Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоуправлінн

1. Депутати сільських, селищних, міських рад та сільські, селищні, міські голови обираються громадянами України, які належать до відповідних територіальних громад. Депутати районних, обласних рад обираються громадянами України, які належать до відповідних територіальних громад у межах району, області. Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим обираються громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим. 2. Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища. 3. Вибори депутатів міських рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати (далі - виборчі списки) від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм 4. Вибори депутатів районних у містах рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району у місті. 5. Вибори депутатів районних рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району. 6. Вибори депутатів обласних рад, міст Києва та Севастополя проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної області, міст Києва та Севастополя згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.7. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами Автономної Республіки Крим. 8. Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм 9. Участь громадян України у місцевих виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах.

Основні засади місцевих виборів 1. Депутати сільських, селищних, міських рад та сільські, селищні, міські голови обираються громадянами України, які належать до відповідних територіальних громад. Депутати районних, обласних рад обираються громадянами України, які належать до відповідних територіальних громад у межах району, області. Депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим обираються громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим. 2. Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища. 3. Вибори депутатів міських рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати (далі - виборчі списки) від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному окрузі, межі якого збігаються з межами міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм4. Вибори депутатів районних у містах рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району у місті. 5. Вибори депутатів районних рад проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідного району. 6. Вибори депутатів обласних рад, міст Києва та Севастополя проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідної області, міст Києва та Севастополя згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм 7. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками від організацій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами Автономної Республіки Крим. 8. Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному окрузі, межі якого збігаються з межами села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

1. Виборчий процес здійснюється на засадах: 1) законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес; 2) політичного плюралізму та багатопартійності; 3) публічності і відкритості виборчого процесу; 4) рівності суб'єктів виборчого процесу перед законом; боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та керівників підприємств, установ і організацій. 2. Початок виборчого процесу оголошує відповідна виборча комісія у строки та в порядку, визначені Конституцією України та цим Законом. 3. Виборчий процес включає такі етапи: 1) складання списків виборців; 2) формування виборчих комісій; 3) утворення територіальних виборчих округів; 4) утворення виборчих дільниць; 5) висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; 6) проведення передвиборної агітації; 7) голосування (повторне голосування); 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів. 4. Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням результатів місцевих виборів. Стаття 12. Суб'єкти виборчого процесу Суб'єктами виборчого процесу є: 1) виборці; 2) виборчі комісії, сформовані відповідно до цього Закону, Закону України "Про Центральну виборчу комісію таінших законів України; 3) кандидати у депутати та кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови; 4) місцеві організації партій (блоки), які висунули кандидатів у депутати або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

6) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів у депутати, від кандидатів на посади сільських, селищних, міських голів.

20. Вибори президента України: правова регламентація і загальна характеристика. Характеристика виборчого процесу на посаду Президента України.Організацію і проведення виборів Президента України здійснюють: Центральна Виборча комісія, окружні та дільничні виборчі комісії.Центральна виборча комісія, яка забезпечує організацію підготовки і проведення виборів, є постійно діючим державним органом. До її складу входить 15 осіб. Голова комісії, його заступник, секретар комісії, а також не менш третини інших членів Комісії повинні мати вищу юридичну освіту.Окружна виборча комісія утворюється не пізніше як за 95 днів до дня проведення виборів, кількісний склад якої визначається органом, який утворює комісію у межах 11-30 осіб.Дільничні виборчі комісії утворюються сільськими, селищними, міськими радами народних депутатів, або виконавчими комітетами у складі голови, його заступника, секретаря і 5-11 членів комісії не пізніше ніж за 45 днів до проведення виборів.Однією з найважливіших стадій виборчого процесу по виборах Президента України є висування і реєстрація кандидатів у Президенти.Партії (виборчі блоки), які нараховують не менше 1000 членів, мають право висувати кандидата після їх реєстрації Центральною виборчою комісією як таких, що беруть участь у виборах Президента.Висування кандидатів у Президенти України починається за 90 днів і закінчується за 60 днів до дня виборів. Претендент висувається партією на з’їзді, конференції, загальних зборах чи іншому зібранні, що є найвищим статутним керівним органом партії.Збори виборців мають право в строки, передбачені законом, висувати кандидата у Президенти України, якщо в них беруть участь не менше 300 громадян України, що мають право голосу. Збори виборців можуть проводитись за місцем проживання або на підприємствах, в установах, організаціях.Центральна виборча комісія (ЦВК) приймає рішення про реєстрацію претендента у тижневий термін з дня подання заяви про реєстрацію претендента уповноваженою особою партії (виборчого блоку) або з дня надходження протоколу окружної виборчої комісії та видає уповноваженній особі партії, ініціативної групи виборців довідку про реєстрацію претендента і всановлений зразок підписного листа для збирання підписів виборців на підтримку претендента.Претендент може бути зареєстрований як кандидат у Президенти, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менше 100 тисяч громадян України, що мають право голосу, в тому числі не менше 1500 громадян у кожному із 2\3 загальної кількості виборчих округів.Реєстрація претендентів як кандидатів у Президенти України здійснюється ЦВК не пізніше як на п’ятий день після подання всіх необхідних для реєстрації документів.Особа, яка отримала посвідчення про реєстрацію її як кандидата має право здійснювати передвиборну агітацію, форми і методи ведення якої визначаються законом. Кандидатам у Президенти надається також право безплатного користування засобами масової інформації – їм надається рівноцінний і однаковий за обсягом час мовлення на загальнодержавному рівні і в межах окремого виборчого округу.Конкретний обсяг і час радіо- і телепередач, визначенихдля передвиборноїагітації, назхагальнодержавному рівні встановлюється ЦВК, у виборчих округах – окружними виборчими комітетами за погодженням з керівниками відповідних ЗМІ.Кандидати у Президенти України мають право на безплатне виготовлення тексту своєї передвиборної програми оьсягом не більше двох сторінок машинописногол тексту в однаковому поліграфічному виконанні в друкованих ЗМІ, засновниками яких є органи державної влади. Кошти на агітацію в інших друкованих ЗМІ та недержавних ЗМІ обмежуються лише розмірами особистих виборчих фондів кандидатів.Кожний кандидат у Президенти України може мати особистий виборчий фонд, який не має перевищувати 10000 мінімальних заробітних плат.Час і місце, організація і порядок голосування, умови проведення дострокового голосування та підрахунок голосів на виборчій дільниці по виборах Президента визначається відповідно до Закону України “Про вибори народних депутатів України”.Результати виборів Президента встановлює ЦВК на підставі протоколів окружних виборчих комісій не пізніше тижневого терміну після виборів.Вибори Президента вважаються такими, що відбулися, якщо в них взяло участь більше половини виборців. Вибори визнаються такими, що не відбулися, якщо у виборах взяли участь 50 і менше відсотків виборців, внесених до списків виборців, а також у зв’язку з вибуття м всіх зареєстрованих кандидатів у Президенти.Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.Вибори Президента можуть бути визнані недійсними, якщо в ході виборів або при підрахунку голосів мали місце порушення, які суттєво вплинули на підсумки голосуванняПовідомлення про результати виборів Президента публікуються ЦВК не пізніше як через три дні з моменту підписання протоколу про результати виборів.Новообраний Президент вступає на свій пост у визначений Конституцією термін: не пізніше як через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

21.Вибори народних депутатів України: правова регламентація та загальна характеристика. Народні депутати України (далі - депутати) обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Кількісний склад Верховної Ради України становить 450 депутатів. Вибори депутатів здійснюються за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою: 1) 225 депутатів обираються за пропорційною системою у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі (далі - загальнодержавний округ) за виборчими списками кандидатів у депутати (далі - виборчі списки) від політичних партій (далі - партії); 2) 225 депутатів обираються за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні округи). Суб'єктами виборчого процесу є: 1) виборець; 2) Центральна виборча комісія, а також інша виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону;3) партія, що висунула кандидата у депутати; 4) кандидат у депутати, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом; 5) офіційний спостерігач від партії, яка висунула кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, від кандидата у депутати в одномандатному окрузі, від громадської організації, який зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом. Підготовка і проведення виборів депутатів регулюються Конституцією України,законами України "Про Центральну виборчу комісію","Про Державний реєстр виборців",цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства. Вибори депутатів можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними. Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення. Позачергові вибори депутатів призначаються Президентом України з підстав і в порядку, встановлених Конституцією України.Повторні вибори депутата призначаються в одномандатному окрузі Центральною виборчою комісією у разі визнання виборів депутатів в цьому окрузі такими, що не відбулися, або якщо особа після її обрання не набула депутатського мандата в порядку, встановленому цим Законом. Проміжні вибори депутата призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі. Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніш як за дев'яносто один день до дня голосування. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до Конституції України. Виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування Указу Президента України, зазначеного у частині третій цієї статті. Повторні вибори в одномандатному окрузі призначаються не пізніш як через тридцять днів від дня визнання виборів такими, що не відбулися, або прийняття Центральною виборчою комісією рішення про визнання обраної особи такою, що не набула депутатського мандата. Повторні вибори відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення. Виборчий процес повторних виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування рішення Центральної виборчої комісії про їх призначення. Рішення про призначення проміжних виборів депутата в одномандатному окрузі приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як у тридцятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому окрузі. Проміжні вибори відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення. Виборчий процес проміжних виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування рішення Центральної виборчої комісії про їх призначення.. Протягом п'ятого року повноважень Верховної Ради України поточного скликання проміжні та повторні вибори не проводяться.

22. Місцеві вибори: правова регламентація та загальна характеристика. Організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (далі – місцеві вибори) регулюються Конституцією України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства. Стаття 2. Основні засади місцевих виборів 1. Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та цим Законом загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. 2. Вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища. 3. Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою: 1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті; 2) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі – одномандатні мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті. 4. Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об’єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм. 5. Участь громадян України у місцевих виборах є добровільною. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті у виборах. Стаття 12. Суб’єкти виборчого процесу 1. Суб’єктами виборчого процесу є: 1) виборці; 2) Центральна виборча комісія, виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону, Закону України «Про Центральну виборчу комісію» та інших законів України; 3) кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови; 4) місцеві організації партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, або одномандатному виборчому окрузі, або одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови; 5) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, від кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, від кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.Стаття 14. Види місцевих виборів та порядок їх призначення 1. Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими, що проводяться у разі формування нових місцевих рад (далі – перші місцеві вибори). 2. Чергові вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів проводяться одночасно на всій території України, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України. Чергові вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться у зв’язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень депутатів відповідних рад, сільських, селищних, міських голів. Чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться у зв’язку із закінченням визначеного Конституцією Автономної Республіки Крим строку повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України. Рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України. 3. Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». 4. Повторні вибори депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі. Повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови. 5. Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі. 6. Перші місцеві вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом. Стаття 15. Строки призначення місцевих виборів та оголошення виборчого процесу 1. Чергові, позачергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових, позачергових місцевих виборів. 2. Повторні місцеві вибори призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня повторних місцевих виборів. Рішення про призначення повторних виборів депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі. Рішення про призначення повторних виборів сільського, селищного, міського голови приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови. 3. Проміжні вибори депутата призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня повторних місцевих виборів. Рішення про призначення проміжних виборів депутата приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі. 4. Перші місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня перших місцевих виборів. 5. Місцеві вибори призначаються на неділю. 6. Орган, який відповідно до статті 14 цього Закону прийняв рішення про призначення позачергових, повторних, проміжних чи перших місцевих виборів, не пізніш як на третій день з дня його прийняття публікує рішення у друкованих засобах масової інформації або, у разі неможливості, оприлюднює в інший визначений ним спосіб, а також доводить зазначене рішення до відома Центральної виборчої комісії в цей же строк. 7. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу чергових, перших місцевих виборів, а територіальна виборча комісія – про початок виборчого процесу позачергових, повторних, проміжних місцевих виборів на своєму засіданні, про що зазначається у протоколі засідання комісії. Офіційним оголошенням є оголошення головуючим на засіданні виборчої комісії про початок виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів. Витяг із протоколу засідання відповідної виборчої комісії про оголошення початку виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів оприлюднюється наступного дня після дня оголошення відповідно в загальних або місцевих засобах масової інформації або в інший визначений нею спосіб. Оголошення про початок виборчого процесу здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п’ять днів до дня початку виборчого процесу місцевих виборів, а територіальною виборчою комісією – протягом п’яти днів з дня прийняття рішення про призначення позачергових місцевих виборів, а у разі призначення територіальною виборчою комісією повторних чи проміжних місцевих виборів – одночасно з прийняттям нею такого рішення. 8. У разі невиконання територіальною виборчою комісією вимог цього Закону (бездіяльність виборчої комісії) щодо призначення повторних чи проміжних місцевих виборів такі вибори призначаються Центральною виборчою комісією у п’ятиденний строк з дня вчинення бездіяльності відповідною територіальною виборчою комісією. В такому випадку про початок виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія. 9. Усі строки, визначені у цьому Законі, обчислюються календарними днями, годинами. 10. Першим днем строку, який відповідно до цього Закону має початися у зв’язку з настанням певної події, є день, наступний за днем настання такої події. 11. Останнім днем строку, який відповідно до цього Закону має закінчитися у зв’язку з настанням певної події, є день, що передує дню такої події. 12. Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути вчинена дія, передбачена цим чи іншими законами України.

23. Відповідальність за порушення виборчого законодавства. Особи, винні у порушенні законодавства про вибори президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої юридичної відповідальності у порядку, визначеному законом.Так, порушенням виборчого законодавства, зокрема, можна вважати:перешкоджання шляхом насильства, обману, погроз, підкупу чи іншим способом вільному здійсненню громадянином України права обирати і бути обраним;використання свого посадового або службового становища з метою бути обраним;порушення порядку ведення державного реєстру виборців і порядку подання відомостей про виборців до органів Державного реєстру виборців та виборчих комісій, фальсифікація таких відомостей;несвоєчасне складання попередніх списків виборців чи уточнення відомостей, що повинні містити ці списки;порушення права громадянина на ознайомлення з попереднім списком виборців, з відомостями державного реєстру виборців;поширення явно неправдивих відомостей про кандидатів або здійснення інших дій, що принижують честь і гідність кандидатів;перешкоджання веденню передвиборної агітації чи порушення встановлених правил ведення передвиборної агітації;порушення встановленого законом порядку фінансування виборчого процесу;перешкоджання або втручання в роботу виборчих комісій або в діяльність членів виборчих комісій, пов’язану з виконанням ними своїх повноважень; перешкоджання голосуванню на виборчих дільницях;порушення таємниці голосування;примус виборців голосувати всупереч їх волевиявленню;порушення вимог закону під час видачі виборчих бюлетенів: видача громадянам виборчих бюлетенів з метою надання їм можливості проголосувати за інших осіб чи проголосувати більше ніж один раз в ході голосування, видача виборчих бюлетенів громадянам, які не включені до списку виборців на виборчій дільниці, або видача громадянам заповнених виборчих бюлетенів;передача іншим особам незаповнених виборчих бюлетенів, крім випадків, передбачених законом;фальсифікація виборчих документів та фальсифікація підсумків голосування. З аконами України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення виборчого законодавства.

24. Історія становлення гражданського суспільства. Формування і розвиток теорії гражданського суспільства. Громадянське суспільство досліджується в різних аспектах: в контексті розвитку демократії, через розширення прав та свобод людини, як спосіб міжнаціональної співпраці, як партійна система суспільства, як система громадських організацій, профспілок, в контексті взаємодії з державою. Зародження і розвиток теорій громадянського суспільства має тривалу історію. Цей процес на етапі свого формування й сьогодні. Окремі елементи громадянського суспільства існували ще в Стародавній Греції та Римі. У працях авторів доби Просвітництва й Нового часу термін набрав іншого значення: мережа громадських об’єднань за інтересами, паралельно до державних структур. Нове мислення відбивало нову економічну реальність – розквіт приватної власності, ринку й буржуазії [4]. Теоретичним підґрунтям всіх тогочасних концепцій громадянського суспільства були певні філософсько-історичні і соціально-філософські принципи. Такими найперше визнають концепцію природного права і, похідну від неї, доктрину суспільного договору. Стає типовою точка зору, що громадянське суспільство – це певний тип держави, який виникає внаслідок суспільного договору для захисту природних прав і свобод особистості. Розбіжності в поглядах мислителів починаються найчастіше на рівні оцінок тієї чи іншої конкретної держави [5]. Переломним рубежем становлення у країнах Західної Європи правової держави і громадянського суспільства була Велика Французька революція XVIII ст., а в політико-правовому відношенні – прийнята під час її здійснення „Декларація прав людини і громадянина” (1789 р.), яка проголошувала недоторканість природних прав людини і громадянина та була своєрідним маніфестом правової держави, громадянського суспільства.Ідеологи європейських буржуазних революцій, виходячи з гуманістичних традицій епохи Відродження, намагалися знайти дієві засоби забезпечення „природних прав” людини, соціальні й політичні інституції, спроможні захистити людську особистість, забезпечити їй можливість задовольняти щоденні життєві потреби та вільну самореалізацію [7]. Розвиток теорії громадянського суспільства у тісному взаємозв’язку з концепціями свободи і прав людини відбувався у XVIII ст. переважно в Англії. Іншою країною, в якій свобода усвідомлювалася як первинна потреба людини і суспільства, була Франція, де концепція свободи була під впливом раціоналістичної парадигми. Практична боротьба за свободи в Англії призвела не лише до створення трактатів і політичних заяв, але й до усталених соціальних традицій, що носили морально-етичні виміри. Тому велика кількість англійських і шотландських теоретиків, певною мірою, визнавали роль і значення громадських традицій і звичаєвості в усьому, що стосувалося поширення свободи і досягнення соціальної стійкості. Значний внесок у розвиток теорії громадянського суспільства зробили такі мислителі, як Т. Гоббс, Ж.-Ж. Руссо та Дж. Локк. Проблема соціального буття людини, людського суспільства й держави – одна з центральних у філософії Т. Гоббса. Значний вплив на формування його політичних поглядів справили досвід громадянської війни в Англії, пошуки виходу з тієї кризи, яку переживало англійське суспільство. Дж. Локк cвоєю метою поставив проведення критичної перевірки пізнання. Мислитель починає з критики пізнання й аналізу мови. Проте інтерес до „засобів” не заважає йому займатися і конкретними проблемами. Його працю „Два трактати про правління” називають Біблією лібералізму. Для Гегеля громадянське суспільство постає не як суспільство винятково приватного інтересу, що протистоїть, протидіє загальному, а як стан суспільних зв’язків, підґрунтям якого є взаємодія і взаєморозвиток індивідуального, приватного й загального, спільного. Гегель визнає, що „у громадянському суспільстві кожен для себе – ціль, усі інші для нього – ніщо”.На думку Дж. Коена і Е.Арато, громадянське суспільство – це „сфера соціальної взаємодії між економікою та державою, що складається передусім з інтимної сфери (особливо сім’ї), сфери об’єднань (особливо добровільних об’єднань), суспільних рухів і форм публічної комунікації”[1]. Г.Щедрова вважає, що громадянське суспільство – це таке суспільство, в якому головною діючою особою є людина зі своєю системою потреб та інтересів, з відповідною системою цінностей [8, с. 15]. Відома українська дослідниця А. Колодій виділяє три „класичні” трактування громадянського суспільства, які створюються в рамках: локкіанського підходу, згідно з яким основою громадянського суспільства є протиставлення природного і громадянського; гегелівського підходу, відповідно до якого це правова держава та принцип індивідуалізму; токвілівського підходу, який на перше місце висуває асоціативну діяльність [3, с. 30]. Інший дослідник – С. Рябов пропонує виділяти етапи у вивченні громадянського суспільства. Перший етап, коли в основу вивчення було покладено опозиційну пару „природне – громадянське” (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж-Ж. Руссо). Другий етап, коли її змінила пара „громадянське – державне” (Г. Гегель, Ш. Токвіль) [6, с. 76]. Таким чином, громадянське суспільство виступає як сфера реалізації економічних, соціальних, етнонаціональних, культурних та інших інтересів громадян, які перебувають поза безпосередньою діяльністю держави.

25. Поняття гражданського суспільства. Структура і принципи самоорганізації суспільства. Громадянське суспільство – це сукупність вільних індивідів, недержавних об’єднань громадян і сфера відносин між ними, не залежна від держави. Воно включає такі компонентів.1) Вільні, рівноправні самостійні індивіди. Основною фігурою громадянського суспільства є людина як особистість та її приватні інтереси та потреби, вільна реалізація яких проходить поза державним контролем. Членами громадянського суспільства є трудівники й одночасно власники, які мають відчуття особистої гідності, готові узяти на себе ризик ведення справи, відповідальність за себе та благополуччя своєї сім’ї. 2) недержавні обєднання індивідів. Потреби особи виражаються та здійснюються через такі компон<