Ветеринарно-санітарні вимоги реалізації – приймання тварин для забою на м’ясо

 

 

Приймання тварин здійснюється за загальними правилами. Хворих тварин приймають з дозволу обласного управління ветеринарної медицини і за домовленістю з м’ясопереробним підприємством. При цьому приймання таких тварин на базі заготівельних організацій заборонено.

Після прибуття партії тварин на м’ясопереробне підприємство лікар ветеринарної медицини (фельдшер) перевіряє ветеринарне свідоцтво, на основі якого і визначає епізоотичний стан господарства, характер щеплень і результати діагностичних досліджень (бруцельоз, туберкульоз, сап). Водночас лікар ветеринарної медицини перевіряє й правильність оформлення ветеринарного свідоцтва. Ветеринарне свідоцтво повинні підписувати тільки особи, які мають на це дозвіл. Після перевірки документів (ветсвідоцтва, акта вибраковки, товарно-транспортної накладної) особа, відповідальна за приймання тварин, не пропускаючи худобу на територію підприємства, перевіряє відповідність доставлених тварин їх кількості, статі, віку.

При прийманні худоби визначають загальний стан тварин (проводячи вибіркову термометрію), виділяють хворих і слабих тварин. При правильному оформленні документів і відсутності будь-яких розходжень лікар ветеринарної медицини ставить штамп-пропуск на товарно-транспортній накладній, худобу пропускають у передзабійну секцію-накопичувач.

При виявленні невідповідності кількості голів, що зазначені в товарно-транспортній накладній, наявності тварин, підозрілих або хворих гострозаразними захворюваннями (сибірка, емкар та ін.), а також у стані агонії, вимушено забитих або в групі, при неправильному оформленні ветсвідоцтва, всю партію тварин направляють у карантин до з’ясування причин розбіжностей й встановлення точного діагнозу. Карантин триває не більше 3 діб, протягом яких спеціаліст ветеринарної медицини передзабійної секції-накопичувача повинен установити діагноз захворювання або з’ясувати причини невідповідностей фактичної кількості худоби, указаній у свідоцтві.

Якщо при прийманні тварин виявляється, що вони щеплені вакцинами проти сибірки і сказу або їх лікували проти сибірковою сироваткою і термін дії щеплень ще не скінчився (14 діб після щеплення проти сибірки і 21 доба - проти ящуру), а також тварини, яким ввели антибіотики з лікувальною метою або з кормом - протягом періоду зазначеного в інструкції з їх застосовування в ветеринарії - таких тварин на забій не направляють, а витримують в карантинному відділені при можливості (якщо тварини доставлені автотранспортом і їх не вивантажували) повертають назад у господарство.

Перевірка ветеринарних свідоцтв і ветеринарний огляд худоби до її надходження на територію м’ясопереробного підприємства дозволяє своєчасно виділити слабих, підозрюваних у захворюванні або хворих тварин. При виявленні сибірки в партіях великої або дрібної рогатої худоби, що транспортуються на підприємство залізницею та автотранспортом, всі тварини негайно підлягають ветеринарному огляду і термометрії, трупи знищують, а хворих (з підвищеною температурою) тварин відправляють в ізолятор і лікують протисибірковою сироваткою. Через 14 діб після встановлення нормальної температури тварин, що одужали, направляють на забій у санітарну бойню.

Решту тварин з нормальною температурою (з неблагополучної партії) направляють у карантинне відділення, де їх пасивно імунізують протягом 3 діб. щодня оглядають і термометрують. Через 3 доби після імунізації тварин з нормальною температурою направляють на санітарну бойню, а виявлених хворих тварин або з підвищеною температурою направляють в ізолятор і лікують.

При виявленні сибірки в партії свиней хворих лікують, а решту свиней, які не мають будь-яких клінічних ознак, негайно направляють на санітарну бойню. Пасивну імунізацію свиней не проводять. Підозрілих на сибірку свиней ізолюють і лікують протисибірковою сироваткою. З ізолятора їх випускають на 14 добу з дня встановлення нормальної температури.

При виявленні сибірки негайно припиняють приймання інших партій худоби і після видалення неблагополучної партії проводять дезинфекцію.

Партію худоби, де виявлено захворювання емфізематозним і карбункулом ретельно оглядають і термометрують. Хворих тварин направляють в ізолятор, де лікують і утримують до видужання, але не менше 14 діб. Тварин з нормальною температурою і без клінічних ознак захворювання негайно забивають на санбойні.

Тварин, хворих на сказ на забій не направляють. Покусаних тварин, якщо у них немає ознак захворювання на сказ, допускають до забою на м’ясо.

При виявленні ящуру всіх тварин неблагополучної партії негайно направляють на забій, а тих, що мають клінічні ознаки ящуру або високу температуру - на санітарну бойню. Тварин, що перехворіли ящуром і були направлені на м’ясопереробне підприємство у перші 3 міс. після одужання, а також щеплених тварин, направляють на забій окремою партією.

Доставлені на м’ясопереробне підприємство партії свиней, неблагополучних щодо чуми негайно направляють на забій. Стомлених після довгого транспортування тварин ставлять на дводобовий відпочинок.

Коней обов’язково перевіряють, чи не хворі вони на сап. З цією метою всіх коней піддають на м’ясопереробному підприємстві одноразовій очній малеїнізації, незалежно від того чи була вона проведена раніше. У день забою, крім того, проводять дослідження на сап, ретельно оглядаючи порожнину носа і досліджуючи підщелепові та під’язикові лімфатичні вузли.

До забою допускають тільки тварин, які негативно реагують на сап, а всіх коней з позитивною або сумнівною реакцією на малеїн негайно знищують. Через те, що при переміщуванні тварин-носіїв інфекції можуть розповсюджувати заразні хвороби, не слід повертати в господарства партії худоби, в яких виявлені інфекційні захворювання. Незалежно від характеру хвороби неблагополучну партію худоби необхідно прийняти, а потім провести заходи, передбачені ветеринарно-санітарними правилами.

Після забою тварин, хворих на інфекційні хвороби і також у випадках встановлення діагнозу під час забою приміщення забійного цеху, все обладнання та інвентар, використані при забої та обробці туш таких тварин і також місця їх передзабійного утримання піддають санітарній обробці і дезинфекції. При забої хворої худоби або підозрюваної в захворюванні зооантропонозами обов’язкове дотримання робітниками встановлених правил особистої гігієни.

На м’ясопереробне підприємство можна здавати також м’ясо від вимушено забитих тварин. Таке м’ясо приймають у свіжому або засоленому вигляді. При цьому повинні бути акт, підписаний лікарем ветеринарної медицини з зазначенням причин забою, і висновок лабораторії. Таке м’ясо вважають умовно придатним, поміщають в окрему камеру і повторно проводять бактеріологічне дослідження в лабораторії м’ясопереробного підприємства; тільки після цього м’ясо направляють на стерилізацію. Трупи при доставці худоби автотранспортом не вивантажують; їх після мікроскопічного дослідження і виключення сибірки направляють на утилізацію або знищують. Трупи тварин, виявлених в залізничних вагонах, після виключення сибірки вивантажують у місцях, що зазначені органами держветнагляду, силами і засобами одержувача.

Живу масу і вгодованість худоби, що направляється до карантину, визначають після карантину. Витрати по утриманню тварин у карантині відносять за рахунок постачальника.

Тварин, що надходять на м’ясопереробне підприємство з установленим діагнозом захворювання, під контролем спеціалістів ветеринарної медицини направляють на санітарну бойню для негайного забою. Тварин, що реагують на бруцельоз чи туберкульоз або хворих на заразні хвороби, а також хворих на шлунково-кишкові хвороби, що мають гнійні запалення, гнійні гангренозні рани, мастити, запалення пупка і суглобів (у телят) та з інших причин приймають окремо від здорових тварин і направляють на санітарну бойню. При відсутності санітарної бойні забій їх допускається в загальному приміщенні, але тільки після забою здорових тварин і видалення з залу всіх туш та інших продуктів забою.

 

Контрольні запитання та завдання

1. Назвіть основні правила реалізації-приймання та утримання тварин на м’ясопереробних підприємствах.

2. Як визначається вік забійних тварин при відсутності відповідних документів?

3. Методика визначення вгодованості забійних тварин.

4. Оформити документацію на різні види сільськогосподарських тварин для відправки на м’ясопереробне підприємство.

5. Оформити документацію на різні види сільськогосподарських тварин для відправлення на м’ясопереробні підприємства 3 голів великої рогатої худоби живою масою 400, 450 і 460 кг і вгодованістю, відповідно середньої (С), вищої (В), В.

 

ТЕМА 2