Публічний захист кваліфікаційної роботи

Захист відбувається на засіданні ДЕК публічно. Він носить характер наукової дискусії і відбувається в обстановці високої вимогливості, принциповості та дотримання наукової етики, при цьому докладному аналізу мусять піддавати достовірність і обґрунтованість усіх висновків та рекомендацій наукового і практичного характеру, які знаходяться у кваліфікаційних роботах.

Засідання ДЕК починається з того, що головуючий оголошує про захист робіт, вказуючи їх назву, прізвище, ім'я та по-батькові автора, наукового керівника та рецензента.

Далі слово для повідомлення надається самому авторові роботи. Свій виступ він будує на основі вільного викладу раніше підготовленого конспекту доповіді, яка має продемонструвати високий теоретичний рівень підготовки, ерудицію і здатність доступно викласти основні наукові результати проведеного дослідження. Дуже важливо, аби мова автора роботи була науковою, ясною, граматично точною, впевненою, що робить її зрозумілою та переконливою, гарно аргументованою за змістом. Промова має бути виразною, що залежить від темпу, гучності та інтонації. Не припускається порушення норм літературної вимови, зокрема, вживання неправильних наголосів.

Слід також врахувати й таке питання, як вибір одягу. Це важливо для доповідача. Відома елеґантність, підтягнутість в одязі сприяє гарному враженню на членів ДЕК і присутніх на захисті.

Автор роботи доповідає за кафедрою, звертаючи увагу на об'єкти, відображені на плакатах, малюнках. При потребі він може написати формули на дошці, пояснити особливості експоната. Після виступу надається слово науковому керівникові (якщо він присутній), у разі відсутності головуючий зачитує відгук. Після цього починається наукова дискусія, у якій можуть брати участь всі присутні на захисті. Члени ДЕК і особи, запрошені на захист, в усній формі можуть ставити питання із проблем роботи, методів дослідження, уточнюючи результати й процедуру експериментальної роботи і т.п.

Відповідаючи на поставлені запитання, слід торкатися суті справи. Авторам робіт слід виявляти скромність в оцінці своїх наукових результатів і тактовність до тих, хто ставить запитання.

Перш ніж відповідати на запитання, необхідно його вислухати або при потребі й записати. При цьому слід враховувати, що чітка, логічна, аргументована відповідь на попереднє питання може виключити наступне.

Інколи виникають нижче пойменовані ситуації:

- питання зрозуміле і Ви даєте на нього відповідь. Від Вас чекають розгорнутої відповіді, яка демонструє Вашу ерудицію;

- питання незрозуміле. Тоді слід попросити уточнити або повторити його, а потім відповісти на нього;

- питання зрозуміле, але відповісти на нього Ви не можете. У цьому випадку можливі репліки: "Це не входило у завдання даної роботи"; "Це виходить за рамки цієї роботи"; "Це питання, на жаль не розглядалося нами (з якоїсь причини)" і т.п.

Далі надається слово рецензентові (при відсутності - зачитується рецензія).

Після закінчення дискусії за бажанням автора роботи йому може надаватися заключне слово, після якого можна вважати, що основна частина процедури захисту завершена.

На закритому засіданні ДЕК підводяться підсумки захисту і приймається рішення про її оцінку (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”). Це рішення приймається простою більшістю голосів членів комісії, що беруть участь у засіданні. При рівному числі голосів голос Голови є вирішальним.

Оцінка роботи визначається за такими основними критеріями:

– дипломна робота, яка відповідає вище вказаним вимогам і за умов, що під час захисту студент проявив вміння доповісти суть свого дослідження, вірно відповів на запитання Державної комісії, показав здатність відстоювати свою позицію, проводити наукову дискусію і визначити свої недоліки та помилки, оцінюється на “ відмінно”;

– несуттєві відхилення від вимог до дипломної роботи, які не знижують її загальної оцінки як закінченого самостійного дослідження (окремі неточності, мовні та стилістичні огріхи тощо), дозволяють при відповідному захисті виставляти “ добре”;

– дипломна робота, у якій проблема в цілому розглянута, але автор не врахував деякі обов’язкові вимоги до дослідження, оцінюється на “ задовільно”;

– представлена дипломна робота, яка не відповідає вищевказаним вимогам, отримує оцінку “ незадовільно”.

Далі Голова ДЕК оголошує всім присутнім цю оцінку, повідомляючи, що кожному, хто захистився, присуджується кваліфікаційний рівень спеціаліста чи магістра.

ДОДАТКИ

Додаток А

 

ПОРАДИ ПОЧАТКІВЦЮ-ДОСЛІДНИКУ

(що треба знати про технологію дослідження)

 

Процес наукового дослідження

- Консультація з науковим керівником і складання попереднього плану та концепції.

- Створення бібліографічного архіву.

- Створення науково обробленого архіву; обробка першоджерел дослідження; реферування; концептуальна систематизація зібраного матеріалу.

- Формування концепції наукового дослідження і створення кінцевого плану.

- Створення (написання) та редагування чернеткового рукопису.

- Створення чистового рукопису у відповідності до “Стандартів”.

- Рецензування та публічний захист.

 

Етапи наукового пошуку

Перший етап у технології наукового дослідження: підготовка до дослідження:

 

Вибір теми	Мотивоване обґрунтування обраної теми
Вибір об’єкта і предмета дослідження	Визначення явища, що буде аналізуватися, сутності і напрямку аналізу та їх письмова фіксація
Попереднє планування	Складання попереднього плану роботи і формулювання робочої концепції (гіпотези)
Ознайомлення з науковою літературою за темою	Накопичення наукової інформації. Плановий перегляд бібліографії
Оволодіння методами дослідження. Визначення методики	Вивчення теорії питання про методи дослідження. Вибір методів і прийомів для власного дослідження
Консультація з науковим керівником	Уточнення свого розуміння теми, плану, концепції, наукового прогнозу, методів, джерел із розумінням наукового керівника
Організація “власного бібліографічного архіву”	Складання списку джерел дослідження, бібліографічний їх опис, вибір системи (концепції) в організації “бібліографічного архіву”

 

 

Другий етап у технології наукового дослідження: накопичення наукової інформації, створення науково обробленого архіву:

 

Обробка джерел дослідження	Конспектування-реферування джерел дослідження у зручній для дослідника структурі та формі
Накопичення власних Наукових фактів	Пошук наукових фактів у наукових текстах, джерельному матеріалі. Уміння виявлення наукового факту, уміння зібрати достатню кількість фактів
Оформлення Попередніх наукових результатів	Відбір концептуально значущих фактів і оброблених фраґментів, додаючи до них судження особистісного значення

 

 

Третій етап у технології наукового дослідження: написання чернеткового рукопису наукового проекту:

 

Уточнення плану і концепції дослідження	Визначення обсягу і композиції (побудови) роботи, послідовність викладення матеріалу
Аналіз, узагальнення і теоретичне пояснення фрагментів (розділів) роботи	Словесне оформлення вступу, історії питання, теорії питання, окремих розділів, обґрунтування висновків
Створення чернеткового рукописного варіанту наукового проекту	Словесне оформлення всієї роботи: написання тексту наукового дослідження
Попереднє рецензування роботи науковим керівником	В ідеалі: здача на рецензування частинами (фраґментами)
Редагування рукопису	Уточнення цитат, посилань, смислових мотивацій, бібліографічних описів; перевірка стилю і грамотності
Написання реферату наукової роботи	Формулювання узгоджених цілей і завдань, методів, наукової новизни (гіпотези); зазначення ключових слів

 

Четвертий етап у технології наукового дослідження: оформлення і захист наукового проекту:

 

Створення чистового варіанту	Оформлення проекту за “Стандартом”
Нормоконтроль	Експертиза наукового проекту на дотримання “Стандартів” оформлення
Рецензування наукової Роботи	Представлення чистого варіанту на рецензію спеціалісту кафедри
Захист наукового проекту	Уточнення зауважень рецензента, підготовка до відповідей на зауваження, публічний захист

Таким чином: загальну схему всього ходу наукового дослідження можна уявити у вигляді логічної схеми:

1. Обґрунтування актуальності обраної теми.

2. Постановка мети й конкретних завдань дослідження.

3. Визначення об’єкта та предмета дослідження.

4. Вибір методу (методики) проведення дослідження.

5. Опис процесу дослідження.

6. Обговорення результатів дослідження.

7. Формулювання висновків та оцінка одержаних результатів.