Служби абонентського і масового поширення інформації.

З розглянутого вище стає очевидним, що найважливішою задачею інформатики є створення інформаційно-обчислювальних і інформаційно-пошукових (информаційно-довідкових) систем і мереж, до складу яких крім баз даних входять системи і мережі передачі даних, що забезпечують поширення інформації і доставку її абонентам. На цій основі формуються так звані інформаційні служби зв'язку, які надають абонентам цілу низку основних і додаткових послуг. Основною послугою є передача (обмін) інформації. Згідно з визначенням Міжнародного союзу електрозв'язку с л у ж б о ю електрозв'язку називається комплекс заходів, що проводяться адміністрацією зв'язку з метою задоволення потреб її абонентів в певних послугах. На відміну від мереж служба - це сукупність послуг, що надаються абоненту при передачі певного вигляду повідомлень, а м е р е ж а - це сукупність технічних засобів, що забезпечують надання цих послуг. Очевидно, що на базі однієї мережі може бути організовано декілька служб, що послужило передумовою концепції і н т е л е к т у а л ь н о ї мережі.

У залежності від режиму обміну розрізняють служби абонентські, або інтерактивні, і служби масового поширення інформації, або служби з розгалуженим режимом (циркулярні).

Абонентські служби забезпечують передачу інформації між двома або більше абонентами в реальному часі (діалогові служби) або з проміжним накопиченням інформації в мережі - в пристроях зберігання і обробки, а також передачу інформації з банку даних за запитом абонента. До них належать так звані телематичні служби: телетекс, відеотекс, телефакс, бюрофакс, датафакс.

Служби масового поширення інформації використовують розгалужений режим передачі, коли інформація від одного джерела одночасно передається до необмеженого числа одержувачів без обмеження або з обмеженням їх права на прийом. При цьому можливі варіанти з управлінням змістом передачі з боку одержувача. До таких служб відносяться телетекст, радіотекст і факсимільна передача газет.

Порівняння ефективності цих служб потрібно вести з урахуванням конкретних умов: стану економіки країни, розвинутості її інфраструктури і передусім - галузі зв'язку. Наприклад, щоденний приріст інформації у вигляді рефератів і повідомлень, що оцінюється приблизно в 200 Мбайт, сучасна ПЕОМ здатна обробити протягом 1 години. Однак для передачі їй цього обсягу інформації по нашій мережі електрозв'язку з реальною швидкістю 2400 біт/с буде потрібно 185 годин. Звідси випливає необхідність швидкого вдосконалення первинної мережі на основі волоконно-оптичних ліній зв'язку і цифрових систем передачі і мереж передачі даних шляхом впровадження нових технологій, наприклад, Frame Relay та ATM.

Враховуючи економічний стан країни, для рішення задачі інформатизації в наших умовах необхідно шукати інші рішення, прийнятні для досягнення реальних зсувів в цій галузі в найкоротші терміни і з мінімальними капіталовкладеннями. Такою альтернативою здатні стати системи масового поширення інформації, які істотно ефективніші, ніж індивідуально-адресні абонентські системи. Крім того, вони охоплюють порівняно велику територію країни і мають великі традиції і популярність серед населення.

Такі служби набули широкого поширення за рубежем, що пояснюється можливістю використання існуючих транспортних мереж зв'язку і виведення на екрани побутових телевізійних приймачів (телетекст).

Служба ТЕЛЕТЕКСТ.

ТЕЛЕТЕКСТ - це текстово-графічна високошвидкісна інформаційна система, що призначена для масового обслуговування населення і використовує як транспортну мережу телевізійного мовлення.

У залежності від режиму передачі розрізняють два основних типи служби ТЕЛЕТЕКСТ: звичайний і повноканальний.

Спочатку розглянемо більш широко поширений звичайний тип служби, в якій сигнали телетексту передаються по телевізійному каналу одночасно з основною програмою. Вони залишаються "непомітними" для володаря звичайного телевізора, але обробляються і відображаються на екрані телевізійними приймачами 4-го і 5-го поколінь, що мають дистанційне управління і декодери телетексту. Прийом може здійснюватися також за допомогою тюнера телетексту на персональну ЕОМ типу IBM. У середині 70-х років були розроблені і перевірені декілька систем передачі додаткової інформації в складі повного ТВ сигналу. Найбільш вдалими системами телетексту виявилися французька ANTIOPE-DIDON і англійська WORLD SYSTEM TELETEXT (WST). За результатами випробувань Міжнародний консультативний комітет радіозв'язку (МККР) в 1988 р. ухвалив рішення рекомендувати до впровадження систему WST (стандарту), що відображено в Рекомендації МККР №653. Міжвідомча комісія з телебачення і радіомовлення ухвалила рішення в 1988 р. про впровадження в СРСР міжнародної системи телетекст WST (стандарт В). Як інформаційна система ТЕЛЕТЕКСТ швидкими темпами впроваджувався в Європі, Азії і Австралії в 80-і роки. У наш час служба телетексту існує більш, ніж в 30 країнах світу. У Радянському Союзі експериментальне мовлення почалося в Москві в березні 1991 р.

В Україні телетекст почав працювати 26 липня 1993 р. Службу ТЕЛЕТЕКСТА органі-зувала Державна рекламно-інформаційна компанія Міністерства зв'язку "РАРИТЕТ". Трансляція телетексту йде по програмі УТ-1. З червня 1994 р., уперше в СНД, за системою ТЕЛЕТЕКСТ почалося експериментальне титруваня телепередач УТ-1 для людей, що втратили слух. Титри передаються на 888-й сторінці, в режимі микшування. У перспективі більшість телепередач будуть супроводитися титрами. У цей час в Україні телетекст транслюється по трьох каналах: УТ-1, "ОРТ", Російське телебачення (РТ). За системою ТЕЛЕТЕКСТ передається загальносуспільна, екологічна, ділова, комерційна і рекламна інформація: новини політики, культури і спорту; банківська і біржова інформація; розклад руху транспорту; адреси і телефони магазинів, готелів, театрів і виставок; реклама товарів і послуг; довідки і оголошення; титри телепередач. Так наприклад, зміст (меню) служби ТЕЛЕТЕКСТ, що пропонується на екрані телеприймачів у Києві:

* все про Телетекст;

* газети і часописи України;

* комерція;

* послуги;

* розклад руху транспорту;

* фінанси;

* страхова справа;

* нерухомість;

* авторинок;

* робота: попит і пропозиція;

* навчання, заняття для дітей;

* дозвілля, в тому числі програма телебачення і інш.

Сигнали телетексту передаються у вигляді пакетів імпульсів у вільних рядках кадрового гасячого імпульсу. Декодер телетексту, вбудований в ТВ приймач, приймає і перетворює цифровий сигнал в алфавітну або мозаїчну інформацію на екрані телевізора.

Система ТЕЛЕТЕКСТ дозволяє відобразити на екрані телевізора інформацію (сторінка телетексту) у форматі 24 рядка по 40 знаків і передбачає наступні можливості:

обсяг інформації 8 журналів по 100 стор.;

нумерація сторінок із 100 по 899;

192 знаки з можливістю відтворення до шести алфавітів (латинь, кирилиця);

мозаїчні малюнки формуються з комбінацій 64 графічних елементів, злитих або роздільних;

мінімальний мозаїчний елемент - квадрат розміром 1/6 знакомісця (велика літера алфавіту);

знаки і фон відтворюються в семи кольорах;

титри і субтитри на зображенні телепередач; знаки подвійної висоти;

знаки яскравості, що періодично міняється;

приховані знаки, що викликаються на екран за бажанням користувача;

екстренні новини в ході телепередачі, що виводяться на екран телевізора автоматично;

пов'язані сторінки з практично миттєвою їх зміною за бажанням глядача (послідовність пов'язаних сторінок задається при передачі);

півсторінки, сторінки, що самозмінюються(зміна задається при передачі);

індексні сторінки - дозволяють користувачеві швидко виходити на зміст (задаються при передачі).

Принцип побудови служби ТЕЛЕТЕКСТ визначений в Рекомендації МККР №653. В основу покладена семирівнева модель ISO 7498 "Основна довідкова модель для взаємодіючих систем відкритого типу". Ієрархічна організація комунікаційних функцій систем віщання даних телетексту показана на рис. 1, де кожний функціональний елемент на певному рівні не відноситься до специфіки реалізації, але по своїх логічних властивостях вони достатні для характеристики сервісу і продуктивності типової системи ТЕЛЕТЕКСТ.

Відповідно до цієї функціональної моделі сервіс може надаватися шляхом об'єднання інформації в логічні групи, доставки їх на нижні рівні для передачі і після прийому - відновлення інформації в придатному для використання вигляді.

У подальшому тексті використовуються назви рівнів, прийняті ISO (ISO 7498, 1984, "Basic reference model for open systems interconnection). Деякі терміни в широкомовній техніці застосовуються для вираження інших понять. Особливо це стосується термінів "мережевий" ("network") і "канальний" ("link"), тому потрібно бути уважним щоб уникнути непорозумінь.

РІВЕНЬ 1: фізичний - в рамках даної системи широкомовної передачі цей рівень відноситься до електричної передачі сигналу і включає в себе такі елементи, як частота (швидкість передачі бітів) і форма імпульсів.

 

Рис.7.1

РІВЕНЬ 2: канальний - передбачає логічні функції, ті, що відносяться до передачі даних такі, як цифрова синхронізація кадру, форматування даних і процедури контролю помилок.

РІВЕНЬ 3: мережевий включає логічні функції, що відносяться до мультиплексування і демультиплексування пакетів даних, що належать різним комунікаційним потокам. Прикладами таких функцій є адресація каналів даних і упорядкування пакетів даних.

РІВЕНЬ 4: транспортний виконує функцію приведення даних до вигляду, придатного для передачі з однієї точки в іншу шляхом розбиття даних на групи, доставки їх на нижні рівні для передачі, і, після прийому груп, відновлення початкової послідовності.

РІВЕНЬ 5: сеансовий забезпечує функції обробки даних, що дозволяють користувачеві одержати доступ до сервісу. Прикладами таких функцій є контроль доступу і класифікація сторінок.

РІВЕНЬ 6: представницький передбачає функції представлення даних. Прикладами є системи кодування, що використовуються для представлення тексту, зображень і звуку.

РІВЕНЬ 7: прикладний відноситься до практичного використання потенційних можливостей, що надаються нижніми рівнями для даного типу сервісу. Прикладами є титри, телевізійне програмне забезпечення, циклічний телетекст.

Характеристики передачі

Логічна структура різних елементів даних телетекста, вміщених в телевізійний сигнал, показана на рис. 2 - 5.

Рядок даних (рис.2) це телевізійний рядок, активна частина якого виділена під цифрові дані, які поділяються на послідовність бітової синхронізації і на елемент даних, де: А - рядковий синхроімпульс; В- колірна синхронізація; С- бітова синхронізація; D - рядок даних

Елемент даних (рис. З) це логічний елемент, який поділяється на послідовність байтової синхронізації і на пакет даних, де: Е- байтова синхронізація; F- елемент даних.

Пакет даних (рис.4) J - це інформаційний пакет, що допускає ідентифікацію; до нього входить наступне:

G - префікс, що забезпечує виконання таких функцій, як адресація, індикація розміру пакету, індикація неперервності пакету і призначення пакету;

Н- блок даних, який містить керуючі сигнали або інформацію користувача;

в деяких системах К - суфікс, що забезпечує виконання функцій виявлення або виправлення помилок на рівні пакету.

Група даних (рис.5) - це група блоків даних, що містять інформацію, яка допускає ідентифікацію.

Повноканальний ТЕЛЕТЕКСТ.

Розглянемо тепер другий варіант побудови служби ТЕЛЕТЕКСТ. Він називається повноканальним і відрізняється від звичайного тим, що інформація транслюється телевізійними передавальними станціями замість одного з телевізійних каналів, тобто інформація служби повністю заповнює телевізійний канал. Завдяки цьому різко збільшується обсяг інформації, що передається, яка може бути доступна користувачеві.

Прикладом такого варіанту служби ТЕЛЕТЕКСТ може бути електронна газета “Все - всім", розроблена Інститутом проблем реєстрації інформації АН України (ІПРІ) і впроваджена на основі патенту України №4 від 22.12.92 м. Щодня з 14.40 по 15.40 по загальнонаціональному телеканалу УТ-1 транслюється 4 тисячі газетних сторінок (або 60 тисяч - машинописних) по 75 розділах зі швидкістю 1,2 Мбіт/з. Це складає обсяг інформації приблизно 8-12 Мбайт на день (планується досягнути 200 Мбайт). Вже в 1992 р. цією послугою в Україні користувалися біль-ше ніж 10 тисяч абонентів, кількість яких швидко росте. Служба впроваджена також в ряді регіонів Росії, Казахстану, Киргизстана.

Привабливість даного варіанту побудови служби ТЕЛЕТЕКСТ пояснюється великими обсягами інформації, унікальними першоджерелами (в числі яких - важкодоступні зарубіжні періодичні наукові і інші видання), оперативністю отримання публікацій і іншої інформації, а також високою вірністю передачі, яка в мільйон разів перевищує вірність передачі по телефонній мережі загального користування.

Види інформації, що передається: закони і постанови Верховної Ради України, інформація Кабінету міністрів і міністерств, служб новин, зміст електронних журналів і газет, рекламна, передторгова, банківська, економічна, комерційна, патентна, будівельна і інша інформація. Особливо цікавий і важливий розділ складає науково-технічна інформація, в тому числі - реферативна і повна оперативна інформація практично всіх наукових публікацій

Додаткові послуги цієї служби:

n електронна пошта;

n телеконференції по різних тематиках;

n бази даних по нормативно-правовій і іншим видам інформації;

доступ до мережі Iternet.

З'єднання з інформаційними ресурсами можливе через модемну лінію по вказаному номеру міжнародного телефону або через будь-який вузол мережі передачі даних з протоколом Х.25 за приведеними мережевими адресами.

Структура служби представлена на рис. 6. Тут видно, що збирання інформації до банків даних (БД) здійснюється по всіх існуючих телекомунікаційних каналах різних мереж зв'язку: телефонної мережі загального користування (передача за допомогою модемів), мереж передачі даних (УкрПАК і інш.), мережі Телекс і інш. Ця інформація збирається в банках даних регіональних центрів комп'ютерної інформації і Національному банку, звідки вона надходить до телецентру і транслюється по всій країні, надходячи одночасно до великого числа абонентів в будь-якому кутку України. Абонентськими приймачами служать спеціальні телевізійні адаптери, які серійно випускаються українськими підприємствами, з подальшим записом в пам'ять персональних ЕОМ. У процесі прийому інформація обробляється і відбирається по розділах і рубриках згідно з інтересами користувача і правом доступу, що є у нього, до цих рубрик. Це право користувач отримує шляхом підписки на відповідні розділи і рубрики всього обсягу інформації. Є можливість створення індивідуальних і колективних баз даних користувачів за їх інтересами.

 

 

Рис. 6

7.3. Ключові питання

 

7.3.1. Поясніть роль інформаційних технологій в житті сучасного суспільства. Як вони розвиваються? Наведіть приклади.

7.3.2. Що таке служби електрозв'язку? Які їх види?

7.3.3. Які задачі вирішуються службою телетекст?

7.3.4. Поясніть структуру мережі телетекст.

7.3.5. Які технічні засоби використовуються в службі?

7.3.6. Як може бути представлена інформація в системі телетекст?

 

Домашнє завдання

 

7.4.1. Вивчіть роль інформаційних технологій в житті сучасного суспільства, продумайте приклади необхідності їх розвитку.

7.4.2. Охарактеризуйте технічні засоби інформатизації суспільства.

7.4.3. Ознайомтеся зі службами масового поширення інформації, їх режимами і класифікацією.

7.4.4. Підготуйте бланк звіту по роботі, приведіть в ньому структурну схему системи телетекст, рівні еталонної моделі взаємодії відкритих систем.

Лабораторне завдання

7.5.1. Вивчіть призначення, типи, основні особливості і характеристики служби телетекст.

7.5.2. Вивчіть схему і роботу двох типів системи телетекст: звичайного і повноканального.

7.5.3. Оцініть методи представлення інформації в системі телетекст звичайного типу.

 

Зміст протоколу

 

7.6.1. Мета роботи.

7.6.2. Основні технічні параметри і узагальнена структурна схема системи телетекст.

7.6.3.Рівні ієрархії функцій в службі телетекст.

 

Лабораторна робота №8