Принцип організації факсимільного зв’язку.

Для передачі зображення використовується головний принцип послідовної поелементної передачі. При цьму вся площа зображення, яке зветься оригіналом, розбивається на елементарні ділянки – растрові елементи. Останні можуть відрізнятися оптичною щільністю, тобто яскравістю відбитих свілових променів. Оптична щільність кожного растрового елементу аналізується і перетворюється у відповідний їй електричний сигнал. Послідовний аналіз оптичної щільності растрових елементів виконується шляхом так званої розгортки площі оригіналу по елементах. Одержані електричні сигнали після необхідних для зручності передачі перетворень послідовно передаються в канал зв’язку. В приймачі електричні сигнали обробляються і в тій же послідовності перетворюються в елементи зображення – растрові елементи на бланку носія запису. Вони мають відповідну електричним сигналам яскравість і утворюють копію зображення – факсиміле чи репродукцію.

Структурна схема системи факсимільного зв'язку.

Відповідно до цього алгоритму роботи побудована структурна схема системи факсимільного зв'язку, що зображена на рис. 8.2.1.

 

 

Всю систему можно поділити на три укрупнені частини: аналізуючий пристрій, електричний тракт і синтезуючий пристрій.

Аналізуючий пристрій провадить електрооптичний аналіз зображення оригіналу і включає світлооптичну систему, фотоелектронний перетворювач, розгортуючий пристрій, управляючий пристрій і СФСпрд – передаючу частину системи фазування і синхронізації.

Світлооптична система за допомогою розгортуючого пристрою послідовно виділяє растрові елементи на зображенні оригіналу. У фотоелектронному перетворювачі відбувається перетворення оптичної щільності кожного растрового елементу у відповідний їй електричний сигнал. Управляючий пристрій управляє роботою розгортуючого пристрою - розгорткою, а СФСпрд формує синхросигнали, які забезпечують однаковість процесів розгортки на прийомі та передачі.

Електричний тракт передає на потрібну відстань електричні сигнали, що несуть інформацію про зображення оригіналу. До нього входять передавач, канал зв’язку та приймач електричних сигналів. Передавач виконує перетворення первісних електричних сигналів в сигнали, що є придатні для передачі використовуваним каналом зв’язку. Приймач перетворює прийняті з каналу сигнали в такі, що зроблять запис зображення на бланку копії. Передавач і приймач можуть виконувати відповідно модуляцію та демодуляцію і відтак реалізовані як стандартний модем.

Синтезуючий пристрій проводить електрооптичний синтез зображення, тобто послідовний запис растрових елементів зображення (їх яскравості) на бланку носія запису (папері). Він включає записуючий, розгортуючий і управляючий пристрої та СФСпрм – прнймальну частину системи фазування і синхронізації. Записуючий пристрій перетворює прийнятий електричний сигнал в оптичну щільнсть відповідного растрового елементу і фіксує його на бланку, утворюючи копію переданого зображення. Розгортуючий пристрій забезпечує послідовний запис за тим же законом, що закладено в передавачі, а прнймальна частина системи фазування і синхронізації – “взаємоприв’язку” опорних позицій розгортки оригіналу та копії: початок кадру, початок рядка. Управляючий пристрій як і в передавачі управляє роботою розгортуючого пристрою, але використовує для фазування і синхронізації розгортки сигнали СФСпрм.

 

Факсимільний спосіб передачі повідомлень має цілу низку достоїнств:

· Універсальність, тобто цим спосбом можна передати будь яку інформацію, що може бути представлена в графічній формі;

· Документальність, яка притаманна тільки цьому способу передачі;

· Можливість повної автоматизації процесу передачі, коли виключаються необхідність ручного поелементного вводу повідомлення і відповідно – помилки оператора;

· Висока завадостійкість.

Останнє достоїнство пояснюється великою надмірністю повідомлення. Наприклад, текстове повідомлення в кодовій формі потребує значно менше часу на передачу, ніж представлене в графічній формі. Це очевидно, якщо розглянути передачу однієї літери скажімо, в коді МТК-2, і як рисунка.

 

Але з цього достоїнства випливає головний недолік факсимільного зв’язку – велика надмірність повідомлень, що суттєво знижує швидкість передачі.

Існує багато способів зменшення надмірності – компресії факсимільних повідомлень, в тому числі досить витончених, але всі вони базуються на добре відомих принципах ефективного кодування. Реалізовані ці способи можуть бути лише в сучасних цифрових факсимільних апаратах.

Устрій і принцип роботи факсимільних апаратів.

У літературі [8.7.1], розділи 10.7- 10.8, і [8.7.2], розділи 11.4- 11.11 викладені основні принципи і методи побудови факсимільних апаратів, приведені їх характеристики і стандарти.

При вивченні те, як реалізується розглянута вище структурна схема в конкретних апаратах.

Розглядаючи характеристики факсимільних апаратів зверніть увагу на головну з них – чіткість, чи розрізнюючу здатність: це кількість ліній, які можна розрізнити на копії, що припадають на одиницю довжини.