Вплив дотацій на економічну ефективність. Чисті втрати суспільства від запровадження дотацій.

Дота́ція — доплата з державного бюджету задля збалансування бюджетів нижчих рівнів; різновид субсідії. Надаються на безвідплатній і безповоротній основі без встановлення напрямів і (або) умов їх використання.

Грошові кошти, що виділяються з державного і місцевих бюджетів для надання фінансової підтримки збитковим підприємствам, у яких грошова виручка від продажу виробленого продукту менше витрат на виробництво і продаж продукту, нижчим за рівнем бюджетам для покриття розриву між їх доходами і витратами. Дотація компенсує підвищені витрати, покриває збитки. Надання дотацій підприємствам дозволяє, з одного боку, запобігти їх банкрутству, з іншої - не допускати перевищення роздрібних цін на окремі споживчі товари і послуги, оскільки частина ціни на ці товари оплачується з бюджетних коштів за рахунок дотації.

Додаткові виплати працівникові, обумовлені трудовим договором або законодавчим актом, наприклад дотація на харчування, на проїзд до місця роботи, виплати на неповнолітніх дітей тощо.

49. Механізм зміни мужі виробничих можливостей. Проблема прискореного зростання економіки

Якщо ресурси землі, робочої сили і капіталу обмежені, то це означає, що в усякій даний момент існує межа виробничих можливостей, виробничого потенціалу суспільства. У певний момент часу країна може виробляти лише певну кількість зерна, хліба, телевізорів, верстатів, палива. Якщо ми хочемо збільшити кількість одного продукту, то це можливо лише за рахунок зменшення виробництва іншого продукту. П. Самуельсон називає цю обмеженість виробничого потенціалу країни межею виробничих можливостей. Межа виробничих можливостей відбиває максимальні кількості продуктів і послуг, які можуть одночасно вироблятися за даних ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю використовуються.

Кожна точка на кривій виробничих можливостей рис. 2.2 являє собою якийсь максимальний обсяг виробництва двох типів продуктів. Таким чином, ця крива фактично показує деяку межу. Щоб здійснити різні комбінації виробництва інвестиційних ресурсів і споживчих благ, що показані на кривій, суспільство має забезпечити повну зайнятість виробничих ресурсів і повний обсяг виробництва. Усі комбінації інвестиційних ресурсів і споживчих благ на кривій показують максимальні їх кількості, які можуть бути одержані лише в результаті найбільш ефективного використання всіх наявних ресурсів. Точки, що знаходяться за межами кривої, як, наприклад, точка W, недосяжні за даної кількості ресурсів і за даної технології виробництва.

З іншого боку, будь-яка точка всередині області, обмеженої кривою МВМ, наприклад точка U, указує, що якісь ресурси не використовуються або використовуються не кращим чином. Графік межі виробничих можливостей ілюструє той факт, що національна економіка, повністю використовуючи наявний потенціал, у короткостроковому періоді не може збільшити виробництво будь-якого блага, не зменшивши виробництво іншого блага.

Отже, функціонування національної економіки на межі виробничих можливостей (точки А, В, С, D, Е, F) свідчать про її ефективність. Таким чином, межа виробничих можливостей показує максимальну кількість продукції, що її може виробити економіка за даного рівня технологічного розвитку і наявних факторів виробництва.

Криза економічної політики в Україні бачиться у тому, що, по-перше, ми так і не створили необхідних передумов зміцнення фінансів підприємств, підвищення конкурентоспроможності їх продукції на основі істотного зниження податкового пресу. По-друге, те ж саме можна сказати і щодо механізмів стимулювання внутрішнього ринку. По-третє, в умовах кон’юнктури, що різко погіршується, держава не змогла вирішити комплекс завдань, пов’язаних зі створенням більш сприятливих зовнішньоекономічних умов для вітчизняних експортерів. До цього потрібно додати різке погіршення умов торгівлі з Росією, численні антидемпінгові розслідування, навішаний нам ярлик щодо відмиття кримінальних грошей та інше. По-четверте, всупереч численним деклараціям, не видно хоч якого-небудь істотного прогресу в створенні більш сприятливого середовища для підприємництва, малого та середнього бізнесу. Уряд практично нічого нового не пропонує для того, щоб більш надійно захистити приватну власність, подолати монополізм, сформувати досить ефективне інституційне середовище захисту кредитора та інвестора, здійснюваних контрактів.

До вказаних позицій додалися і проблеми бюджетного дефіциту. І справа тут не тільки у новій методиці розрахунків, яка виключає фінансові ресурси від приватизації. Це ресурси, які треба відібрати у реальної економіки. Покривати їх збираються за рахунок тих же приватизаційних грошей. Вони становлять основу і бюджету зростання: виходить подвійна бухгалтерія.

Після найглибшої економічної кризи ослаблена до межі економіка забезпечити стійку і головне — тривалу динаміку зростання в автоматичному режимі сама по собі не зможе.

50. Недосконалість ринку: теоретичне обґрунтування державного втручання в економіку
Ринковий механізм забезпечує системну ефективність лише за умов досконалої конкуренції. Проте в реаліях змішаної економіки ринки не є досконало конкурентними.
Сучасний ринок неспроможний вирішити багатьох важливих проблем економічного розвитку через наявність притаманних йому дефектів:
- циклічного характеру економічного розвитку;
- монопольної влади, недостатньої інформованості ринкових суб’єктів;
- неспроможності забезпечити виробництво суспільних благ;
- зовнішніх ефектів економічної діяльності;
- нерівномірного розподілу насущних благ.
Неспроможності ринку зумовлюють необхідність державного втручання у його функціонування. Сучасна держава виконує ряд важливих функцій регулювання економічних процесів:
- забезпечення правової основи ефективного функціонування ринкової економіки;
- стабілізація економіки;
- перерозподіл доходів і матеріальних благ з метою вирівнювання споживання насущних благ;
- підтримка конкуренції;
- коригування зовнішніх ефектів;
- регулювання розподілу ресурсів для забезпечення суспільними благами.
Суспільні блага – це блага, які забезпечують потреби всіх членів суспільства в однаковій мірі (національна оборона, освіта, охорона громадського порядку, наукові дослідження, природоохоронні заходи та ін.). Вони поділяються на „чисті” і „недосконалі”.
Чисті суспільні блага характеризуються неподільністю, невинятковістю (неможливістю виключення будь-кого із користування даним благом) і неконкурентністю – неможливістю перешкодити споживати це благо людям, які не заплатили за нього.
Ринок неспроможний забезпечити громадян суспільними благами, тому держава стає основним їх виробником чи замовником, визначає оптимальну їх кількість і мінімізує витрати їх виробництва.