Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 3 Геометричні параметри різцяСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Одним з найбільш простих і поширених ріжучих інструментів є токарний різець. Тому геометричні параметри інструменту розглянуті на прикладі токарного прохідного різця. Різець складається з головки А- робочої частини з ріжучими кромками і тіла Б(державки) – для закріплення різця в супорті верстата. Ріжуча частина утворюється спеціальним заточуванням і складається з наступних елементів: передня поверхня – 1, по якій сходить стружка; головна задня поверхня – 2, спрямована до поверхні різання заготовки; допоміжна задня поверхня – 3, спрямована до обробленої поверхні заготовки. Головна ріжуча кромка – 4, утворена перетином передньої і головної задньої поверхонь; допоміжна ріжуча кромка – 5, утворена перетином передньої і допоміжної задньої поверхонь і вершини різця – 6, утворену перетином головної і допоміжної ріжучих кромок.
Рисунок 4. Будова токарного різця
Інструмент заточується по передніх і задніх поверхнях. Ріжуча частина має форму клину. Для визначення кутів різця прийняті чотири координатні площини: (система координат xyz). Головна площина Pv – координатна площина, проведена через дану точку ріжучої кромки перпендикулярно напряму швидкості головного руху. За цю площину може бути прийнята нижня (опорна) поверхня різця. Площина різання Рn – координатна площина, дотична до ріжучої кромки в розглядуваній точці і перпендикулярна до головної площини. Головна січна площина Pt – координатна площина, перпендикулярна лінії перетину головної площини і площини різання. Робоча площина PS – площина, в якій розташовані напрями швидкостей руху різання і руху подачі.
Рисунок 5. Елементи руху в процесі різання при обточуванні: 1 - напрям швидкості результуючого руху різання; 2 - напрям швидкості головного руху різання; 3 - напрям швидкості руху подачі; 4 - розглядувана точка ріжучої кромки; h – кут швидкості різання; DГ – головний рух різця; DS – рух подачі μ - кут подачі. Використовується три системи координатних площин: інструментальна, статична і кінематична. Інструментальна система координат застосовується для виготовлення і контролю інструменту. Статична система координат (V=0, VS=0) застосовується для наближення розрахунків кутів леза в процесі різання і для обліку зміни цих кутів після установки інструменту на верстаті. Кінематична система координат розглядає зміни кутів в процесі різання. Вона орієнтована відносно напряму швидкості результуючого руху різання. Розглянемо кути токарного різця в статиці. Умова (вісь різця перпендикулярна осі заготовки, а вершина різця знаходиться на рівні осі заготовки). У головній січній площині Рt вимірюють головні кути різця: передній кут γ – кут між передньою поверхнею леза і головною площиною; задній кут α – кут між задньою поверхнею леза і площиною різання; кут загострення β – кут між передньою і задньою поверхнями леза: між цими кутами існує залежність . Якщо кут γ вважають позитивним і навпаки.
Рисунок 6. Кути токарного різця в статиці
У головній площині Рv вимірюють кути в плані: головний кут в плані φ – кут між площиною різання Рn і робочою площиною РS (або напрямком рухів подачі); допоміжний кут в плані φ1 - кут між проекцією допоміжної ріжучої кромки на головну площину і робочою площиною РS. Кут при вершині ε – кут між проекціями головної і допоміжної ріжучих кромок на головну площину; . У площині різання вимірюється кут нахилу головної ріжучої кромки λ – кут між ріжучою кромкою і головною площиною. Кут λ вважається позитивним, коли вершина різця є найнижчою точкою ріжучої кромки і негативним, коли вершина різця є найвищою точкою ріжучої кромки, і рівна нулю, коли ріжуча кромка паралельна основній площині.
Рисунок 7. Кут λ токарного різця в статиці
Головний передній кут γ сильно впливає на процес різання. З його збільшенням зменшується деформація шару, що зрізується, оскільки інструмент легше врізається в матеріал знижуються сили різання і витрата потужності, зменшуються умови сходу стружки підвищується якість обробленої поверхні. Разом з тим збільшення кута γ знижує міцність інструменту, збільшує його знос через викришування і погіршення тепловідводу. При обробці заготовок з крихких і твердих матеріалів для підвищення міцності і стійкості різців призначають менші кути γ, іноді навіть негативні, а при обробці м'яких і в'язких матеріалів кут γ збільшують. Межі кута γ від -100 до +200. Головний задній кут α – слугує для зменшення тертя між задньою поверхнею леза і поверхнею різання. Проте збільшення кута α знижує міцність інструменту, тому при обробці в'язких і м'яких матеріалів застосовують різці з великим кутом α, а при обробці крихких і твердих матеріалів, а так само при великому перерізі шару, що зрізується, призначають кут α меншим. Для різних умов кут α призначається в межах 6-120. Допоміжний задній кут α1 - знижує тертя між, допоміжною задньою поверхнею і обробленою поверхнею заготовки. Головний кут в плані φ істотно впливає на стійкість ріжучого інструменту і на шорсткість обробленої поверхні. Зі зменшенням кута φ знижується шорсткість поверхні, збільшується довжина активної частини головної ріжучої кромки (ширина шару, що зрізується) і зменшується товщина шару, що зрізується, що призводить до зниження теплового і силового навантажень на різець а отже і до зменшення зносу інструменту. Проте при малих кутах φ різко зростає радіальна складова сили різання, що приводить до прогинання заготовки. При цьому можливе виникнення вібрацій, що погіршує якість обробленої поверхні і підвищує знос інструменту. Кут φ призначають от 30 до 900. При обробці заготовок малої жорсткості кут φ беруть близьким до 900. Допоміжний кут в плані φ1 служить для зменшення тертя допоміжної задньої поверхні інструменту з обробленою поверхнею. Із зменшенням кута φ1 знижується шорсткість обробленої поверхні збільшується міцність вершини різця і знижується його знос. Для прохідних різців при обробці жорстких заготовок без врізання беруть φ1= 5-100, а при обробці заготовок малій жорсткості і роботі з врізанням φ1= 30-450. Кут нахилу головної ріжучої кромки λ визначає напрям сходу стружки. При λ = 0 стружка сходить перпендикулярно головної ріжучої кромки, при позитивному куті λ стружка сходить у бік обробленої поверхні, а при негативному – до оброблюваної поверхні. Позитивний кут λ слугує також для зміцнення ріжучої кромки, оскільки у момент врізання різця ударні сили діють не на вершину різця, а на міцніше місце ріжучої кромки, віддалене від вершини. При чистовій обробці приймати кут λ позитивним не рекомендується, оскільки стружка може намотуватися на заготівку і дряпати оброблену поверхню. При чистовій обробці приймають кут λ негативний до -50, а при чорновій до +50. Кут загострення β визначає форму клину головної ріжучої кромки. Чим менший кут β, тим легше врізається інструмент в оброблювану поверхню. Тому при обробці м’яких і в’язких кут β зменшують, а при обробці твердих і крихких - збільшують. Із зменшенням кута β погіршуються умови тепловідводу від ріжучої кромки і підвищується знос різця. Значення кутів α і γ змінюються в процесі різання при установці вершини леза вище або нижче за вісь заготовки, а кути в плані φ і φ1 залежать від розташування осі різця відносно осі заготовки. Так, при порушенні обточування установка вершини різця вище за вісь заготовки веде до збільшення переднього кута γ і зменшення заднього кута α. При установці вершини різця нижче за вісь заготовки, навпаки кут γ зменшується, а кут α зростає. При розточуванні внутрішньої поверхні картина зі зміною кутів γ і α змінюються на обернену. Кінематичні кути різця. В процесі різання передній γ і задній α кути змінюються, оскільки змінюються положення координатних площин. Кути в цьому випадку змінюються в кінематичній системі координат, орієнтованої щодо напряму швидкості результуючого руху різання Vе (з врахуванням подачі). Головна площина PV буде перпендикулярна напрямку вектора результуючої швидкості Vе. Змінюються і положення площини різання Pn. У наслідок цього задній кут α зменшиться, а передній кут γ збільшиться. На рис.2 показані кут швидкості різання h – кут в робочій площині між напрямами швидкостей головного руху різання і результуючого руху різання. Кут подачі μ – кут в робочій площині між напрямами швидкостей головного руху різання і швидкості руху подачі. Для звичайних умов обробки зміна кутів незначна і ними можна нехтувати. Але при обробці з великими подачами і при нарізуванні різьб з великим кроком ці зміни необхідно враховувати при виготовленні різців. Наприклад, у різьбового різця задній кут α з боку напряму руху подачі збільшують на 3-50. Кут різання δ - кут між площиною різання і дотичної до передньої поверхні, проведених через розглядувану точку леза. При позитивному значенні кута і . При негативному значенні кута Кути різця в процесі різання. Головні кути вимірюються головній січній площині. Найбільше значення має кут різання δр - кут між передньою поверхнею різця і траєкторією відносного робочого руху. Величина цього кута більшою мірою впливає на деформацію шару, що зрізується, навантаження, стійкість інструменту. Передній кут γр в процесі різання визначається як кут між передньою поверхнею різця і нормальною площиною. Завжди . Задній кут αр – кут між задньою поверхнею різця і траєкторією відносного робочого руху. При повздовжньому точінні траєкторією відносного руху якої-небудь точки леза є гвинтова лінія. Тому вектор швидкості різання відхилятиметься від вектора швидкості в статиці на кут підйому гвинтової лінії σ. Величина цього кута визначається по формулі , де S – подача мм/об, D – діаметр оброблюваної поверхні мм. Кут σ являє собою кут руху. Чим більше подача і менше діаметр оброблюваної поверхні, тим більший кут σ, а значить кінематичні кути різця будуть в більшій мірі відрізняться від кутів в статиці. При роботі із звичайними подачами кут σ не перевищує 1-20. В цьому випадку можна знехтувати зміною статичних кутів в процесі різання.
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 1111; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.16.69.243 (0.007 с.) |