В другій половині ХХ століття

Мета роботи – ознайомитись із основними здобутками науки і техніки у другій половині ХХ століття, зокрема в епоху науково-технічної революції.

План заняття:

1. Ознайомитися із теоретичною частиною.

2. Виконати практичну частину.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Сутність, функції науково-технічної революції

2. Етапи сучасної НТР

3. Перехід до постіндустріальної цивілізації

4. Технології нової епохи

 

Після закінчення Другої світової війни розвиток економіки і культури в європейських країнах, США, Канаді, Японії здійснювався на базі наукових відкриттів і досягнень, зроблених в довоєнні і воєнні роки. Значні наукові сили і кошти були кинуті на оволодіння атомною енергією, на розвиток засобів транспорту (особливо реактивну авіацію), нафтохімічної промисловості. Машинобудування і автомобілебудування також виявилися пріоритетними сферами розвитку виробництва. Створення ракетних двигунів і політ першого космонавта Юрія Гагаріна поклали початок освоєння космічного простору.

Нові перспективи в наукових дослідженнях і розробках відкрили створення американським вченим Н. Вінером кібернетики – науки про зворотний зв'язок, отриманні, обробці та передачі інформації. Рішучий стрибок зробила радіоелектроніка, були створені нові типи радіоапаратури і телевізорів. Великі відкриття були зроблені в генетиці та біотехнології. Було вивчено будову молекули ДНК, створені нові види лікарських препаратів. Генна інженерія вийшла за межі лабораторій. Її відкриття стали застосовуватися в сільському господарстві, медицині.

 

Сутність, функції науково-технічної революції

ХVІІ, ХVІІІ і ХІХ ст. в історії людства, як не важко було переконатись, безперечно можна назвати періодом небувалого розквіту науки, техніки. Їх розвиток у першій половині ХХ ст. привів людство до справжньої науково-технічної революції. В академічному тлумаченні НТР характеризується як розпочатий з середини ХХ ст. якісний стрибок у структурі і динаміці розвитку виробничих сил, докорінна перебудова технічних основ матеріального виробництва.

Протягом першої половини цього століття людство накопичило більше знань, ніж за всі попередні дві з половиною тисячі років. 90% усіх винаходів і відкриттів з’явилось у двадцятому столітті. Саме вони і стали рушійною силою НТР.

Ми не можемо уявити наше життя без швидкісних поїздів і автомобілів, без авіалайнерів, телеграфного і телефонного зв’язку, радіоприймачів, телевізійних екранів, без домашніх холодильників, без електричного освітлення. Неймовірний прогрес людства і без досконалих верстатів, автоматичних ліній, електронно-обчислювальних машин, прокатних станів, синтетичних матеріалів, нових технологій тощо. Усе це віхи НТР. 3 нею пов’язані технічні і технологічні символи епохи. НТР істотно впливає на рівень розвитку виробничих сил. У свою чергу цей рівень безпосередньо впливає на всі сфери суспільства.

Під впливом науки і техніки з другої половини ХХ ст. в розвинутих індустріальних країнах сталися якісні зміни виробничих сил на основі перетворення науки у провідний компонент матеріального виробництва. Наука і техніка змінили обрис суспільного виробництва, умови, характер і зміст праці, структуру виробничих сил. Вони забезпечили швидке зростання продуктивності праці – головного показника, що впливає на всі сфери суспільства: культуру, побут, психологію людей, їх стосунки з Природою. Але сам по собі розвиток виробничих сил, техніки і науки автоматично не гарантує прогрес суспільства. Людство для свого зміцнення повинно мати матеріально-технічну базу, яка була б здатною скоротити працю таким чином, щоб кожен досяг матеріального достатку і мав час для вільного розвитку своїх здібностей і потреб. Правильність такого ствердження помітна на прогресі соціального розвитку цивілізованих країн світу. Саме у другій половин ХХ ст. відбулися серйозні зміни, відчутний вплив науки і техніки на оточуючий людину світ.

НТР – складне суспільне явище, тривалий історичний процес. Вона є закономірним періодом історії людства. Тому логічно буде виділити в НТР її функції. Вони виявляють себе у двох аспектах. Перший – науково-технічний. Другий – соціальний. Обидва аспекти взаємопов’язані між собою і визначною мірою віддзеркалюють зміст діяльності держави, прихильність населення до її політики. Виникає питання, якими ж критеріями характеризувати НТР? Існує декілька точок зору вчених з цього приводу. Одні з них представляють НТР як складову частину економічної політики держави. Інші розглядають її як самостійну галузь, котра покликана розв’язувати комплекс науково-технічних і соціальних завдань. Обидві точки зору можна визнати правильними. Якщо ми їх об’єднаємо, то можемо визначити функції і кінцеву мету НТР. Тоді вона постає перед нами як основа господарської діяльності, головний важіль усіх соціально-економічних перетворень, гарант неухильного покращання добробуту і культурного рівня людей.

Отже, НТР не можна сприймати абстрактно. Підкреслимо, що вона пов’язана з соціальним розвитком в рамках певного суспільства, обумовлена і може бути правильно оцінена тільки в такому контексті. Тобто, соціальна сфера, її рівень і є кінцевим продуктом науково-технічної та економічної діяльності держави. Цей продукт має задовольнити життєві потреби людей. Під впливом НТР не лише удосконалюються технології, підвищується продуктивність праці, скорочуються витрати на виробництво. Під її впливом зростають суперечності в соціальному житті суспільства цивілізованих країн. На це варто звернути увагу тому, що різні країни на етапі НТР по різному використовували потенціальні можливості з метою досягнення високих економічних і соціальних показників. Залежно від цього вони і посіли різні рівні соціально-економічного і політичного розвитку.

Таким чином, НТР, як бачимо, є складним суспільним явищем, тривалим історичним процесом. Йому властиві такі особливості: глобальність, тому що він охоплює практично увесь світ; всеосяжність, оскільки він впливає на всі сторони суспільного життя.

 

Етапи сучасної НТР

Третя науково-технічна революція справила величезний вплив на розвиток народного господарства країн світу в другій половині XX століття. Її повитухою можна вважати Другу світову війну, в ході якої воюючими країнами були створені принципово нові системи зброї та військової техніки: атомна бомба, реактивний літак, реактивний міномет, перші тактичні ракети і т. д. Ці плоди прикладних НДДКР численних надсекретних військових інститутів і конструкторських бюро, в силу зрозумілих причин моментально впроваджувалися у виробництво, з самого початку задали напрямок третій НТР.

Передумови ж для НТР були створені науковими відкриттями першої половини XX ст., зокрема: в галузі ядерної фізики і квантової механіки досягненнями кібернетики, мікробіології, біохімії, хімії полімерів, а також оптимально високим технічним рівнем розвитку виробництва, яке було готове втілити ці досягнення. Таким чином, наука стала перетворюватися в безпосередню продуктивну силу, що є характерною рисою третього НТР.

НТР має всеосяжний характер, впливаючи на всі сфери не тільки економічного життя, а й на політику, ідеологію, побут, духовну культуру, психологію людей.

Прийнято вважати, що НТР пройшла два етапи: перший – з середини 40-х – 60-ті рр., другий – з 70-х рр. і по теперішній час. Такий поділ на етапи ухвалене для зручності вивчення цього глобального явища, перетворившого світ. Межею ж між двома етапами третьої НТР вважають створення та впровадження в народне господарство ЕОМ четвертого покоління, на основі яких була завершена комплексна автоматизація та розпочато перехід до нового технологічного стану всіх галузей економіки.

Досягнення НТР. Для більш наочного уявлення про третій НТР наведемо коротку хронологію її відкриттів і винаходів.

Перший етап.

40-ві рр. – Телебачення, транзистори, комп'ютери, радар, ракети, атомна бомба, синтетичні волокна, пеніцилін;

50-ті рр. – Воднева бомба, штучні супутники Землі, реактивний пасажирський літак, електроенергетична установка на базі ядерного реактора, верстати з числовим програмним управлінням (ЧПУ);

60-ті рр. – Лазери, інтегральні схеми, супутники зв'язку, швидкісні експреси.

Другий етап.

70-ті рр. – Мікропроцесори, волоконно-оптична передача інформації, промислові роботи, біотехнологія;

80-ті рр. – Надвеликі і об'ємні інтегральні схеми, надміцна кераміка, комп'ютери п'ятого покоління, генна інженерія, термоядерний синтез.

Одним з найважливіших стимулів прискореного розвитку науково-технічного прогресу і впровадження його досягнень у виробництво було прагнення національних корпорацій у нових, післявоєнних умовах міжнародної і внутрішньої конкуренції забезпечити стійке зростання прибутковості виробництва.

Не останню роль у розвитку НТР зіграли імперські амбіції США і СРСР, тривале протистояння двох військових блоків у період «холодної війни». У безпрецедентною за масштабами гонці озброєнь була зроблена ставка на технологічну перевагу, створення та вдосконалення нових видів зброї масового ураження. Слідом за США СРСР створює власну ядерну зброю, що не поступається американському. Це стратегічні, континентальні бомбардувальники, балістичні міжконтинентальні і середньої дальності ракети, які зробили революцію у військовій справі, створивши умови для запуску нашою країною першого штучного супутника Землі (жовтень 1957 р.) І першого пілотованого Ю.А. Гагаріним космічного корабля (квітень 1961 р.). Таким чином, НТР вже з перших кроків поставила перед людством питання про сферу використання її результатів. Як бачимо, спочатку це була переважно військова сфера.

На відміну від капіталістичних країн в СРСР з його над центра-лізованою, а тому й більш витратною, інертною до науково-технічного прогресу економікою, НТР більшою мірою розвивалася під впливом зовнішньополітичних факторів: спочатку військової конфронтації з Заходом, а потім відповідно до доктрини «мирного змагання двох систем». Тому застосування досягнень НТР відбувалося в основному у військовій області.

Тим часом ринкові відносини у провідних зарубіжних країнах у міру розвитку НТР все більше проникали в інші галузі народного господарства, сприяючи зростанню продуктивності праці, а отже, і прибутковості виробництва. Науково-технічний потенціал у цих країнах розвивався все більше з урахуванням кон'юнктури ринку, а не зовнішньополітичного чинника.

Наприклад, в США в 1955 р. було всього 10 ЕОМ, до кінця 50-х – близько 2 тис., а в 1970 р. – вже 56 тис. На їх основі створювалися високопродуктивні верстати з програмним управлінням, комплексні автоматизовані системи, промислові роботи. Не відставали від США та інші передові капіталістичні країни. За 60-ті рр. в розвинених капіталістичних країнах в 4,5 рази збільшилося виробництво пластмас, в 6,5 разів – синтетичних волокон і т. д.

Наслідки НТР. Під впливом НТР відбувалися істотні зміни в соціальній структурі капіталістичного суспільства. Поряд з прискоренням зростання міського населення величезними темпами збільшувалася частка зайнятих у сфері обслуговування і торгівлі. Якщо число зайнятих в цій сфері в 1950 р. становило 33% від усього самодіяльного населення в країнах капіталу, то в 1970 р. – вже 44%, перевищивши частку зайнятих у промисловості та на транспорті. Змінювався вигляд робочого, росли його кваліфікація, рівень загальноосвітньої та професійної підготовки; рівень оплати, а разом з цим рівень і стиль життя. Суспільне становище промислових робітників все більше зближувалися з показниками життя службовців і фахівців. На основі структурних змін у народному господарстві змінювався галузевий склад робітничого класу. Йшло скорочення зайнятих у галузях з високою важкістю праці (гірничодобувна, традиційні галузі легкої промисловості і т.д.) і збільшення зайнятих у нових галузях (радіоелектроніка, ЕОМ, атомна енергетика, хімія полімерів і т.д).

До початку 70-х рр. чисельність середніх верств населення коливалася від 1/4 до 1/3 самодіяльного населення. Спостерігалося зростання частки дрібних і середніх власників.

На другому етапі НРТ, що почався в 70-ті рр., розглянуті процеси набувають як би «друге дихання». Велику роль зіграло те, що до середини 70-х рр. у зв'язку з процесом міжнародної розрядки стали вивільнятися значні кошти, раніше направляються у військово-промислові комплекси (ВПК) провідних країн. Захід все більше переорієнтував свою економіку на соціальні потреби. Науково-технічні програми стали тісніше пов'язуватися з соціальними. Це не сповільнило позначитися на підвищенні технічної оснащеності і якості праці, зростанні доходів трудящих, зростанні споживання на душу населення. У поєднанні з реформуванням моделі державного регулювання економіки така переорієнтація господарства дозволила на основі розвитку НТР капіталістичним країнам уникнути депресивного стану і почати перехід на більш високу стадію суспільного устрою.

Прийнято вважати, що винахід мікропроцесорів і розвиток електронно- інформаційної техніки, досягнення в галузі біотехнології та генної інженерії відкрили другий етап НТР, етап вдосконалення продуктивних сил або «суспільства високих технологій». На основі застосування мікропроцесорів почався процес комплексної автоматизації виробництва, що супроводжувався багаторазовим скороченням числа верстатів і механіків, обслуговуючого персоналу і т.д. Отримують розвиток такі засоби праці, як автоматичні лінії, автоматизовані дільниці, цеху, верстати з числовим програмним управлінням, обробні центри. Одночасно процес автоматизації інформації поширився і на інші сфери господарства – управління, фінанси, конструкторські роботи і т. д. Сама інформаційна техніка стає спеціальною галуззю промисловості, а наука перетворюється на потужну індустрію знань.

Як зазначалося, під впливом НТР у 50-60-ті рр. у галузевій структурі народного господарства відбулися зміни. На другому ж її етапі на основі повсюдного переходу до ресурсо- та працезберігаючих, екологічно чистих, наукомістких виробництв і технологій відбулася глибока структурна перебудова господарства провідних країн.

Це не могло не викликати глибоких соціальних змін. Сьогодні найбільша кількість зайнятих (половини до 2/3 самодіяльного населення) припадає на сферу інформації та послуг (третинний тип зайнятості), а потім вже – промисловості та аграрного сектора. Робочий клас нині не складає більшості населення в розвинених країнах. Ці зміни свідчать про зростання інтелектуальних функцій праці, підвищення загальноосвітнього рівня осіб, зайнятих у різних сферах економіки.

Однак слід відзначити і негативні явища, що супроводжують переможний хід НТР. У сфері зайнятості це хронічне безробіття. Зокрема, вона є результатом швидких структурних змін в економіці внаслідок вивільнення великої кількості робітників у старих галузях. Крім того, це результат поглибленого процесу міжнародного поділу праці і, як наслідок, масової міграції робочої сили, і, нарешті, раціоналізації виробництва в умовах жорсткої конкуренції.

На другому етапі НТР західні країни зіткнулися з серйозними економічними та суспільно-політичними кризами, що послужило причиною початку досить глибоких внутрішніх перетворень. Тільки поєднання новацій НТР і соціально-політичних реформ дозволило капіталістичним країнам повною мірою скористатися досягненням науково-технічного прогресу, забезпечивши більшості населення своїх країн матеріальний достаток і високий рівень демократичних свобод.

Таким чином, можна з великою часткою впевненості стверджувати, що третя НТР (як і попередні науково-технічні революції) якісно перетворила не тільки сферу матеріального виробництва, але і значно змінила суспільні відносини, справила величезний вплив на духовне життя суспільства.