Тема: Облік довгострокових активів

Тема: Облік довгострокових активів

1. Сутність довгострокових активів, їх класифікація та оцінка;

2. Методи нарахування зносу основних засобів та їх вплив на показники фінансової звітності;

3. Облік руху основних засобів;

4. Облік витрат на утримання основних засобів

5. Нематеріальні активи, їх характеристика та облік;

6. Облік природних ресурсів та їх виснаження;

 

 

 

Первісна оцінка основних засобів і нематеріальних активів

Спосіб придбання	Первісна оцінка
За грошові кошти	Витрати на придбання
За рахунок кредитів банку	Витрати на придбання, без включення до неї витрат на сплату відсотків за кредит
Отримані безкоштовно	Справедлива вартість на дату отримання
Створені власними силами	Первісна вартість, яка складається з суми прямих і накладних витрат, пов'язаних зі створенням активу
Зарахування з виготовленої продукції, товарів тощо, призначених для продажу	Собівартість активу, що підлягає продажу
Обмін на подібні активи	Залишкова вартість переданого об'єкта. Якщо вона більша за справедливу вартість, то за первісну вартість приймається справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду
Обмін на неподібні активи	Справедлива вартість переданого об'єкта скоригована на будь-яку суму грошей або грошових еквівалентів, що були передані (отримані) під час обміну

Слід зазначити, що застосування принципу консерватизму передбачає, що балансова вартість основних засобів, виготовлених чи збудованих для власних потреб, не повинна перевищувати їх ринкову вартість, а у разі перевищення така різниця відображається як збитки підприємства, оскільки вважається, що вона не принесе економічної вигоди в майбутньому. Якщо ж витрати на виготовлення чи будівництво власними силами є меншими за ринкову вартість, то балансовою вартістю вважаються понесені фактичні витрати. Ефект від використання таких основних засобів буде отриманий пізніше в результаті зменшення витрат на амортизацію, і як наслідок – збільшення доходу. Якщо для створення основних засобів власними силами залучались кредитні ресурси, то відсотки по них включаються до балансової вартості таких засобів у складі накладних витрат.

Загальні принципи первісної оцінки природних ресурсів схожі з вимірюванням вартості інших довгострокових активів, тобто вона включає купівельну ціну та інші витрати, пов’язані з придбанням природних ресурсів. Проте виявлення природних ресурсів вимагає значних витрат. Крім цього, момент виникнення витрат і одержання вигод від добутих ресурсів розділяють, в більшості випадків, довгі часові інтервали. Тому, наприклад, при розрахунку собівартості родовища корисних копалин враховують чотири складові: вартість придбання родовища; витрати на розвідку; вартість розробки, витрати на відновлення місцевості. У випадку одночасної купівлі групи довгострокових активів, коли оплата за них проводиться однією сумою ("паушальний платіж") без поділу вартості за об'єктами, виникає потреба розподілу такої вартості за видами активів, які придбані. Особливо важливо зробити це для довгострокових активів, які підлягають амортизації і за якими знос не нараховується. Обґрунтований розподіл загальної вартості за об'єктами здійснюється пропорційно до поточної ринкової вартості кожного з активів на дату придбання з врахуванням того, що їх вартість буде змінюватися пропорційно вартості продажу.

Для визначення справедливої ринкової вартості довгострокових активів підприємство може використати незалежну експертну оцінку, оцінку, проведену з метою страхування або оцінку державних податкових служб для сплати податків на власність.

Наприклад, підприємство придбало у компанії, що перебуває в стадії ліквідації, земельну ділянку з будівлею, яка на ній знаходиться за $250,000. Оскільки на будівлі знос нараховується, а на земельну ділянку ні, то дуже важливо раціонально провести розподіл вартості між цими двома видами довгострокових активів. Для розподілу вартості використано оцінку, проведену незалежними експертами (табл. 2).

Таблиця 2

Нарахування амортизації обладнання для фасування макаронних виробів методом рівномірного (прямолінійного) списання

Вартості

Роки	Початкова вартість	Річна сума амортизації	Нагромаджений знос	Залишкова вартість
Дата придбання	32,000	-	-	32,000
	32,000	6,000	6,000	26,000
	32,000	6,000	12,000	20,000
	32,000	6,000	18,000	14,000
	32,000	6,000	24,000	8,000
	32,000	6,000	30,000	2,000

Метод рівномірною (прямолінійного) списання вартості набув найбільшого поширення у світі через свою простоту розрахунку і рівномірність розподілу амортизаційної вартості між обліковими періодами. До недоліків цього методу відносять те, що він не враховує залежності суми нарахованого зносу і виробничої потужності основних засобів у різні роки експлуатації (і відповідно потребу нагромадження більшої суми коштів для проведення ремонту в останні роки використання), також моральне старіння цих активів.

Метод нарахування зносу пропорційно обсягу виконаних робіт (виробничий) застосовується, як правило, для нарахування амортизації активної частини основних засобів і у сферах діяльності, де знос цих активів у значній мірі залежить від інтенсивності їх використання (має місце нерівномірна експлуатація протягом періоду використання).

Виробничий метод ґрунтується на тому, що амортизація є лише результатом використання активу в кожному конкретному періоді, тому для її розрахунку потрібно мати як дані про оціночний обсяг діяльності за весь строк корисного використання, так і фактичні виробничі показники за кожен рік.

Виробничий метод передбачає визначення щорічної суми амортизації шляхом розрахунку коефіцієнта (ставки амортизації) розподілу амортизаційної вартості на одиницю оціночного обсягу діяльності за весь строк корисного використання (кількість одиниць продукції, кілометри пробігу, години роботи тощо):

Так, якщо обладнання для фасування макаронних виробів оціночно розраховане на виробництво 100 млн упаковок, то амортизаційні витрати на 1 млн упаковок будуть такі:

Шляхом множення даного коефіцієнта на фактичні обсяги діяльності кожного звітного періоду визначається сума амортизації для цього періоду:

Річна сума амортизації = ставка амортизації х фактичні обсяги діяльності.

Припустимо, що в процесі експлуатації обладнання розфасує: за перший рік – 20 млн упаковок; за другий рік – 30 млн упаковок; за третій рік – 20 млн упаковок; за четвертий рік – 20 млн упаковок; за п'ятий рік – 10 млн упаковок. Для першого року сума амортизації буде розрахована так:

$300 × 20 мли упаковок = $6,000.

Нарахування амортизації обладнання для фасування макаронних виробів на протязі п'яти років буде мати вигляд (табл. 4).

Таблиця 4

Тема: Облік довгострокових активів

1. Сутність довгострокових активів, їх класифікація та оцінка;

2. Методи нарахування зносу основних засобів та їх вплив на показники фінансової звітності;

3. Облік руху основних засобів;

4. Облік витрат на утримання основних засобів

5. Нематеріальні активи, їх характеристика та облік;

6. Облік природних ресурсів та їх виснаження;