Методика виконання і оформлення окремих розділів дипломної роботи

Титульний лист містить інформацію про допуск завідувачем кафедри роботи до захисту (вказується дата попереднього захисту); про вид роботи, її тему та шифр; про виконавця, керівника, консультантів, нормоконтролера. Розміщення інформації на титульному листі наведено в додатку А.

У шифрі дипломної роботи замість позначек ХХХ студент повинний написати три останні цифри своєї залікової книжки. За умови, якщо дипломна робота виконується на кафедрі технології переробки та зберігання продукції сільського господарства, шифр роботи повинний бути наступним: 13 ТПД. ХХХ. 000 000 ПЗ

Завдання на роботу розміщують безпосередньо після титульного листа. Це єдиний лист в дипломній роботі, що містить інформацію на зворотній стороні сторінки. В завданні (на першій сторінці) вказують:

- дату видачі завдання (за підписом завідувача кафедри),

- номер групи, прізвище та ініціали студента,

- номер і дату наказу по Університету про затвердження теми,

- дату здачі студентом закінченої роботи до деканату факультету АТЕ (термін здачі роботи – не пізніше, ніж за 10 діб до її захисту),

- у вихідних даних вказують, де була взята первинна інформація, за якою виконувалася робота: чи то власні дослідження за певний період у певному господарстві, чи дані, що отримані в господарстві (вказати, за який період),

- наводять завдання, тобто перелік питань, які підлягали розробці в дипломній роботі,

- вказують консультантів з розділів дипломної роботи, що назначені та затверджені розпорядженням деканату.

На другій (зворотній) сторінці завдання розміщують:

- календарний план, де вказують назви розділів дипломної роботи, запланований приблизний об’єм роботи, термін її виконання за підписом керівника,

- дати видачі-прийняття завдання і календарного плану, підписані керівником та студентом.

Зразок оформлення завдання наведено в додатку Б.

Реферат має бути обсягом 0,75-1,0 сторінки тексту, набраного на комп'ютері. До реферату обов’язково надається УДК. В першому абзаці реферату вказують прізвище та ініціали виконавця; тему дипломної роботи; кафедру, на якій виконувалась робота; місто, назву ВНЗ, в якому виконано дипломну роботу; рік виконання.

В другому абзаці подають інформацію про об’єм роботи (кількість сторінок), кількість розділів, таблиць, рисунків, літературних джерел. Далі стисло викладають сутність дипломної роботи.

Приклад реферату наведено в додатку В.

Зміст роботи подається на одній або двох сторінках. Титульний лист не нумерується, але враховується в нумерації сторінок.

Загальний обсяг дипломної роботи повинен бути 45-55 сторінок комп’ютерного тексту без додатків.

Рекомендований обсяг вступу до 2-3 сторінок, аналітичного огляду літературних джерел – до 15-20 сторінок, характеристика грунтово-кліматичних умов зони – до 5 сторінок, агроекономічна характеристика – до 20 сторінок, технологічна карта – 2-3 сторінки, техніки безпеки – до 5 сторінок, висновків – 2 сторінки.

Вступ

У вступі коротко, висвітлюється актуальність теми досліджень та її значення для народного господарства. Наводяться посівні площі (плодових насаджень) і врожайність культури у світі, в Україні. Вказується на досягнення окремих господарств при вирощуванні даної культури або вирішенні вказаної проблеми. У вступі можна подати короткі історичні відомості про походження культури.

Огляд літератури

Цей розділ складається з двох або більше підрозділів, зміст яких у різних роботах може істотно відрізнятись, оскільки залежить від теми та об'єкта (культура, грунт тощо) досліджень.

Спочатку необхідно описати народно-господарське значення культури, потім подати латинську назву культури та ботанічної родини, до якої ця культура належить. Далі в стислій формі описати морфологічну будову культури, її біологічні особливості. На основі літературних джерел необхідно висвітлити вимоги культури до тепла, світла, вологи, ґрунту на різних етапах органогенезу.

Наступним етапом «Огляду літератури» є описання складових частин агротехніки вирощування даної культури у сучасних умовах в Україні, новітніх елементів технології за кордоном (сорти, місце в сівозміні, система обробітку ґрунту, система застосування добрив, система захисту від шкідливих організмів).

Далі наводяться відомості з літературних джерел щодо стану вивчення питань, які досліджувалися в аналогічних ґрунтово-кліматичних умовах. На підставі аналізу цих відомостей (результатів вивчення даного питання різними авторами) необхідно зробити висновок про доцільність вивчення даного питання в конкретних умовах.

В цьому розділі автор майже після кожного абзацу робить посилання на бібліографічний список.

Природно–кліматичні умови господарства та методика проведення спостережень

Місце розташування господарства

В цьому підрозділі автор коротко описує місце розташування господарства дає характеристику рельєфу.

 

Характеристика ґрунту

Користуючись картами, картограмами та іншими матеріалами обстеження ґрунтів вказати, які типи ґрунтів поширені у господарстві. У вигляді таблиці 2.1. подають агрохімічну характеристику ґрунтів господарства, оцінку ґрунтів за родючістю, виражену у балах [2].

Таблиця 2.1

Агрохімічна характеристика ґрунту

 

 

 

№ поля сівозміни	Глибина орного шару, см	Вміст гумусу, %	рН сольової витяжки	Вміст поживних речовин, мг/кг ґрунту
легко гідролізований азот (N)	рухомий фосфор (Р2О5)	обмінний калій (К2О)

 

Агрометеорологічні умови

У цьому підрозділі спочатку коротко інформують про природно-кліматичні умови зони, в якій проводились дослідження. Тобто, слід назвати цю зону, висвітлити питання про найтепліші і найхолодніші місяці року, глибину снігового покриву, суму активних температур, терміни останніх весняних і перших осінніх приморозків (за багаторічними даними), тривалість періоду вегетації, суму опадів, що припадає на вегетаційний період, тощо.

У вигляді таблиць (табл. 2.2 – 2.3) показати середньомісячні температури повітря та розподіл опадів протягом року (за даними найближчої метеостанції).

 

Таблиця 2.2

Середньомісячна температура повітря, °С

 

 

Рік	Місяць	Середньо-річна
Середня багаторічна
200...
200...
200...
Відхилення від середньої багаторічної
200...
200...
200...

 

Таблиця 2.3

Розподіл опадів, мм

 

 

Рік	Місяць	Сума за рік
Середня багаторічна кількість
200...
200...
200...
Відхилення від середньої багаторічної
200...
200...
200...

 

 

Виходячи з даних цих таблиць, слід зробити висновки щодо агрометеорологічних умов у роки досліджень, чи відрізнялись від середніх багаторічних та наскільки позитивно або негативно впливали погодні умови на одержані результати досліджень. Проведений таким чином аналіз дає можливість обґрунтовано пояснити відхилення фактично одержаної врожайності від запланованої.

2.4. Методика проведення спостережень та обліків при виконанні роботи (науково-дослідний напрям)

Методикою називають сукупність способів здійснення дій людини, спрямованих на досягнення визначеної мети. Тому в змісті методики у цьому розділі викладають перелік показників, за допомогою яких можна підтвердити досягнення мети, а також вказують способи їх одержання (із звітів чи інших документів, або власні спостереження, обліку урожаю і т.і.).

Методику проведення наукових досліджень із підготовки випускних робіт визначають загальними та специфічними вимогами, що ставлять до наукових робіт із агрономії.

До спеціальних методів агрономічного дослідження належать: лабораторний, вегетаційний, лізиметричний, вегетаційно-польовий, польовий. Серед вказаних методів головним є дослід у полі.

Польовий дослід - це дослідження, яке проводиться в польових умовах на спеціально виділеній ділянці. Метою досліду є встановлення різниці між варіантами.

Методичні вимоги до польового досліду: типовість, принцип єдиної логічної відміни, проведення досліду на спеціально виділеній і вирівняній за родючістю ділянці, облік врожаю, достовірність досліду за сутністю.

Види польових дослідів: агротехнічні (однофакторні, багатофакторні, поодинокі і масові, короткострокові і тривалі, стаціонарні і тимчасові) та досліди з сортовипробування.

Вимоги до земельної ділянки, яку планують під дослід: типовість (репрезентативність), однорідність ґрунтового покриву, рельєф.

Під методикою польового досліду розуміють сукупність складових елементів: число варіантів; площа ділянок, їх форма та напрям; повторність; система розміщення ділянок, повторностей і варіантів на території; метод обліку врожаю і організація досліду в часі.

Дослідний варіант - це рослини, за якими вивчають сорт, умови вирощування, агротехнічний прийом або їх поєднання. Один або декілька варіантів, з якими порівнюють дослідні варіанти, називають контролем або стандартом. Сукупність дослідних і контрольних варіантів складає схему досліду, об'єднану однією ідеєю.

Повторення - це частина площі досліду з повним набором усіх варіантів згідно зі схемою досліду [5, 12].

Умови та методика проведення дослідів – зазначають місце проведення досліджень, територіальне розташування.

Подають методику проведення досліджень із обов'язковим зазначенням всіх її основних елементів: схема досліду, розміри облікових і захисних частин дослідних ділянок, форми ділянок і їх просторові орієнтації, кількість дерев або дослідних кущів у плодівництві, повторності досліду, методи розміщення варіантів та повторень, методика проведення обліків і спостережень.

Серед обліків і спостережень за польовими й овочевими рослинами обов'язковими мають бути: фенологічні спостереження, поява сходів, облік густоти посівів, поява справжнього листка, початок цвітіння, початок і кінець плодоношення, загальна площа листкової поверхні, облік урожаю і його якість.

У дослідах з плодовими культурами в садах і на ягідниках основними є метеорологічні і фенологічні спостереження, облік росту рослин і їх плодоношення, облік урожаю і його якість. Крім того, вивчають хімічний склад рослин, вологість ґрунту і вміст у ньому поживних речовин.

Подаються методи проведення досліджень (визначення показників, облік урожаю, статистичні методи обробки експериментальних даних тощо).