Визначення вмісту гумусу за методом І.В. Тюріна у модифікації В.Н. Сімакова



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Визначення вмісту гумусу за методом І.В. Тюріна у модифікації В.Н. Сімакова



 

МЕТА РОБОТИ: навчитись визначати вміст гумусу

ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ: конічна колба на 100 мл, аналітичні терези, сушильна шафа, штатив для титрування, 0,4 н. розчин К2Сг2О7 в розбавленій Н24; 0,1 н. розчин солі Мора; 0,2%-ний розчин фенілантранілової кислоти

ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА

Гумус - це складний динамічний комплекс органічних речовин, які утворюються при розкладі і гуміфікації органічних решток в ґрунті.

При визначенні сумарного вмісту гумусу враховують всі форми органічної речовини ґрунту. Тому при підготовці ґрунту до аналізу ретельно відбирають корінці і всі органічні рештки, з тим, щоб по можливості виключити органічні речовини не гумусової природи.

Метод Тюріна И.В. в модифікації Сімакова В.Н. заснований на окисленні вуглецю гумусових речовин до СО2 0,4 н. розчином двохромовокислого калію (К2Сr2О7), приготовленого на сірчаній кислоті, розбавленій у воді 1:1. По кількості хромової суміші, яка пішла на окислення органічного вуглецю судять про його кількість.

Реакція окислення протікає за рівнянням реакції:

2Сг2О7 + 8Н24 = 2К24 + 2 Сг2(SО4)3 + 8 Н2О + 3О2

3С + 3О2 = 3СО2

ХІД РОБОТИ

 

1. З підготовленого для визначення гумусу і азоту ґрунту беруть наважку на аналітичних терезах, яка залежить від вмісту гумусу в аналізуємому ґрунті: при вмісті гумусу більше 7% - 0,1 г; при 4-7% - 0,2 г; при 2-4% - 0,3 г; менше 2% - 0,5 г.

2. Наважку ґрунту висипають в конічну колбу на 100 мл. В колбу з бюретки приливають 10 мл хромової суміші і обережно перемішують коловими рухами.

3. Суміш в колбі, в яку вставляється лійка, кип’ятиться на етернітові плитці протягом 5 хвилин з моменту появи бульбашок СО2.

4. Колбу охолоджують, стінки колби промивають дистильованою водою, доводячи об'єм до 30-40 мл. Додають 4-5 краплин 0,2%-го розчину фенілантранілової кислоти і титрують 0,1 н. або 0,2 н. розчином солі Мора. Кінець титрування визначають переходом вишнево-фіолетового забарвлення в зелене.

5. Проводять холосте визначення: замість наважки ґрунту використовують прогрітий ґрунт (0,1-0,3 г).

6. Вміст органічного вуглецю розраховують за формулою:

,

де С - вміст органічного вуглецю, % до маси сухого ґрунту; а - кількість солі Мора, яка пішла на холосте титрування; в - кількість солі Мора, яка пішла на титрування залишку хромовокислого калію; Км.- поправка до титру солі Мора; 0,0003 - кількість органічного вуглецю, яка відповідає 1 мл 0,1 н розчину солі Мора; Кн2о - коефіцієнт гігроскопічності для перерахунку на абсолютну суху наважку ґрунту; Р - наважка повітряно-сухого ґрунту, г.

7. Вираховують процентний вміст гумусу (р) із розрахунку, що в його складі міститься середньому 58% органічного вуглецю (1г вуглецю відповідає 1,724 г гумусу):

р = С х 1,724

8. Розрахунок запасів гумусу в т/га проводять за формулою:

,

де Н - запаси гумусу, т/га; h - потужність шару ґрунту, м; d - щільність ґрунту, г/см3; р - вміст гумусу, %.

9. Результати титрування та розрахунки записуються в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1

Результати визначення гумусу

Генетичний горизонт, глибина (h), см Кількість солі Мора, яка пішла на холосте титрування (а), мл Кількість солі Мора, яка пішла на титрування хромово кислого калію(в), мл Коефіцієнт гігроскопічності (КН2О) Наважка повітряно - сухого ґрунту (Р), г Вміст органічного вуглецю (С), % Вміст гумусу (р), % Щільність ґрунту (d), г/см3 Запаси гумусу в горизонті (Н), т/га
                 
                 

 

Висновки: ______________________________________________________

__________________________________________________________________

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що називається гумусом?

2. У чому суть методу визначення вміст гумусу в ґрунті?

3. За якою формулою визначають вміст гумусу в ґрунті?

4. За якою формулою розраховують запаси гумусу в ґрунті?

5. Що розуміють під органічною речовиною в ґрунті?

6. Гумінові кислоти, їх склад, властивості.

7. Фульвокислоти, їх склад, властивості.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6 (ІІ частина)

Визначення рН сольвої та водної витяжки

МЕТА РОБОТИ: опанувати методики визначення рН водної та сольової витяжок ґрунту

ПРИЛАДИ І МАТЕРІАЛИ: повітряно-сухий ґрунт, просіяний крізь сито в 1 мм; технохімічні терези; колба на 200 мл; дистильована вода, рН-метр, 1,0 н. розчин КСІ, пробірки, піпетка, комбінований індикатор

 

ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА

Кислотність розчину обумовлена іонами водню. При нейтральній реакції розмір рН = 7, при кислій менше 7, при лужній більше 7.

В залежності від того, в якому стані знаходяться в ґрунті іони водню, розрізняють слідуючи види кислотності: актуальну (активну) і потенційну (скриту). Потенційну поділяють на обмінну і гідролітичну. Для того, щоб судити про кислотність ґрунту, визначають рН водного і сольового розчинів. Величина рН водного розчину характеризує актуальну, а сольового - потенційну кислотність ґрунту.

Актуальна кислотність - це кислотність ґрунту, обумовлена наявністю в ґрунтовому розчині іонів водню і позначається латинськими буквами рН.

Обмінна кислотність зумовлюється наявністю у ГПК водню або алюмінію, які витісняються з ґрунту під дією нейтральних солей (КС1, NаС1) і починається рНсол.

ХІД РОБОТИ



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.11.178 (0.008 с.)