуватися.

Держ органами, які беруть участь у виріш питань гром є През У, для органіації для орг вик повноваж през У ств коміс з пит гром-ва, яка діє на підставі полож, затв указом През У в ред від 27.06 2006р №588 зі змінами. Комія допоміж орг утв у складі голови, заступника, відповідального секретаря та інш членів комісії, склад комісії затв президентом, її засідання проводяться в міру необх але не рідше 1 р на 2 місяці, ріш коміс прийм шляхом голосування і вваж прийнятими, якщо за них голосує більшість присутніх на засіданні членів комісії. Комісія ухвалює рішення про внесення пропозицій президенту щодо наявності або щодо наявн чи відсутн підстав до прийн до гром У або підстав для припин гром У. Якщо комісія вважає що відсутні підстави для прийн до гром або для припин гром вона повертає подані док-ти Державній міграційній службі, МінЗакСправ разом з копією прийн ріш. Підготовку матеріалів на розгляд комісії здійснює управління з питань гром-ва адміністраціі През У.

Спец уповн орг вик влади з питань гром-ва і підпорядк йому органи, вони здійсн повноваж закріпл з-ном про громад У стосовно осіб які проживають на тер У. На сьогодні таким органом є Державна міграційна служба У та підпорядковані їй органи. Її діяльн рег полож про держ міграц службу затв указом През від 6 квітня 2011р №405, відп до якого діяльн цієї служби спрям і коорд урядом через міністра внутр справ.

Міністерство закордонних справ У дипломаьичні представництва та консульські установи У. Вони здійсн повноваж з питань гром-ва щодо осіб, які постійно проживають за кордоном, а також приймають рішення про оформлення набуття гром У за народж щодо осіб, які народилися за межами У. Ріш з пит гром-ва можуть бути оскарж до суду в порядку визначеному Кодексом адмін судочинства. Акти През можуть бути розглян Конст Судом на предмет їх конституційності або вищим адмін судом на предмет їх законності.

 

Поняття інозем: у широк знач — це всі особи, які не є громадянами пев особи; вузьке — це особа, яка не перебуває у гром У та є громадянином або підданним іншої держави або держав. Статус іноземців рез ЗУ Про прав статус іноземців та осіб без гром від 22 версня 2011р зі змінами. Особа без громадянства — це особа, яку жодна державиа відп до свого зак-ва не вважає своїм громадянином.

Категорії іноземців та осіб без громадянства: 1) іноз та ОБГ, які переб на тер У на зак підставах 2) іноземці та ОБГ, які постійно прожив в У — такі особи повинні мати посвідку на постійне прожив 3) іноземці та ОБГ, які тимчасово перебувають в У тобто протягом строку дії їх візи встановл зак-м чи міжнародним дог-м 4) іноземці та ОБГ, які тимчасово прожив в У, тобто ті, які отримали посвідку на тимчас прожив в У. Ч 1 ст 26

Відомі такі види правових режимів статусу іноземців:

1. Національний — надання іноземцям того ж обсягу прав та обов'язків, що і громадянам. Обмеження щодо реалізації окремих прав в цьому вип обумовл інтересами нац безпеки.

2. Реторсії — уряд держави може прийн ріш про встановл адекватних до обмеж прав її громадян у пев державі обмеж прав в своїй державі для громадян цієї іноземної держави.

3. Спеціальний (специфічний) — допущ пев переваг в пев сфері діяльн щодо іноземців окремих держав. Як правило такий режим встановл за міжнар двосторон договорами і стосується спрощ перетинання кордону, безвізового порядку в'їзду, освіти, соц політ тощо.

 

Статус біженців вУ рег ЗУ Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту від 8 липня 2011р зі змінами. Біженець — це особа, яка не є гром У і внаслідок обгрунт побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до пев соц групи або політ переконань перебуває за межами країни своєї гром належ не може або не бажає користуватися її захистом внаслідок таких побоювань або не має громадянства і перебуває за межами країни свого попереднього постійного проживання не може або не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначувальних побоювань.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.237.183.249 (0.029 с.)