Система удобрення ґрунту під культуру, що досліджується



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Система удобрення ґрунту під культуру, що досліджується



Найважливіше завдання агронома – створення оптимальних умов живлення рослин для підвищення врожайності сільськогосподарських культур і родючості ґрунту за рахунок внесення мінеральних добрив, хімічної меліорації та повторного задіяння в біологічному колообігу вже використаних рослинами елементів живлення у вигляді пожнивних решток, сидератів, гною.

Нині близько половини приросту врожаю у розвинутих країнах світу отримують завдяки застосуванню мінеральних добрив. Різке (у 5-6 разів) зменшення застосування добрив в Україні у 90-их роках минулого століття зумовило зниження в ґрунті вмісту гумусу та підвищення його кислотності, що створило від’ємний баланс елементів живлення.

Як наслідок, знизилась родючість ґрунтів та різко зменшились врожаї. Для виправлення ситуації агроном – технолог повинен:

– уміти проаналізувати наскільки система удобрення культур у господарстві відповідає рекомендаціям Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського» НААУ щодо системи удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною ротацією для відповідної ґрунтово – кліматичної зони;

– якщо прийнята в господарстві система удобрення не відповідає вказаним вище рекомендаціям, необхідно встановити причини і запропонувати прийнятну для господарства систему удобрення культури у відповідній сівозміні [1].

У цьому розділі роботи слід здійснити агрономічний аналіз фактичної системи удобрення ґрунту під культуру, заповнивши таблицю 3.3.

Після таблиці 3.3 провести коротке обговорення її змісту і зробити висновки про адекватність фактичної урожайності до можливої за ресурсами поживних речовин урожайності сільськогосподарських культур у сівозміні, порівнюючи фактичні ресурси засвоюваних речовин у ґрунті та внесених добрив з нормативним винесенням їх з урожаєм (додаток Д). Якщо винесення поживних речовин фактичним урожаєм дорівнює їх доступним ресурсам, то досягнута фактична урожайність культури адекватна її ресурсному забезпеченню (коефіцієнт адекватності рівний або більший від 1). У випадку, коли коефіцієнт адекватності менше від 1, фактична урожайність менша, ніж її ресурсне забезпечення.

Таблиця 3.3

Система удобрення ґрунту під досліджувану культуру,

фактично здійсненої в 20….. році

Показники № показ- ника Озима пшениця
Фактична урожайність, т/га  
  Винесено з урожаєм, кг/га N  
P2O5  
К2О  
  Можливе засвоєння з ґрунту N  
P2O5  
К2О  
  Фактичне удобрення основне  
передпосівне та рядкове  
підживлення  
    Всього добрив на 1 га органічних   внесено т/га  
N  
P2O5  
К2О  
частка, засвоєна рослинами кг/га N  
P2O5  
К2О  
мінеральних   внесено N  
P2O5  
К2О  
частка, засвоєна рослинами кг/га N  
P2O5  
К2О  
  Внесено NРК в органічному і мінеральному добриві, кг N  
P2O5  
К2О  
Всього [24+25+26]  
  Ресурси засвоєних речовин з ґрунту та добрив, кг N  
P2O5  
К2О  
Всього [28+29+30]  
Індекс екологізації землеробства [18+19+20):11]  
Адекватність фактичної урожайності можливій за ресурсами поживних речовин (2+3+4):31  
Баланс поживних речовин, + кг/га [27–(2+3+4)]    

 


Для оцінки стану екологізації землеробства використовують норми її індексу і нормативи внесення органічних добрив. Величину індексу екологізації землеробства визначають відношенням внесених усіх мінеральних добрив в діючій речовині кг/га до дози внесених органічних добрив, т/га.

Шкала оцінки екологізації землеробства за її індексом передбачає стан екологічного землеробства, якщо цей індекс становить менше 15, стан спадної екологізації – при величині індексу від 15 до 25; стан хімізації землеробства - понад 25. Ці норми мають велике значення у визначенні екологічної ситуації на агроландшафтах. При індексі понад 15 відбувається агрофізична деградація ґрунту і накопичення нітратів та нітритів у продукції. В практичному землеробстві основним засобом його екологізації є органічні добрива. Існує також шкала визначення рівнів екологізації землеробства за нормами їх внесення (додаток Е).

Найбільш ефективно потенціал добрив використовується при врахуванні їхньої прямої дії і післядії в сівозмінах з різною спеціалізацією та чергуванням культур.

В таблицях 3.4–3.7 наведена орієнтовна мінеральна система удобрення в сівозмінах у зоні Степу.

Таблиця 3.4.

Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах

для господарств, площею до 100 га

Чергування культур Дози і способи внесення добрив (мінеральні добрива, кг/га діючих речовин)  
основне в рядки під час роботи піджив-лення всього  
N P K N P K N N P K
I II
Сівозміна 1  
1. Горох              
2. Пшениця озима
3. Кукурудза на зерно      
4. Ячмінь (0,5 поля) Соняшник (0,5 поля)          
                                   
Кукурудза на зерно (0,5 п.)    
На 1 га сівозмінної площі  
                                     

Продовження табл. 3.4.

Сівозміна 2  
1. Чорний пар                        
2. Пшениця озима    
3. Ячмінь            
4. Горох                
5. Озима пшениця              
6. Соняшник          
На 1 га сівозмінної площі 52 55 34  
                                           

 

Таблиця 3.5

Система удобрення культур у сівозмінах для господарств, площею 100-250 га

Чергування культур Дози і способи внесення добрив (мінеральні добрива, кг/га діючих речовин)
основне в рядки під час роботи піджив-лення всього
N P K N P K N N P K
I II
Сівозміна 1
1. Чорний пар (0,5 поля) Горох (0,5 поля)                      
                     
2. Пшениця озима  
3. Кукурудза на зерно      
4. Ячмінь          
5. Соняшник (0,5 поля)                      
Кукурудза на зерно (0,5 п.)    
На 1 га сівозмінної площі 67 60 38 Сівозміна 2
1. Чорний пар                      
2. Пшениця озима  
3. Ячмінь          
4. Горох              
5. Озима пшениця            
6. Соняшник        
На 1 га сівозмінної площі 52 55 34
                                       

Таблиця 3.6

Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею 250-1000 га

 

Чергування культур Дози і способи внесення добрив (мінеральні добрива, кг/га діючих речовин)
основне в рядки під час роботи піджив-лення всього
N P K N P K N N P K
I II
Сівозміна 1
1. Чорний пар                      
2. Пшениця озима  
3. Ячмінь          
4. Горох              
5. Пшениця озима
6. Кукурудза на зерно    
7. Соняшник        
На 1 га сівозмінної площі 59 57 37 Сівозміна 2
1. Чорний пар                      
2. Пшениця озима  
3. Кукурудза на зерно    
4. Горох              
5. Пшениця озима
6. Кукурудза на зерно    
7. Ячмінь          
8. Соняшник        
На 1 га сівозмінної площі 64 59 39
                           

 

Таблиця 3.7

Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000 га

Чергування культур Дози і способи внесення добрив (мінеральні добрива, кг/га діючих речовин)
основне в рядки під час роботи підживлення всього
N P K N P K N N P K
I II
Сівозміна 1
1. Чорний пар                      
2. Пшениця озима  
3. Ячмінь          
4. Горох              
5. Пшениця озима
6. Кукурудза на зерно    
7. Ячмінь          
8. Соняшник        
На 1 га сівозмінної площі 59 58 36 Сівозміна 2
1. Чорний пар                      
2. Пшениця озима  
3. Кукурудза на зерно    
4. Горох              
5. Пшениця озима
6. Кукурудза на зерно    
7. Ячмінь          
8. Соняшник        
На 1 га сівозмінної площі 64 59 39
                                       

 

 

Дози добрив розраховано для ґрунтів із середнім вмістом поживних речовин і з обов’язковим повторним задіянням рослинних решток. Вони можуть забезпечити формування врожаю на рівні, т/га:

· пшениця озима по чорному пару – 5,0;

· пшениця озима по гороху – 4,0;

· кукурудза на зерно – 5,0;

· ячмінь – 3,5;

· горох – 3,0;

· соняшник – 2,5.

При застосуванні органо-мінеральної системи удобрення в сівозміні дози мінеральних добрив під культури знижуються на 20-30 % (табл. 3.8–3.9).


Таблиця 3.8

Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею 250-1000 га

Чергування культур Дози і способи внесення добрив (мінеральні добрива, кг/га діючих речовин)
основне в рядки під час роботи підживлення всього
гній N P K N P K N гній N P K
I II
Сівозміна 1
1. Чорний пар                      
2. Пшениця озима      
3. Ячмінь              
4. Горох            
5. Пшениця озима      
6. Кукурудза на зерно    
7. Соняшник            
На 1 га сівозмінної площі 8,6 42 44 35
Сівозміна 2
1. Чорний пар                      
2. Пшениця озима      
3. Кукурудза на зерно        
4. Горох            
5. Пшениця озима      
6. Кукурудза на зерно    
7. Ячмінь              
8. Соняшник            
На 1 га сівозмінної площі 7,5 45 44 34
                                     

 

 


Таблиця 3.9

Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств, площею понад 1000 га

Чергування культур Дози і способи внесення добрив (мінеральні добрива, кг/га діючих речовин)
основне в рядки під час роботи підживлення всього
гній N P K N P K N гній N P K
I II
Сівозміна 1
1. Чорний пар                      
2. Пшениця озима      
3. Ячмінь              
4. Горох            
5. Пшениця озима      
6. Кукурудза на зерно    
7. Соняшник              
На 1 га сівозмінної площі 7,5 42 44 36 Сівозміна 2
1. Чорний пар                      
2. Пшениця озима      
3. Кукурудза на зерно        
4. Горох            
5. Пшениця озима      
6. Кукурудза на зерно    
7. Ячмінь              
8. Соняшник            
На 1 га сівозмінної площі 7,5 46 44 34
                                 

 

 


Дозу добрив на запланований урожай конкретної культури можна визначити за формулою:

де D – розрахункова доза поживного елемента, кг/га;

Уп – запланована урожайність, т/га;

В – винос поживного елемента, кг/т;

П – запас доступного поживного елемента в одному шарі ґрунту, кг/га;

α– коефіцієнт використання поживного елемента з ґрунту, %;

Н – кількість внесених органічних добрив, т/га;

b – вміст поживного елемента в органічному добриві, %

β – коефіцієнт використання поживного елемента з органічного добрива, %;

λ – коефіцієнт використання поживного елемента з мінерального добрива, %.

Приклад. Запланована врожайність озимої пшениці Уп = 5,0 т/га.

– Винос (В) поживних елементів з 1т основної продукції для озимої пшениці становить, кг: N = 30, P2O5 = 10,5, К2О = 21,5;

– Запас (П) поживних елементів в орному шарі ґрунту становить, кг/га:
N = 180 (при вмісті N – 6 мг/100 г ґрунту);
P2O5 = 105 (при вмісті P2O5 – 3,5 мг/100 г ґрунту);
К2О = 210 (при вмісті К2О – 7 мг/100 г ґрунту).

– Коефіцієнт використання поживного елемента з ґрунту (α) складає, %:
N = 40; P2O5 = 20; К2О = 40.

– Коефіцієнт використання поживного елемента з органічних добрив (β) (підстилковий гній, який вносили під попередник у кількості (Н) 20 т/га), %:
N = 30; P2O5 = 20; К2О = 72.

– Вміст поживних елементів у підстилковому гної (b), %:
N= 0,5; P2O5= 0,25; К2О = 0,6.

– Коефіцієнт використання поживного елемента з мінеральних добрив (λ) складає, %: N=50, P2O5=20, К2О=60.

(кг/га)

Аналогічно розраховують дозу фосфору і калію [22].



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.236.13 (0.018 с.)