Змістовий модуль 3. Європейська цивілізація XX - початку XXI століття

Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина XX ст.)

Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)

Мета: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів з питань господарства та економічної думки в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина XX ст.) та розвитку національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.)

План вивчення тем

1. Економічна криза 1929-1933 рр. “Новий курс” Ф. Рузвельта.

2. Концепція «технологічного суспільства» Ж. Еллюля (Франція).

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При підготовці першого питання потрібно звернути увагу на те, що на початку ХХ ст. США почали активно претендувати на роль лідера серед країн західного світу і намагалися впливати на загальну ситуацію як у Європі, так і в усьому світі. Слід з’ясувати причини, характер і наслідки світової економічної кризи 1929-1933 рр. Велика депресія виявилася найбільш тривалою, руйнівною і наймасштабнішою.

Треба показати, що “Новий курс” Ф. Рузвельта передбачає відновлення і розвиток системи державного регулювання ринкових відносин, оздоровлення банківської і фінансової систем, відновлення виробництва, “Кодекси чесної конкуренції”, діяльність адміністрації громадських робіт, регіонального Управління долини Теннесі. Крім того, потрібно розкрити антикризову аграрну політику, Національний закон про трудові відносини. Соціальні гарантії, соціальні права.

Друге питання передбачає еволюцію теорій трансформації капіталізму під впливом науково-технічної революції: теорія “стадій економічного зростання” У. Ростоу; концепції “індустріального суспільства” П. Дракера (США), Р. Арона; “технологічного суспільства” Ж. Еллюля (Франція); теорії “конвергенції, “нове індустріальне суспільство” Д. Гелбрейта. Слід відмітити, що Жак Еллюль розробив концепцію «технологічного суспільства», де він універсалізує техніку, вважає, що вона розвивається за власними законами і не підвласна людині. Надаючи техніці роль вирішального фактора він показує, як її розвиток позначається на економічному розвитку. У процесі цього розвитку відбувається перехід:

- від індивідуального підприємництва до «економіки корпорацій»;

- від «ліберальної» економіки до державного регулювання;

- від ринкової до планової економіки.

Отже техніка у Ж. Еллюля передбачає централізацію, а та, в свою чергу, планування, що є необхідною умовою функціонування «технологічного суспільства».

Питання для самоконтролю

1. Які характерні риси світової системи господарства, що склалася на початку XX ст.?

2. У чому полягає сутність «Нового курсу» Ф. Рузвельта?

3. Покажіть особливості світової економічної кризи.

4. Назвіть причини світової економічної кризи.

Бібліографічний список до самостійної роботи

1; 2; 3; 4; 5.

Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець XX – початок XXI ст.).

Мета: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів з питань розвитку світового господарства (кінець XX – початок XXI ст.).

План вивчення тем

1. Теорія постіндустріального суспільства та її основоположники. Д. Белл. «Суперіндустріальне суспільство» Д. Тоффлера, «Технотронна ера» З. Бжезинського.

2. Особливості неоінституціоналізма.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

По першому питанню потрібно показати, що одним з основних основоположників концепції “Постіндустріального суспільства” є Д. Белл.

Більш удосконалений варіант концепції він оприлюднив в праці «Настання постіндустріального суспільства»(1973 р). Белл зробив спробу дати, з одного боку, соціальний прогноз розвитку суспільства, а с другого – утвердити новий концептуальний підхід до цього аналізу. На його думку, перехід від «індустріального» до «постіндустріального» суспільства зумовлюється вже не стільки матеріальними факторами, скільки соціальними інститутами. Він висуває ідею про те, що розвиток будь-якого суспільства відбувається одночасно за кількома «осьовими лініями», які визначають його економічну, політичну і культурну еволюцію. Саме Белл бере за основу схему побудови суспільства навколо «осі виробництва і типів використовуваних знань».

“Технотронна ера” З. Бжезинського визначає такі риси сучасного суспільства: переважання сфери послуг, розвиток індивідуальних здібностей людини, доступність освіти, заміну мотиву нагромадження особистого багатства «моральним імперативом використання науки в інтересах людини», ліквідацію «персоналізації» економічної влади, тобто втрату власниками капіталу позицій в управлінні виробництвом. Цю роль відіграє «еліта технотронного суспільства» тобто організатори виробництва та вчені, що утворюють «верхівку панівного класу».

Треба показати, що представником футурології є Д. Тоффлер. Прогнозуючи майбутнє, він розробив кілька його моделей. Так, у праці «Третя хвиля» перехід від індустріального суспільства до гуманнішої цивілізації він розуміє в послідовної зміні «хвиль перемін»: аграрна хвиля цивілізації, індустріальна цивілізація, хвиля комп’ютерів, комунікацій і утвердження суперіндустріалізму.

При розгляді другого питання потрібно розкрити особливості неоінституціоналізму, зокрема показати соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм Дж. Гелбрейта, де розкривається концепція «врівноважувальної сили», «суспільство добробуту».Також треба звернути увагу на теорію трансакційних витрат, а саме розглянути економічну теорію прав власності Р. Коуза. Права власності мають бути чітко визначені. І саме вони стануть об’єктом купівлі і продажу.

Теорія суспільного вибору сформувалась у працях американського економіста Дж. М. Б’юкенена. В основу цієї теорії покладено ідею виявлення взаємозалежності політичних і економічних явищ, застосування економічних методів до вивчення політичних процесів. Він виходить із припущення, що принцип раціональної економічної поведінки людини можна застосувати для дослідження будь-якої сфери діяльності, пов’язаної з необхідністю вибору, у тім числі для дослідження політичних процесів.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає суть теорії постіндустріального суспільства?

2. Яку ідею покладено в основу теорії суспільного вибору?

3. Які футурологічні теорії розробив Д. Тоффлер?

4. Які основні риси сучасного суспільства визначає З. Бжезинській?

5. У чому змінилися погляди Д.Тоффлера відносно розвитку НТР?

 

Бібліографічний список до самостійної роботи

1; 2; 3; 4; 5.

Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.

Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.).

Мета: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів з питань економічного розвитку України в умовах радянської економічної системи та формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки XX ст.).

План вивчення тем

1. Господарський розвиток України в 1950-80 рр. Господарство України в умовах радянської економічної системи.

2. Соціально-економічна криза та пошук напрямів її подолання.

3. Роль і місце господарства України у світовому економічному розвитку.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Розгляд першого питання слід розпочати з аналізу реформаторської діяльності радянського керівництва, що прийшло до влади після смерті Й. Сталіна. Необхідно проаналізувати зміни. Що відбувались у сільському господарстві і спрямовані на оздоровлення аграрного сектору. Показати реформаторські заходи періоду хрущовської відлиги та їх обґрунтування. Це – визначення шляхів розвитку окремих галузей господарства, удосконалення системи управління, спроби вдосконалення соціальної системи.

Треба також показати період існування радянської економічної системи відомий як період «застою». Проаналізувати дослідження щодо вдосконалення господарського механізму, показати місце і роль товарно-грошових відносин за соціалізму та їхнього значення в розвитку господарської системи, аналізу проблем госпрозрахунку. Треба розглянути окремі етапи реформи економічної системи з 1985 року до 1991 року.

У другому питанні важливо надати аналіз тенденцій, які домінували в української економіці 90 – х роках ХХ ст. Слід найти причини глибокої економічної кризи, розглянути причини дефіциту державного бюджету, а саме зростання бюджетних видатків за скорочення надходжень через падіння промислового виробництва і зростання собівартості продукції. Слід згадати спроби боротьби з інфляцією директивними методами. Наслідком яких стало лише поглиблення інфляційних процесів. Не можна залишити поза увагою і такі прояви системної кризи української економіки, як істотне погіршення галузевої структури, криза неплатежів і величезна державна заборгованість.

По третьому питанню треба показати інтеграцію України у світовий економічний простір. Потрібно висвітлити спробу нашої держави зайняти належне місце у світовому економічному розвитку.