Електронний осцилограф типу ЭО-6М.

Осцилограф є вимірювальним приладом для дослідження періодичних процесів. Прилад дає можливість спостерігати: криві періодичних струмів, е. р. с, напруг, фігури Ліссажу, імпульси тривалістю 0,5 – 3000 мікросекунди і з частотою 200 Гц – 10 кГц.

Прилад має дві системи розгортань:

1) очікувальну з чотирма діапазонами і 2) безперерв­ну з 6 діапазонами.

До складу приладу входять: 1) вхідний аенюатор; 2) підсилювач вертикального відхи­лення; 3) підсилювач синхронізації і горизонтального відхилення; 4) калібратор амплітуди; 5) калібратор тривалості; 6) електронно-променева трубка і 7) блок живлення.

Прилад живиться від сітки з напругою 220 В. Працювати з апаратом без зовнішнього кожуха не можна, щоб уникнути ураження високою напругою, яка підводиться до анодів трубки.

Комплектування приладу перевіряють зовнішнім оглядом наявних деталей: комплекту електронних ламп (9 шт.), сигнальних об'єктів (2 шт.), шлангів для вмикання приладу до до­сліджуваних об'єктів (2 шт.), шнура живлення, масштабних сіток (2 шт.), знімної передньої кришки з градуйовочним графіком, додаткового запобіжника, пакувального ящика, паспорта і опису та інструкції користування.

 

ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ ПОДІЛКИ ШКАЛИ ЗАСОБУ ВИМІРЮВАННЯ

При виконанні лабораторної роботи необхідно вміння виконувати прямі вимірювання фізичних величин, зокрема уміння визначати ціну поділки шкали, межі вимірювання мір і приладів та знімати покази.

Властивості фізичних об'єктів, які можна визначати кількісно, називають фізичними величинами. Для кожної фізичної величини встановлено одиницю вимірювання величини. Кількісне вираження властивості об'єкта через певне число одиниць величини називають значенням фізичної величини.

Вимірювання – це експеримент на знаходження значення фізичної величини за допомогою спеціальних технічних засобів (засобів вимірювання).

Засіб вимірювання, який може тільки відтворювати одне значень величини, називається мірою. Здебільшого дія об'єкта, властивості якого вимірюють, перетворюється у переміщення покажчика, за яким визначають значення величини. Такі засоби вимірювання називають вимірювальними приладами.

Засоби вимірювання мають шкалу значень величин, з якою порівнюють значення вимірюваної величини за певними правилами, або для порівняння виготовляють спеціальні пристрої. Найпростіший відліковий пристрій — покажчик у вигляді стрілки, що рухається вздовж шкали. Стрілка показує значення вимірюваної величини.

Засоби вимірювання мають свої характеристики. Найголовніші з них — межі вимірювання і ціна поділки шкали. Вони встановлюють найменше і найбільше значення величини, яке можна виміряти даним засобом, і практично найменше значення величини, що може бути зафіксоване у цих межах.

Щоб навчиться визначати ціну поділки шкали, треба ознайомитися з будовою шкали: основу шкали становлять ділянки – блоки позначок, які закінчуються позначками з числами; шкала складається з кількох блоків одного й того ж типу або кількох типів. Поділка шкали –це проміжок між сусідніми позначками. Значення величини, що відповідає поділці, називають ціною поділки шкали. Щоб визначити ціну поділки шкали, потрібно різницю між значеннями, що відповідають сусіднім позначкам з числами, поділити на кількість проміжків між цими позначками.

Дуже важливо навчитися раціонально знімати покази засобів вимірювання, додержуючись правила: покази засобу вимірювання округлюють до значення, що відповідає найближчій позначці шкали.

При зніманні показів внаслідок округлення допускається неточність – похибка відлічування. Вона визначається різницею між результатом вимірювання – наближеним значенням величини і показами засобу вимірювання. Оскільки покази засобу вимірювання – точне значення величини – залишається невідомим, то зазначають не похибку відлічування, а значення, взяте за модулем, якого вона не перевищує — межу похибки відлічування. Вона дорівнює половині ціни поділки шкали.

Приклад оформлення лабораторної роботи з фізики.

 

Лабораторна робота №

Тема:

Мета:

 

відповіді на запитання і завдання для самоконтролю:

 

Обладнання:

 

теоретичні відомості.

 

ХІД роботи.

1.

2.

 

Таблиця вимірювань та обчислень.

№

 

Формули та обчислення

розрахунки, які проводили під час заповнення таблиці.

 

Визначення похибок.

а) абсолютна похибка;

б) відносна похибка.

 

Висновок.

(що вивчали або досліджували у відповідності з метою роботи, які саме вимірювання та обчислення проводили).

 

Контрольні запитання.

Відповіді на контрольні запитання.

 

Лабораторна робота № 1

Тема: ВИвЧЕННЯ руху тіла по колу під дією Декількох Сил.

Мета: навчитись визначати доцентрове прискорення руху тіла по колу за кінематичними величинами, експериментально перевірити правильність другого закону Ньютона для руху по колу.

 

запитання і завдання для самоконтролю:

Білет № 1

1. Назвіть відношення кута обертання радіус-вектора точки за проміжок часу до тривалості цього проміжку.

А/ період; Б/ кутове прискорення; В/ кутова швидкість; Г/ частота; Д/ шлях.

2. Виберіть вираз, яким можна виразити кутову швидкість тіла.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

 

 

3. Виберіть вираз, яким можна виразити нормальне прискорення тіла.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

4. Визначити формулу, яка відповідає рівноприскореному руху (загальний випадок).

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

5. Вкажіть, як називається кількість обертів за одиницю часу.

А/ прискорення; Б/ кутова швидкість; В/ період; Г/ частота; Д/ циклічна частота.

Білет № 2

1. Назвіть проміжок часу, за який точка виконує один повний оберт по колу.

А/ період; Б/ кутове прискорення; В/ кутова швидкість; Г/ частота; Д/ шлях.

2. Виберіть вираз, яким можна виразити лінійну швидкість під час руху тіла по колу.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

3. Виберіть вираз, яким можна виразити дотичне прискорення тіла.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

4. Визначити формулу, яка відповідає рівномірному руху.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

5. Вибрати, яка з характеристик рівномірного обертання диска не змінюється при зміні відстані від його центра.

А/ лінійна швидкість; Б/ кутова швидкість; В/ доцентрове прискорення;

Г/ кутове прискорення; Д/ доцентрова сила.

Білет № 3

1. Вкажіть як називають найкоротшу відстань від осі обертання до лінії дії сили.

А/ радіус; Б/ вектор сили; В/ плече сили; Г/ рівнодійна; Д/ момент сили;

2. Виберіть вираз який виражає співвідношення між частотою і періодом обертання.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

3. Виберіть вираз, яким можна виразити кутове прискорення тіла.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

4. Вибрати вираз, який описує силу, що надає тілу доцентрового прискорення.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ ;

5. Вкажіть, яка сукупність одиниць СІ відповідає одиниці вимірювання сили.

А/ кг·м·с^–1; Б/ кг·м²·с^–1; В/ кг·м·с^–2; Г/ кг·м²·с^–2; Д/ кг·м·с.

 

Обладнання: тягар масою 100г з двома гачками, нитка довжиною близько 1м, штатив з муфтою і затискачем, секундомір або годинник із секундною стрілкою, аркуш паперу з колами радіусами від 5 до 20 см, динамометр.

 

Кулька, підвішена на нитці, обертається в горизонтальній площині по колу радіуса r, виконуючи N обертів за час t. Під дією сил, що діють на кульку (сили тяжіння F1, сили пружності нитки F2), вона набуває доцентрового прискорення: швидкість руху по колу визначається за формулою: , тому , де Т – це період коливань, що визначається за формулою: Необхідно визначити результуючу сили тяжіння кульки і сили пружності нитки, що надає кульці доцентрового прискорення, якщо маса кульки m. Розв’язуючи задачу дістаємо вираз для обчислення сили:

Теоретичні відомості.

 

 

 

 

 

Рис. 1 а

 

 

 

 

 

 

 

 

		Результуючу сили тяжіння і сили натягу нитки можна виміряти безпосередньо динамометром, вимірявши силу прикладену до кульки в горизонтальному напрямі, якщо кульку відхилити на такий саме кут, як і під час її обертання по колу мал. 2.

 

Рис. 2

 

 

ХІД РОБОТИ

1. Зібрати прилад, як показано на мал. 1 а.: закріпити у штативі тіло на нитці довжиною близько 50см так, щоб тіло ледве не доторкалося стола; на стіл покласти аркуш паперу з намальованими колами так, щоб центр кола був під центром тіла.

2. Затиснути пальцями нитку біля точки підвісу і розкрутити тіло на нитці так, щоб воно рівномірно рухалося по радіусу обраного кола.

3. Визначити час за який тіло робить близько 30 повних обертів по колу радіуса r.

4. За допомогою лінійки визначити радіус кола по якому обертається тіло. За допомогою терезів визначити масу тіла.

5. Дослід повторити для інших радіусів обертання.

6. Виміряйте рівнодіючу сил, які надають тілу доцентрового прискорення за допомогою динамометру.

7. За результатами вимірювань обчисліть добуток маси тіла на доцентрове прискорення.

8. Порівняйте результат обчислення з проміжком значень, який має результуюча сила за результатом прямого вимірювання результуючої сили тяжіння та сили натягу нитки, які надали тілу доцентрового прискорення, і зробіть висновок.

9. Результати вимірювань та обчислень записати у таблицю.

 

таблиця вимірювань та обчислень

№	m, кг	r, м	N	t, c	tср, c	T, c	а, м/с^2	аср,м/с^2	Fв	m·aср	Ε, %

 

формули та обчислення.

1. 2. 3.

4. 5.

 

визначення похибок.

1. Відносна похибка: ; , де Δr = 1мм, Δt = 0,1с

2. Абсолютна похибка:

3. Кінцевий результат

Складіть загальний висновок до проведеної лабораторної роботи.

 

контрольні запитання.

1. Дайте означення прискоренню. Куди напрямлено доцентрове прискорення?

2. Чи співпадають за напрямком швидкість, прискорення та сила, що діє на тіло?

3. Що таке період коливань?

4. Сформулюйте ІІ закон Ньютона.

5. Розв’яжіть задачу:

Вогнегасник, повна вага якого 20 Н, викидає щосекунди 200 г піни з швидкістю 20 м/с. Визначити силу, з якою людина повинна утримувати його, щоб приведений в дію пристрій зберігав вертикальне положення.

 

 

Лабораторна робота № 2

Тема: Визначення прискорення вільного падіння за допомогою математичного маятника.

Мета: експериментально визначити прискорення вільного падіння на основі малих коливань математичного маятника.

 

запитання і завдання для самоконтролю:

Білет № 1

1. Положення, за яким матеріальна точка зберігає стан спокою або рівномірного руху, поки зовнішні зусилля не змінять цього стану, визначає...

А/ рівномірний рух; Б/ стан спокою; В/ І закон Ньютона;

Г/ відносний рух; Д/ ІІІ закон Ньютона.

2. Прискорення, яке надає тілу сила ваги називається...

А/ доцентрове; Б/ дотичне; В/ вільного падіння;

Г/ власне; Д/ прискорення тяжіння.

3. Назвіть вид рівноваги, при якій при малому відхиленні тіла від положення рівноваги виникає сила, що прагне повернути тіло у вихідний стан.

А/ стійка; Б/ байдужа; В/ нестійка; Г/ повертаюча; Д/ небайдужа.

4. Вкажіть, як називають рух, при якому будь-який відрізок, що з’єднує дві точки тіла, залишається паралельним сам собі.

А/ обертальним; Б/ поступальним; В/ рівномірним;

Г/ криволінійним; Д/ прямолінійним.

5. Виберіть вираз, яким виражають силу притяжіння тіла до Землі.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

Білет № 2

1. Положення, за яким, якщо на матеріальну точку одночасно діють декілька сил, то кожна з них надає точці таке саме прискорення, що і за відсутності сил, визначає...

А/ І закон Ньютона; Б/ ІІІ закон Ньютона; В/ принцип суперпозиції сил;

Г/ закон складання швидкостей; Д/ ІІ закон Ньютона.

2. Назвіть фізичну величину, яка є мірою інертності тіла при поступальному русі.

А/ прискорення; Б/ швидкість; В/ маса; Г/ сила; Д/ робота.

3. Назвіть вид рівноваги, при якій при малому відхиленні тіла від положення рівноваги виникає сила, що прагне збільшити це відхилення.

А/ стійка; Б/ байдужа; В/ нестійка; Г/ повертаюча; Д/ небайдужа.

4. Назвіть вид руху, при якому тіло рухається по прямій і його швидкість за рівні проміжки часу збільшується на одну і ту ж величину.

А/ прямолінійний рівномірний; Б/ прямолінійний рівноприскорений;

В/ прямолінійний, рівносповільнений; Г/ криволінійний, рівномірний;

Д/ рівномірний рух по колу.

5. Виберіть вираз, за яким можна обчислити прискорення вільного падіння.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

Білет № 3

1. Назвіть властивість тіла зберігати свою швидкість незмінною при відсутності взаємодії з іншими тілами.

А/ гравітація; Б/ інертність; В/ тяжіння; Г/ пружність; Д/ тертя.

2. Назвіть рух тіла у безповітряному просторі під дією при тяжіння Землі.

А/ вільний; Б/ власний; В/ вільне падіння; Г/ гравітаційний; Д/ доцентровий.

3.Назвіть вид рівноваги, коли при малому відхиленні тіло залишається в рівновазі.

А/ стійка; Б/ байдужа; В/ нестійка; Г/ повертаюча; Д/ небайдужа.

4. Назвіть вид руху, при якому тіло за будь-які рівні проміжки часу виконує однакові переміщення..

А/ прямолінійний рівномірний; Б/ прямолінійний рівноприскорений;

В/ прямолінійний, рівносповільнений; Г/ криволінійний, рівномірний;

Д/ рівномірний рух по колу.

5. Виберіть вираз, яким виражають закон всесвітнього тяжіння.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

 

Обладнання: математичний маятник; вимірювальна лі­нійка; штангенциркуль; лічильник-секундомір.

 

Теоретичні відомості

Математичний маятник складається з довгої нерозтяжної і невагомої нитки та невеликої кульки, масу якої можна вважати зосередженою в центрі.

Вчені Галілей, Ньютон та Бессель встановили наступні закони коливання математичного маятника:

1) період коливання математичного маятника не залежить від його маси і від амплітуди, якщо кут розмаху не перевищує 6º.

2) період коливань математичного маятника прямо пропорційний квадратному кореню з довжини маятника і обернено пропорційний квадратному кореню з прискорення вільного падіння.

На основі цих законів записують формулу для періоду коливань математичного маятника

, (1)

де Т – період коливань,

l – довжина маятника,

g – прискорення вільного падіння.

З формули (1) знаходимо прискорення вільного падіння (2)

Довжина математичного маятника l складається з довжини нерозтяжної нитки l ₁ (вимірюється лінійкою) і половини діаметра d кульки (вимірюється штангенциркулем), тобто (3)

Період коливань математичного маятника Т визначається шля­хом вимірювання секундоміром часу t для n повних коливань, а саме (4)

Підставивши значення (3) і (4) в (2), отримаємо робочу фор­мулу для визначення прискорення вільного падіння:

(5)

 

ХІД РОБОТИ.

1. Штангенциркулем виміряти діаметр d кульки і за допомо­гою лінійки та гвинта А (див.рис.) встановити довжину нитки l ₁ = 80 см.

2. Надати маятнику коливань, відхиливши його від положен­ня рівноваги на кут α = 3—5°. Пропустити декілька коливань і з рахунком «нуль» включити секундомір та визначити час t для n = 100 коливань.

 

A

 

α

 

l ₁ l

 

d

 

3. Дослід повторити ще двічі для l = 90 см, l = 100см.

4. Зі всіх знайдених значень прискорення вільного падіння обчислити середнє.

5. Результати вимірювань і обчислень записати у таблицю.

6. Обчислити абсолютну та відносну похибки.

 

таблиця вимірювань та обчислень

№	d, м	l 1, м	t, с	n	g, м/с^2	Δg, м/с^2	E, %

 

формули та обчислення.

 

визначення похибок.

1. – абсолютна похибка вимірювань;

2. – відносна похибка вимірювань.

g_таб. = 9,81 м/с².

Складіть загальний висновок до проведеної лабораторної роботи.

 

контрольні запитання.

1. Що називають прискоренням вільного падіння?

2. Чи буде прискорення вільно падіння однаковим в залежності від місця знаходження тіла, на екваторі і на полюсі?

3. Який рух називають коливальним?

4. Введіть залежність прискорення вільного падіння від висоти над рівнем моря.

Як буде змінюватись період коливань відерка з водою, яке підвішене на довгому шнурі, якщо з отвору в його дні поступово буде витікати вода?

Лабораторна робота № 3

Тема: вимірювання жорсткості пружини

Мета: знайти жорсткість пружини з вимірів подовження пружини при різних значеннях сили ваги.

 

запитання і завдання для самоконтролю:

Білет № 1

1. Назвіть енергію, яку тіла мають внаслідок свого руху.

А/ кінетична; Б/ потенціальна; В/ механічна; Г/ гравітаційна; Д/ динамічна.

2. Визначити, як в основних одиницях СІ виражається одиниця вимірювання потужності.

А/ кг·м·с^–2; Б/ кг·м²·с^–2; В/ кг·м²·с^–1; Г/ кг·м^–1·с^–2; Д/ кг·м²·с^–3.

3. Виберіть співвідношення, яким можна виразити потенціальну енергію пружно деформованого тіла.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

4. Виберіть формулу, якою можна виразити повну механічну роботу.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

5. Назвіть одиницю вимірювання роботи постійної сили.

А/ паскаль; Б/ ньютон; В/ джоуль; Г/ ватт; Д/ вольт;

Білет № 2

1. Назвіть енергію, яку тіла мають в наслідок взаємодії з іншими тілами.

А/ кінетична; Б/ потенціальна; В/ механічна; Г/ гравітаційна; Д/ динамічна.

2. Визначити, яка сукупність одиниць СІ відповідає одиниці вимірювання роботи.

А/ кг·м·с^–2; Б/ кг·м²·с^–2; В/ кг·м²·с^–1; Г/ кг·м^–1·с^–2; Д/ кг·м²·с^–3.

3. Виберіть співвідношення, яким можна виразити кінетичну енергію тіла.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

4. Виберіть співвідношення, яким можна виразити потенціальну енергію тіла піднятого на висоту.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

5. Назвіть одиницю вимірювання енергії.

А/ паскаль; Б/ ньютон; В/ джоуль; Г/ ватт; Д/ вольт;

Білет № 3

1. Назвіть, що є єдиною мірою передачі механічної енергії від одного тіла до іншого.

А/ кінетична енергія; Б/ потенціальна енергія; В/ робота;

Г/ потужність; Д/ кількість теплоти;

2. Визначити, яка сукупність одиниць СІ відповідає одиниці вимірювання енергії.

А/ кг·м·с^–2; Б/ кг·м²·с^–2; В/ кг·м²·с^–1; Г/ кг·м^–1·с^–2; Д/ кг·м²·с^–3.

3. Виберіть співвідношення, яким можна виразити потенціальну енергію гравітаційної взаємодії тіл.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

 

4. Виберіть співвідношення, яким можна виразити потужність.

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

5. Назвіть одиницю вимірювання потужності.

А/ паскаль; Б/ ньютон; В/ джоуль; Г/ ватт; Д/ вольт;

 

Обладнання: набір важків, маса кожного дорівнює m₀ = 0,1 кг, а похибка Δm₀ = 0,002 кг; лінійка з міліметровими поділками; штатив з муфтами й лапкою; спіральна пружина.

 

Теоретичні відомості

Сила ваги F_т = mg врівноважує силу пружності F_упр на основі закону Гука:

F_т = F_упр, , .

У кожному з дослідів жорсткість визначається при різних значеннях сили пружності й подовження, тобто умови досліду змінюються. Тому для знаходження середнього значення жорсткості не можна обчислити середнє арифметичне результатів вимірів. Скористаємося графічним способом знаходження середнього значення, який може бути застосований у таких випадках. За результатами декількох дослідів побудуємо графік залежності модуля сили пружності F_упр від модуля подовження |х|. При побудові графіка за результатами досліду експериментальні точки можуть не виявитися на одній прямій, що відповідає формулі . Це пов’язане з похибками вимірювань. У цьому випадку графік треба проводити так, щоб приблизно однакове число точок виявилося по різні сторони від прямої. Після побудови графіка візьміть точку на прямій (у середній частині графіка), визначите по ньому відповідне цій точці значення сили пружності й подовження й обчислите жорсткість k. Вона й буде шуканим середнім значенням жорсткості пружини k_ср.

Результат виміру звичайно записується у вигляді виразу ,

де Δk – найбільша абсолютна похибка виміру.

Відносна похибка (ε_k) дорівнює відношенню абсолютної похибки Δk до значення величини k: , звідки .

Існує правило для розрахунку відносної похибки: якщо шукана в досліді величина знаходиться в результаті множення й ділення наближених величин, що входять у розрахункову формулу, то відносні похибки складаються.

В даній роботі . Тому (1)

 

ХІД РОБОТИ.

1. Закріпите на штативі кінець спіральної пружини (інший кінець пружини має стрілку-покажчик і гачок – рис. 1).

2. Поруч із пружиною або за нею встановите й закріпите лінійку з міліметровими поділками.

3. Відзначте й запишіть поділку лінійки, проти якої перебуває стрілка-покажчик пружини.

Рис.1

4. Підвісьте до пружини вантаж відомої маси й виміряйте викликане їм подовження пружини. До першого вантажу додайте другий, третій і т.д. вантажі, записуючи щоразу видовження |х| пружини.

5. За результатами вимірів заповните таблицю.

6. За результатами вимірів побудуйте графік залежності сили пружності від подовження і визначите середнє значення жорсткості пружини k_ср.

7. Розрахуйте найбільшу відносну похибку, з якою знайдене значення k_cp (з досліду з одним вантажем).

У формулі (1) , ;

аналогічно , враховуючи що похибка при вимірі подовження Δх = 1 мм.

8. Знайдіть і запишіть відповідь у вигляді:

 

таблиця вимірювань та обчислень

№	m, кг	mg, Н	|х|, м

 

визначення похибок.

1. . 2. . 3. .

Складіть загальний висновок до проведеної лабораторної роботи.

 

контрольні запитання.

1. Що характеризує коефіцієнт жорсткості?

2. Яких видів деформації зазнають стіни споруд? троси підйомних кранів? рейки на залізній дорозі? вали машин? папір при розрізанні?

3. В двох паралельних площинах на тіло діють протилежно спрямовані пари сил. Якого виду деформації зазнає тіло?

4. Яка пружина – сталева чи мідна – при пружній деформації під дією однакової сили набуває більшу потенціальну енергію при інших рівних умовах? Масу пружин не враховувати.

5. Яка механічна напруга виникає в сталевому дроті довжиною l, що підвішений вертикально, під дією власного тяжіння? Як вона залежить від поперечного перерізу?

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

ТЕМА: Визначення густини деяких речовин

МЕТА: Навчитись експериментально визначати густину твердих тіл

 

запитання і завдання для самоконтролю:

Білет № 1

1. Вкажіть яка з наведених речовин має більшу густину

А/ кисень; Б/ алмаз; В/ бензин; Г/ парафін; Д/ неон.

2. Визначити, як в основних одиницях СІ виражається одиниця вимірювання густини

А/ кг·м·с^–2; Б/ кг·м²·с^–2; В/ кг·м²·с^–1; Г/ кг·м^–1·с^–2; Д/ кг·м^-3·

3. Виберіть співвідношення, яким можна густину речовини

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/ .

4. Яка з приставок для утворення десяткових кратних і частинних одиниць є найменшою з наведених

А/ гіга; Б/ санті; В/ мега; Г/ піко; Д/ мілі.

5. Вкажіть за допомогою якого закону визначається об’єм тіла методом занурення його в рідину

А/ Кулона; Б/ Архімеда; В/ Ньютона; Г/ Джоуля-Ленца; Д/ Гей-Люссака;

Білет № 2

1. Вкажіть яка з наведених речовин має меншу густину

А/ кисень; Б/ алмаз; В/ бензин; Г/ парафін; Д/ неон.

2. Вкажіть за допомогою якого закону визначається об’єм тіла методом занурення його в рідину

А/ Кулона; Б/Джоуля-Ленца; В/ Ньютона; Г/ Архімеда; Д/ Гей-Люссака.

3 Виберіть співвідношення, яким можна густину речовини

А/ ; Б/ ; В/ ; Г/ ; Д/

4. Яка з приставок для утворення десяткових кратних і частинних одиниць є найбільшою з наведених

А/ гіга; Б/ санті; В/ мега; Г/ піко; Д/ мілі.

5. Визначити, як в основних одиницях СІ виражається одиниця вимірювання густини