ТОП 10:

Море фабрик буде в нашому селі,



Возведемо тут, діти, заводи,

Жити будемо в одній сім’ї.

Парків буде сто й атракціонів,

І багато Чортових коліс,

І аеродром свій, і футбольне поле –

Саме там, де зараз росте ліс.

А по місту нашім скрізь трамваї

І тролейбуси всюди підуть.

А трудиться вже тоді не треба буде –

Роботи за вас хай спину гнуть.

Треба тільки, дітки, поважати

Комуністичної партії отця –

Рідного нашого й дорогого

Брежнєва Леоніда Ілліча.

Ото ж заздрю вам, як доживете

До двохтисячного року ви,

Полетите всі на ракетопланах

В космосі шукать нові світи.

І хто намалює так, як я,

Тому вже оцінка п’ять,

Бо всі заповіти Ілліча

Треба завжди свято виполнять.

Той малюнок в пам’яті дитячій

Залишивсь чомусь на все життя,

Запам’ятав добре всі ті обіцянки,

Та і жодної із них нема.

Сумно в році дев’яносто дев’ятім

Глянуть на спустошене село,

Де стоять шевченківські ще хати,

Вимерли де всі через одно.

Лиш одна десятая частина

Від того, що було при царі,

Тепер доживати залишилась –

В основному, люди всі старі.

… Село неначе помарніло,

Неначе люди подуріли…

КПРС

 

Я партию славить готов на весь свет,

Но пусть ее больше не будет.

Пусть люди забудут, что был партбилет

И никогда больше не будет.

Того, который лежит в Мавзолее

Давно пора зарыть в земле.

А на том месте посадить алею,

Как памятник Вечной Войне:

Той, которая на белых и красных

Разделила русский народ.

Зачем, не пойму я, Россию прекрасную -

Изуродовал этот урод?

Сколько горя и слез пролилось по Отчизне,

Сколько бурь и грез и утрачено жизней.

Это выдумка дьявола или выходки ада?

Ответьте, если знаете - кому было надо?

Г.

 

 

И рушится все до этой поры

 

Гул самолета заложил мои уши.

В салоне все спят, за бортом темно.

Если не спишь, друг, мои мысли послушай.

А если не хочешь - мне все равно.

Пусть не на пользу, но и не во вред.

То, что говорить буду - не прими за бред.

По жизни шагая с вами за одно,

Принцип нашей жизни я понял давно.

Все, что останется под моим пером,

Хочу чтобы вспомнил ты когда-то - потом.

Начнем с семнадцатого года,

Когда во тьме ночной поры

Прогремел выстрел «Авроры» - дело рабочих

И рушится все до этой поры.

Как в красный октябрь росли баррикады,

Как Русь проливала «разноцветную» кровь.

Те, кто это затеял - они просто гады.

Теперь проклинают их - проклянут и потом.

Никто и не думал, что все так случится

И не представлял, что так может быть -

На красных и белых народ разделится,

Даже не подумав, что всем надо жить.

 

 

Я за правду Святую

 

Согласись, революция - сила,

Мать - Россию навек загубила.

Страной править ложь начала,

Вместо веры оставила дьявола.

И который десяток лет

Мы ищем на это ответ.

Как смогла она осуществиться?

Кто платил ее первым лицам?

Святую правду взяла растоптала,

Людей честных всех расстреляла.

Хозяев лучших по миру пустила,

Батраку лишь все разрешила.

С шеи крест поменявши на водки стакан,

Пошел он выполнять пятилетний план;

Распыляясь на право, на лево,

Лишь бы Партии спорилось дело.

Лес, моря, землю, воды

Загубил все богатства природы.

Наспех взял и коммуну себе сколотил.

Вместо честных детей дьяволят наплодил.

Тех, которые дело отцов,

Раздули по миру, собирая глупцов,
С ног на голову все перевернули,

Мировой пожар из искры раздули.

А теперь нам осталось расхлебывать щи,

Серп и молот распылить, сжечь кумачи,

Мавзолей разровнять, людей к разуму звать,

Бога вспомнить - нет, нет не помолчи.

Я за правду святую -

На меня не кричи.

Г.

 

 

Крим

 

Між Азовським і Чорним морем,

Земля гарна дуже є .

Весь народ там дуже щиро,

В гості всіх запрошує :

Приспів:

Приїзжайте ви до Криму,

Тут усе – що завгодно є.

Дуже гарно відпочинете –

Щастя знайдете своє .

В Сімферополі зустрінуть Вас,

Куди хочеш відвезуть .

Забронюють місця в готелях,

Й номери кращі дадуть .

Приспів:

Приїзжайте ви до Криму,

Тут усе – що завгодно , є.

Дуже гарно відпочинете –

Щастя знайдете своє .

Ялта , Саки , Євпаторія,

Знаменитий наш Форос,

Вся Алушта , Феодосія,

І гора славна – Роман-Кош.

Приспів:

Приїзжайте ви до Криму,

Тут усе – що завгодно , є.

Дуже гарно відпочинете –

Щастя знайдете своє.

4.Севастополь і Алупка –

В гості радо Вас зовуть,

Щоб міцніла в світі дружба,

Й гарно жив хороший люд.

Приспів:

Приїзжайте ви до Криму,

Тут усе – що завгодно , є.

Дуже гарно відпочинете –

Щастя знайдете своє.

Там найкращая природа,

Всюди так як у раю,

Найчистішеє повітря –

Полюбіть ви землю цю!

 

 

 

 

В’ячеславу Максимовичу ЧОРНОВОЛУ

 

Тебе нема! І все в душі, неначе –

Кричить, сумує, рветься і болить.

Тебе нема! Вся Україна плаче –

Як важко їй це горе пережить.

Нічим тепер таку велику втрату

Не замінить – і рану не залічить.

Ще довго буде вся земля стогнати,

І вічно весь народ буде тужить.

Ми втратили не просто депутата,

Не просто партії відважного бійця.

Ми втратили товариша і брата –

Державності Вкраїнської отця.

За суверенність, за свобідну волю,

За боротьбу в якій свій шлях пройшов…

Не має меж ні суму, а ні болю –

Тобі – ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І ЛЮБОВ!

Тебе нема! І все в душі, неначе –

Кричить, сумує, рветься і болить.

Тебе нема! Вся Україна плаче –

І довго, довго буде сльози лить.

Батьківщино моя

 

Горить вічний вогонь, крізь біду і роки не згасає.

Я вогонь цей узяв ще малим – з материнських долонь.

Душу гріє мені й добро творить допомагає –

То до моєї Вкраїни у серці співає любов:

 

ПРИСПІВ:

Україно моя – дорога ти моя Батьківщино!

Україно моя – рідна земле й навіки свята!

Україна моя, я прошу – зрозумій свого сина:

Знай без тебе в цім світі для мене не має життя!

Україно моя, Україно моя – Україно!

Не можу приховати в серці своїм я ці почуття.

Я хочу, щоб усі зрозуміли, що ти – в цілім світі єдина –

Україно, Надія і Віра, Любов моя!

Брати й сестри мої, нас поєднує з вами – країна,

І другої такої, як наша – не було й нема.

Наша гордість, краса, наше щастя і сила,

Наша воля і слава – основа нового життя!

 

ПРИСПІВ.

 

То ж піклуймося, браття, усі ми про неньку єдину.

І ще змалку привчаймо до цього своїх ми дітей.

Щоб палкою любов’ю серця їхні завжди сіяли,

Й українців всі знали лише як хороших людей.

Поділля – найрідніший мій край

 

Край! Рідний край!

Материнська моя сторона!

Рідне Поділля – рідна земля!

Край. Рідний край.

Де ж я знайду для тебе слова?!

Щоб описати – яка ж то краса…

Я люблю тебе – рідне Поділля моє !

У житті своїм – знаю я щастя одне:

Тільки там – де ти є !!! …

Край! Рідний край !

Моя рідна Подільська земля !

Моя Батьківщино – любове моя …

Я люблю тебе! Не тільки за природи красу!

Я люблю тебе! За твоїх людей доброту!

Котра там – завжди є !

Край! Рідний край !

У красі й доброті не згасай!

Рідний мій краю , мій край-розмай …

Розкажу усім - про твоєї природи красу!

Розкажу усім – про твоїх людей доброту!

Від тебе, мій край – це все у дорогу візьму!

Що ти дав мені – я свято в житті збережу!!!

Прославлю тебе, мій край – у труді на весь світ!

Аби завжди був – край мій найкращий за всі!!!

Край! Рідний край!

Моя рідна Подільська земля!

Моя Батьківщино – любове моя!!!…

Верить или не верить

 

Когда грянет над миром война,

Когда замкнутый круг нас додушит.

Я по миру пойду со словами Христа –

Я пойду завоёвывать души.

И спрошу я тогда в матерей –

Дочерей вы чему научили?

У отцов я спрошу, я спрошу в сыновей –

Что ж вы Бога люди забыли?

Давит нас заколдованный круг,

Огонь зла полыхает над нами.

Вместо света нам тьма, вместо правды брехня,

Вот он – мир , построенный Вами.

И не будет нам в мире добра

Пока ложью горят наши лица,

Пока веры в нас нет, а на шее креста –

Матерь божья и та нас боится!

Г.

Поема про спасіння,

від нового гріхопадіння, за “n-“ рублів!

Обрали за п’ять рублів у парламент ми козлів:

Маєм герб ми український, тільки владу всю бісівську.

Опустили нас на дно, й крутять нам німе кіно:

Нам плетуть байки хороші, а собі – в кармани гроші.

Мільйони і мільярди - скоробагатьки сколотили,

Випили із нас всю кров, так, що вже й немає сили.

М’язи і кістки болять, й ліків немає за що купувать.

Все таке вже дороге, ніби у влади кришку рве.

Гади ці і бузувіри, стали всі, немов би звірі,

Оборотні прокляті, де ж нам було розум мати,

Що від них брать п’ять рублів – то найважчий смертний гріх:

Важчий від гріха Адама, бо опустились ми у яму:

Життя - пеклом наше стало, згинули ми всі й пропали,

Існування безпросвітне, де ж знайти хоч краплю світла?

Прости ж, Господи, гріхи - від козлів цих захисти!

Обери для нас одного, гарного і молодого:

Та й щирого українця, щоб козлам дав справжню відсіч.

Вурдалак повиганяв би, й за державу і за нас всіх дбав би!

Щоб світлу голову він мав, батька й матір поважав,







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.232.62.209 (0.024 с.)