Реакція споживача на зміну цін товарів.

При дослідженні кривої «дохід- споживання» дохід був величиною змінною але ціни були постійними. Передбачимо, що дохід остається величиною постійною, а змінюється тільки ціна одного з товарів. Припустимо, що змінюється ціна блага Х. Визначаючи точки дотику кривих байдужості U₁ U₂ U₃ U₄ з бюджетним обмеженням точками К₁ К₂ К₃ К₄ поєднуючи їх, ми визначаємо криву “ціна - споживання”.

Крива "ціна - споживання" показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною. На її основі будується крива індивідуального попиту, кожна точка якої є точкою оптимуму. Вона відображає зміну рівня корисності споживача і зменшення від­носної цінності блага в міру нарощування його споживання..

Залежність між ціною на товар (Р_Х) та розміром його закупок для споживача відображає крива попиту.

 

Ефект заміщення та ефект доходу.

Зміна ціни спричиняє виникнення двох ефектів - ефекту заміни та ефекту доходу. Ефект заміни полягає у зміні споживання внаслі­док зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу спо­живача. Ефект доходу полягає у зміні споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінних відносних цін. Дія цих ефектів зале­жно від типу товарів може бути як одно-, так і різноспрямованою. Результуючий ефект визначає характер кривої попиту: вона є спад­ною для нормальних і нижчих товарів і висхідною для товарів Гіффена - нижчих благ, які займають значне місце у бюджеті спожива­ча.

Попит і закон попиту.

Попит є формою вираження потреб, представлених на ринку і забез­печених грошовими засобами. Попит - це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару. Конкретну кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни, називають обсягом попиту. Таким чином, попит і обсяг попиту - це різні поняття. Обсяг попиту є складовою частиною попиту, його основною характеристикою. Він визначається як потокова величина. Категорія "потік" характеризує безперервний економічний процес і вимірюється в певних одиницях за деякий період часу, що чим вищою є ціна, тим меншу кількість товарів будуть купувати покупці за інших рівних умов; коли ж ціна знижується, кількість покупок зростає.

Розрізняють індивідуальний попит - попит окремого споживача та ринковий попит, який складається з суми індивіду­альних попитів. У будь-якому випадку попит формується двома складовими: ціною та кількістю товару чи послуги, яку бажають придбати покупці, між якими існує певне співвідношення. Це співвідношення може бути відображене графічно кривою попиту.

Крива попиту – це крива, що показує яку кількість товару готові придбати споживачі за різними цінам у даний момент часу.

Крива попиту показує від’ємну пропорційну залежність між ціною (Р) і кількістю товару (Q), яку бажають та можуть купувати споживаючи.

Обернена залежність між ціною та величиною попиту називається законом попиту.

Ця залежність може бути відображена графічно (Рис. 5.1.)

Цей закон стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується, то попит на певну кількість товару зменшується і навпаки. Загальновизнане визначення кривої попиту D (Demand). Крива попиту має від’ємний нахил, що свідчить про бажання споживача купити велику кількість товарів при меншій ціні.

Математичним виразом закону попиту є функція попиту( функція яка визначає попит в залежності від факторів що впливають на нього), яка в зага­льному випадку має вигляд:

Q_D=f(P),

де Q_d - обсяг попиту на товар, D — попит, Р - ціна товару. Іноді для аналізу використовується інша функція - функція ціни попиту.

Еластичність попиту.

Елас­тичність - це міра чутливості однієї змінної до зміни іншої змінної. Ела­стичність визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежної змінних. В якості змінних тут виступають такі фактори як ціна та величина попиту.

Еластичність попиту за ціною - це процентна зміна обсягу по­питу, спричинена однопроцентною зміною ціни даного товару. Показник E_d вимірює процентну зміну обсягу попиту на товар вздовзк кривої попиту на нього.

Оскільки залежність між ціною і величиною попиту обернена, показник цінової еластичності попиту є величиною від’ємною.

Еластичність розділяють на:

- точкову яка може бути визначена, якщо провести дотичну до кривої попиту

.

Значення точкової еластичності буде обернено пропорційно тангенсу куту нахилу;

- дугову еластичність – це показник середньої реакції попиту на зміну ціни товару, визначеної кривої попиту на відрізку. Для розрахунку дугової еластичності беруть середні зна­чення змін ціни (Р) та обсягу (Q) на певному відрізку кривої попиту, тобто визначають процентну зміну в центральній точці інтервалу.

 

Вважається, що попит еластичний, якщо E_d > 1, тобто однопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту. Попит нееластичний, коли E_d < 1, тобто однопроцентна зміна ціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту. Особливе значення має випадок одиничної еластичності, коли Е_d = 1, тобто однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту. Існують також граничні випадки елас­тичності: абсолют­но еластичнийЕ_d => ∞ і абсолютно нееласти­чний попит E_d = 0.

За неціновими чинниками попиту розрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом.

Перехресна еластичність попиту - це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншого товару. Вона показує, на скільки процентів зміститься крива попиту.

Еластичність попиту зо доходом - це процентна зміна обсягу попиту, викликана однопроцентною зміною доходу. Ми знаємо, що коли до­ход споживачів змінюється, то крива попиту зміщується. Еластичність попи­ту за доходом показує граничну величину зміщення кривої попиту в проце­нтах.

Отже, еластичність попиту за доходом для нормальних благ буде дода­тною (Eі > 0), для нижчих - від'ємною {Eі < 0), для нейтральних - ну­льовою (Eі — 0). Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом більшу за одиницю (E_і > 1), предмети першої необхідності - меншу за оди­ницю (Е_i < 1).