Рівновага виробника та траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Рівновага виробника та траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.



Вир-во продукції пов’язано з певними витратами , зміни його обсягів обумовлюють коливання величини цих витрат.Тому виробник , зважаючи на динаміку граничної продуктивності, вартості та взаємозамінності ресурсів , намагається досягти стану рівноваги ,тобто такої комбінації використовуваних ресурсів для вир-ва певного обсягу продукції ,за якою величина витрат буде мінімальною.Мінімальний рівень витрат забезпечується за умови ,що гранична продуктивність у розрахунку на одиницю вартості ресурсу буде однаковою для всіх ресурсів, які використовує виробник: MPl = …= MPn.

Графічно точку рівноваги вир-ка можна знайти за допомогою ізокости- лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань двох ресурсів. Точка дотику лінії однакових витрат (ізокости) і кривої однакового обсягу вир-ва (ізокванти) відображає рівновагу вир-ка.У точці дотику кут нахилу ізокости та ізокванти той самий, тобто виконується рівність: MPL =MPL

Ця умова мінімізації витрат відома під назвою еквімаржинальний принцип: для мінімізації вартості за даного рівня вир-ва підприємству треба вик-ти таку комбінацію ресурсів, за якою співвідношення граничних продуктивностей ресурсів та їхніх цін рівні між собою.

Витрати вир-ва за короткостроковий період.

Для прийняття фірмою рішення про оптимальний випуск продукції най­важливіше значення має вивчення залежності між обсягами випуску і витра­тами виробництва.

Оскільки у короткостроковому періоді деякі ресурси фіксовані, а обсяги інших можна змінювати для розширення випуску, виділяють два типи витрат - постійні і змінні, які аналізують за двома рівнями.

Перший рівень аналізу стосується витрат на весь обсяг продукції, дру­гий — аналізу витрат на одиницю продукції.

Витрати на весь обсяг продукції називаються сукупними

витратами (ТС). Вони включають постійні (FC) і змінні (VC) ви­трати:

TC = FC + VC. (8.4)

Постійні витрати (FC) - це витрати фіксовані, їх величина не

змінюється зі зміною обсягів випуску. До них відносять витрати на устатку­вання, утримання управлінського персоналу, рентні платежі за оренду при­міщення чи землі, зобов'язання фірми з облігаційних позик, страхові внески тощо. До постійних витрат відносять також всі неявні витрати.

Змінні витрати (VC) - це витрати, величина яких змінюється

залежно від зміни обсягів виробництва. До цього типу витрат відносять ви­трати на сировину, паливо, електроенергію, транспортні послуги, заробітну плату найманих робітників. Змінні витрати можуть бути представлені як:

VC = TC-FC. (8.5)

Відмінність постійних і змінних витрат має суттєве практичне значення для фірми. Змінні витрати підприємець може контролювати. Зважаючи на ринкову ситуацію, він може збільшувати або зменшувати обсяги виробницт­ва, що відповідно вплине і на витрати. Постійні ж витрати у короткостроко­вому періоді не піддаються контролю, вони є обов'язковими і повинні бути оплачені, незалежно від того, виробляє фірма продукцію чи ні. За нульового обсягу виробництва загальна сума витрат дорівнює постійним витратам фір­ми.

Другий рівень аналізу включає витрати на одиницю продукції. До них відносять середні і граничні витрати. Всі види середніх витрат обчислюються шляхом поділу відповідних сумарних витрат на обсяг продукції, випущеної за певний період (Q). Середні постійнівитрати: AFC = FC / Q . (8-6)

Середні змінні витрати:AVC = VC /Q. (8-7)

Середні сукупні витрати:АТС = ТС / Q . (8.8)

Оскільки сукупні втрати є сумою постійних і змінних, витрат (ТС = FC + VC) , то середні сукупні витрати також можна представити як суму середніх постійних і середніх змінних витрат:

ATC = AFC + AVC (8.9)

Граничні витрати. (МС)- це приріст сукупних витрат в результа­ті приросту обсягу випуску на одиницю, або додаткові витрати, пов'язані з виробництвом ще однієї додаткової одиниці продукції. Обчислюються гра­ничні витрати як відношення зміни сукупних витрат (^ТС) до зміни обсягу виробництва (^Q):

MC = ^TC/^Q . (8.10)

Оскільки сукупні витрати змінюються в результаті приросту змінних ви­трат, то граничні витрати можна визначити також за показниками приросту змінних витрат:

MC = ^VC/^Q. (8.11)

Всі типи витрат виробництва безпосередньо пов'язані з виробничою фун­кцією, яка відображає залежність між кількістю застосовуваного ресурсу і обсягом випуску.

Витрати вир-ва в довгостроковому періоді.

В умовах довгострокового періоду фірма може змінити всі свої ресурси (всі фактори стають змінними), галузь поповнюється новою кількістю фірм.

Фірма може при зміні своїх параметрів розширити виробництво, знижуючи при цьому середні витрати.

У випадку зростання продуктивності середні сукупні витрати зменшуються (перехід від АТС1, до АТС2), (Рис. 8.13.)

При спадної продуктивності середні сукупні витрати зростають (перехід від АТС3 до АТС4).

З’єднання точок мінімуму АТС1, АТС2, АТС3 ,АТС4 дозволяє отримати середні сукупні витрати у довгостроковому періоді (ATCL).

q Якщо має місце позитивний ефект масштабу, то крива довгострокових середніх витрат, має негативний нахил.

q Якщо має місце постійна віддача від масштабу, то крива має горизонтальний вигляд.

q При зростанні витрат від росту масштабу виробництва крива спрямовує до верху.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.219.62 (0.003 с.)