Проведення практичного заняття з навчальної

дисципліни «ПРАКТИКУМ З ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ»

Спеціальність – «Психологія управління»

Курс – 4

Група (и) – ПУз-41, ПУз-42

Тема 2. Структура індивідуального психологічного консультування та особливості застосування технік консультативної взаємодії

 

Питання

1. Описати структуру консультативної взаємодії.

2. Охарактеризувати техніки консультативної взаємодії.

 

Час – 2 год.

Основна література:

1. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. – М.: Академический проект, 1999.

2. Меновщиков В.Ю. Введение в психологическое консультирование. – М.: Смысл, 2000.

3. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. – Навч. посібн. Модульно-рейтинговий курс. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 544с.

4. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція. – Навч. посібн. Модульно-рейтинговий курс. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 544с.

Додаткова література:

1. Ассаджиоли Р. Духовное развитие и его кризисы // Психология человеческих проблем. – Минск, 1998. С. 106-126.

2. Атватер И. Я Вас слушаю: Советы руководителю, как правильно слушать собеседника. – М., 1984.

3. Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением. – М., 1987.

4. Варга А.Я. Системная семейная психотерапия. Краткий лекционный курс. – СПб., 2001.

5. Василюк Ф.Е. Психология переживания. – М., 1984.

6. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – Л., 1984.

7. Мэй Р. Искусство психологического консультирования / Пер. с англ. Т.К. Кругловой. – М.: Класс, 1994.

8. Пиз А. Язык жестов. – Воронеж, 1992.

9. Столин В.В., Бодалев А.А. Семья в психологической консультации. – М., 1989.

Завдання:

1. Вивчити: теоретичний матеріал теми.

2. Осмислити такі поняття та зв’язки між ними: консультативна взаємодія, встановлення рапорту, психологічні бар’єри, емоційний настрій клієнта, техніки слухання.

3. Студентам вивчити та підготувати:

- умови ефективності та основні правила ведення консультативного процесу;

- чинники, що впливають на низьку результативність консультативного процесу;

- види некоректної поведінки консультанта;

- карту особистості дорослої людини.

Навчальна мета: розвинути навички проведення консультативної взаємодії.

Виховна мета: виховувати вміння правильно та етично грамотно розпочинати та вести бесіду з клієнтом на початку консультативної взаємодії.

Місце проведення: навчальна аудиторія за розкладом

Інформаційно-технічне забезпечення: дошка, крейда, таблиці.

ПЛАН

Проведення заняття

№ п/п	Зміст	Час (хв.)
І	Вступна частина: ­ перевірка наявності студентів, їх готовності до заняття; ­ оголошення теми практичного заняття і питань; ­ надання основної та додаткової літератури за темою; ­ визначення навчальної та виховної мети заняття; - визначення актуальності теми, її логічного зв’язку з іншими темами і практичною діяльністю;	до 10
ІІ	Основна частина: 1. Описати структуру консультативної взаємодії. Висновки до 1-го питання. 2. Охарактеризувати техніки консультативної взаємодії. Висновки до 2-го питання.
ІІІ	Підсумкова частина заняття 1) висновки до заняття; 2) відповіді на запитання; 3) оцінювання ефективності практичного заняття, активності студентів і виставлення оцінок; 4) постановка завдань на самостійну роботу та наступне заняття.	до 10

Процедури і техніки консультативної взаємодії на різних етапах психологічного консультування

Початок консультативної взаємодії

Перше знайомство з клієнтом починається ще на етапі угоди про консультативну зустріч. Клієнт називає себе, домовляється про зустріч, визначає, скільки це коштуватиме. Інколи коротко говорить про суть проблем, або про те, чого він очікує від психолога. Цей контакт зазвичай відбувається заочно, по телефону. Досвід показує, що телефонні переговори мають бути короткими, лаконічними, діловими, без особливого вникання в те, про що йтиметься під час очного знайомства.

Основне завдання, яке розв'язується під час зустрічі на першому етапі консультативної взаємодії - це налагодження контакту. Насамперед потрібно комфортно облаштуватися в приміщенні, де проводитиметься інтерв'ю, докласти зусиль для створення відповідного настрою на роботу. Бажано, щоб клієнт, користуючись ініціативою, яку йому гарантує з перших слів психолог, назвав себе сам. Тоді консультант, називаючи себе, підлаштується до нього (наприклад, Світлана, якщо Іван, і, відповідно, Світлана Василівна, якщо Іван Іванович).

У консультуванні діє неписане правило: про зустріч з психологом домовляється той, кому безпосередньо потрібна допомога. Це, по-перше, дає змогу уникнути немотивованого клієнта, а по-друге, такі питання, наприклад, як формування реальних установок на психологічне обслуговування, оплата консультації, деякою мірою будуть вже узгоджені.

Попередня інформація про клієнта може бути стандартною, як при реєстрації у будь-якій іншій соціальній установі: ім'я, вік, професія, освіта, сімейний статус, як потрапив на консультацію, чи звертався раніше до психолога, та якщо людина приходить на зустріч анонімно, всі ці відомості будуть зібрані по ходу інтерв'ю.

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП КОНСУЛЬТАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Однією з особливостей цього виду психологічної допомоги є те, що консультант, працюючи у стабільній психологічній службі, має можливість завчасно підготуватися до зустрічі з клієнтом. Первинний контакт як такий може бути представлений у різноманітних видах. Не існує яких-небудь конкретних вимог щодо ведення первинного контакту.

Таблиця 1.1.

Етапи підготовчого етапу до психологічного консультування

№	Етапи	Характеристика
1.	Співставлення попереднього уявлення про клієнта та його проблему	Дані відомості консультанту необхідні для того, щоб реалізувати наступні етапи підготовки до сесій психологічного консультування. Отримати їх можна з таких джерел, як: журнал для реєстрації; враження про клієнта співробітника, який проводив попередній запис на прийом (зовнішній вигляд, голосові характеристики та ін.); відомості про клієнта (якщо це його не перший візит) із його особистої карточки.
2.	Систематизація знань про проблему клієнта	Після того, як психолог зібрав необхідну попередню інформацію, він може перейти до наступного етапу підготовки – систематизація знань з наявної проблеми клієнта. На цьому етапі консультант може: переглянути літературу з цієї проблеми; проконсультуватися з колегами; ознайомитися з новими дослідженнями.
3.	Розробка плану проведення консультування	До цього етапу потрібно ставитися дуже обережно. Так як наявність плану може мати позитивний і негативний вплив на процес психологічного консультування. Маючи чіткий план, можна подібно капітану корабля, обходячи небезпечні зони, досягнути спокійного берега. Найбільш корисною буде золота середина: маючи перспективний план, уважно спостерігати за тим, що відбувається навколо, змінюючи його, в залежності від умов, що змінюються.
4.	Підбір психодіагностичних засобів	Підбір психодіагностичних засобів, що можуть знадобитися у процесі консультування. Якщо розглядати у процентному співвідношенні, то при підготовці до консультації, так як і при її проведенні, основна частина часу повинна бути присвячена збору інформації.

Підготовка до зустрічі з клієнтом складається з певних етапів (таблиця 1.1.).

Хоча, первинний контакт з клієнтом може відбуватися, в більшості випадків, по телефону. Зміст цієї розмови може бути різноманітним: від простого обговорення початкових умов до довготривалої дискусії. Психолог-консультант може відповісти на питання, що торкаються гонорару, розташування офісу, часу консультування, про свою кваліфікацію й підтверджуючих її документів. Питання про досвід роботи з певними типами проблем й у звичному типі консультування також являються доречними. Психологу потрібно дотримуватися певних складових підготовчого етапу до психологічного консультування.