Затримання злочинця в міській квартирі

Нерідко злочинець, озброєний як вогнестрільною, так і іншою зброєю, може переховуватися в умовах міста, коли є можливість тимчасово сховатися від правоохоронних органів. Таким тимчасовим укриттям може бути міська квартира родичів, друзів, знайомих.

В такій ситуації вирішальна роль у встановленні місця укриття озброєного злочинця належить співробітникам карного розшуку, дільничим інспекторам.

Інформація про місце укриття озброєного злочинця (адреса) може надійти до органів внутрішніх справ як від співробітників міліції, що ведуть його активний розшук, так і від сторонніх осіб, які можуть випадково надати необхідну інформацію.

Отримавши таку інформацію про ймовірне місце знаходження озброєного злочинця, керівник органу внутрішніх справ організує негайну перевірку отриманих оперативних даних. Не маючи даних про точне місцезнаходження злочинця, його озброєння, спроможності до озброєного опору, співробітники міліції не можуть розраховувати на успішні дії. Отже, поспішні, непродумані рішення щодо затримання злочинця можуть спричинити негативні наслідки. Тому для перевірки оперативної інформації і одночасно для встановлення спостереження за місцем знаходження злочинця (квартирою) за вказаною адресою направляються співробітники міліції. Уважно і обережно поговоривши з сусідами, встановивши ретельне, безперервне, приховане спостереження за місцем знаходження злочинця, співробітники міліції з'ясовують для себе всю необхідну інформацію і передають її керівнику органу внутрішніх справ [52, c. 145].

Після того, як інформація про місце знаходження озброєного злочинця отримала своє підтвердження, керівник органу внутрішніх справ дає вказівку на введення оперативного плану "Грім" і організує проведення операції. Будучи керівником операції, начальник органу внутрішніх справ приймає рішення на основі з'ясування задачі і оцінки обстановки.

Оперативна обстановка оцінюється відповідно до основних вимог нормативних актів МВС. Оцінюючи сили і засоби злочинця, а також сили і засоби органів і підрозділів внутрішніх справ, керівник операції визначає приблизну кількість і склад оперативних груп, які планується сформувати для проведення операції, їх озброєння, екіпіровку, у тому числі і забезпечення спеціальними засобами і засобами бронезахисту.

Певну складність представляє собою оцінка місцевості, яка буде здійснюватися після прибуття оперативних груп і керівника операції на початковий рубіж, - умовну лінію, що знаходиться на мінімальній відстані від місця знаходження злочинця, але у відносно укритих, захищених місцях. Початковий рубіж може проходити уздовж сусідніх будинків вулиці, кварталу так, щоб співробітників не було видно злочинцю з дверей, вікон, балконів.

В ході оцінки місцевості і місця затримання необхідно враховувати розташування будівлі щодо вулиці, інших будівель, кількість поверхів будівлі, в квартирі якої переховується злочинець, планування самої квартири, характер міжквартирних і міжкімнатних перегородок. В цих цілях можуть бути обстежені аналогічні квартири цього будинку. Також приділяється увагу наявності балконів, пожежних сходів, горищних люків, підвалів, запасних виходів з приміщення, стану вхідних дверей, їх розташуванню на сходовій клітці [50, c. 67].

Роблячи висновки з оцінки оперативної обстановки, слід визначити:

- місця, зручні для розташування співробітників груп бойового порядку з урахуванням умов спостереження, можливості маскування, маневру, позиції і можливості розміщення спостерігачів, снайперів;

- можливості акустичного і візуального контролю за діями злочинця з сусідніх квартир (приміщень);

- можливості проникнення в квартиру з сусідніх приміщень, у тому числі через суміжні балкони, з даху і т.д.;

- рубежі, зручні для блокування району операції, приховані підступи до місця знаходження злочинця, наявність "мертвих зон", тобто тих ділянок місцевості, що не прострілюються злочинцем.

Місцеве населення оцінюється з точки зору безпеки громадян, що проживають в сусідніх квартирах, можливості укриття злочинця в окремих осіб, які можуть надати йому допомогу. Якщо злочинець ховається в квартирі, де знаходяться інші громадяни, то необхідно зібрати на них дані, з'ясувати їхні стосунки зі злочинцем.

У висновках з оцінки місцевого населення необхідно визначити заходи для забезпечення максимального захисту громадян, які можуть постраждати як від стрільби з боку злочинця, так і під час прицільної стрільби співробітників груп бойового порядку. Для цього керівник операції зобов'язаний передбачити створення групи евакуації. Співробітники групи евакуації до початку активних дій по захопленню злочинця забезпечують виведення сторонніх громадян з району операції або вчиняють інші дії, направлені на захист громадян. Наприклад, в квартирах, що знаходяться на одній сходовій клітці з квартирою, де знаходиться злочинець, всіх мешканців тимчасово прибирають з коридорів, прихожих в дальні кімнати. Крім того, вживаються заходи для блокування або видалення транспортних засобів, які можуть бути використані злочинцем для спроби втекти з блокованого району.

По кожному елементу оцінки обстановки робиться висновок. На основі з'ясування задачі і висновків з оцінки обстановки старший оперативної групи приймає рішення щодо того або іншого способу захоплення озброєного злочинця. Основним змістом рішення є задум дій. Основою задуму дій в рішенні має бути побудова бойового порядку оперативної групи і задачі кожного з його елементів.

Бойовий порядок оперативної групи в операції по затриманню озброєних злочинців в міській квартирі буде складатися з штурмової групи (групи захоплення), групи прикриття і групи блокування. Також можливо виділення декількох співробітників з автомобілем в резерв для виконання раптово виникаючих задач: надання допомоги іншим групам в ході затримання злочинців при ускладненні обстановки, а також переслідування злочинця, що намагається втекти після невдалої спроби його захоплення. Крім того, можливе створення групи евакуації, задачі якої вказані вище [32, c. 426].

На прийняття рішення і загальний характер дій груп бойового порядку в значній мірі впливає положення і характер дій злочинця. Однією з найбільш важливих умов операції – це замасковане, непомітне для злочинця приготування до операції, блокування території, заняття початкових рубежів. Якщо злочинець, що знаходиться в міській квартирі, не чекає активних дій по його захопленню, не готовий до негайного опору з застосуванням зброї, то керівник операції в рішенні визначає заходи щодо його обману, маскування (зашифровуванні) дій співробітників міліції. В цьому випадку співробітники груп захоплення і прикриття можуть діяти під виглядом осіб, чия поява в даному місці не викликає підозр в злочинців. Наприклад, працівники ЖЕК, газових, енергетичних служб, медичних установ і інших осіб відповідно до розробленої легенди. При цьому конкретно визначаються задачі і дії кожного співробітника в ході захоплення злочинця. Успіх операції в цьому випадку буде залежати від того, наскільки вдалося обдурити злочинця, замаскувати свої дії, а також від того, наскільки кожний з учасників операції чітко виконує вказівки і поставлену задачу.

Один з варіантів дій співробітників - затримання злочинця при виході його з квартири. Для цього необхідно володіти достовірною інформацією про намір злочинця вийти з квартири і заздалегідь розташувати співробітників з відповідною легендою. Затримання озброєного злочинця на виході з квартири або в іншому більш зручному для цього місці представляє для злочинця певну несподіванку, тим самим не дає йому часу для мобілізації, підготовки до озброєного опору. Тому при організації операції рекомендується на основі аналізу отриманої інформації встановити ретельне спостереження за злочинцем і підготувати заходи щодо його захоплення за межами квартири.

Якщо злочинець не має наміру найближчим часом виходити з квартири, то доцільно штучно створити умови, що вимушують його покинути укриття хоча б тимчасово. Для цього також необхідно вжити заходів по введенню злочинця в оману, наприклад, знеструмивши відповідну квартиру або перекривши воду, газ і т.д. Спроби самостійно усунути несправність можуть вивести злочинця на сходовий майданчик, де його вже будуть чекати співробітники групи захоплення.

У разі, коли приготування до операції, заняття вихідних позицій не вдалося здійснити приховано і злочинець готовий негайно чинити озброєний опір, операція може проводитися способом примушування злочинця покинути укриття або способом проникнення, штурму квартири [39, c. 383].

Деякі зарубіжні періодичні видання називають цей спосіб "динамічним".

В жодному разі першими вихідні позиції займають співробітники наглядових постів групи блокування. Ці позиції знаходяться на невеликій відстані від будинку, під'їзду, в якому знаходиться квартира зі злочинцем. З цих позицій співробітники повинні візуально контролювати вікна, двері, балкон, водостічні труби, виходи на горище, в підвальне приміщення для своєчасного припинення спроби злочинця втекти при невдалих діях групи захоплення і прикриття. При цьому вікна, балкони, лоджії і інші об'єкти, за якими ведеться спостереження, повинні знаходитися праворуч від співробітника, що веде спостереження.

Співробітники штурмової групи з початкових рубежів приховано, поодинці або по двоє, прикриваючи один одного, входять в під'їзд. При цьому необхідно призначити співробітників, які візьмуть під контроль підвал і горище. Якщо ці об'єкти не замкнуті на замок, то необхідно вказаних співробітників залишити там для припинення спроб відходу злочинця через підвальне приміщення або горище. Крім того, слід призначити співробітника групи прикриття, який візьме під контроль ліфт: кабіну і шахту в цілому.

Рух по сходовій клітці повинен здійснюватися безшумно, по одній людині. Прикриваючи один одного, співробітники групи захоплення підіймаються по сходах на потрібний поверх, витримуючи дистанцію в половину сходового прольоту. На сходовому майданчику потрібного поверху співробітники групи захоплення займають позиції біля вхідних дверей в квартиру. Співробітники групи прикриття рухаються вслід за групою захоплення і займають позиції поблизу вхідних дверей, а також беруть під контроль всі вхідні двері інших квартир на цьому поверсі і квартири на сходових майданчиках поверхом вище і поверхом нижче.

Якщо є можливість і необхідність, то в будинку навпроти на однаковому поверсі або на поверх вище квартири, де планується захоплення злочинця, необхідно обладнати позицію снайпера. Снайперський вогонь застосовується у виняткових випадках, коли є необхідність ліквідовувати реальну загрозу життю і здоров'ю співробітників міліції або сторонніх громадян, і іншими способами цю загрозу усунути в даний конкретний момент неможливо. При цьому вогонь відкриває снайпер по сигналу керівника операції або самостійно [47, c. 26-28].

Одним з варіантів дій з неочікуваного проникнення групи захвата в квартиру є ситуація, коли в квартирі знаходяться "сторонні" особи: власник квартири, жителі і т. д. Аналізуючи практику таких операцій, можна використати приклад, коли проникнення в квартиру група захвата здійснює в момент виходу кого-небудь з цієї квартири. Цим досягається певна несподіваність, раптовість для злочинця. Якщо є можливість, то особа, яка виходить з квартири за продуктами або з інших причин, затримується співробітниками оперативної групи, інструктується про поведінку, і цей факт може бути використаний для проникнення в квартиру при поверненні цієї особи в квартиру. Однак, для цього необхідно ретельно осіб, які проживають у квартирі, а також інших осіб, які знаходяться в квартирі, де переховується озброєний злочинець [27, c. 79]. Часто зустрічаються випадки, коли ця особа, боячись помсти з боку злочинця, порушує інструкції, дані їй групою захвата, і попереджує його про небезпеку. Тому такі дії оперативної групи вимагають ретельної підготовки. Так, дочекавшись виходу когось із жильців з квартири і залишення території, яка проглядається злочинцем, необхідно детально розпитати його про наміри злочинця, його стан, місцезнаходження і т. д., а також взяти ключ від вхідних дверей.

Найскладнішим, пов'язаним з ризиком, небезпекою, є спосіб атаки, штурму квартири. Бажано уникати цього способу, проте, якщо є дані про те, що злочинець не збирається найближчим часом покидати квартиру, або є необхідність в негайному захопленні, то керівник операції може прийняти рішення на штурм.

Атаці, штурму квартири повинна передувати ретельна підготовка. Проникнення в квартиру способом штурму, як правило, здійснюється у декілька етапів.

Перший, підготовчий етап є найтривалішим за часом, але від нього багато в чому залежить весь успіх операції. В ході підготовки до штурму ретельно вивчаються напрями, шляхи і способи проникнення в квартиру. Якщо квартира, що цікавить нас, знаходиться на першому або другому поверсі будинку, то доцільно використати сходи і інші пристосування для організації одночасних дій по захопленню злочинця з двох напрямів. В цих цілях з складу оперативно-військової групи формується дві групи захоплення для дій одночасно через вхідні двері і вікна, балкон або лоджію, і відповідно - дві групи прикриття, працюючі з своїми групами захоплення. Якщо ця квартира розташована більш високо, то для штурму через вікна, двері, залучаються співробітники спецпідрозділів із спеціальним альпіністським спорядженням [35, c. 410].

Якщо рішення на штурм прийняте і йде підготовка груп захоплення і прикриття, заняття ними вихідних позицій, то керівником операції вживаються заходи для добровільної здачі злочинця. Для цього призначається співробітник або група ведення переговорів. Переговори ведуться із закритої позиції, з використанням засобів посилення мови, телефону. Не допускається знаходження співробітників міліції напроти дверей, оскільки злочинець може не прицільно вистрілити через двері. Добровільна здача злочинців в результаті переговорів - ідеальний і бажаний результат операції по затриманню озброєного злочинця. Злочинець, який відмовляється від опору, викинув зброю, підняв руки вгору, затримується з дотриманням необхідних запобіжних засобів. Для цього співробітники групи захоплення під прикриттям один одного стрімко зближуються із затримуваним, надягають на нього наручники в положенні "ззаду", здійснюють його обшук, огляд місця затримання в цілях вилучення зброї, стріляних гільз, інших засобів нападу і предметів, що можуть служити речовими доказами його злочинної діяльності. Група прикриття надає допомогу групі захоплення в ході затримання, прикриває її дії, організує охорону затриманої особи і, при необхідності, конвоювання її до органу внутрішніх справ.

Проте, як показує статистика, лише в 5-8 випадках із ста, озброєні злочинці в результаті переговорів припиняють протиборство. Абсолютна їх більшість продовжує чинити опір, йдуть на вчинення нових злочинів, пов'язаних з озброєним опором [46, c. 56].

В цьому випадку керівник операції, в цілях уникнення жертв збоку працівників міліції і випадкових, сторонніх громадян, дає вказівку на застосування відносно злочинця спеціальних засобів. Сльозоточиві спеціальні засоби застосовуються через вхідні двері або вікна квартири. Застосовуючи ручну газову гранату "черемха", слід дотримуватись запобіжних засобів, особливо у момент короткочасного відкриття дверей і закидання контейнера всередину приміщення. Якщо через двері застосувати газову гранату неможливо, то її застосування організується через вікно квартири з використанням карабіна спеціального КС-23.

В результаті застосування цих спеціальних засобів в квартирі створюється нестерпна концентрація сльозоточивої хмари, яка тимчасово паралізує дії злочинця. Використовуючи цей чинник, група захоплення в протигазах проникає в квартиру і проводить затримання в розглянутій раніше послідовності [10, c. 58].

Не дивлячись на відносну ефективність спеціальних газових засобів, не завжди їхня дія дає бажаний результат, а бувають випадки, коли застосовувати ці засоби взагалі неможливо. До таких випадків відносяться обставини, коли в квартирі, окрім злочинця, знаходяться сторонні громадяни, особливо якщо серед них є немолоді люди або діти. Дія сльозоточивих газових спеціальних засобів може для них спричинити надзвичайно негативні наслідки. Не завжди позитивний результат приносить застосування газових спецзасобів, зокрема, коли досвідчений злочинець встигає викинути газовий контейнер у момент початку спалаху; коли він прикриває органи дихання мокрим шматком матерії або створює в квартирі "протяг", відкриваючи вікна навстіж.

У випадках, коли переговори із злочинцем про припинення опору, застосування спеціальних засобів не привели до бажаного результату, керівник операції дає вказівку на штурм і проникнення в квартиру. Операцію по затриманню озброєного злочинця, що утримує заложників, проводять, як правило, спецпідрозділи органів МВС і СБУ. В інших випадках операція проводиться силами оперативно-військової групи територіального органу внутрішніх справ.

Проникненню в квартиру способом штурму повинна також передувати підготовка. В значній мірі ця підготовка полягає в розкритті замків на вхідних дверях, відволіканні уваги злочинця від місця, де проводяться ці дії. Дерев'яні двері зламуються шляхом нанесення сильних ударів важким предметом (великим молотком, ломом, обухом сокири з довгою ручкою) в область дверного замка. Останнім часом широке розповсюдження в міських квартирах набули металеві двері, розкриття яких представляє певні труднощі. Розкриття металевих дверей необхідно здійснювати з використанням спеціальних засобів "ключ", "імпульс". Накладаючи заряди вибухової речовини в район замка або навісів (залежно від конструкції дверей), також слід дотримувати заходи безпеки від раптового нападу - стрільби через двері. Для уникнення цих неприємностей можна застосувати сльозоточивий газовий засіб через замочну щілину, що якоюсь мірою відштовхне злочинця від вхідних дверей і примусить його піти углиб квартири.

Розкриваючи замки вхідних дверей, слід бути готовим до того, що вона може бути, закрита на ланцюжок зсередини. Тому оперативна група, плануюча силове проникнення в квартиру, повинна мати на озброєнні кусачки або сокиру на довгій рукоятці.

Підрив спеціальних засобів "ключ" або "імпульс" може бути сигналом для початку активних дій груп захоплення, діючих як через цей виконаний прохід, так і через вікна, балкон одночасне [13, c. 129].

Для більш ефективних дій можна використати службових собак з доброю хваткою, пострілів, що не лякаються. Проте, їхньому використовуванню повинне передувати відволікання уваги злочинця з протилежної сторони щоб уникнути втрати собаки в результаті стрільби злочинця.

Першими в квартиру по сигналу про початок штурму проникають співробітники групи захоплення, озброєні табельною зброєю і екіпіровані бронежилетами, бронещитами, шлемами сталевими захисними. Пересуваючись по - одному співробітнику уздовж стін коридору, група захоплення стрімко входить в квартиру і під загрозою застосування зброї вимушує злочинця викинути зброю і підняти руки вгору. Якщо відразу після штурму в найближчих кімнатах злочинця не виявилося, його виявлення організується шляхом огляду силами груп захоплення і прикриття одночасне у всіх приміщеннях квартири. Злочинець, що намагається чинити озброєний опір, припиняється вогнем співробітників групи прикриття, у взаємодії з групою захоплення. Якщо зближуватися із злочинцем неможливо через щільний прицільний вогонь з його сторони, то співробітники, що беруть участь в операції, ховаються за виступами стін, за предметами меблів і т.д., а керівник операції, оцінивши обстановку, може дати вказівку снайперу або іншим співробітникам на прицільний постріл для нанесення поранення злочинцю [18, c. 64]. При цьому слід враховувати, що застосування зброї на ураження є крайнім заходом, коли вичерпані всі інші заходи по його затриманню і зволікання може спричинити більш негативні наслідки. Стрільба при цьому ведеться по чітко видимій цілі, що знаходиться на відносно невеликій відстані від співробітників, в безпечних напрямах стрільби [48].

Затримання озброєних злочинців в міській квартирі способом штурму представляє собою дуже складне тактичне завдання і проходити повинно максимально швидко, приголомшуючим натиском, з першої спроби. Дії оперативно-військової групи в другій, третій спробі будуть менш ефективними і можуть спричинити за собою значні втрати.

Таким чином, подібна операція вимагає ретельної підготовки до її проведення як співробітників, що безпосередньо беруть участь в діях по захопленню, так і керівника операції, який повинен прийняти в кожній конкретній обстановці єдине вірне рішення відповідно до законодавства України.