Сучасні вимоги та характеристика забійних тварин

 

Всі види свійських тварин і птиці, що надходять на м’ясопереробні підприємства (незалежно від форми власності) як сировина для одержання м’яса, м’ясних продуктів і напівфабрикатів, називаються забійними. До категорії забійних свійських тварин відноситься: велика рогата худоба (включаючи яків і буйволів), свині, вівці, кози, олені, кролі, коні, осли, мули, верблюди, свійська птиця всіх видів. Відповідно до діючих „Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса і м’ясних продуктів” (1988) забою не підлягають тварини молодші 14 діб, а птиця - 30 діб. До забійних тварин як сировини для вироблення цінних продуктів харчування повинні пред’являтись найвищі вимоги, оскільки лише з високоякісної сировини можна одержати високоякісні м’ясні продукти харчування, а також технічні продукти. Якість сировини залежить від таких факторів, як вид тварин чи птиці, порода, вгодованість, вік, стать, фізіологічний стан, методика підготовки тварин та птиці до забою.

До забою на м’ясо допускаються здорові свійські тварини. Тварини, що направляються на забій у господарствах-постачальниках, кооперативних чи орендних об’єднаннях, фермерських, господарствах громадян підлягають попередньому ветеринарному огляду з вибірковою термометрією на вибір лікаря ветеринарної медицини. На них складають список, де вказують вид тварин та інвентарний номер.

Забороняється відправляти на переробні підприємства тварин:

- клінічне хворих на бруцельоз і туберкульоз, з невстановленим діагнозом захворювання, хворих на незаразні хвороби зі зниженою або підвищеною температурою тіла, а також птицю, хвору на орнітоз, грип, ньюкаслську хворобу;

- яким ввели антибіотики з лікувальною і профілактичною цілями упродовж терміну, що вказується у відповідних настановах з застосування їх у ветеринарній медицині;

- оброблених пестицидами. Відправлення на забій таких тварин дозволяється лише після того, як мине термін, передбачений діючим „Списком хімічних препаратів, рекомендованих для обробки сільськогосподарських тварин проти комах і кліщів”;

- худобу протягом 30 діб, а птицю - 10 діб після останнього випадку згодовування їм риби, рибних відходів і рибного борошна.

Тварини, що реагують на бруцельоз та туберкульоз, птиця - на туберкульоз, а також хворих іншими захворюваннями (грип, бешиха, хвороба Ауєски свиней, ньюкаслська хвороба, чума свиней), можуть направлятися (в узгоджені терміни) для негайного забою на м’ясопереробні підприємства лише за спеціальним дозволом обласної надзвичайної протиепізоотичної комісії при облвиконкомі за погодженням з Надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кабінеті Міністрів України. При цьому забезпечується суворе дотримання ветеринарно-санітарних правил відповідно до чинної інструкції з профілактики та недопущення розповсюдження відповідного захворювання тварин чи птиці. Але транспортування тварин гоном у цих випадках забороняється.

На тварин, які непридатні для господарського використання, хворих незаразними захворюваннями, у другій половині тільності, крім ветеринарного свідоцтва на м’ясопереробне підприємство подається обов’язково акт вибраковки.

Забій хворих тварин або підозрюваних у захворюванні інфекційними хворобами, а також таких, які можуть загинути (важкі травми, переломи, опіки та інші пошкодження) дозволяється у випадках, передбачених відповідними інструкціями і зазначеними вище правилами (коли м’ясо може бути допущене для харчування людей).

Забороняється забій на м’ясо тварин:

- хворих і підозрюваних у захворюванні сибіркою, емфізематозним карбункулом, чумою великої рогатої худоби, чумою верблюдів, сказом, правцем, злоякісним набряком, брадзотом, ентеротоксемією овець, катаральною лихоманкою великої рогатої худоби і овець (синій язик), африканською чумою свиней, туляремією, ботулізмом, сапом, епізоотичним лімфангоїтом, меліоїдозом (несправжнім сапом), міксоматозом і геморагічною хворобою кролів, грипом птиці;

- що знаходяться в стані агонії, яке визначає лише лікар ветеринарної медицини (фельдшер);

- щеплених вакцинами, а також таких, що лікували від сибірки (забивати тварину можна тільки через 14 діб після щеплень), щеплених інактивованою вакциною проти ящуру (забивати тварин можна тільки через 21 добу після вакцинації в неблагополучних щодо ящуру областях). У деяких випадках з дозволу лікаря ветеринарної медицини допускається забій вакцинованих тварин раніше вказаного терміну за умови, що у тварини нормальна температура тіла і відсутня реакція (ускладнення) на щеплення. Крім того, при вимушеному забої тварин на м’ясопереробному підприємстві, бойні, в господарстві у зв’язку із захворюванням чи з інших причин, що загрожують життю тварини, а також у випадках, коли необхідно тривале, економічно не виправдане лікування, ветеринарно-санітарну експертизу м’яса та інших продуктів забою проводять відповідно до діючих правил. Вимушений забій тварин проводиться лише з дозволу лікаря ветеринарної медицини (фельдшера). При цьому передзабійна витримка тварин, яких доставлено на м’ясопереробне підприємство, не проводиться;

- однокопитних (коней, ослів, мулів), що не піддавались малеїнізації на м’ясопереробному підприємстві чи забійному пункті. При забої таких тварин їхні туші та інші продукти забою направляють на утилізацію. Це означає, що туші або інші продукти забою, непридатні для харчування людей, переробляють на борошно тваринного походження, клей або використовують в інших технічних цілях при дотриманні встановлених правил їх переробки.

 

 

Реалізація - приймання тварин на м’ясопереробні підприємства за показниками живої маси та категорією вгодованості

 

 

Приймання забійних тварин на м’ясопереробні підприємства проводять за двома системами: маса і вгодованість та маса і якість м’яса.

При доставці тварин на м’ясопереробне підприємство одразу ж відмічають час прибуття. Часом закінчення приймання вважається момент зважування останньої партії тварин даного підприємства. У разі відмови приймальника зробити позначку в товарно-транспортній накладній про час прибуття чи закінчення приймання тварин здавач має право запросити представника незацікавленої організації і скласти акт. Тварини, що надійшли на скотобазу, оглядаються приймальником, визначається їх вгодованість відповідно до існуючих стандартів і зважуються. Тварин приймають в присутності здавача.

 

 

Визначення віку тварин

 

 

При реалізації-прийманні тварин на м’ясопереробних підприємствах забійних тварин поділяють на статево-вікові групи. Вік тварин визначають за станом зубів, тобто часом появи молочних і постійних різців та ступенем їх стирання.

Велика рогата худоба. У дорослих тварин на нижній щелепі розташовано 8 різців: 1-а пара - зачепи; 2-а - середні внутрішні, 3-я - середні зовнішні, 4-а - окрайки. Крім того, на кожному боці щелепи є по 6 кутніх зубів.

За формою молочні різці розрізняються мало, проте вони значно менші постійних. Залежно від породи в телят при народженні є 6....8 молочних різців, які через 12....14 діб всі прорізаються і розташовуються прямо, з’являються по 3 молочні кутні зуба. У 6 тижнів помітні сліди стирання на молочних зачепах, через 8 тижнів - на внутрішніх середніх, 10 тижнів - зовнішніх середніх, 3 місяці - окрайках. У 6-місячних телят прорізається четвертий кутній зуб, 16-місячних – п’ятий кутній зуб, 18-місячних - випадають молочні зачепи і прорізаються постійні, в 2 роки в них виростають постійні зачепи і прорізається шостий кутній зуб, 2 роки 6 міс. - випадають внутрішні середні різці, 3 роки - виростають внутрішні середні різці, випадають зовнішні різці і три перші кутні молочні, 3 роки 6 міс. - розвиваються постійні зовнішні різці, випадають окрайки, 4 роки - окрайки повністю розвинуті. В 5 років помітні сліди стирання окрайків, 6 років - до половини стерта поверхня зачепів, 7 років - внутрішніх середніх, 8 років - зовнішніх середніх, 9 років - окрайків, 10 років – з’являються щілини між зачепами.

Вік великої рогатої худоби можна визначати також по рогах. У телят через 14 діб після народження в місцях майбутнього росту рогів потовщується шкіра, а через 4 тижні випадає шерсть й утворюється тверда ороговіла шкіра. У 2 місяці з’являється тверде, рухоме утворення, яке називають роговим ядром, в 3 міс. - постійний нерухомий ріг, в 5....6 міс. – роги виростають на 5....6 см. У дорослих корів на рогах щорічно з кожним новим отеленням утворюється кільце. До числа кілець додають 2,5....3 роки (це час до першого отелення) - це і буде вік корови. У ялових корів кільця не утворюються, й при незадовільній годівлі і захворюваннях вони виражені нечітко.

Вівці. Система зубів у овець аналогічна такій великої рогатої худоби. Різці мають ті ж назви. У віці до 15 діб у ягнят є всі молочні різці, 30 діб - три молочні зуба, в 1 міс. - прорізається четвертий кутній зуб, 4....6 міс. - молочні різці не стерті, 9 міс. - прорізається п’ятий кутній зуб, 10....12 міс. - молочні різці дуже стерті, хитаються, 1 рік - міняються зачепи, 1,5 року - прорізається шостий постійний зуб, 2 роки - міняються внутрішні молочні різці, 3 роки - зовнішні різці, 4 роки - окрайки, 5 років - стираються постійні різці, з’являються щілини між зачепами, 6 років - сильно стерті різці.

Свині. У свиней на кожній щелепі є по 6 різців (зачепи, середні і окрайки), два ікла й 14 кутніх зубів. У віці 2 тижнів у поросяти є молочні окрайки та ікла на нижній щелепі, 2....4 тижні - зачепи, 8 тижнів - середні різці, 12 тижнів – з’являються молочні середні зуби на верхній щелепі, 7 міс. - йде заміна молочних окрайків та ікл на нижній щелепі, 9 міс. - те ж саме відбувається на верхній щелепі, 12 міс - замінюються зачепи, в 17 міс. - середні різці.

Коні. У коней на кожній щелепі з кожного боку розташовано по 6 різців (у жеребців - ікла) і по 6 кутніх зубів. У віці 14 діб у лошати є зачепи, 2....4 тижні - середні різці, 6....9 міс - окрайки, 2 роки - постійні зачепи, 3 роки - середні, 4 роки - окрайки, 6 років - стираються зовсім зачепи, 7 років - середні, 8 років - стерті окрайки.